95. Визначити назву виробу:
95.1. кассоне;
95.2. канапе;
95.3. портшез.
96. Сільничка Франциска I створена:
96.1. Б. Челліні;
96.2. П. да Кортона;
96.3. Д. Л. Берніні.
97. Заглиблена інкрустація дерева іншими матеріалами: металом, слоновою кісткою, перламутром тощо:
97.1. маркетрі;
97.2. інкрустація;
97.3. плакетка;
98. Визначити назву орнаменту:
98.1. меандр;
98.2. волюта;
98.3. пальмета.
99. Визначити назву виробу:
99.1. амфора;
99.2. кратер;
99.3. лекіф.
100. Визначити назву виробу:
100.1. ритон;
100.2. скіфос;
100.3. гідрія;
101. Де створено це дзеркало:
101.1. Стародавній Рим;
101.2. Стародавня Греція;
101.3. Єгипет.
102. Визначити місце знаходження:
102.1. Рим;
102.2. Помпеї;
102.3. Афіни.
103. Центр виробництва «ритого» оксамиту в добу готики:
103.1. Венеція;
103.2. Рим;
103.3. Флоренція.
104. Визначити матеріал виробу:
104.1. сардонікс;
104.2. онікс;
104.3. малахіт.
105. Визначити вид мозаїки:
105.1. підлогова;
105.2. стінна.
106. Відомий керамічний центр Стародавнього Риму:
106.1. Рим;
106.2. Ареціум;
106.3. Піза.
107. Визначити назву виробу:
107.1. ваза Франсуа;
107.2. Рейнська чаша;
107.3. Портлендська ваза.
108. Визначити назву виробу:
108.1. скринька;
108.2. піксіда;
108.3. циста.
109. Визначити назву виробу:
109.1. пектораль;
109.2. діадема;
109.3. фібула.
110. Де виготовлялися такі саркофаги:
110.1. Стародавня Греція;
110.2. Етрурія;
110.3. Єгипет.
111. Визначити місто, де знаходиться мозаїка:
111.1. Константинополь;
111.2. Равенна;
111.3. Рим.
112. Визначити назву виробу:
112.1. фібула;
112.2. потир;
112.3. енколпій.
113. Визначити назву виробу:
113.1. релікварій;
113.2. ківорій;
113.3. потир.
114. Знаменитий центр виробництва емалей у Франції:
114.1. Лімож;
114.2. Шартр;
114.3. Париж.
115. Визначити назву водостоку готичного собору:
115.1. гаргулья;
115.2. антефікс;
115.3. вімперг.
116. Визначити центр виробництва Муранського скла:
116..1. Флоренція;
116.2. Венеція;
116.3. Сієна.
117. Визначити назву виробу:
117.1. пектораль;
117.2. діадема;
117.3. намисто.
118. Кому належить золота маска:
118.1. фараону Нармеру;
118.2. цариці Хатшепсут;
118.3. фараону Тутанхамону.
119. Золота маска з поховання:
119.1. Тірінф;
119.2. Кносс;
119.3. Мікени.
120. Визначити назву фрески з Кносського палацу на Криті:
120.1. Дами в блакитному;
120.2. Тірінфянка;
120.3. Парижанка.
121. Де знаходиться даний об’єкт:
121.1. Лондон;
121.2. Рим;
121.3. Париж.
122. Коли створені ювелірні прикраси А. Вевера:
122.1. XIX ст.
122.2. XX ст.
122.3. XVIII ст.
123. Визначити текстильний центр Італії, існуючий з XII ст.:
123.1. Лукка;
123.2. Венеція;
123.3. Верона;
124. Що таке циста:
124.1. стінка над антаблементом;
124.2. циліндрична скринька на трьох ніжках;
124.3. скульптурна прикраса.
125. Центр виробництва фаянсу у Франції XVIII ст.:
125.1. Париж;
125.2. Мейсен;
125.3. Руан.
126. В якій країні був побудований у 1766 р Гарднеровський порцеляновий завод:
126..1. Німеччина;
126.2. Франція;
126.3. Росія.
127. Країна походження палацових меблів в стилі Буль:
127.1. Іспанія;
127.2. Франція;
127.3. Англія.
128. Забальзамовані нутрощі померлих в Стародавньому Єгипті знаходились в:
128.1. поховальних урнах;
128.2. канопах;
128.3. саркофагах.
Кольорознавство
129. Природа походження кольору:
129.1 Світло;
129.2 Предмети та площини;
129.3 Хімічна реакція.
130. Освітленість це:
130.1 кількісна характеристика світлового потоку;
130.2 якісна характеристика, що визначає, як розподіляється світло по поверхні;
130.3 дія, яку світло справляє на око.
