
- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя 19
- •4. Принципи корекційно-педагогічної діяльності
- •Практикум 1 семінар 1. Понятійно-категоріальний апарат корекційної педагогіки
- •План заняття
- •II. Практикум
- •Індивідуальні завдання
- •Лекція 2. Поняття соціально-лсихолопчної дезадаптації
- •1. Категорія адаптації в онтогенезі
- •2. Фактори соціально-психологічної дезадаптації
- •3. Механізми розвитку адаптаційних порушень
- •4. Сутність девіантної поведінки
- •5. Теорії формування девіантної поведінки
- •1. Методичні підходи до організації корекційно-розвивальної освіти
- •2. Загальнопедагогічні принципи й основні напрями корекцій-но-розвивальної освіти
- •3. Форми корекційно-розвивал ьного освітнього процесу
- •4. Корекційно-розвивальна програма, її структура і місце у системі змісту освіти
- •5. Корекція мотивації навчальної діяльності учнів групи ризику
- •Порушень
- •1. Стратегія профілактики і корекції адаптаційних порушень
- •2. Форми і методи педагогічної корекції адаптаційних порушень і
- •Спеціальні методи педагогічної корекції
- •3. Шляхи профілактики недисциплінованості
- •4. Корекційні прийоми роботи з учнями, які мають недоліки соціально-особистісного розвитку
- •5. Напрями і методи педагогічної профілактики відхилень у поведінці дітей
- •1. Шкільний консиліум як форма взаємодії суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- •2. Завдання, принципи, етичні норми роботи консиліуму
- •3. Функції суб'єктів діагностично-корекційної роботи
- •II. Практикум
- •2. Шкільні стреси: соціально-педагогічна допомога дитині.
- •3. Проблеми адиктивної поведінки: умови профілактики, ме тоди корекції.
- •4. Соціальні страхи підлітків: соціально-педагогічна допомога в їх подоланні.
- •5. Шкільна тривожність: види, методики вивчення, корекційна допомога.
- •6. Місце адаптації у соціальному розвитку дитини.
- •7. Аналіз факторів соціально-психологічної дезадаптації (за матеріалами лекції)
- •II. Практикум
- •Карта бесіди
- •Карта спостережень за поведінкою учнів у школі
- •Індивідуальні завдання
- •II. Практикум
- •1. Підготуйте реферат на тему:
- •2. На основі аналізу поданої нижче літератури про різні типи адаптаційних порушень підготуйте реферат, який повинен містити:
- •1. Корекція агресивної поведінки дітей.
- •2. Формування навичок вольової регуляції у девіантних підлітків.
- •3. Профілактика суїцидальної поведінки підлітків.
- •4. Корекція поведінки дітей з симптомами ранньої злодійкуватості.
- •11. Сенс життя та цінності дітей "групи ризику"
- •II. Практикум
- •1. Підготуйте реферат на тему:
- •2. Напишіть характеристику учня з низькою успішністю ( за ма теріалами спостережень на практиці в школі).
- •II. Практикум
- •Індивідуальні завдання
- •1. Поняття «норма» і «аномалія» у психічному розвитку дитини
- •4. Класифікація відхилень у розвитку дітей
- •5. Діагностика відхилень у розвитку дитини
- •1. Загальна характеристика групи дітей із затримкою психічного розвитку (зпр)
- •2. Специфічні умови навчання і виховання дітей із зпр
- •3. Психолого-педагогічна характеристика учнів з порушеннями Інтелекту
- •4. Мета корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дітьми
- •1. Загальна характеристика дітей з порушеннями зору
- •2. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору
- •3. Загальна характеристика дітей з порушеннями слуху
- •4. Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями слуху
- •5. Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Лекція 9. Корекційно-реабілітаційна робота з дітьми, що мають порушення мовлення, поведінки, спілкування
- •2. Особливості корекційної роботи з дітьми, що мають пору* шення мовлення
- •4. Особливості навчання дітей з аутизмом
- •1. Зміст освіти дітей з особливими потребами
- •2. Принципи спеціальної освіти
- •3. Технології і методи фахової освіти
- •4. Форми організації спеціальної освіти
- •5. Засоби забезпечення корекційно-освітнього процесу в системі фахової освіти
- •Лекція 11. Сучасна система спеціальних освітніх послуг
- •1. Медико-соціально-педагогічний патронаж і рання корекцій-мо-педагогічна допомога дітям з відхиленнями в розвитку
- •2. Шкільна система корекційно-педагогічної допомоги
- •3. Програми реабілітації освіти молоді і дорослих з обмеженою працездатністю
- •4. Соціально-педагогічна допомога особам з обмеженими можливостями
- •5. Психолого-медико-педагогічна консультація (пмгік)
- •1. Причини появи нових пріоритетів у системі спеціальної освіти
- •2. Людина з обмеженими можливостями в суспільстві. Сучасне поняття інтеграції
- •3. Моделі інтегрованого навчання. Спільне навчання в звичайному класі масової школи
- •4. Співробітництво спеціальної освітньої установи, родини і громадських організацій
- •5. Корекційні вміння й особистісні якості, необхідні педагогові
- •6. Стилі взаємовідносин педагога і вихованця
- •II. Практикум
- •Семінар 9. Особливості навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку
- •План заняття
- •II Практикум
- •II. Практикум
- •Семінар 11. Особливості корекційно-
- •Порушення мовлення, поведінки, спілкування
- •II. Практикум
- •II. Практикум
3. Технології і методи фахової освіти
Відповідно до прийнятого в дидактику і найбільш розповсюдженою класифікацією методів навчання на основі цілісного діяльнісного підходу в процесі навчання дітей з відхиленнями в розвитку виділяються методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; її стимулювання і мотивації, методи контролю і самоконтролю. Дидактика спеціального навчання користується як загальнопедагогічними, так і специфічними для кожної категорії, що навчаються з особливими освітніми потребами методами і прийомами навчання і корекційно- педагогічної роботи.
