Підпала Т.В.
9.2.Фактори впливу на ефективність великомасштабної селекції
Поліпшення сільськогосподарських тварин у великих масштабах здійснюється передачею спадкової інформації від племінних тварин 4-х категорій: батьків і матерів плідників та батьків і матерів дочок. Кожна категорія племінних тварин внаслідок різних можливостей оцінки генотипу, інтенсивності відбору і використання вносить різну частку впливу у генетичне поліпшення популяції.
Завдяки використанню штучного осіменіння у великомасштабній селекції центральне місце відведено оцінці за потомством, а також максимальному використанню плідників-поліпшувачів і лідерів породи.
Зарубіжний досвід доводить, що 70-75% прогресу в поліпшенні продуктивних і племінних якостей залежить від правильного вибору лідерів, 25-28% – правильного вибору матерів плідників і лише на 6% успіх селекції обумовлюється правильним вибором кращих тварин для ролі матерів наступного покоління.
На думку А.Робертсона і Я.Ренделя, 61% успіху селекційного прогресу стада досягаються правильним вибором плідників і лише на 39% – вибором маток.
Вумовах широкого використання штучного осіменіння в роботі
звеликими популяціями найбільший вплив на генетичний прогрес мають оцінені за нащадками плідники та їх сини. Із сучасної точки зору від плідників залежить 60-70% темпу генетичного поліпшення популяції.
Найбільш інтенсивного використання плідників досягнуто в молочному скотарстві, де від окремих бугаїв-поліпшувачів одержують десятки і сотні тисяч високопродуктивних потомків. Як наслідок, роль спадковості плідників у генетичному поліпшенні молочних порід великої рогатої худоби значно зросла і становить 90-95%. У вівчарстві при штучному осіменінні на баранів-плідників припадає 7080% генетичного прогресу в породі. У птахівництві та свинарстві спадковість цінних плідників використовується для створення високопродуктивних міжпородних гібридів на основі схрещування поєднуваних між собою спеціалізованих гетерогених ліній. Інтенсивне
168
Розділ 9
розмноження гетерозиготних гібридів у товарних стадах надає можливість значно підвищити рівень продуктивності у птахівицтві та свинарстві. Із зростанням ролі плідників у генетичному поліпшенні популяцій сільськогосподарських тварин заходи щодо племінної роботи набули великомасштабного централізованого характеру.
В основі комплексу заходів великомасштабної селекції є селекційна програма, яка забезпечує технологічну організацію поетапної оцінки, відбору, підбору і максимального використання в господарствах кращих тварин, що дає можливість прискорити генетичний прогрес в доместикованих популяціях.
Великомасштабна селекція, яка дозволяє одночасно працювати над поліпшенням великих масивів тварин в межах порід, не замінює, проте, індивідуальної селекції. Цілеспрямована, поглиблена племінна робота в племінних стадах є складовою частиною системи заходів щодо удосконалення порід. Тому в умовах інтенсифікації галузей тваринництва слід звертати увагу на високопродуктивних тварин і тварин з рекордною продуктивністю.
Існує гіпотеза, що рекордистки з генетичної точки зору є унікальними тваринами з бажаною комбінацією багатьох генів з домінуючим ефектом, які позитивно впливають на ендокринну та нервову системи, взаємодія яких і обумовлює високу продуктивність.
Роль рекордисток та їх вплив на удосконалення порід істотно підвищилася. Це пов’язано з розробкою і впровадженням у виробництво сучасного біотехнологічного методу трансплантації ембріонів. Вони є родоначальницями родин, від них одержують синів, майбутніх батьків наступного покоління. Тому максимального ефекту селекції можна досягнути лише при доборі як чоловічих, так і жіночих особин.
Враховуючи вплив на генетичний прогрес популяції племінних тварин 4-х категорій, здійснюють відповідно великомасштабну селекцію. Разом з тим вона має деякі особливості при роботі з різними видами сільськогосподарських тварин.
169
Підпала Т.В.
9.3. Великомасштабна селекція молочної худоби
Досягнення популяційної генетики, впровадження обчислювальної техніки та методу тривалого зберігання глибокозамороженної сперми бугаїв докорінно змінили систему розведення і систему племінної роботи в молочному скотарстві. Тривале зберігання сперми надало безмежні можливості для поширення у масштабах всієї породи генотипу високоцінних плідників, тобто тепер можна осіменити більше ста тисяч корів спермою бугая-поліпшувача, оціненого за потомством.
У сучасних програмах великомасштабної селекції молочної худоби основним фактором генетичного прогресу в популяції є бугаїполіпшувачі, так звані лідери порід.
Бугаї-лідери порід – це плідники-поліпшувачі, вірогідно оцінені за потомством на фоні високого рівня продуктивності, які є родоначальниками коротких ліній і мають велику кількість високопродуктивних потомків у двох – трьох поколіннях.
В умовах великомасштабної селекції на бугаїв-поліпшувачів припадає близько 90-95% ефекту селекції, в тому числі за рахунок відбору:
•батьків бугаїв (ББ) – 40%;
•матерів бугаїв (МБ) – 35%;
•батьків корів (БК) – 20%;
•матерів корів (МК) – 5%.
Тому основними заходами племінної роботи є виведення, оцінка, відбір та інтенсивне використання найбільш цінних плідників – лідерів порід. Підвищення ефективності селекції за рахунок інтенсивного використання бугаїв-лідерів докорінно змінило підхід до їх отримання, оцінки, відбору і використання.
Прикладом може бути система використання бугаїв-лідерів голштинської породи в США. Від окремих з них, наприклад, від 2368 синів бугая Елевейшна 1491007 отримано близько 2 млн. потомків. Сучасна голштинська худоба має генетичний потенціал за надоєм близько 8500 кг молока.
