Catalog-SP-2014-web
.pdf
Зерняткові культури • Каталог 2014
Зерняткові культури
Основні хвороби
ПАРША ЯБЛУНІ Й ГРУШІ |
токами і розносяться далеко навкруги. |
Майже кожен знайомий з симпто- |
Тому дуже важливо восени зібрати і |
знищити опале листя, а рано навесні |
|
мами ураження листя, плодів і гілок |
провести викорінювальне обприску- |
цією хворобою. Збудник має дві стадії |
вання для знищення інфекції. В період |
розвитку: зимова — сумчаста, літня — |
цвітіння яблуні паралельно з розвит- |
конідіальна. Уражуються рослини на- |
ком сумчастої стадії з’являється коні- |
весні, коли температура повітря пере- |
діальна стадія збудника хвороби. Ко- |
вищує +4°С та за відносної вологості |
нідіїрозвиваютьсянаураженомулисті |
повітря понад 80 %. Після дозрівання |
в профілі крони дерева і майже не |
сумкоспор, які містяться на опалому |
поширюються на сусідні дерева. Ви- |
листі, і за наявності крапельної воло- |
нятки можуть бути за погодних умов, |
ги сумкоспори під тиском більше як |
як-от сильні дощі, шквали, бурі тощо, |
10 000 атмосфер вилітають із сумок та |
коли конідії разом з краплями води |
інфікують навколишні рослини. Навіть |
можуть переноситися на ближні дере- |
при неглибокому закопуванні в ґрунт |
ва. Після зав’язування плодів хвороба |
опалого листя (до 5 см) ураження рос- |
поширюється і розвивається на них. |
лини неминуче. Спори, крім власної |
При ранньому ураженні плоди стають |
сили, підхоплюються повітряними по- |
однобокими, деформуються, розтрі- |
Парша яблуні |
Парша груші |
|
|
|
|
10
Каталог 2014 • Зерняткові культури |
|
|
|
|
|
|
|||
скуються, а далі з’являється гниль. |
хідних від Джонатану, та на багатьох |
резерваторами хвороби, тому треба |
|||||||
При ураженні плодів під час росту |
сортах нової генерації. Розвитку хво- |
підтримувати чистоту під деревами. |
|||||||
(червень–липень) на плодах форму- |
роби сприяє суха й жарка погода з |
Джерело інфекції — уражені части- |
|||||||
ються класичні темні плями парші. За |
низькою вологістю повітря. Борош- |
ни рослини, рослинні рештки (листя, |
|||||||
пізнього поширення хвороби (сер- |
ниста роса уражує спочатку кінців- |
гілочки, плодові формування) та спо- |
|||||||
пень–вересень) на плодах з’являється |
ки молодих пагонів, що викликає |
ри і міцелій гриба, які містяться під |
|||||||
темний наліт парші, який стираєть- |
зменшення їх приросту, деформацію, |
лусочками бруньок. Збудник гриба |
|||||||
ся, залишаючи після себе невиразну |
зменшення зимостійкості і зрештою |
може |
вимерзати при |
температурі |
|||||
темну пляму, що також знижує якість |
всихання. У результаті суттєво зни- |
–27°С, якщо вона тримається протя- |
|||||||
плодів. Джерело інфекції — уражені |
жується урожайність дерев. Осо- |
гом кількох годин. |
|
|
|||||
частини дерева: листя, плоди, плодові |
бливість цього збудника — те, що, |
|
|
|
|
|
|||
формування, гілочки. За сезон може |
викликаючи загибель вегетативних |
|
|
|
|
||||
|
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|||||||
бути 6–8 поколінь сумчастої і 14–18 |
і генеративних частин рослини, сам |
|
Обприскування препаратом |
||||||
поколінь конідіальної стадії. |
збудник перезимовує в рослинних |
|
|||||||
Хорус 75 WG в. г. двічі до цвітіння, |
|||||||||
|
|
|
рештках і навесні уражує нові рос- |
||||||
|
|
|
після цвітіння — препаратами Топаз |
||||||
|
|
|
лини. Частина інфекції міститься під |
||||||
|
|
|
