5. Приморозки, їх шкодочинність і способи боротьби з ними.

Під приморозками розуміють охолодження повітря, яке супроводжується швидким зниженням температури до нуля градусів і нижче на фоні середньодобових позитивних температур повітря.

Залежно від умов виникнення приморозків їх поділяють на радіаційні, адвективні, радіаційно-адвективні.

Радіаційні приморозки виникають в нічні години в зв’язку з охолодженням приземного шару повітря, яке викликається віддачею тепла підстилаючою поверхнею. Умови виникнення радіаційних приморозків є безхмарне небо, безвітряна погода, низька вологість повітря. Ці самі показники служать критеріями виникнення радіаційних приморозків.

При безхмарні погоді проходить інтенсивна віддача тепла підстилаючою поверхнею, яка випромінює інфрачервону радіацію. Відсутність водяної пари та продуктів її конденсації дає можливість інфрачервоні радіації вільно випромінюватись в верхні шари атмосфери. Відсутність руху повітря сприяє остиганню приземного шару атмосфери, холодні повітряні маси не змішуються з більш теплішими повітряними масами. В таких метеорологічних умовах виникає радіаційний приморозок. Типова погода весною, коли може виникнути приморозок – антициклональна погода, яка розповсюджується на великі території, але разом з тим радіаційні приморозки часто бувають локальними. Цьому сприяє рельєф місцевості, застій холодного повітря біля лісових галявин.

Адвективні приморозки пов’язані з надходженням холодних мас повітря в наші широти з півночі або північного сходу. Вторгнення повітряних мас охоплює велику територію, викликає швидке зниження температури нижче нуля. Метеорологічні умови, які супроводжують адвективні приморозки – ріст атмосферного тиску, зменшення температури повітря, покращення видимості, переважання золотисто-червоних тонів зорі, відсутня хмарність.

Адвективні приморозки прогнозуються синоптиками. При цьому враховують швидкість та напрямок вітру, що дає можливість визначити райони, з яких поступає холодне повітря. Вивчається баричний стан та його зміни.

Основними критеріями адвективних приморозків хмарність, швидкість та напрямок вітру, видимість, колір зорі, температура і тиск повітря, точка роси.

Радіаційно-адвективні приморозки проявляються як комплексна дія двох описаних типів приморозків.

На прояв тих чи інших типів приморозків суттєво впливає рельєф місцевості. Адвективні приморозки більш інтенсивно проявляються на навітряних, нижніх частинах схилів, відкритих ділянках. Замкнуті котловини, ділянки з сухими грунтами також небезпечні для радіаційних та адвективних приморозків.

Земля весною прогрівається помалу, тому приморозки по поверхні грунти закінчуються пізніше, ніж в повітрі (табл. 39). Різниця між закінченням приморозків на поверхні грунту і в повітрі весною більша, ніж восени.

Таблиця 39.

Різниця між закінченням приморозків на поверхні грунту і в повітрі (кількість днів).

Кліматичні зони	Весна	Осінь
Полісся	11	8
Правобережний лісостеп	12	8
Лівобережний лісостеп	15	11
Донецький кряж	12	9
Північний степ	8	8
Південний степ	10	14

Найбільш небезпечні приморозки в помірній зоні, де ведеться інтенсивне землеробство. На півночі тривалість безморозного періоду складає 85 – 90 днів, а на півдні 270 – 280 днів. Ця зона охоплює більшу частину України. В межах даної зони приморозки можливі на початку та при кінці вегетації. На півдні зона приморозків виникає зазвичай на початку вегетації.

Методи захисту сільськогосподарських культур від приморозків:

• димлення сільськогосподарських культур (багаття, димові свічки та шашки);

• укриття (парники або невеликі площі);

• зрошення сільськогосподарських культур (особливо ефективне дрібнодисперсне зрошування);

• агротехнічні методи (висів культур з урахуванням карт розподілу мінімальних температур, застосування калійних добрив, дотримання строків сівби і збирання);

• біологічний метод (використання районованих морозостійких сортів та гібридів).