131. Які поверхні ми називаємо ахроматичними:
131.1 ті, що поглинають короткохвильові і віддзеркалюють довгохвильові промені;
131.2 ті, що поглинають довгохвильові і віддзеркалюють короткохвильові промені;
131.3 ті, що рівномірно віддзеркалюють промені всіх довжин хвилі.
132. Які характеристики не властиві ахроматичним кольорам:
132.1 світність;
132.2 колірний тон, насиченість
132.3 просторовість.
133. В якому столітті розвинулася наука про колір:
133.1 17 століття;
133.2 19 століття;
133.3 13 століття;
134. Падаюча тінь це:
134.1 частина поверхні предмету між зоною світла і рефлексом;
134.2 частина поверхні предмету, що зустрічає промені віддзеркаленого світла під прямим кутом;
134.3 затемнена частина простору, котру утворює освітлений предмет.
135. Які характеристики кольору ми називаємо основними:
135.1 світність, колірний тон, насиченість;
135.2 яскравість;
135.3 тепло-холодність.
136. Які кольори є оптимально насиченими:
136.1 найсвітліші;
136.2 спектральні;
136.3 найтемніші.
137. Які кольори ми називаємо чистими:
137.1 червоний, жовтий, синій;
137.2 зелений, фіолетовий, оранжевий;
137.3 червоний, фіолетовий, зелений.
138. Пара доповняльних кольорів:
138.1. жовтий, червоний;
138.2. зелений, фіолетовий;
138.3. жовтий, фіолетовий.
139. Які кольори називаються складеними, похідними:
139.1. червоний, жовтий, синій;
139.2. червоний, оранжевий, зелений;
139.3. зелений, фіолетовий, оранжевий.
140. Філіп Отто Рунге зробив свою систематику кольорів у вигляді:
140.1. кулі;
140.2. піраміди;
140.3. трикутника.
141. За умов оптичного змішування доповняльних кольорів ми отримаємо колір:
141.1. сірий;
141.2. чорний;
141.3. білий.
.
142. Які пари колірного круга є доповняльними:
142.1. червоний-зелений, фіолетовий-жовтий, червоний-синій;
142.2. оранжевий-фіолетовий, червоний-синій, фіолетовий-зелений;
142.3. червоний-зелений, оранжевий-синій, жовтий-фіолетовий.
143. Суть контрасту полягає у:
143.1. протиставленні колірних та тонових плям;
143.2. протилежності використання елементів композиції за кольором, тоном, розміром і фактурою;
143.3. гармонійному поєднанні елементів композиції за кольором і тоном.
.
144. Який фізіологічний вплив червоного кольору на людину:
144.1 Пригнічує;
144.2 Знімає збудження, заспокоює;
144.3 Бадьорить та активізує працездатність.
145. Нюанс кольору характеризується:
145.1. сполученням плям з незначною зміною колірного тону;
145.2. різким протиставленням кольорів;
145.3. мірою світлості колірної плями.
146. Одночасний контраст – це зміна колірного враження, яке викликається:
146.1. сусіднім кольором, обведеним контуром;
146.2. розміщеним через невеликий просторовий інтервал;
146.3. розміщеним поряд.
147. При явищах послідовного контрасту кожний колір викликає послідовний образ:
147.1. доповняльного кольору;
147.2. спорідненого;
147.3. ахроматичного.
148. Акцент кольору – це:
148.1. зміна кольору, в залежності від розміру зображення;
148.2. невелике виділення кольору;
148.3. різке виділення, підкреслювання кольору та тону, перебільшений контраст.
149. Колірно-повітряна перспектива виявляється у:
149.1. перспективному зменшенні розміру предметів;
149.2. зменшенні чіткості окреслення предметів по мірі їх віддалення;
149.3. зменшенні чіткості окреслення, сили тональності та насиченості предметів по мірі їх віддалення.
150. У групі кольорів одного колірного тону найбільш активними є:
150.1. темні;
150.2. власної світності, насичені;
150.3. найсвітліші.
151. Поняття «живописність» характеризується:
151.1. правильними локальними колірними відношеннями;
151.2. чіткою передачею тональних відносин;
151.3. тонкістю валерних співвідношень та мʼякістю пластичного моделювання форм.
152. При явищах одночасного контрасту за світністю (тонового) контрасту:
152.1. світлі та темні поверхні сприймаються однаково;
152.2. темні здаються ширшими, ніж світлі;
152.3. світлі здаються трохи більшими ніж темні.
153. Доповняльні кольори:
153.1. взаємно посилюють одне одного, не змінюючи при цьому колірний тон, світність та насиченість;
153.2. ніяк не впливають одне на одного;
153.3. змінюють колірний тон одне одного.
