Енергетичне живлення свиней-Харк

складає 734,5 г і вміст обмінної енергії в 1 кг знаходиться на рівні 13,14 МДж, що в порівнянні з сортом Веста на 2-3% більше відповідно. Аналогічно можна сказати і про інші досліджувані корми.

Таблиця 3 Хімічний склад окремих концентрованих кормів за даними власних досліджень

Таким чином, на відміну від літературних даних про хімічний склад ячменю необхідно відмітити суттєву міжсортову різницю. Так, за вмістом сухої

11

речовини сорт СН-28 переважав сорти Скралет та Бадьорий на 1,3 та 1,0%, тоді як більшість авторів вказують на коливання в межах 850-865 г. Адже, як відомо, від вмісту сухої речовині в будь-якому кормі залежить концентрація енергії та поживних речовин. Виходячи із цього, в 1 кг сухої речовини ячменю сорту СН-28 міститься 15,0 МДж обмінної енергії та 1,40 кормових одиниць, тоді як в інших сортах – відповідно 14,6 і 1,37 та 14,3 і 1,34. При цьому А.П. Калашников та ін. і А.Т. Цвігун та ін. наводять показники 14,9 МДж обмінної енергії і 1,5 кормових одиниць в кожному кілограмі сухої речовини ячменю.

У наших дослідженнях зафіксовано суттєву відмінність між вмістом у ячменю клітковини: якщо І.С. Шумилін та ін. наводять 63,7 г, А.Т. Цвігун та ін. 55,01, то в сорту Скарлет – лише 48,3, а СН-28 і Бадьорий – 55,6 та 57,0 г відповідно на 1 кг сухої речовини. Одержано невідповідність у вмісті перетравного протеїну, концентрація якого у наших дослідах склала 67-78 г (найбільше у сорту СН-28), тоді як, наприклад, за даними А.П. Калашникова – 100 г.

Аналізуючи вміст мінеральних речовин та вітамінів в дослідних зразках кормів та у порівнянні з літературними джерелами також є суттєві відмінності.

Якщо, скажімо концентрація кальцію в 1 кг сухої речовини ячменю згідно даних М.М. Карпуся, складає 2,56 г, то у сорту СН-28 зафіксовано лише 0,72, Скралет – 0,86, а Бадьорий – 1,11 г. При цьому вміст фосфору знаходиться приблизно на однаковому рівні у дослідних зразках та літературних даних, хоча за даними А.Т. Цвігуна та ін. його концентрація дещо вища. Так само як із ячменем, концентрація обмінної енергії сильно коливається в пшениці: за даними М.М. Карпуся – 15,91 МДж, А.П. Калашникова – 16,15, А.Т. Цвігуна – 14,69, І.С. Шуміліна – 15,45 МДж. При цьому, нами виявлено, що у сорту Галон концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини була на рівні 15,43, а Веста – 15,16 МДж. Такі зміни є за рахунок різниці у вмісті сирого та перетравного протеїну, безазотистих екстрактивних речовин тощо.

Літературні дані щодо поживності жита, на відміну від ячменю та пшениці, навпаки занижені – у дослідних даних одержано вищу концентрацію енергії та окремих органічних речовин. Більше того, в сучасній літературі, якою корис-

12

туються спеціалісти більшості господарств регіону, практично відсутні дані щодо поживності нових кормів, зокрема житниці, яка набуває все більшого поширення, завдяки високій урожайності і високої стійкості до природнокліматичних умов (морозостійкості, посухостійкості тощо) і може біти гідним конкурентом іншим фуражним культурам. Нами встановлено, що 1 кг зерна цієї культури містить 13,19 МДж обмінної енергії, або в розрахунку на 1 кг сухої речовини 15,5 МДж, що більше від пшениці та ячменю. Вона характеризується високою концентрацією протеїну при невисокому вмісті клітковини.

ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ДОСТУПНІСТЬ ЕНЕРГІЇ І МІНЕРАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМІВ

Дослідженнями багатьох вчених доведено, що знань лише про фактичний хімічний склад кормі не достатньо для організації повноцінної годівлі тварин. Результати наших досліджень, проведених на молодняку свиней, підтвердили, що різні види та сорти концентрованих кормів, крім різниці у хімічному складі, по-різному перетравлюються (табл. 4). Так, найвища перетравність сухої речовини була при згодовуванні зерна тритикале – 90,38%, що порівняно з зерном ячменю сорту Скарлет на 4,6% більше. Протеїн найкраще використовується молодняком свиней із зерна житниці – на 89,24% відносно спожитого. Найнижчим даний показник спостерігався при згодовуванні ячменю сорту Бадьорий – лише – 67,04%.

Таблиця 4 Перетравність поживних речовин та доступність кальцію і фосфору окремих

злакових кормів, %

Показник перетравності клітковини у ячменю сорту СН-28 знаходиться на рівні 57,2%, що в порівнянні із житом на 23,3% вище. Перетравність безазотистих екстрактивних речовин у досліджуваних кормах знаходиться майже на однаковому рівні і коливається від 89,9 до 91,4%. При цьому в літературі можемо знайти, що перетравність протеїну ячменю складає 85-88%, тоді як нами встановлено, що у сортів Бадьорий і Скарлет лише 64,04 та 74,15% відповідно, а клітковина – навпаки – за даними літературних джерел 37-39%, а в нашому випадку – на 5,5-12% більша. Аналогічні відмінності є і в перетравності інших кормів.

Доступність кальцію при згодовуванні житниці сорту Розовская 7 найвища і складає 74,7%, тоді як доступність кальцію та фосфору найнижча у ячменю сорту Скарлет – 38,06 і 57,63% відповідно. Аналізуючи показник доступності фосфору, слід відмітити, що він найвищий у зерна тритикале – 78,0%.

Таким чином, неоднаковий хімічний склад, перетравність поживних речовин та доступність окремих елементів для обмінного фонду організму зумовили неоднакове використання організмом молодняку свиней енергії кормів

(табл. 5).

Таблиця 5

Використання енергії поживних речовин кормів в організмі молодняку свиней, МДж/кг

Аналіз даних, наведених у таблиці 5, показує, що фактична обмінна енергія кормів, визначена в дослідах через визначення витрат енергії на теплопро-

14

дукцію та енергію, відкладену у приростах живої маси, не відповідає вмісту обмінної енергії в кормах, виражену через вміст у них перетравних поживних речовин. Якщо у ячмені сорту СН-28 обмінна енергія, згідно проведених нами розрахунків, склала 12,91 Мдж в 1 кг корму, то фактично в обмінний фонд організму молодняку свиней надійшло лише 12,24 МДж, або на 5,2% менше. Аналогічна різниця зафіксована і у ячменю сортів Скарлет і Бадьорий – 5,5 та 4,9% відповідно. При цьому у пшениці фактична обмінна енергія відрізняється від розрахункової на 3,6-3,9% у сторону збільшення відносно розрахункової. Такі ж відмінності є і в обмінності валової енергії тритикале, жита, житниці та кукурудзи. Це є результатом проходження процесів травлення в організмі тварин при невідповідності у співвідношенні окремих поживних речовин, на що ми наголошували при характеристиці факторів, які впливають на перетравність поживних речовин кормів.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Вивчення хімічного складу кормів є актуальним для кожної біогеохімічної зони України, оскільки це дає можливість забезпечити повноцінну годівлю тварин. А з’ясування перетравності поживних речовин та доступності мінеральних, дає змогу об’єктивно і в повній мірі забезпечити тварин поживними та мінеральними речовинами кормів.

При складанні раціонів слід мати на увазі, що фактична кількість енергії, яка надходить в обмінний фонд організму свиней, не завжди відповідає показникам, одержаним у результаті визначення хімічного складу кормів та їх перетравності. Як бачимо з результатів досліджень відхилення може складати 3-6% і це залежить від збалансованості раціонів тварин. Тому вміст обмінної енергії при неповноцінній годівлі слід підвищувати. Так, при годівлі однотипними раціонами із зерна ячменю, у яких вміст обмінної енергії через перетравні поживні речовини був на рівні 12,2-12,9 МДж, фактичний її вміст, одержаний через суму витрат на теплопродукцію і енергію, відкладену у прирості, на 4,9-5,5% менший.

15