- •1. Вихідні дані:
- •2. Компоновка перекриття
- •3. Плита монолітного перекриття
- •3.1 Статичний розрахунок балочної нерозрізної плити
- •3.2 Перевірка заданої товщини плити
- •3.3 Підбір площі поздовжньої арматури і підбір рулонних сіток для випадку армування плити з поздовжньою робочою арматурою
- •4. Другорядна балка монолітного перекриття
- •4.1 Збір навантажень.
- •4.2 Статичний розрахунок
- •4.3 Побудова огибаючої епюри моментів
- •4.4 Визначення висоти перерізу балки
- •4.5 Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі
- •416 А500с см2.
- •4.6 Розрахунок міцності перерізів, похилих до поздовжньої осі
- •4.7 Конструювання другорядної балки
- •Література
3.1 Статичний розрахунок балочної нерозрізної плити
Балочні плити з рівними прольотами при роздільному армуванні раціонально розраховувати з урахуванням перерозподілу згинальних моментів при рівномірно розподіленому навантаженні (рис. 2):

Рис. 2. Балочна плита: а – конструктивна схема;б – розрахункова схема;
в – епюра згибаючих моментів.
в середніх прольотах і на середніх опорах
![]()
в першому прольоті
![]()
на першій проміжній опорі
![]()
У випадку безперервного армування плит рулонними сітками , які мають поздовжню робочу арматуру, величину згибаючого момента в першому прольоті і на першій проміжній опорі приймають
![]()
де
– середній проліт , тобто відстань між
гранями другорядних балок
м;
–крайній
прогін, тобто відстань від грані крайньої
балки до осі опори плити в стіні (рис. 2)
м.
Для середніх прольотів і середніх опор
Нм.
Для крайніх прольотів плити, в першому прольоті
Нм.
Для першої проміжної опори
Нм
3.2 Перевірка заданої товщини плити
Оптимальний
процент армування для плити в середніх
прольотах
,
в крайніх прольотах
.
Приймаємо
.
Товщину плити обчислюємо за максимальним
моментом в першому прольоті.
Відносна висота стиснутої зони
;
За
табл. Д.3 при
визначаємо
.
Обчислюємо робочу висоту перерізу
м.
Товщина плити визначається за формулою
,
де δ - діаметр робочого стрижня плити;
Cmin b- захисний шар.
Для
плит
см
захисний шар повинен дорівнювати 10 мм
і бути не меншим за
,
при
см
мм
і не менше за
.
Задамося
діаметром робочого стрижня
мм,
тоді
см.
Товщина плити повинна дорівнювати цілому числу, кратному 1 см.
Остаточно
приймаємо
см.
Визначаємо фактичну висоту перерізу:
см.
3.3 Підбір площі поздовжньої арматури і підбір рулонних сіток для випадку армування плити з поздовжньою робочою арматурою
В середніх прольотах і на середніх опорах (переріз 1-1, рис. 3)
![]()
За
табл. Д. 3 визначаємо
.
см2
За табл. Д.5 і Д.6 обираємо зварну рулонну сітку С1 з поздовжньою робочою арматурою марки
С1
L
x
B
(
см2)
Армування плити див. рис. 3
В
середніх оточених балками прольотах
та опорах плити (переріз 2-2 рис. 3)
з урахуванням розпору момент
зменшуємо на 20%.
;
![]()
см2
За табл. Д.5 і Д.6 аналогічно обираємо зварну рулонну сітку С2 марки
С1
L
x
B
(
см2)
Додаткова площа арматури в першому прольоті
см2
За табл. Д.5 і Д.6 аналогічно обираємо зварну рулонну сітку С2 марки
С2
L
x
B
(
см2).

Рис. 3. Схема армування плити зварними рулонними сітками з поздовжньою робочою арматурою: 1- С1 (основна сітка); 2- С2 (додаткова сітка).
4. Другорядна балка монолітного перекриття
4.1 Збір навантажень.
Розрахункове навантаження на 1 м балки при ширині вантажної площі 2,2 м (рис. 1) представлено в таблиці 3.
Таблиця 3
|
Навантаження |
Характеристичне значення навантаження |
ˠf |
Граничне значення |
|
Постійне: | |||
|
а) Конструкція підлоги
|
3,3 |
1,3 |
4,29 |
|
б) Плита
|
3,85 |
1,1 |
4,235 |
|
в) Власна вага балки bвт.б.·(hвтб.-heff)·ρ |
0,22·(0,4-0,07)·25= 1,65 |
1,1 |
1,815 |
|
Разом |
gn=8,8 |
|
gl=10,34 |
|
Тимчасова: v·B |
10·2,2=22
|
1,25 |
VL=27,5 |
Повне навантаження
кН/мп.
4.2 Статичний розрахунок
Розрахункова схема балки (рис. 6) передбачається нерозрізною з рівними прогонами або з такими, що відрізняються не більше ніж на 20%. Розрахункові згинальні моменти в прольотах та біля граней опор з урахуванням перерозподілу згинальних моментів внаслідок пластичних деформацій розраховуються за формулами:
в крайніх прольотах
кНм;
на першій проміжній опорі
кНм;
в середніх прольотах і над середніми опорами
кНм.

Рис. 4. Другорядна балка: а – конструктивна схема, б – розрахункова схема
в – епюра згинального моменту, г – епюра поперечних сил.
Розрахункові поперечні сили біля граней опор в другорядних балках обчислюються за формулами:
біля грані крайньої вільної опори
кН;
біля грані першої проміжної опори ліворуч
кН;
біля грані першої проміжної опори праворуч та на всіх інших опорах
кН
де
- середній прогін, тобто відстань між
гранями сусідніх головних балок:
м;
-
крайній прогін.
Приймаємо
довжину площадки обпирання другорядної
балки на стіну 250 мм, отримуємо
м.