154. Колорит визначається:
154.1. контрастним сполученням кольорів;
154.2. наявністю відтінків та нюансів у живописному творі;
154.3. загальним колірно-тоновим строєм живописного твору .
155. Константність сприйняття – це:
155.1. умовний рефлекс, при якому людина сприймає локальний колір предмету незалежно від його освітлення;
155.2. явище, при якому людина сприймає колір залежно від освітлення;
155.3. явище, при якому людина сприймає колір залежно від свого нервово-психічного стану.
156. Насиченість кольору визначається:
156.1. ступенем кольоровості плями супроти рівної їй за світністю ахроматичної плями;
156.2. мірою світлості колірної плями;
156.3. ступенем кольоровості плями порівняно з чорним.
157. При явищі симультанного контрасту ахроматичний колір поряд з хроматичним:
157.1. не змінюється;
157.2. набуває доповняльного відтінку;
157.3. світлішає.
158. Реагуюче поле – це:
158.1. тло, на якому розташована пляма, що контрастує;
158.2. пляма, яка змінюється під впливом тла;
158.3. контур, що відмежовує пляму від тла.
159. Хроматичні кольори відрізняються від ахроматичних тим, що мають:
159.1. також і колірний тон;
159.2. світність;
159.3. колірний тон і насиченість.
160. Колірні асоціації виникають:
160.1. випадково;
160.2. під впливом інших кольорів;
160.3. під впливом смакових, слухових почуттів, нюху, а також спогадів і пов’язаних з ними емоцій, образів, психологічних настроїв.
161. Поділення кольорів на теплі та холодні:
161.1. умовно і пов’язано з особливостями психофізіології людини, щодо сприйняття кольорів;
161.2. викликає конкретні асоціації з предметами, пофарбованими у ці кольори;
161.3. носить конкретну математичну межу.
162. Колірна гармонія – це:
162.1. перевага одного кольору;
162.2. поєднання якомога більшої кількості кольорів;
162.3. зв’язок, розмірність, погодженість різних сторін предметів або явищ, єдність кольорів, гама споріднених відтінків, врівноваженість контрастних кольорів.
163. Поняття « колірна композиція» - це:
163.1. кольорове цифрове зображення високої якості;
163.2. будь-яке зображення в кольорі;
163.3. врівноваження колірних елементів зображення на площині за умови дотримання основних законів та засобів композиції.
164. Трикомпонентна теорія колірного зору включає до себе базові кольори:
164.1. червоний, синій, зелений;
164.2. червоний, синій, жовтий;
164.3. пурпуровий, синій, зелений.
165. Побудова гармонійних колірних сполучень здійснюється:
165.1. випадково, спонтанно, за бажанням суб’єкта;
165.2. на основі певних схем правильних геометричних фігур, вбудованих в колірний круг, які враховують фізіологічне явище колірного балансу;
165.3. на основі певних геометричних схем.
166. Колірне вирішення інтер’єрів враховує:
166.1. призначення приміщення, його розмір, вік і стать людини, її професію;
166.2. розмір приміщення;
166.3. вік і стать людини.
167. При зоровій втомленості ока:
167.1. світлі кольори темнішають, а темні світлішають, тобто взаємно врівноважуються;
167.2. світлі кольори ще сильніше висвітлюються;
167.3. темні тони посилюються.
168. Локальний колір:
168.1. обʼєктивно притаманна предмету властивість, що сприймається однаково за різноманітних умов;
168.2. колір, максимально звільнений від впливу навколишніх предметів, рефлексів і освітлення;
168.3. колір віддалених від глядача предметів та різноманітних середовищ.
169. Адаптація – це явище, коли:
169.1. око пристосовується до різних ступенів освітленості;
169.2. око сприймає найбільшу кількість відтінків;
169.3. око сприймає колір залежно від освітлення.
170. Який з цих варіантів належить до контрасту за насиченістю:
170.1. жовтий – фіолетовий;
170.2. оранжевий – червоний;
170.3. коричневий – червоний.
171. Послідовний контраст виникає:
171.1. на межі двох суміжних зафарбованих поверхонь;
171.2. при переносі погляду з яскравої колірної плями на іншу ( білу або сіру);
171.3. у центрі реагуючого поля.
172. Невласні якості кольору – це:
172.1. світність та насиченість;
172.2. насиченість та колірний тон;
172.3. тепло-холодність, «важкість – легкість», «дзвінкість – глухість», та ін.
173. При побудові колірної перспективи на передньому плані розташовуються:
173.1. холодні кольори;
173.2. ахроматичні кольори;
173.3. теплі кольори.
174. У класифікації колірних гармоній пойкілохромія – це:
174.1. композиція в одному колірному тоні;
174.2. композиція, де всі кольори підпорядковані одному головному кольору;
174.3. велике різноманіття кольорів.
