2) Зміни дохідності або доступності альтернативних інвестицій;

3) зміни рівня валютного ризику;

4) зміни стану ліквідності;

5) зміни строків та джерел фінансування.

Характеристика цінних паперів - це визначення категорії ринку (активний та неактивний), на якому вони обертаються.

Фактори активності ринку, які враховує аудитор:

1. постійне котирування цін на продаж та на купівлю цього цінного папера;

2. різниця між цінами на купівлю та на продаж, що пропо­нуються банками, збігається зі звичайною ціною на місцевому ринку цінних паперів;

3. випущено значний обсяг цінних паперів, тому виставлені на

ринок партії цих цінних паперів істотно не вплинуть на їх ціну;

4. частина випуску, що знаходиться у банку-продавця цінних паперів досить обмежена, тому його виставлення на продаж повністю не зможе істотно вплинути на ринкову вартість цінного папера.

Цінні папери на продаж - менше 1 року, на інвестиції - більше 1 року.

Внутрішній аудитор перевіряє класифікацію цінних паперів і

переконується в її достовірності. Внутрішній аудитор має взяти до відома, що за нормальних умов банк не повинен вкладати кошти в цінні папери, по яких відсутній активний ринок, оскільки такий підхід ускладнює можливість отримати торговельний дохід від їх реалізації.

Для вірного відображення стану портфеля цінних паперів,виходячи з ринкових умов, необхідно проведення його переоцінки.

Внутрішній аудитор має перевірити правильність оцінки портфеля цінних паперів, виходячи з існуючих варіантів оцінки.

При оцінці вартості цінних паперів можливі дві ситуації:

1) БВ > РВ нереалізований прибуток банку від операцій з цінними паперами;

2) БВ < РВ нереалізований збиток.

Під нереалізований збиток формується резерв від знецінення цінних паперів. Він створюється з метою відшкодування збитків від операцій з цінними паперами і відображення у звітності реальних обсягів активних операцій та недопущення завищеннясуми активів і розміру капіталу банку.

Банк зобов'язаний створити резерв у разі:

• погіршення фінансового стану емітента цінних паперів;

• зниження ринкової ціни цінного паперу внаслідок зміни норми ринкових процентних ставок;

• зміни інвестиційної політики комерційного банку.

Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що знаходяться у портфелі банку на продаж - 15 і більше робочих днів.

Резервуванню не підлягають:

• цінні папери, про продаж яких укладено договір і отримана передоплата;

• векселі, враховані банком, що є об'єктом резервування як складова кредитного портфеля;

• векселі, що придбані з метою перепродажу чи з метою пред'явлення їх до платежу, виступають об'єктами резервування як складова балансового портфеля цінних паперів;

• вкладення коштів до статутних капіталів дочірніх та асоційованих компаній.

Залежно від збільшення (зменшення) ринкової вартості цінних паперів можливі два варіанти стану резерву - деформування або скорочення .

Сума резервуння може бути від'ємною , оскільки облікова вартість не може бути вищою за балансову.

Внутрішній аудит бухгалтерських процедур може проводитися за такими напрямками:

• перевірка відповідності підсумкових показників даним оборотно-сальдової відомості;

• перевірка достовірності бухгалтерських проводок по нарахованих відсотках.

Внутрішній аудит адекватності бухгалтерського обліку зако­нодавчим вимогам Національного банку України передбачає пере­вірку правильності обліку:

• вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим при­бутко з метою їх подальшого продажу;

• вкладень банку в боргові цінні папери з метою їх продажу;

• амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами;

• нарахування процентних доходів за борговими цінними паперами;

• резервів на відшкодування можливих збитків від операцій з цін­ними паперами;

• операцій переведення цінних паперів з одного портфеля до іншого.

Внутрішній аудитор має переконатися у правильності аморти­зації дисконту та премії по цінних паперах. При цьому аудитор повинен враховувати, що амортизація дисконту та премії відбувається щомісячно протягом періоду від дати придбання до погашення паперу

віднесенням нарахованих сум на збільшеннями зменшення від­соткового доходу [19].

Внутрішній аудит портфелю цінних паперів на продаж банку полягає у

• документальній перевірці сальдо рахунків цінних паперів (перевірка повинна передбачити інвентаризацію цінних паперів, що знаходяться в банку, контроль цінними паперами, що знаходяться на збереженні в депозитарії поза межами банку) ;

• перевірці балансової та ринкової вартості цінних паперів;

• аналіз доходів та збитків від реалізації цінних паперів за період | який перевіряється;

• перевірці рахунків нарахування відсотків та розрахунків процент­ного доходу.