
- •Міністерство аграрної політики України
- •Заняття 1.2.Тема. Оцінка різних варіантів підбору.
- •Заняття 1.4. Тема. Методи оцінки племінної цінності бугаїв молочних порід по якості нащадків.
- •Питання для самопідготовки.
- •Заняття 2.2.Тема. Коефіцієнт успадковуваності (h2) ознак і способи його визначення.
- •Питання для самопідготовки
- •Тема 3. Селекція молочної та молочно-м'ясної худоби. Заняття 3.1. Тема. Загальна схема і система селекції молочних порід.
- •Заняття 3.2. Тема. Принципи і методи складання плану племінної роботи для породи.
- •Заняття 3.3. Тема. Розробка й оптимізація програм селекції молочної худоби.
- •Заняття 3.4. Тема. Принципи великомасштабної селекції молочної худоби.
- •Питання для самопідготовки
- •Тема 4. Селекція м'ясної худоби Заняття 4.1. Тема. Селекційні підходи до розвитку м'ясного скотарства.
- •Заняття 4.2. Тема. Оцінка і відбір за показниками молочності і відтворювальної здатності корів у м’ясному скотарстві.
- •Питання для самопідготовки
- •Тема 5. Селекція свиней Заняття 5.1. Тема. Оцінка племінної цінності свиней.
- •Заняття 5.2. Тема. Оцінка відгодівельних та м'ясо-сальних якостей молодняку свиней різних генотипів.
- •Питання для самопідготовки
- •Тема 6. Селекція овець Заняття 6.1. Тема. Добір і підбір у вівчарстві.
- •Заняття 6.2. Тема. Методи оцінки баранів-плідників за якістю нащадків.
- •Питання для самопідготовки
- •Тема 7. Селекція коней. Заняття 7.1. Тема. Методи оцінки, відбору і добору коней.
- •Питання для самопідготовки
- •Заняття 8.2. Тема. Оцінка і використання півнів-плідників в батьківських і прабатьківських стадах племптахорепродукторів.
- •Питання для самопідготовки
- •Список рекомендованої літератури
Питання для самопідготовки.
1. Перерахуйте в якій послідовності проводять оцінку і відбір тварин за родоводом.
2. Яке спаровування називається спорідненим ?
3. Назвіть методи обліку інбридингу.
4. Охарактеризуйте генетичні параметри відбору.
5. Поясніть важливість проведення оцінки пробанда за родоводом.
6.Селекційні ознаки за якими проводять відбір тварин на плем’я.
7. Перерахуйте основні завдання відбору.
8. Для чого застосовують гомогенний підбір?
9. Організаційні підходи до проведення оцінки бугаїв – плідників по якості нащадків.
10. Методи оцінки генотипу бугаїв – плідників.
11. Використання ЕОМ в процесі оцінки бугаїв – плідників.
12. Вплив методів оцінки, на подальше використання бугаїв – плідників.
13.Залежність ефективності селекції від точності оцінки племінної цінності бугаїв.
ТЕМА 2. Методи селекції в залежності від генетичних особливостей основних господарсько-корисних ознак тварин.
Заняття 2.1. Тема. Визначення показників зв’язку між кількісними ознаками у сільськогосподарських тварин.
Мета заняття: Набути практичних навиків розрахунку коефіцієнтів: кореляції та регресії між ознаками; успадкування; селекційного ефекту і гетерозису в роботі з тваринами.
Методика виконання завдання №1. Зв'язки, що існують між біологічними ознаками, характеризують тим, що певному значенню однієї ознаки відповідає не одне, а декілька різних значень іншої ознаки, що варіюють навколо своєї середньої величини. Такий вад зв'язку між перемінними ”х.. і ..у” називаєтьсякореляцією.
За своєю природою кореляція може бути прямою, коли із збільшенням (зменшенням) однієї ознаки відповідно змінюється інша, і зворотною, коли із збільшенням однієї ознаки інша, пов’язана з нею, зменшується.
Мірилом зв'язку між ознаками є коефіцієнт кореляції, який змінюється в межах від 0 до 1. Розрізняють кореляцію, сильну г > 0.75; середню г = 0,25 ... 0,75 і слабку г < 0,25.
Знання величини і спрямованості кореляції має велике значення в практичній роботі селекціонера. Забезпечуючи відбір за однією з ознак, завжди необхідно враховувати, які можливі зміни і наслідки будуть за іншою ознакою, що корелює з нею. Наприклад, з підвищенням надоїв у корів вміст жиру в молоці знижується - зворотна кореляція.
Для обчислення коефіцієнта кореляції розроблено багато робочих формул залежно від умов - для малих і великих вибірок, при малозначних і багатозначних варіантах. Коефіцієнт кореляції вираховується за формулою 11:
,
(11);
де, r– коефіцієнт кореляції;xі у – значення варіант першої і другої ознаки;f– частоти в корелятивній решітці;n– кількість тварин;βіSвираховують для першої і другої ознаки по формулах 12, 13:
;
(12)
.
(13);
Для находження Σfaxayкореляційну решітку розділяють жирними лініями, які проходять біля класів з нульовими відхиленнями на чотири квадрати, потім перемножують відхиленняaxнаayпо кожному класу, який має частоти і добуток записують в соти.
Проводять підрахунок по кожному квадрату. Оскільки коефіцієнт кореляції вираховують не по генеральній, а по вибірковій сукупності, то він має певну статистичну помилку (m) і вираховується за формулою 14:
.
(14);
Достовірність коефіцієнта кореляції вираховується за формулою 15 :
(15);
З врахуванням числа ступенів свободи достовірність кореляції визначається по таблиці Стьюдента. Число ступенів свободи дорівнює: V=n-2.
Коефіцієнт кореляції достовірний, якщо обчислюване число дорівнює, або більше табличного tr≥tst.
Приклад розрахунку коефіцієнта прямолінійної регресії.
Коефіцієнт прямолінійної регресії (R), який також відноситься до показників зв’язку, характеризує його динаміку та кількісно конкретизує взаємозв’язок між “х” та “у” ознаками. Він показує, наскільки в середньому змінюється одна ознака при зміні іншої, взаємопов’язаної з нею на одиницю виміру.
Знаючи коефіцієнт регресії однієї ознаки щодо другої, взаємозв’язаної з нею, можна прогнозувати розвиток величини цієї ознаки, безпосередньо її не вивчаючи.
Коефіцієнт регресії в кожній конкретній вибірці має два значення: R х/у таRу/х і розраховується за формулами16,17:
;
(16);
. (17);
При розрахунку Rбереться повна σ варіаційного ряду, тому сигму, одержану при розрахунку коефіцієнта кореляції, необхідно множити на величину класового проміжку.
Завдання 1. Визначення показників зв’язку між кількісними ознаками у тварин.