Контрольні питання

1. Первинна анатомічна будова стебла трав’янистих дводольних рослин і перехід до вторинної будови.

2. Пучковий, перехідний і безпучковий (непучковий) тип будови стебла дводольних трав’янистих рослин на прикладі стебла хвилівника (Aristolochia clematitis), соняшника (Helianthus annus), льону (Linum) .

3. Загальні особливості формування структури стебла деревних рослин: ядрова деревина, заболонь, камбіальне кільце, луб, кірка.

4.Формування анатомічної будови стебел дерев’янистих дводольних рослин на прикладі липи серцелистої (Tilia cordata ). Особливості будови лубу і деревини, формування річних кілець

5. Анатомічна будова стебла голонасінних на прикладі сосни (Pinus sylvestris ). Смоляні ходи.

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ.

1. Розглянути під мікроскопом і вивчити будову стебла пучкового типу гарбуза звичайного, хвилівника великолистого, конюшини. Замалювати схему будови стебла, відмітивши епідерміс, первинну кору (коленхіма, паренхіма кори, ендодерма), перицикл (склеренхіма і паренхіма перициклічного походження), провідні пучки: флоему і ксилему, камбій, серцевину.

2. Розглянути під мікроскопом, вивчити будову стебла перехідного типу на прикладі стебла соняшника однорічного. Замалювати схему будови стебла, відмітивши епідерміс, первинну кору, центральний циліндр, серцевину. Показати на схемі перехід від пучкової будови до суцільного шару провідних елементів.

3. Розглянути під мікроскопом і вивчити будову стебла безпучкового типу на прикладі льону. Замалювати схему будови стебла, відмітивши епідерміс, первинну кору (хлорофілоносна паренхіма, ендодерма), центральний циліндр (луб’яні волокна, флоема, камбій, первинна і вторинна ксилема, серцевина, порожнина).

4. Розглянути під мікроскопом і замалювати анатомічну будову гілочки дерев’янистих дводольних рослин (липи, берези), відмітивши: серцевину, перимедулярну зону, первинну і вторинну ксилему з річними кільцями, камбіальну зону, вторинну кору з твердим і м’яким лубом, первинними і вторинними серцевинними променями, первинну кору (коленхіму, паренхіму), перидерму.

5. Розглянути під мікроскопом і замалювати анатомічну будову гілочки сосни, відмітивши серцевину, первинну і вторинну деревину (ксилему), камбіальну зону, луб (флоему), лубо – деревні (серцевинні) промені, первинну кору із смоляними ходами і перидерму.

6.Розглянути спили дерев, відмітивши ядрову деревину, заболонь, камбій, кору.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. З’ясуйте, якими анатомічними властивостями зумовлена ламкість стебел рослин при зимовому вирощуванні їх у теплицях.

2. В якій частині стебла дводольної рослини можна побачити первинну будову, а в якій – вторинну ?

3.Чим обумовлено формування непучкового, перехідного і пучкового типу будови стебла ?

4. Яка різниця між розташуванням механічних і провідних тканин в стеблі і корені ?

5. Який тип будови мають стебла дерев’янистих рослин ?

6.Що таке первинна і вторинна кора? Із яких тканин вони складаються?

Самостійна робота студента:

1. Опрацювання лекційного матеріалу, підготовка до виконання лабораторної роботи №9

2. Самостійно розглянути і занотувати питання: Анатомічна будова стебла голонасінних на прикладі сосни звичайної

3. Замалювати:

- схему анатомічної будови стебла хвилівника;

- схему анатомічної будови стебла соняшника;

- схему анатомічної будови стебла льону.

4. Відповісти на запитання для самоконтролю.

5. Ввести у термінологічний словник і дати визначення основним поняттям і термінам теми:

Основні поняття і терміни: пучкова, непучкова, перехідна будова стебел, первинна кора, крохмалоносна піхва, ендодерма, центральний циліндр, періцикл, коленхіма, відкриті судино-волокнисті пучки, ядрова деревина, заболонь, луб, кірка, смоляні ходи, перимедулярна зона, луб’яна паренхіма, тилоутворення, лібриформ, серцевинні промені, річні кільця