175. Адитивне змішування проявляється:
175.1. при нашаруванні одного кольору на інший;
175.2. при використанні роздільного мазка, що на відстані дає один цілісний колір;
175.3. при механічному змішуванні одного кольору з іншим.
176. Хомеохромія – це:
176.1. гармонія споріднених кольорів;
176.2. триколірна гармонія;
176.3. гармонія, де всі кольори підпорядковані одному головному кольору.
177. З точки зору психофізіологічної теорії гармонійні колірні поєднання викликають у мозку:
177.1. певний колірний тон;
177.2. сірий нейтральний колір;
177.3. чорний колір.
178. Які композиції ми можемо назвати декоративними:
178.1. всі композиції, виконані у кольорі;
178.2. композиції з тонким світлотіньовим моделюванням та використанням складних відтінків, нюансів кольору;
178.3. площинні композиції з використанням відкритого локального кольору та підкресленою роллю контуру.
179. Ізохромія – це:
179.1. гармонія ахроматичних кольорів;
179.2. гармонія споріднених кольорів;
179.3. гармонія в одному колірному тоні.
180. Картину «Відплиття на острів Цитери» написав:
180.1. Буше;
180.2. Ватто;
180.3. Фрагонар.
181. Субтрактивне змішування кольорів – це:
181.1. нашарування одного кольору на інший, метод лесування;
181.2. змішування, що утворюється оптично на відстані за допомогою роздільного мазка;
181.3. механічне змішування на палітрі одного кольору з іншим.
182. Якщо з барв колірного кола вилучити один колір, то суміш решти кольорів буде:
182.1. доповняльною по відношенню до вилученого кольору;
182.2. буде мати білий колір;
182.3. матиме сірий колір.
183. З точки зору фізіологічного впливу одиничних барв, який колір стимулює розумову діяльність та має тонізуючу дію:
183.1. червоний;
183.2. зелений;
183.3. жовтий.
184. За законом гармонійного поєднання кольору та форми, яка колірна група відповідає основним геометричним формам – квадрату, трикутникові, колу:
184.1. оранжевий, фіолетовий, зелений;
184.2. червоний, зелений, пурпуровий;
184.3. червоний, жовтий, синій.
185. Яка пара кольорів є споріднено-контрастною:
185.1. пурпуровий – синє-зелений;
185.2. жовтий – фіолетовий;
185.3. оранжевий – червоний.
186. Яка ознака не притаманна просторовому кольору:
186.1. нюанс, відтінок;
186.2. фактура;
186.3. тепло-холодність.
187. Який колір передає матеріальність предмету:
187.1. просторовий;
187.2. площинний;
187.3. поверхневий.
188. Які кольори ми називаємо «відступаючими»:
188.1. всі теплі, світлі та насичені кольори;
188.2. всі спектральні;
188.3. всі холодні, темні або мало насичені кольори.
189. Явище негативного контрасту проявляється при розташуванні:
189.1. темної плями на світлому фоні;
189.2. світлої плями на темному фоні;
189.3. колірній плямі на ахроматичному фоні.
190. До якого виду контрасту належить дія у нашому оці образу протилежної світності чи протилежного (доповняльного) кольору до того колірного відчуття, яке перед тим спостерігалося:
190.1. симультанного контрасту;
190.2. крайового контрасту;
190.3. послідовного.
191. У християнській символіці який колір має значення духовного відродження, воскресіння:
191.1. фіолетовий;
191.2. зелений;
191.3. золотий.
192. Якому кольорові у колірному символізмі (семантиці) притаманні слова: активність, пристрасть, вогонь, боротьба, любов, сила, революція:
192.1. зеленому;
192.2. жовтому;
192.3. червонному.
193. У композиції гармонійного колірного розповсюдження жовтий колір
повинен займати:
193.1. 2/3 частини;
193.2. 1/4 частину;
193.3. 1/2 частину.
194. Який вид гармонії можна назвати монохромною:
194.1. хомеохромію;
194.2. мерохромію;
194.3. ізохромію.
195. Що значить метод «а-ла-прима»:
195.1. багатошаровий живопис;
195.2. живопис у один прийом;
195.3. лесування.
196. За контрастом розповсюдження гармонійне поєднання зеленого та червоного кольорів має співвідношення:
196.1. 1/3 : 2/3;
196.2. 1/4 : 3/4;
196.3. 1/2 : 1/2.
197. Який вид змішування не належить до оптичного:
197.1. змішування на палітрі одного кольору з іншим;
197.2. адитивне змішування;
197.3. субтрактивне.
198. Що значить термін «валер» у живопису:
198.1. різке виділення, підкреслення головного у композиції;
198.2. акцент кольору;
198.3. незначне коливання кольору і тону, відтінок у середині колірної плями.
