
- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя 19
- •4. Принципи корекційно-педагогічної діяльності
- •Практикум 1 семінар 1. Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки
- •План заняття
- •II. Практикум
- •Індивідуальні завдання
- •Лекція 2. Поняття соціально-лсихолопчної дезадаптації
- •1. Категорія адаптації в онтогенезі
- •2. Фактори соціально-психологічної дезадаптації
- •3. Механізми розвитку адаптаційних порушень
- •4. Сутність девіантної поведінки
- •5. Теорії формування девіантної поведінки
- •1. Методичні підходи до організації корекційно-розвивальної освіти
- •2. Загальнопедагогічні принципи й основні напрями корекцій-но-розвивальної освіти
- •3. Форми корекційно-розвивал ьного освітнього процесу
- •4. Корекційно-розвивальна програма, її структура і місце у системі змісту освіти
- •5. Корекція мотивації навчальної діяльності учнів групи ризику
- •Порушень
- •1. Стратегія профілактики і корекції адаптаційних порушень
- •2. Форми і методи педагогічної корекції адаптаційних порушень і
- •Спеціальні методи педагогічної корекції
- •3. Шляхи профілактики недисциплінованості
- •4. Корекційні прийоми роботи з учнями, які мають недоліки соціально-особистісного розвитку
- •5. Напрями і методи педагогічної профілактики відхилень у поведінці дітей
- •1. Шкільний консиліум як форма взаємодії суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- •2. Завдання, принципи, етичні норми роботи консиліуму
- •3. Функції суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- •II. Практикум
- •2. Шкільні стреси: соціально-педагогічна допомога дитині.
- •3. Проблеми адиктивної поведінки: умови профілактики, ме тоди корекції.
- •4. Соціальні страхи підлітків: соціально-педагогічна допомога в їх подоланні.
- •5. Шкільна тривожність: види, методики вивчення, корекційна допомога.
- •6. Місце адаптації у соціальному розвитку дитини.
- •7. Аналіз факторів соціально-психологічної дезадаптації (за матеріалами лекції)
- •II. Практикум
- •Карта бесіди
- •Карта спостережень за поведінкою учнів у школі
- •Індивідуальні завдання
- •II. Практикум
- •1. Підготуйте реферат на тему:
- •2. На основі аналізу поданої нижче літератури про різні типи адаптаційних порушень підготуйте реферат, який повинен містити:
- •1. Корекція агресивної поведінки дітей.
- •2. Формування навичок вольової регуляції у девіантних підлітків.
- •3. Профілактика суїцидальної поведінки підлітків.
- •4. Корекція поведінки дітей з симптомами ранньої злодійкуватості.
- •11. Сенс життя та цінності дітей "групи ризику"
- •II. Практикум
- •1. Підготуйте реферат на тему:
- •2. Напишіть характеристику учня з низькою успішністю ( за ма теріалами спостережень на практиці в школі).
- •II. Практикум
- •Індивідуальні завдання
- •1. Поняття «норма» і «аномалія» у психічному розвитку дитини
- •4. Класифікація відхилень у розвитку дітей
- •5. Діагностика відхилень у розвитку дитини
- •1. Загальна характеристика групи дітей із затримкою психічного розвитку (зпр)
- •2. Специфічні умови навчання і виховання дітей із зпр
- •3. Психолого-педагогічна характеристика учнів з порушеннями Інтелекту
- •4. Мета корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дітьми
- •1. Загальна характеристика дітей з порушеннями зору
- •2. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору
- •3. Загальна характеристика дітей з порушеннями слуху
- •4. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями слуху
- •5. Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Лекція 9. Корекційно-реабілітаційна робота з дітьми, що мають порушення мовлення, поведінки, спілкування
- •2. Особливості корекційної роботи з дітьми, що мають пору* шення мовлення
- •4. Особливості навчання дітей з аутизмом
- •1. Зміст освіти дітей з особливими потребами
- •2. Принципи спеціальної освіти
- •3. Технології і методи фахової освіти
- •4. Форми організації спеціальної освіти
- •5. Засоби забезпечення корекційно-освітнього процесу в системі фахової освіти
- •Лекція 11. Сучасна система спеціальних освітніх послуг
- •1. Медико-соціально-педагогічний патронаж і рання корекцій-мо-педагогічна допомога дітям з відхиленнями в розвитку
- •2. Шкільна система корекційно-педагогічної допомоги
- •3. Програми реабілітації освіти молоді і дорослих з обмеженою працездатністю
- •4. Соціально-педагогічна допомога особам з обмеженими можливостями
- •5. Психолого-медико-педагогічна консультація (пмгік)
- •1. Причини появи нових пріоритетів у системі спеціальної освіти
- •2. Людина з обмеженими можливостями в суспільстві. Сучасне поняття інтеграції
- •3. Моделі інтегрованого навчання. Спільне навчання в звичайному класі масової школи
- •4. Співробітництво спеціальної освітньої установи, родини і громадських організацій
- •5. Корекційні вміння й особистісні якості, необхідні педагогові
- •6. Стилі взаємовідносин педагога і вихованця
- •II. Практикум
- •Семінар 9. Особливості навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку
- •План заняття
- •II Практикум
- •II. Практикум
- •Семінар 11. Особливості корекційно-
- •Порушення мовлення, поведінки, спілкування
- •II. Практикум
- •II. Практикум
4. Соціально-педагогічна допомога особам з обмеженими можливостями
Процес гуманізації ставлення суспільства до осіб з обмеженими можливостями й інтеграція, яка все більш охоплює всі сфери соціаль- ного життя, спонукають до пошуку нових ефективних форм реалізації соціальної допомоги цій категорії населення України. Соціальна допомога є складовою державної системи соціального захисту найбільш уразливих прошарків населення.
