
- •Міністерство культури україни
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план
- •Тематичний план
- •Зміст дисципліни Вступ. Теоретичні, методологічні засади вивчення історії України
- •Модуль I.
- •Тема 2. Київська Русь. Галицько-Волинська держава
- •Тема 3. Українські землі в XIV – першій половині XVII століття
- •Тема 4. Формування українського козацтва
- •Модуль II. Нова історія україни (другої половини XVII – початку XX ст.)
- •Тема 5. Українська національно-визвольна революція 1648-1676 років
- •Тема 6. Українські землі наприкінці XVII у XVIII століттях
- •Тема 7. Українські землі в хіх на початку хх століть
- •Модуль III. Новітня історія україни (XX – початок XXI століття)
- •Тема 8. Національно-демократична революція в Україні.
- •Боротьба за державність (1917–1920 роки)
- •Тема 9. Українські землі в 20-30-х роках XX століття
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни і повоєнного десятиліття
- •Тема 11. Урср у другій половині 50-80-х років XX століття
- •Тема 12. Розбудова Української незалежної держави
- •Плани семінарських занять
- •1648–1676 Років
- •Боротьба за державність (1917–1920 рр.)
- •Питання та завдання
- •Тема 3. Українські землі в XIV – першій половині XVII століть
- •Тема 7. Українські землі в хіх на початку хх ст.
- •Модуль III.
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни і повоєнного десятиліття
- •Тема 11. Урср у другій половині 50-80-х років XX століття
- •Тема 12. Розбудова Української незалежної держави
- •Тематика рефератів
- •Методичні рекомендації до написання рефератів
- •Тестові модульні завдання
- •4. Яке місто було столицею усрр у 1920-ті рр.:
- •Критерії оцінування знань студентів
- •Рейтингова система оцінювання якості знань
- •Шкала відповідності традиційної та рейтингової оцінки знань
- •Опорний конспект лекцій Вступ. Теоретичні, методологічні засади вивчення історії України
- •Модуль I.
- •Тема 2. Київська Русь. Галицько-Волинська держава
- •Тема 3. Українські землі в XIV – першій половині XVII століть
- •Тема 4. Формування українського козацтва
- •Модуль II. Нова історія україни (другої половини XVII – початку XX ст.)
- •Тема 5. Українська національно-визвольна революція 1648-1676 років
- •Тема 6. Українські землі наприкінці XVII у XVIII століттях
- •Тема 7. Українські землі в хіх – на початку хх століть
- •Модуль III. Новітня історія україни (XX – початок XXI століть)
- •Тема 8. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за державність (1917–1920 рр.).
- •Тема 9. Українські землі в 20-30-х роках XX століття
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни і повоєнного десятиліття
- •Тема 11. Урср у другій половині 50-80-х років XX століття
- •Тема 12. Розбудова Української незалежної держави
- •Література * і. Довідкова література, підручники, навчальні посібники, узагальнюючі праці
- •II. Джерела, монографічні видання, наукові статті
- •Зразок оформлення титульної сторінки реферату
- •Історія україни навчально-методичний комплекс
- •01015, М. Київ, вул. Лаврська, 21
Методичні рекомендації до написання рефератів
Написання рефератів є однією з важливих форм самостійної роботи студентів з вивчення курсу “Історія України”. Вона сприяє поглибленому вивченню навчальної дисципліни, допомагає виробити навички самостійної роботи, розвиває активність та творочі здібності у навчанні.
Процес написання реферату починається з вибору теми та складання плану роботи. Із запропонованних тем, студент має самостійно вибрати ту, яка найбільше його зацікавила. Від правильного вибору теми значною мірою залежить успішне написання роботи, рівень якості її виконання.
Обравши тему роботи, студент повинен вивчити рекомендовану літературу, а також попрацювати в бібліотеці й ознайомитися з іншими джерелами та науковою літературою. На основі отриманих знань студент самостійно складає план роботи. План містить: вступ, основну частину (2-3 взаємопов’язаних питання, що дозволяють розкрити тему), висновки, список використаної літератури.
Реферат має чітко визначену структуру. Вона складається з:
– титульної сторінки;
– вступу;
– основної частини;
– висновків;
– списку використаної літератури;
– додатків (у разі необхідності).
Титульна сторінка оформлюється за стандартною формою (див. додаток 1.) На титульному аркуші роботи вказуються назва міністерства, академії, тема роботи, номер групи, прізвище, ім’я та по батькові студента, прізвище, ім’я по батькові, вчений ступінь керівника, рік написання реферату.
У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, проаналізувати наукову літературу, яку студент використав у своєму дослідженні, визначити мету й завдання роботи. Обсяг вступу 1– 1,5 сторінки.
Основна частина роботи складається з кількох розділів, кожний має свою назву й відповідну нумерацію. Розділи мають бути побудовані в логічній послідовності та всебічно розкривати тему дослідження. Кожний розділ закінчується власними узагальненнями та висновками. Обсяг основної частини – 15–17 сторінок.
Усі цитати, витяги з джерел, почерпнута з підручників, навчальних посібників, наукових праць, довідників тощо інформація обов'язково повинні містити відповідні посилання із зазначенням усіх вихідних даних: прізвища, ініціалів автора, назви праці, місця і року її видання, сторінки (у загальному списку використаної літератури вказується загальна кількість сторінок). Зразки оформлення посилань (див. додаток 2)
У висновках підбиваються загальні підсумки, робляться власні узагальнення й висвітлюється зв’язок досліджуваної проблеми з сучасністю. Обсяг цієї частини роботи – 1–1,5 сторінки.
Список використаної літератури містить перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи (прізвище та ініціали автора в алфавітному порядку, назва джерела, місце видання, назва видавництва, рік видання).
Реферат подається в рукописному чи в друкованому вигляді, використовується формат А4 (210х297 мм). Текст друкується через 1,5 інтервали, 14 шрифтом. Поля зліва, знизу, зверху становлять – не менше – 20 мм., справа – не менше 10 мм. Заголовки та підзаголовки друкуються великими літерами. Викладення тексту кожного розділу, вступу, висновків, списку використаної літератури починається з нової сторінки.
Повністю підготовлена робота подається викладачу. Після ознайомлення з дослідженням, викладач дає загальну характеристику роботи, оцінює її науковий та теоретичний рівень, позитивні якості. Крім того, виявляє недоліки, висловлює зауваження й побажання. На основі всебічного аналізу реферату викладач виставляє відповідну оцінку.