199. Який прийом використовується у пленерному живопису:
199.1. а-ла-прима;
199.2. лесування;
199.3. багатошаровий живопис.
Композиція і пакування
200. Визначити, до якого виду композиції належить зображення на рисунку:
200. 1. Площинна композиція;
200. 2. Об’ємна композиція;
200. 3. Об’ємно-просторова композиція.
201. Визначити, до якого виду композиції належить зображення на рисунку:
201. 1. Площинна композиція.
201. 2. Об’ємна композиція.
201. 3. Об’ємно-просторова композиція.
202. Визначити, до якого виду композиції належить зображення на рисунку:
202. 1. Площинна композиція.
202. 2. Об’ємна композиція.
202. 3. Об’ємно-просторова композиція.
203. Визначити, до якого виду паперової пластики належить зображення на рисунку:
203. 1. Орігамі.
203. 2. Кірігамі.
203. 3. Витинанка.
203. 4. Квілінг.
203. 5. Трансформація фронтальної поверхні паперу.
204. Визначити, до якого виду паперової пластики належить зображення на рисунку:
204. 1. Орігамі.
204. 2. Кірігамі.
204. 3. Витинанка.
204. 4. Квілінг.
204. 5. Трансформація фронтальної поверхні паперу.
205. Визначити, до якого виду паперової пластики належить зображення на рисунку:
205. 1. Орігамі.
205. 2. Кірігамі.
205. 3. Витинанка.
205. 4. Квілінг.
205. 5. Трансформація фронтальної поверхні паперу.
206. Визначити, до якого виду паперової пластики належить зображення на рисунку:
206. 1. Орігамі.
206. 2. Кірігамі.
206. 3. Витинанка.
206. 4. Квілінг.
206. 5. Трансформація фронтальної поверхні паперу.
207. Визначити, до якого виду паперової пластики належить зображення на рисунку:
207. 1. Орігамі.
207. 2. Кірігамі.
207. 3. Витинанка.
207. 4. Квілінг.
207. 5. Трансформація фронтальної поверхні паперу.
208. Визначити, до якого виду правильних багатогранників належить об’ємне зображення та розгортка на рисунку:
208. 1. Тетраедр.
208. 2. Гексаедр.
208. 3. Октаедр.
208. 4. Додекаедр.
208. 5. Ікосаедр.
209. Визначити, до якого виду правильних багатогранників належить об’ємне зображення та розгортка на рисунку:
209. 1. Тетраедр.
209. 2. Гексаедр.
209. 3. Октаедр.
209. 4. Додекаедр.
209. 5. Ікосаедр.
210. Визначити, до якого виду правильних багатогранників належить об’ємне зображення та розгортка на рисунку:
210. 1. Тетраедр.
210. 2. Гексаедр.
210. 3. Октаедр.
210. 4. Додекаедр.
210. 5. Ікосаедр.
211. Визначити, до якого виду правильних багатогранників належить об’ємне зображення та розгортка на рисунку:
211. 1. Тетраедр.
211. 2. Гексаедр.
211. 3. Октаедр.
211. 4. Додекаедр.
211. 5. Ікосаедр.
212. Визначити, до якого виду правильних багатогранників належить об’ємне зображення та розгортка на рисунку:
212. 1. Тетраедр.
212. 2. Гексаедр.
212. 3. Октаедр.
212. 4. Додекаедр.
212. 5. Ікосаедр.
213. Визначити, до якої позиції оптичних ілюзій належить графічно-візуальне вирішення об’єму на рисунку:
213. 1. Підкреслення форми.
213. 2. Руйнація форми.
214. Визначити, до якої позиції оптичних ілюзій належить графічно-візуальне вирішення об’єму на рисунку:
214. 1. Підкреслення форми.
214. 2. Руйнація форми.
215. Визначити, до якої позиції оптичних ілюзій належить графічно-візуальне вирішення пакування на рисунку:
215. 1. Підкреслення форми.
215. 2. Руйнація форми.
216. Визначити, до якої позиції оптичних ілюзій належить графічно-візуальне вирішення пакування на рисунку:
216. 1. Підкреслення форми.
216. 2. Руйнація форми.
217. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
217. 1. Пакет.
217. 2. Коробка.
217. 3. Пляшка.
217. 4. Пачка.
217. 5. Лоток.
217. 6. Відерце.
217. 7. Ящик.
217. 8. Пенал.
217. 9. Банка.
217. 10. Блістер.
218. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
218. 1. Пакет.
218. 2. Коробка.
218. 3. Пляшка.
218. 4. Пачка.
218. 5. Лоток.
218. 6. Відерце.
218. 7. Ящик.
218. 8. Пенал.
218. 9. Банка.
218. 10. Блістер.
219. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
219. 1. Пакет.