Соціальна допомога - це комплекс гуманітарних послуг представ- никам економічно незабезпечених, соціально слабких, психологічно вразливих прошарків і груп населення з метою поліпшення їхньої здатності до соціального функціонування. Соціальна допомога, як правило, набуває вигляду періодичних і одноразових доплат до пенсій і виплат, а також довгострокових послуг (медичних, психологічних, правових, педагогічних, побутових і ін.) з метою надання адресної підтримки найменш захищеним прошаркам населення, ліквідації або нейтраліза- ції критичних життєвих ситуацій, що викликані несприятливими соціально-економічними умовами.
У системі соціальної допомоги на сучасному етапі розвитку українського суспільства зростає роль соціально-педагогічної діяльності з підтримки інвалідів - осіб з обмеженими можливостями життєдіяльності і працездатності.
Соціально-педагогічна діяльність з підтримки осіб з обмеженими можливостями - це безперервний педагогічний доцільно організований процес соціального виховання з урахуванням специфіки розвитку особистості людини з особливими потребами на різних вікових етапах, при участі всіх соціальних інститутів і всіх суб'єктів виховання і соціальної допомоги. Відхилення в розвитку призводять до «випадання» (Л.С.Виготський) з соціально і культурно обумовленого простору, порушують зв'язок із соціумом, культурою як із джерелом розвитку, Тому організація соціально-педагогічної діяльності з підтримки осіб з обмеженими можливостями - це побудова освітнього простору (за межами навчального закладу і шкільного віку), що передбачає «обхідні шляхи» {Л. С. Виготський) для досягнення тих соціальних завдань, що в умовах «норми» досягаються загальноприйнятими традиційними способами.
Соціально-педагогічна діяльність має міждисциплінарний характер, німу що тісно пов'язана з економічними, політичними й особистісними умовами життєдіяльності людини, з державною соціальною політикою, кимунікативними можливостями Індивіда в сфері соціального життя.
Вона здійснюється зусиллями фахівців різних профілів, але ведучи, інтегруюча роль у цьому процесі належить соціальним педагогам.
Сучасна система соціально-педагогічної допомоги особам з обме- женими можливостями має багатопрофільну інфраструктуру. Різні її підрозділи входять до блоку практичної діяльності установ органів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, культури і спорту, а також створюються громадськими благодійними організаціями, асоціаціями батьків і фахівців, фондами милосердя, релігійними й іншими недержавними структурами.
В наш час відбувається становлення державно-суспільної системи соцільно-педагогічиої допомоги особам з обмеженими можливостями, що представлена з урахуванням її специфіки в таких сферах.
Державний сектор. Установи, підприємства, служби міністерств і відомств: Міністерство праці і соціального розвитку, Міністерство осві- ти і науки, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство культури й ін.
Муніципальний сектор. Установи, підприємства і служби органів регшіонального і місцевого керування.
Недержавний сектор. Установи, підприємства, служби, що створюються громадськими благодійними, релігійними й іншими недержавними організаціями.
Основним положенням сучасної системи соціально-педагогічної допомоги є реалізація в її структурах і механізмах принципу пріоритету особистості і родини стосовно суспільства і держави.
Координацію діяльності всіх суб'єктів системи соціально- педагогічної допомоги утруднює відсутність повноцінної статистичної інформації про осіб з обмеженими можливостями, оскільки на даний час немає єдиного банку даних, єдиного механізму їхнього обліку.
Соціальний педагог - співробітник спеціальної (корекційної) освіт- ньої установи - взаємодіє з представниками всіх соціальних інститутів (педагогами, психологами, лікарями, соціальними працівниками, спів- робітниками правоохоронних органів, трудовими колективами, батьками) і іншими зацікавленими особами.
Основним завданням соціального педагога є надання допомоги в налагодженні взаємодії між особистістю, що розвивається в умовах Недостатності {фізичної, психічної, інтелектуальної), і суспільством з метою сприяння забезпеченню незалежного життя і підвищення рівня соціальної адаптації дітей і підлітків, які потребують особливої підтримки.
Для досягнення своїх професійних цілей соціальний педагог уста-
новлює контакт із представниками державних органів управління, громадськими організаціями, установами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, муніципальними службами й іншими підприємствами й організаціями, у яких необхідно представляти інтереси своїх вихованців.
Зміст роботи соціального педагога включає такі напрямки:
формування гуманного ставлення у суспільстві до осіб з обмеженими можливості життєдіяльності;
сприяння саморозвитку особистості дитини;
надання допомоги в соціальній адаптації і реабілітації учнів (вихованців) і випускників;
спрямування зусиль на оздоровлення і нормалізацію відносин у родині, усунення дефіциту спілкування;
рішення особистих і соціальних проблем учнів (вихованців);
виявлення і вирішення конфліктних ситуацій у міжособистісних відносинах;
організація правової освіти педагогів, учнів (вихованців) спеціальної (корекційної) установи, роз'яснення їхніх прав і обов'язків;
представлення інтересів учнів (вихованців) від імені спеціальної (корекційної) установи в органах міліції або суді;
співробітництво з адміністрацією, психологом, педагогами й іншими працівниками спеціальних (корекційних) установ у підготовці необхідних документів для подальшого працевлаштування або навчання учнів;
патронаж дітей, що потребують соціально-медичної допомоги.
Найважливішим аспектом інноваційної стратегії в організації соціально-педагогічної допомоги особам з обмеженими можливостями в подоланні міжвідомчих бар'єрів у діяльності державних структур, що займаються проблемами інвалідності, є утворення принципово нових форм установ, що працюють на міждисциплінарній основі. Це комплексні психолого-медико-педагогічні консультації, реабілітаційні і психо- лого-медико-соціальні центри.