100 ЕС к. е., Тіовіт Джет 80 WG в. г. |
||||||
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
||||||||
|
лусочками бруньок, тому викоріню- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Обприскування препаратом |
вальна обробка не гарантує стовід- |
|
|
|
|
|
|||
Хорус 75 WG в. г. двічі до цвітіння, |
соткового захисту від цієї хвороби, |
|
|
|
|
|
|||
після цвітіння — сумішшю препаратів |
адже бруньки розкриваються кілька |
ПЛОДОВА ГНИЛЬ |
|
|
|||||
Хорус 75 WG в. г. та Скор 250 ЕС к. е. |
тижнів і весь час надходить інфекція. |
|
|
||||||
|
|
|
Протягом вегетації плоди уражує |
Збудник — гриб, який уражує не тіль- |
|||||
|
|
|
хвороба, що проявляється у зміні |
||||||
БОРОШНИСТА РОСА ЯБЛУНІ |
забарвлення, опробковінні плоду, |
ки плоди, а й вегетативні частини |
|||||||
зниженні смакових якостей і дріб- |
рослини, у вигляді гнилі плодів, ягід |
||||||||
Хвороба розвивається на всіх сор- |
ноплідності. Варто нагадати, що ок- |
та моніліального опіку зерняткових і |
|||||||
ремі бур’яни, як-от полинь, деревій, |
особливо кісточкових культур. Хво- |
||||||||
тах, а особливо на групі сортів, по- |
молочай, осоти й інші, виступають |
роба уражує майже всі плодові, ягідні |
|||||||
|
|
|
|
й цитрусові культури. У вигляді пло- |
|||||
|
|
|
|
дової |
гнилі хвороба |
проявляється |
|||
|
|
|
|
в саду протягом вегетації, а також у |
|||||
|
|
|
|
сховищах при зберіганні плодів і ягід. |
|||||
|
|
|
|
Збудник плодової гнилі проникає в |
|||||
плоди через насіннєву камеру сортів з відкритим доступом до неї (Делішес, Ренет, Голден, інші). Протягом вегетації збудник проникає через фізичні мікротравми або пошкодження шкідниками в плоди і ягоди та викликає
Плодова гниль
|
|
|
|
|
|
|
Зерняткові культури • Каталог 2014 |
||
загнивання. Особливо інтенсивно хво- |
плодах з’являються округлі темні |
БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ГРУШІ |
|||||||
роба розвивається у вологі роки під |
вдавлені плями, плоди передчасно |
Збудник хвороби — бактерія, яка ура- |
|||||||
час вегетації. Після збирання урожаю |
забарвлюються, а при ранньому ура- |
||||||||
триває ураження плодів і ягід плодо- |
женні деформуються. Збудник хворо- |
жує судинну систему рослини, зни- |
|||||||
вою гниллю у сховищах і холодильни- |
би зимує на відмерлому листі, старих |
жує функцію дихання, фотосинтезу й |
|||||||
ках. Надзвичайно небезпечний прояв |
гілках, сплячих бруньках, окремих |
асиміляційно-дисиміляційні процеси, |
|||||||
хвороби у вигляді моніліального опіку, |
бур’янах. Спори хвороби розносять |
які кінець кінцем впливають на про- |
|||||||
бо уражується багаторічна деревина. |
вітер, дощ, комахи. Збудник хвороби |
дуктивність дерева. На початку літа |
|||||||
|
|
|
швидше проникає через травмова- |
на дереві з’являється облямівкове |
|||||
|
|
|
не листя і плоди (сонячні опіки, сітка |
потемніння листя. Згодом листя пов- |
|||||
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
||||||||
Обприскування препаратом |
на плодах, пошкодження комахами |
ністю чорніє, скручується і підсихає. |
|||||||
тощо). Оптимальні умови для інтен- |
|
|
|
||||||
Хорус 75 WG в. г. двічі до цвітіння, |
При ранньому ураженні засихають |
||||||||
сивного розвитку хвороби — тепла |
|||||||||
у період дозрівання плодів — |
|||||||||
дощова погода на фоні розвитку пар- |
гілки, при пізнішому прояві хвороби |
||||||||
фунгіцидом Світч 62,5 WG в. г. |
|||||||||