219. 2. Коробка.
219. 3. Пляшка.
219. 4. Пачка.
219. 5. Лоток.
219. 6. Відерце.
219. 7. Ящик.
219. 8. Пенал.
219. 9. Банка.
219. 10. Блістер.
220. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
220. 1. Пакет.
220. 2. Коробка.
220. 3. Пляшка.
220. 4. Пачка.
220. 5. Лоток.
220. 6. Відерце.
220. 7. Ящик.
220. 8. Пенал.
220. 9. Банка.
220. 10. Блістер.
221. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
221. 1. Пакет.
221. 2. Коробка.
221. 3. Пляшка.
221. 4. Пачка.
221. 5. Лоток.
221. 6. Відерце.
221. 7. Ящик.
221. 8. Пенал.
221. 9. Банка.
221. 10. Блістер.
222. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
222. 1. Пакет.
222. 2. Коробка.
222. 3. Пляшка.
222. 4. Пачка.
222. 5. Лоток.
222. 6. Відерце.
222. 7. Ящик.
222. 8. Пенал.
222. 9. Банка.
222. 10. Блістер.
223. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
223. 1. Пакет.
223. 2. Коробка.
223. 3. Пляшка.
223. 4. Пачка.
223. 5. Лоток.
223. 6. Відерце.
223. 7. Ящик.
223. 8. Пенал.
223. 9. Банка.
223. 10. Блістер.
224. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
224. 1. Пакет.
224. 2. Коробка.
224. 3. Пляшка.
224. 4. Пачка.
224. 5. Лоток.
224. 6. Відерце.
224. 7. Ящик.
224. 8. Пенал.
224. 9. Банка.
224. 10. Блістер.
225. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
225. 1. Пакет.
225. 2. Коробка.
225. 3. Пляшка.
225. 4. Пачка.
225. 5. Лоток.
225. 6. Відерце.
225. 7. Ящик.
225. 8. Пенал.
225. 9. Банка.
225. 10. Блістер.
226. Визначити, до якого виду конструкцій упаковки належить зображення на рисунку:
226. 1. Пакет.
226. 2. Коробка.
226. 3. Пляшка.
226. 4. Пачка.
226. 5. Лоток.
226. 6. Відерце.
226. 7. Ящик.
226. 8. Пенал.
226. 9. Банка.
226. 10. Блістер.
227. Визначити, до якого виду серійних об’єктів пакування належить зображення на рисунку:
227. 1. Серія подарункових пакувань.
227. 2. Серія етикеток лінії продукції.
227. . 3. Серія фірмових упаковок.
227. 4. Серія упаковок лінії продукції.
228. Визначити, до якого виду серійних об’єктів пакування належить зображення на рисунку:
228. 1. Серія подарункових пакувань.
228. 2. Серія етикеток лінії продукції.
228. 3. Серія фірмових упаковок.
228. 4. Серія упаковок лінії продукції.
229. Визначити, до якого виду серійних об’єктів пакування належить зображення на рисунку:
229. 1. Серія подарункових пакувань.
229. 2. Серія етикеток лінії продукції.
229. 3. Серія фірмових упаковок.
229. 4. Серія упаковок лінії продукції.
230. Визначити, до якого виду серійних об’єктів пакування належить зображення на рисунку:
230. 1. Серія подарункових пакувань.
230. 2. Серія етикеток лінії продукції.
230. 3. Серія фірмових упаковок.
230. 4. Серія упаковок лінії продукції.
231. Визначити, який етап створення упаковки зображено на рисунку:
231. 1. Креслення упаковки.
231. 2. Розгортка (висічка) упаковки.
231. 3. Оригінал-макет (проект) упаковки.
231. 4. Макет упаковки в об’ємі.
232. Визначити, який етап створення упаковки зображено на рисунку:
232. 1. Креслення упаковки.
232. 2. Розгортка (висічка) упаковки.
232. 3. Оригінал-макет (проект) упаковки.
232. 4. Макет упаковки в об’ємі
233. Визначити, який етап створення упаковки зображено на рисунку:
233. 1. Креслення упаковки.
233. 2. Розгортка (висічка) упаковки.
233. 3. Оригінал-макет (проект) упаковки.
233. 4. Макет упаковки в об’ємі
234. Визначити, який етап створення упаковки зображено на рисунку:
234. 1. Креслення упаковки.
234. 2. Розгортка (висічка) упаковки.
234. 3. Оригінал-макет (проект) упаковки.
234. 4. Макет упаковки в об’ємі
235. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
235. 1. Загальний контур.
235. 2. Штамповані розрізи.
235. 3. Бігування всередину.
235. 4. Бігування зовні.
235. 5. Рілювання всередину.
235. 6. Рілювання зовні.