Значна своєрідність у застосуванні методів навчання існує в групі організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Перцептив- ні. логічні і гностичні підгрупи методів можуть реалізуватися на практиці нк під керівництвом учителя, так і самостійно учнями. Правда, в умовах спеціальної освіти самостійна робота не завжди можлива.
Підбір методів визначається низкою факторів.
Відхилення в розвитку перцептивної сфери учнів, розумова від- сталість звужують можливості повноцінного сприйняття навчальної інформації. Тому перевага віддається тим методам, що допомагають найбільш повно передавати, сприймати, утримувати і переробляти навчальну інформацію відповідно до природи особливих освітніх по- треб даної людини.
Зважаючи на те, що будь-які відхилення в розвитку порушують розвиток мовлення, особливо на початкових етапах навчання, словесні методи не можуть використовуватися як ведучі.
Різні типи порушень розвитку утруднюють формування словесно логічного мислення, що обмежує можливості використання логічних і гностичних методів. Перевага надається пояснювально- ілюстративному, репродуктивному і частково-пошуковому методам.
Ефективність корекційно-педагогічної роботи підвищується, якщо наочні методи поєднуються з практичними. Реальним утіленням такої єдносгі є предметно-практичне навчання. Для розвитку сенсомоторно- го і соціального досвіду, навичок навчально-пізнавальної діяльності, мовлення і мови в її комунікативній функції створюється спеціально організоване дидактичне середовище. У даному випадку доцільно го- ворити не про просту комбінацію методів, а про спеціально створену корекційно-освітню технологію.
Різновидом практичного методу навчання є дидактична гра. Але недолік життєвого і практичного досвіду, недорозвинення психічних функцій, значущих для розвитку уяви, фантазії, мовленнєвого оформ- лення гри, викликають спочатку необхідність навчання таких дітей грі і тільки потім поступове включення гри як методу навчання.
У спеціальній педагогіці процес виховання відбувається в усклад- нених умовах. З огляду на особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями здоров'я, у їх вихованні доцільно використовувати такі методи:
інформаційні (бесіда; консультування; використання засобів масової інформації, літератури і мистецтва, прикладів з навколишнього життя; екскурсії; зустрічі й ін.);
практично-дійові методи (привчання, виховні ситуації, гра, ручна праця, образотворча і художня діяльність, нетрадиційні методи, такі як арттерапія й ін.);
спонукально-оцінні методи (педагогічна вимога, заохочення,
осуд, покарання).
Використання методів покарання має свою особливість. Дитина, що не вміє регулювати і контролювати в необхідній мірі свої рухи, емоції, учинки, найчастіше не винна у тому, що скоїла. Іноді дитина не може зрозуміти, чим саме незадоволений дорослий, тому педагогові потрібно виявити стриманість в осудженні дитини, висловити несхвалення суворим поглядом, погойдуванням головою, супроводжуючи ці знаки словами: "негарно", "мені неприємно бачити (чути) це", "я засмучений^)". у крайніх випадках застосовується природне обмеження в дії, залучення дитини до виправлення наслідків негативного вчинку.
У будь-якому випадку застосування методу покарання ефективне лише в тому випадку, якщо дитина розуміє, що зробила погано, якщо покарання не принижує дитини, не заподіює їй фізичного болю. Покарання варто використовувати рідко, не допускати звикання до нього.
Методи виховання не тільки доцільно поєднувати один з одним, але і з методами навчання, вбудовуючи в ту або іншу спеціальну освітню технологію.