ші і наявності кліщів. Після збирання |
гілки можуть залишитися живими. |
||||||||
|
|
|
|||||||
|
|
|
урожаю плоди не зберігаються. |
При зрізі плодових гілок можна поба- |
|||||
|
|
|
|
|
|
чити потемніння деревини, що є сиг- |
|||
|
|
|
|
|
|
налом сильного ураження дерева. Як |
|||
АЛЬТЕРНАРІОЗ ЯБЛУНІ |
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|||||||
Обприскування препаратом |
правило, хворі дерева потрапляють |
||||||||
|
|
|
на ділянку з розсадника, у рідкісних |
||||||
Збудник хвороби уражує листя й |
Хорус 75 WG в. г. двічі до цвітіння, |
||||||||
випадках хворобу переносять зна- |
|||||||||
після цвітіння — сумішшю |
|||||||||
плоди. Проявляється хвороба через |
препаратів Хорус 75 WG в. г. та |
ряддя для догляду (лопата, сапка, се- |
|||||||
місяць після закінчення цвітіння у ви- |
Скор 250 ЕС к. е., у період дозрівання |
катор для обрізування) та сисні шкід- |
|||||||
гляді дрібних округлих бурих плям на |
плодів — фунгіцидом |
ники (попелиці, листоблішки). |
|||||||
листі, іноді з темною канвою. З часом |
|
Світч 62,5 WG в. г. |
|
|
|
||||
плями збільшуються, іноді зливають- |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|||||
ся, що призводить до пожовтіння |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
Найкращий спосіб |
|||||
листя і його раннього опадання. На |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
боротьби — замінити молоде |
|||
|
|
|
|
|
|
уражене дерево новим. |
|||
|
|
|
|
|
|
Якщо на ділянці цінний сорт, |
|||
|
|
|
|
|
|
треба провести обрізування на |
|||
|
|
|
|
|
|
здорову деревину і дезінфекцію |
|||
|
|
|
|
|
|
фунгіцидом, рани замазати садовим |
|||
|
|
|
|
|
|
варом та підживити листковими |
|||
|
|
|
|
|
|
й основними добривами для |
|||
|
|
|
|
|
|
покращення фізіологічного |
|||
|
|
|
|
|
|
|
стану дерева. |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Каталог 2014 • Зерняткові культури
БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ (ЕРВІНІЯ)
Карантинна хвороба, збудник якої — бактерія Erwinia amylovora. Уражує майже всі плодові культури, а також глід, горобину й інші. В Україну хвороба потрапила з посадковим матеріалом, і на цей час зареєстрована в Закарпатській і Чернівецькій областях.
Розвиток хвороби починається з верхньої частини дерева. Навесні, коли температура сягає +18°С, раптово починають в’янути й буріти суцвіття, листя та молоді пагони. Суцвіття й листя згодом чорніють, але не опадають. Характерна ознака хвороби — верхня частина ушкодженої гілки вигинається у вигляді гачка. Недозрілі плоди теж в’януть, зморщуються, чорніють і так само залишаються на дереві. Уражені дерева виглядають як пошкоджені вогнем, обпалені. На корі уражених гілок і на плодах з часом з’являються краплини ексудату. Спершу вони безбарвні,
потім стають жовтими або темно-ко- ричневими і застигають у вигляді кульок. Виділення ексудату — головна ознака, яка відрізняє ервінію від інших бактеріальних хвороб. Улітку хвороба затухає, але наступної весни з початком сокотоку відновлюється з іще більшою інтенсивністю. Хворобу поширюють краплини дощу й комахи, передусім попелиці, короїди, бджоли, а також птахи. Може передаватися з садовим реманентом і посадковим матеріалом. Шкодочинність бактеріального опіку плодових дуже велика, може призвести до масової загибелі насаджень.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
Найкращий спосіб боротьби — замінити уражене дерево новим.
Бактеріальний опік груші (ервінія) |
Бактеріальний опік груші |
|
|
|
|
|
|
Основні шкідники
ЯБЛУНЕВИЙ КВІТКОЇД |
|
які проводяться після відродження, |
ється і разом з плодом росте до кінця |
|||||||
Високоспеціалізований |
шкідник |
не впливають на шкідника і він спо- |
вегетації. Це призводить до зниження |
|||||||
кійно закінчує свій розвиток. |
товарності плодів та урожаю. |
|||||||||
яблуні, назва якого пов’язана з ти- |
|
|
|
|
|
|
|
|||
пом пошкодження квіток. Після від- |
|
|
|
|
|
|
|
|||
кладення яєць у квіткову бруньку в |
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|
|
|
|
||||
|
|
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|||||||
ній надалі розвивається личинка і |
Застосування препаратів |
Застосування препаратів |
||||||||
виходить жук. |
Квітка не розпуска- |
|||||||||
Актара 25 WG в. г. або |
Актара 25 WG в. г. або |
|||||||||
ється, її виїдає і повністю знищує |
||||||||||
Енжіо 247 SC к. с. двічі до цвітіння. |
Енжіо 247 SC к. с. після цвітіння. |
|||||||||
личинка жука. Жук відчуває пусто- |
|
|
|
|
|
|
|
|||
цвіт і, як правило, відкладає яйця |
|
|
|
|
|
|
|
|||
в продуктивну частину квіту. Рано |
|
|
|
|
|
|
|
|||
навесні при |
температурі |
більше |
ЯБЛУНЕВИЙ ПИЛЬЩИК |
ЯБЛУНЕВА ПЛОДОЖЕРКА |
||||||
як +4°С жуки починають живитися |
||||||||||
бруньками, виїдаючи в них глибо- |
Шкодочинність |
цього виду нагадує |
Найвідоміший і найпоширеніший |
|||||||
кі ямки. Симптоми пошкодження |
||||||||||
бруньок — виділення на них камеді. |
пошкодження |
яблуневої плодожер- |
шкідник плодоносних садів. Гусениця |
|||||||
Пізніше, в період оголення бутонів, |
ки: несправжня гусениця пошкоджує |
живиться м’якушем і насінням пло- |
||||||||
жуки відкладають яйця в продук- |
яблуко, проникаючи в насіннєву ка- |
дів. Шкідник пошкоджує плоди яблу- |
||||||||
тивні, вже диференційовані квіткові |
меру. Різниця в тому, що екскремен- |
ні, груші, сливи, персика, грецького |
||||||||
бруньки. Через 5–7 днів у бруньці |
ти пильщика мокрі і їх набагато біль- |
горіха та ін. Пошкодженість плодів |
||||||||
під склеєними пелюстками відро- |
ше на поверхні плода. При ранньому |
може сягати 80–90 %. Літ метеликів |
||||||||
джується личинка, яка живиться |
пошкодженні личинка робить серпо- |
починається в кінці цвітіння пізніх |
||||||||
там протягом 18–21 дня. Обробки, |
видний надріз плода. Шкірка корку- |
сортів яблунь. При досягненні темпе- |
||||||||
|
|
|
|
Яблуневий квіткоїд |
Яблуневий пильщик |
Яблунева плодожерка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14
Каталог 2014 • Зерняткові культури |
|
|
ратури повітря у вечірній час +15°С |
дати яйця у вигляді ланцюжка біля |
овочевим та іншим культурам. Крім |
метелики починають відкладати яйця |
бруньок, пізніше купками на квітко- |
прямої шкоди, попелиці є переносни- |
на поверхню листків або плодів. Від- |
ніжки і знизу листків. Личинки після |
ками вірусних захворювань. На яблу- |
родження личинок починається че- |
виплоджування живляться у квітні– |
нях попелиці скупчуються на листках, |
рез 9 днів при температурі +20°С, що |
травні в набухлих бруньках, на моло- |
молодих пагонах. Розмножуються |
збігається з початком цвітіння білої |
дих листочках, квітконіжках, зав’язях, |
дуже швидко. |
акації. Літ другого покоління мете- |
пагонах, укриваючи їх рясною медвя- |
|
ликів починається на півдні країни |
ною росою, на якій згодом розвива- |
Попелиці висмоктують сік із рослин, |
на початку липня, в Лісостепу — в |
ються сажисті гриби. Листя, гілки й |
унаслідок чого деформуються листя, |
другій половині липня, в Поліссі — в |
плоди вкриваються чорним нальотом. |
пагони й плоди. Рослини знесилю- |
кінці липня — на початку серпня. Літ |
Протягом року розвивається 4–5 по- |
ються, зменшується приріст, урожай- |
другого покоління розтягнутий у часі |
колінь. |
ність і зимостійкість. |
і триває до осені. |
|
|
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|
|
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ |
|
Застосування препарату |
Застосування препаратів |
||||
Матч 050 ЕС к. е. після цвітіння в |
|
Актара 25 WG в. г. та |
|||
період початку відкладання яєць. |
Енжіо 247 SC к. с. у період |
||||
|
|
|
розпукування бруньок до цвітіння, |
||
|
|
|
після цвітіння — Енжіо 247 SC к. с. |
||
ГРУШЕВА МЕДЯНИЦЯ
Сисний шкідник, який пошкоджує |
ПОПЕЛИЦІ |
грушу. Зимують дорослі особини |
Сисні комахи, які мають багато видів. |
на опалому листі і в корі дерев. При |
|
температурі +10°С починають відкла- |
Завдають шкоди плодовим, ягідним, |
У процесі живлення окремі попелиці виділяють велику кількість липкої солодкої рідини, на якій пізніше розвиваються сажисті гриби, вкриваючи поверхню рослин чорним нальотом.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
Застосування препаратів Актара 25 WG в. г. та Енжіо 247 SC к. с. у період розпукування бруньок до цвітіння, після цвітіння в період вегетації — препарату Актара 25 WG в. г.
Грушева медяниця |
Попелиці на яблуні |
Попелиці на бруньках яблуні |
|
|
|
|
|
|
Зерняткові культури • Каталог 2014
Календарний план робіт по захисту зерняткових
|
Терміни проведення |
Шкодочинний об’єкт |
Препарати і норми витрати |
Примітки |
|
|
захисних заходів |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Шкідники: яблуневий квіткоїд, |
|
|
|
|
|
брунькові довгоносики, букарка, |
Актара 25 WG 1,4 г + |
Бакова суміш фунгіцид + |
|
|
|
казарка |
|
||
|
|
Хорус 75 WG 3 г на 10 л |
|
||
|
|
|
інсектицид |
|
|
|
|
Хвороби: борошниста роса, парша, |
води |
|
|
|
Розпукування бруньок |
|
|
||
|
|
|
|
||
|
(зелений конус) |
моніліоз, плодова гниль |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шкідники: яблуневий квіткоїд, |
|
У зоні Степу проти |
|
|
|
листовійки, п’ядуни, попелиця, |
Енжіо 247 SC 3,6 мл + |
|
|
|
|
грушева медяниця, плодові кліщі |
плодових кліщів у бакову |
|
|
|
|
Хорус 75 WG 3 г на 10 л |
|
||
|
|
|
суміш додати 50 г Тіовіт |
|
|
|
|
Хвороби: борошниста роса, парша, |
води |
|
|
|
Перед цвітінням (рожевий |
Джет 80 WG |
|
||
|
|
|
|||
|
бутон) |
моніліоз, плодова гниль, альтернаріоз |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шкідники: яблуневий пильщик, |
Енжіо 247 SC 3,6 мл на |
Бакова суміш фунгіциди |
|
|
|
каліфорнійська щитівка, попелиці, |
10 л води |
+ інсектицид. За |
|
|
|
медяниці |
Суміш Хорус 75 WG 3 г + |
наявності плодових |
|
|
|
Хвороби: борошниста роса, парша, |
кліщів у бакову суміш |
|
|
|
Опадання пелюсток |
Скор 250 ЕС 2 мл на 10 л |
додати 50 г фунгіциду |
|
|
|
плодова гниль, альтернаріоз |
води |
Тіовіт Джет |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Шкідники: яблунева плодожерка |
Матч 050 ЕС 8 мл + Скор |
Бакова суміш фунгіциди |
|
|
|
(І покоління) |
|
||
|
|
+ інсектицид. |
|
||
|
|
|
250 ЕС 2 мл + Топаз 100 |
|
|
|
|
Хвороби: парша, борошниста роса, |
Обприскування у всіх |
|
|
|
Формування зав’язі, ріст |
ЕС 12 мл на 10 л води |
агрокліматичних зонах |
|
|
|
плодів |
альтернаріоз |
|
|
|
|
|
Шкідники: попелиці, кліщі |
Скор 250 ЕС 2 мл + |
Бакова суміш фунгіциди |
|
|
|
Тіовіт Джет 80 WG 50 г |
+ інсектицид. |
|
|
|
|
Хвороби: парша, борошниста роса, |
+ Актара 25 WG 1,4 г на |
При обробці Ураганом |
|
|
|
10 л води |
|
||
|
|
альтернаріоз |
Ураган Форте 500 SL |
забезпечити захист |
|
|
Плід «лісовий горіх» |
Однорічні і багаторічні бур’яни |
культури, перед |
|
|
|
40 мл на 2–3 л води на |
обробкою видалити |
|
||
|
|
|
1 сотку |
підгони |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16
Каталог 2014 • Зерняткові культури
Терміни проведення |
Шкодочинний об’єкт |
Препарати і норми витрати |
Примітки |
|
захисних заходів |
||||
|
|
|
|
|
Шкідники: яблунева плодожерка |
Матч 050 ЕС 8 мл + Скор |
Бакова суміш фунгіциди |
|
|
|
(ІІ покоління) |
+ інсектицид. |
|
|
|
|
250 ЕС 2 мл + Топаз 100 |
|
||
|
Ріст плодів |