235. 7. Подвійне бігування.
235. 8. Перфорація.
235. 9. Відривне перфорування.
235. 10. З’єднання швом.
____________________
CL
236. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
236. 1. Загальний контур.
236. 2. Штамповані розрізи.
236. 3. Бігування всередину.
236. 4. Бігування зовні.
236. 5. Рілювання всередину.
236. 6. Рілювання зовні.
236. 7. Подвійне бігування.
236. 8. Перфорація.
236. 9. Відривне перфорування.
236. 10. З’єднання швом.
==================
SC
237. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
237. 1. Загальний контур.
237. 2. Штамповані розрізи.
237. 3. Бігування всередину.
237. 4. Бігування зовні.
237. 5. Рілювання всередину.
237. 6. Рілювання зовні.
237. 7. Подвійне бігування.
237. 8. Перфорація.
237. 9. Відривне перфорування.
23. 10. З’єднання швом.
_ _ _ _ _ _ _ _ _
CL
238. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
238. 1. Штамповані розрізи.
238. 2. Бігування всередину.
238. 3. Бігування зовні.
238. 4. Рілювання всередину.
238. 5. Рілювання зовні.
238..6. Подвійне бігування.
238. 7. Перфорація.
238. 8. Відривне перфорування.
238. 9. З’єднання швом.
____ _ _ _ ____ _ _ _ ____ _ _ _ ___
SI
239. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
239. 1. Загальний контур.
239. 2. Штамповані розрізи.
239.3. Бігування всередину.
239. 4. Бігування зовні.
239.5. Рілювання всередину.
239. 6. Рілювання зовні.
239. 7. Подвійне бігування.
239. 8. Перфорація.
239. 9. Відривне перфорування.
239. 10. З’єднання швом.
____ _ _ ____ _ _ ____ _ _ ___
SO
240. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
240. 1. Загальний контур.
240. 2. Штамповані розрізи.
240. 3. Бігування всередину.
240. 4. Бігування зовні.
240. 5. Рілювання всередину.
240. 6. Рілювання зовні.
240. 7. Подвійне бігування.
240. 8. Перфорація.
240. 9. Відривне перфорування.
240. 10. З’єднання швом.
= = = = = = = = = = = = =
DS
241. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
241. 1. Загальний контур.
241. 2. Штамповані розрізи.
241. 3. Бігування всередину.
241. 4. Бігування зовні.
241. 5. Рілювання всередину.
241. 6. Рілювання зовні.
241. 7. Подвійне бігування.
241. 8. Перфорація.
241. 9. Відривне перфорування.
241. 10. З’єднання швом.
……………………………….
PL
242. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
242. 1. Загальний контур.
242. 2. Штамповані розрізи.
242. 3. Бігування всередину.
242. 4. Бігування зовні.
242. 5. Рілювання всередину.
242. 6. Рілювання зовні.
242. 7. Подвійне бігування.
242. 8. Перфорація.
242. 9. Відривне перфорування.
242. 10. З’єднання швом.
\___ \___ \___ \___ \___ \___
TP
243. Визначити, який вид позначень та найменувань ліній креслень упаковок відповідно до існуючих різновидів стандартної документації (ДСТУ, FEFCO, ASSCO) зображено на рисунку:
243. 1. Загальний контур.
243. 2. Штамповані розрізи.
243. 3. Бігування всередину.
243.. 4. Бігування зовні.
243. 5. Рілювання всередину.
243. 6. Рілювання зовні.
243. 7. Подвійне бігування.
243. 8. Перфорація.
243. 9. Відривне перфорування.
243. 10. З’єднання швом.
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
SJ
Графіка
244. Визначити, до яких графічних засобів належить зображення на рисунку:
244. 1 Лінії різних характеристик.
244. 2. Пляма (силует).
244. 3. Пляма (фактури різних характеристик).
244. 4. Комбінаторні графічні засоби.
245. Визначити, до яких графічних засобів належить зображення на рисунку:
245. 1. Лінії різних характеристик.
245. 2. Пляма (силует).
245. 3. Пляма (фактури різних характеристик).
245 4. Комбінаторні графічні засоби.
246. Визначити, до яких графічних засобів належить зображення на рисунку:
246. 1. Лінії різних характеристик.
246. 2. Пляма (силует).
246. 3. Пляма (фактури різних характеристик).
246. 4. Комбінаторні графічні засоби.
247. Визначити, до яких графічних засобів належить зображення на рисунку:
247. 1. Лінії різних характеристик.
247. 2. Пляма (силует).
247. 3. Пляма (фактури різних характеристик).
247. 4. Комбінаторні графічні засоби.
248. Визначити, до яких графічних технік належить зображення на рисунку:
248. 1. Рисунок.
