Практичне заняття №10

ТЕМА: «Пан Тадеуш, або останній наїзд на Литві» А.Міцкевича -

національна епопея польської літератури

ПЛАН

1. Художня специфіка романтизму А.Міцкевича. Зв'язок поета з Україною.

1. Історія створення та джерела поеми «Пан Тадеуш, або останній наїзд на Литві», проблематика, композиційні особливості.

2. Етнографічні та фольклорні елементи у творі.

4. Образ ксьондза Робака (Яцека Сопліци), його винятковість, психологічна складність і суперечність.

5. Світове значення творчості А.Міцкевича

Завдання для підготовчого періоду

1. Повторіть особливості жанру поеми.

2. Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, тести, чайнворди.

1. Знайдіть у тексті поеми описи природи та історії литовського краю і народу.

2. Подумайте, які твори світової літератури мали вплив на А.Міцкевича під час створення ним поеми «Пан Тадеуш».

Література

1. В. Крементуло «Пан Тадуеш» А.Міцкевича - національна епопея польської літератури // Всесвітня література та культура. - 2004. - №10. - СІ 1-16

2. М.Рильський Про поезію Адама Міцкевича. - К., 1955

3. Адам Міцкевич. Вибране. - К., 1955

Інструктивно-методичні матеріали

Поема «Пан Тадеуш», що була написана в 1832-1834 роках, і в наші дні зачаровує і дивує своєю красою. її задум виник ще в 1830 році. Коли вибухнуло національно-визвольне повстання 1830-1831 року, поет перебував у Римі. З великими труднощами йому, під чужим ім’ям, вдалося дістатися до м.Будищево біля Познані, щоб перейти пруський кордон і взяти участь у повстанні. Коли йому це вдалося, то поет з гіркотою дізнався, що повстання вже придушено. Якраз під Познанню й був здійснений опис шляхетського фільварка в Сопліцеві, яким відкривається перша книга. Поема вийшла друком у Парижі 1834 року, у двох книгах. Перші розділи постали у період жвавої діяльності поета в еміграційному середовищі, коли поет ще сподівався, що польський уряд разом із рештками еміграції здобуде для вітчизни спасенну волю і визнання її як незалежної держави.

Щоб глибше зрозуміти, в чому художня своєрідність поеми А.Міцкевича, потрібно звернутися до історії написання поеми і до окремих подій з життя поета. Висланий за участь в студентських таємних гуртках, Міцкевич завжди згадував свою Литву, куди йому не судилося повернутися. Він опинився на Україні, яка нагадувала йому рідну Литву, край, де пройшли дитячі та юнацькі роки поета. Народні пісні, які довелося чути і вивчати А.Міцкевичу в Україні та Росії, пісні, в яких відбився характер і виражена душа українського народу, тонко відтворена природа мали вплив на А.Міцкевича. Зв'язок поета з усною народною творчістю як польського, білоруського, так і українського народу з особливою силою позначився саме в цій поемі.

У поемі «Пан Тадеуш» відчутні відгуки окремих сонетів Міцкевича, написаних ним в результаті поїздки в Крим і до Акерману. Кримські пейзажі викликали в уяві поета його батьківщину, за якою він так сумував, наводили на роздуми про долю його народу.

Ще не знаючи остаточно, у що виллється його твір, Міцкевич повідомляє друзів, що пише шляхетську поему в жанрі «Германа і Доротеї» Гете. Але в процесі написання поеми і характер і розмір її суттєво змінювалися. Якщо спочатку Міцкевич думає написати п'ять частин, то в остаточному варіанті вийшло дванадцять великих частин, що дало змогу ширше охопити події, ввести нові мотиви, поглибити окремі образи. Попередня назва поеми «Жегота» (Жегота - це Яцек Сопліца або ксьондз Робак) змінюється, і поема одержує назву «Пан Тадеуш, або останній наїзд на Литві. Шляхетська історія 1811-1812 років». В другій назві «Останній наїзд на Литві» відтворена зовнішньо основна сюжетна лінія поеми - сварка між нащадками багатого роду Горешків і представниками Соплі за напівзруйнований горешківський замок, що призводить до колотнечі. Ця сюжетна лінія в значній мірі дає змогу показати і характерні негативні риси польської шляхти.

На думку вчених, на написання «Пана Тадеуша» вплинули певні літературні джерела: епос Гомера, історичні повісті В.Скотта, поетичні повісті Дж.Байрона, класицистичні описові поеми, ідилії, а також твори польських сатириків. Синтез різних родових і стильових чинників спричинив те, що поема не має відповідників ані в літературі тодішньої епохи, ані в пізніших. А.Міцкевич мав намір написати другу частину «Пана Тадеуша», навіть працював над нею, але не зберігся жоден слід тієї праці.