Хвороби: парша, борошниста роса |
ЕС 12 мл на 10 л води |
Зони Степу і Лісостепу |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Хвороби: парша, борошниста роса, |
Хорус 75 WG 3 г + Скор |
Бакова суміш фунгіцидів |
|
|
|
альтернаріоз |
250 ЕС 2 мл на 10 л води |
|
|
|
|
|
|
||
|
Ріст плодів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Хвороби: плодова гниль, парша, |
Світч 62,5 WG 10 г або |
Обробки проводять двічі |
|
|
|
Хорус 75 WG 3 г на 10 л |
за 14 днів до збирання |
|
|
|
|
альтернаріоз |
|
||
|
|
води |
урожаю |
|
|
|
Дозрівання плодів |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шкідники: довгоносики, пильщики, |
Обкопування |
|
|
|
|
кліщі. |
пристовбурних кругів, |
|
|
|
|
Хвороби: парша, плодова гниль, |
закопування або |
|
|
|
Жовтень–листопад (після |
спалювання опалого |
|
|
|
|
плямистість листків |
листя, внесення добрив |
|
|
|
|
збирання плодів) |
|
|
|
|
|
|
|
Зняття і знищення |
|
|
|
|
Шкідники: зимуючі фази |
зимуючих гнізд і |
|
|
|
|
яйцекладок шкідників, |
Місця зрізу одразу |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Хвороби: борошниста роса, парша, |
муміфікованих плодів, |
змащують садовим |
|
|
|
видалення гілок, |
варом або фарбою |
|
|
|
Зимово-весняний період |
плодова гниль, цитоспороз... |
|
||
|
уражених хворобами, |
|
|
||
|
(січень–березень) |
|
|
|
|
|
|
обрізка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кісточкові культури • Каталог 2014
Кісточкові культури
Основні хвороби
МОНІЛІАЛЬНИЙ ОПІК
Надзвичайно небезпечна хвороба, особливо кісточкових культур, уражує не тільки плоди (у вигляді плодової гнилі), а й вегетативні частини рослини. Ураження плодових дерев відбувається в період цвітіння, особливо у вологу погоду. Збудник проникає через квіти в гілки і швидко розвивається в них, уражуючи великі вегетативні масиви дерев, інколи навіть повністю уражує дерево. Пошкоджені гілки виглядають як обгорілі (звідси й назва хвороби — опік), засихають, а сильно уражені дерева гинуть. При невеликому ураженні обов’язково слід вирізати уражені частини дерева, бо через два тижні починає виділятися камедь, у
якій містяться спори збудника хвороби, а відтак триває ураження дерева. Щоб визначити зону ураження, треба розрізати кору дерева, відвернути її і виділити ділянки хворої частини (вона коричневого кольору) та здорової (світло-зелена). Далі слід відрізати хвору частину рослини та провести профілактичне обприскування або замазати рану фунгіцидом.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
Застосування препарату Хорус 75 WG в. г. один-два рази до цвітіння, після цвітіння — залежно від погодних умов один-два рази обприскування сумішшю препаратів Хорус 75 WG в. г. та Скор 250 ЕС к. е.
Моніліальний опік черешні |
Моніліальний опік абрикоса |
|
|
|
|
18
Кокомікоз вишні |
Кучерявість листків персика |
Кучерявість листків персика |
|
|
|
|
|
|