248. 2. Акварель
248. 3. Монотипія.
248. 4. Акватуш.
248. 5. Водяний друк.
248 .6.Гратаж.
249. Визначити, до яких графічних технік належить зображення на рисунку:
249. 1. Рисунок.
249. 2. Акварель
249. 3. Монотипія.
249. 4. Акватуш.
249. 5. Водяний друк.
249. 6. Гратаж.
250. Визначити, до яких графічних технік належить зображення на рисунку:
250. 1. Рисунок.
250. 2. Акварель
250. 3. Монотипія.
250. 4. Акватуш.
250. 5. Водяний друк.
250. 6. Гратаж.
251. Визначити, до яких графічних технік належить зображення на рисунку:
251. 1. Рисунок.
251. 2. Акварель.
251. 3. Монотипія.
251. 4. Акватуш.
251. 5. Водяний друк.
251. 6. Гратаж.
252. Визначити, до яких графічних технік належить зображення на рисунку:
252. 1. Рисунок.
252. 2. Акварель
252. 3. Монотипія.
252. 4. Акватуш.
252. 5. Водяний друк.
252. 6.Гратаж.
253. Визначити, до яких графічних технік належить зображення на рисунку:
253. 1. Рисунок.
253. 2. Акварель
253. 3. Монотипія.
253. 4. Акватуш.
253. 5. Водяний друк.
253. 6. Гратаж.
254. Визначити, до якого типу графіки належить зображення на рисунку:
254. 1. Рисункова.
254. 2. Малюнкова .
254. 3. Писемна.
254. 4. Проектна.
254. 5. Технічна (креслення)
255. Визначити, до якого типу графіки належить зображення на рисунку:
255. 1. Рисункова.
255. 2. Малюнкова .
255. 3. Писемна.
255. 4. Проектна.
255. 5. Технічна (креслення)
256. Визначити, до якого типу графіки належить зображення на рисунку:
256. 1. Рисункова.
256. 2. Малюнкова .
256. 3. Писемна.
256. 4. Проектна.
256. 5. Технічна (креслення)
257. Визначити, до якого типу графіки належить зображення на рисунку:
257. 1. Рисункова.
257. 2. Малюнкова .
257. 3. Писемна.
257. 4. Проектна.
257. 5. Технічна (креслення)
258. Визначити, до якого типу графіки належить зображення на рисунку:
258. 1. Рисункова.
258. 2. Малюнкова .
258. 3. Писемна.
258. 4. Проектна.
258. 5. Технічна (креслення)
259. Визначити, до якої групи знаків належить зображення на рисунку:
259. 1. Шрифтові знаки.
259. 2. Зображувальні знаки.
259. 3. Комбінаторні знаки.
260. Визначити, до якої групи знаків належить зображення на рисунку:
260. 1. Шрифтові знаки.
260. 2. Зображувальні знаки.
260. 3. Комбінаторні знаки.
261. Визначити, до якої групи знаків належить зображення на рисунку:
261. 1. Шрифтові знаки.
261. 2. Зображувальні знаки.
261. 3. Комбінаторні знаки.
262. Визначити різновид знакової системи, до якої належить зображення на рисунку:
262. 1.Тотем.
262. 2. Фірмовий знак.
262. 3. Емблема.
262. 4. Герб.
262. 5. Піктограма.
263. Визначити різновид знакової системи, до якої належить зображення на рисунку:
263. 1. Тотем.
263. 2. Фірмовий знак.
263. 3. Емблема.
263. 4. Герб.
263. 5. Піктограма.
264. Визначити різновид знакової системи, до якої належить зображення на рисунку:
264. 1. Тотем.
264. 2. Фірмовий знак.
264. 3. Емблема.
264. 4. Герб.
264. 5. Піктограма.
265. Визначити різновид знакової системи, до якої належить зображення на рисунку:
265. 1. Тотем.
265. 2. Фірмовий знак.
265. 3. Емблема.
265. 4. Герб.
265. 5. Піктограма.
266. Визначити різновид знакової системи, до якої належить зображення на рисунку:
266. 1. Тотем.
266. 2. Фірмовий знак.
266. 3. Емблема.
266. 4. Герб.
266. 5. Піктограма.
267. Визначити автора (відповідно до характерного «авторського» стилю графічного зображення на рисунку):
267. 1.М. Примаченко
267. 2. К. Білокур.
267. 3. П. Пікассо.
267. 4. К. Малевич.
268. Визначити автора (відповідно до характерного «авторського» стилю) графічного зображення на рисунку):
268. 1.М. Примаченко
268. 2. К. Білокур.
268. 3. П. Пікассо.
268. 4. К. Малевич.
269. Визначити автора (відповідно до характерного «авторського» стилю) графічного зображення на рисунку):
269. 1.М. