
- •Елементи теорії поля Тема 15.1. Основні поняття теорії поля
- •Тема 15.2. Скалярне поле
- •15.2.1. Поверхні і лінії рівня
- •15.2.2. Похідна за напрямом
- •15.2.3. Градієнт скалярного поля і його властивості
- •Тема15.3. Векторне поле
- •15.3.1. Векторні лінії поля
- •15.3.2. Потік поля
- •15.3.3. Дивергенція поля. Формула Остроградського – Гаусса
- •15.3.4. Циркуляція поля
- •15.3.5. Ротор поля. Формула Стокса Ротором (або вихором) векторного поля
- •Тема 15.4. Оператор Гамільтона
- •15.4.1. Векторні диференціальні операції першого порядку
- •15.4.2. Векторні диференціальні операції другого порядку
- •1. .
- •Тема 15.5. Деякі властивості основних класів векторних полів
- •15.5.1. Соленоїдальне поле
- •15.5.2. Потенціальне поле
- •15.5.3.Гармонійне поле
15.3.3. Дивергенція поля. Формула Остроградського – Гаусса
Важливою характеристикою векторного поля (5.1) є так звана дивергенція, що характеризує розподіл і інтенсивність джерел і стоків поля.
Дивергенцією (або розбіжністю) векторного поля
у точці
називається скаляр вигляду
і позначається символом
,
тобто
(3.6)
Відзначимо деякі властивості дивергенції.
Якщо
- постійний вектор, то
.
, де
.
, тобто дивергенція суми двох векторних функцій дорівнює сумі дивергенції доданків.
Якщо
- скалярна функція,
- вектор, то
.
Ці властивості легко перевірити, використовуючи формулу (3.6). Доведемо, наприклад, справедливість властивості 4.
Оскільки
, то
.
Використовуючи поняття потоку і дивергенції векторного поля, запишемо відому в аналізі формулу Остроградського – Гаусса
(3.7)
у так званій векторній формі.
Розглядаючи область
,
обмежену замкненою поверхнею
,
у векторному полі (3.1), можна стверджувати,
що ліва частина формули (3.7) є потік
вектора
через поверхню
;
підінтегральна функція правої частини
формули є дивергенція вектора
.
Отже, формулу (3.7) можна записати у вигляді
(3.8)
(у якій вона найчастіше і зустрічається).
Формула
Остроградського-Гаусса означає, що
потік векторного поля через замкнену
поверхню
(у
напрямку зовнішньої нормалі, тобто
зсередини) дорівнює потрійному інтегралу
від дивергенції цього поля по об’єму
,
обмеженому даною поверхнею.
Використовуючи
формулу (3.8), можна дати інше означення
дивергенції векторного поля
в точці
(не зв'язане з вибором координатних
осей).
За теоремою про середнє для потрійного інтеграла маємо:
,
де
- деяка (середня) точка області
.
Тоді формулу (3.8) можна переписати у
вигляді
.
Звідси
.
Нехай поверхня
стягується в точку. Тоді
,
і ми отримаємо вираз для
в точці
:
.
(3.9)
Дивергенцією
векторного поля
в точці
називається
границя відношення потоку поля через
(замкнену) поверхню
,
що оточує точку
,
до об’єму тіла, обмеженого цією поверхнею,
за умови, що вся поверхня стягується в
точку
.
Означення (3.9) дивергенції еквівалентно (можна показати) означенню (3.6).
Як видно з означення, дивергенція векторного поля в точці є скалярною величиною. Вона утворює скалярне поле в даному векторному полі.
Виходячи з фізичного
змісту потоку (звичайно умовно вважають,
що
є поле швидкостей фіктивного стаціонарного
потоку нестискаючої рідини), можна
сказати, що: при
точка
являє собою джерело, звідки рідина
витікає, при
точка
є сток, що поглинає рідину. Як випливає
з рівності (3.9), величина
характеризує потужність (інтенсивність,
щільність) або джерела, або стоку в точці
.
У цьому полягає фізичний зміст дивергенції.
Зрозуміло, що якщо
в об’ємі
,
обмеженому замкненою поверхнею
,
немає ні джерел, ні стоків, то
.
Векторне поле, у
кожній точці якого дивергенція поля
дорівнює
,
тобто
,
називаєтьсясоленоїдальним
(або
трубчастим).
Приклад 3.4.
Знайти дивергенцію поля лінійних
швидкостей
рідини, що обертається як тверде тіло
навколо нерухомої осі із сталою кутовою
швидкістю
.
○ Приймемо за вісь
обертання рідини вісь
.
Тоді, як показано раніше (див.
приклад 3.2),
.
Маємо:
.
Поле
– соленоїдальне.●