Саме тому заходи щодо виведення, вирощування, оцінки, відбору та використання бугаїв набули великомасштабного характеру і
170
Розділ 9
поширення на всю породу. В системі великомасштабної селекції та програм цю роботу виконують поетапно.
1.Відбір і оцінка матерів та батьків майбутніх плідників.
Жорсткому відбору підлягають батьки бугаїв. Вони повинні бути кращими із кращих серед тих що є в породі. У зарубіжних програмах селекції, розроблених для масивів на декілька сот тисяч корів, передбачають використання двох-чоти- рьох, максимум шести бугаїв, так званих бугаїв-лідерів. Для відбору як бугаїв-батьків, так і матерів бугаїв розробляють мінімальні та оптимальні стандарти. Головний показник у цих стандартах – рівень молочної продуктивності. Аналіз динаміки племінних ресурсів довів, що в наших умовах середній надій матерів плідників за три суміжні лактації повинен перевищувати рівень продуктивності селекційного стада відповідного заводу не менш ніж на 20-25%, а жирність молока – на 0,2% і більше порівняно із стандартом породи. Поряд з рівнем молочної продуктивності велику увагу приділяють типу матерів биковиробної групи. Сюди включають ряд показників, зокрема, тип конституції, плодючість, міцність кінцівок, форму вим’я, окремі статі екстер’єра. Матерів бугаїв наступного покоління відбирають в два етапи: спочатку – потенціальних, а потім – визнаних. До групи визнаних матерів відбирають корів, які характеризуються гармонійним поєднанням високого рівня продуктивності з нормальною плодючістю, відповідним типом конституції, технологічністю, стресовитривалістю тощо.
2.Планування та здійснення ”замовлених” парувань і одержання племінних бугайців. В племінних заводах із відібраних тварин формують групу високоцінних тварин. Для них складається план “замовлених” парувань, яким передбачається використання найцінніших особин для отримання ремонтних плідників. Під час складання плану замовлених парування рекомендується застосувати споріднене розведення.
3.Оцінка бугаїв-плідників за власною продуктивністю.
Одержані у приплоді бугайці проходять багатоступінчатий
171
Підпала Т.В.
відбір за вираженням типу породи, енергією росту, статевою активністю, спермопродуктивністю. За енергією росту у річному віці вибраковується до 50% бугайців відповідно до зарубіжних програм селекції. Потім протягом 2-3 років на кожного бугая, якого перевіряють, створюють запас консервованої сперми в кількості 20-30 тис. доз для тривалого зберігання.
4.Оцінка бугаїв-плідників за якістю нащадків. Брати у бу-
гайців сперму починають із 11-13 місячного віку. Перші 500-1000 (іноді й більше) доз використовують для осіменіння маточного поголів’я у стислий період для одержання так званих ”ефективних” дочок-первісток, середні показники, яких будуть об’єктивною основою для оцінки генотипу плідника. Найбільш вірогідною оцінкою плідника О.С. Серебровський вважав оцінку за продуктивністю дочок, які знаходяться у всіх випробувальних господарствах, за рахунок чого нівелюється різниця в господарському і кліматичному відношеннях. Цей принцип, а також модифіковані методи поліалельного схрещування застосовують нині досить широко. Так, в США компанія ”ABS” від кожного плідника, що оцінюється передає по чотири дози сперми до 125 стад. Частина популяції, яка осіменяється спермою бугаїв, яких перевіряють у різних програмах селекції коливається в межах від 15% до 80%.
5.Використання племінних плідників. Важливим етапом ве-
ликомасштабної селекції є правильне використання плідників з урахуванням їх оцінки за якістю потомства. Поліпшувачів слід закріплювати насамперед за маточним поголів’ям господарств з високою культурою ведення галузі та гарантованим забезпеченням кормами. Кращих преферентів (”лідерів породи”) використовують на провідних педігрованих стадах і для ”замовлених” парувань.
6.Контроль походження плідників та їх потомства за імуногенетичними тестами. Імуногенетична експертиза походження тварин проводиться за даними типу крові нащадків та їхніх батьків за принципом сімейного аналізу “бать-
172
Розділ 9
ко – мати – нащадок”. При цьому враховують, що у нащадка можуть бути лише ті антигени, які є хоча б у одного з його батьків. Для визначення батьківства за антигенним складом крові використовують усі антигенні фактори, але висновок про походження нащадка роблять на підставі тих антигенів, що є тільки у потомка і у одного з передбачуваних батьків.
7.Цитогенетичний контроль і перевірка на наявність хромосомних аномалій, а в перспективі – й летальних.
Розроблені й близькі до практичного застосування нові методи цитогенетичних досліджень, які можна використовувати при цитогенетичній атестації бугаїв. Вивчення синантонемального комплексу під час гаметогенезу надає можливість виявити робертсоновські та реципрокні транслокації, делеції, інверсії. При оцінці мутаційного ефекту факторів зовнішнього середовища перспективним є метод сестринських хроматидних обмінів.
8.Створення автоматизованої інформаційної системи (АІС) на базі використання ЕОМ, ПЕОМ. Банк селекцій-
них даних має інформацію щодо всіх груп племінних тварин (МБ, ББ, плідників, дочок) і вони вирішують всі завдання великомасштабної селекції. На ЕОМ також повинні фіксуватися дані щодо випадків відхилення в розвитку й ембріональної смертності та їх використання у селекційній роботі, що надає можливість підвищити генетичну чистоту популяцій худоби.
9.Централізована організація здійснення системи велико-
масштабної селекції. Надає можливість планувати племінну роботу на основі оптимальної програми великомасштабної селекції, централізовано керувати її виконання і тим самим збільшити темпи генетичного удосконалення молочної худоби.
173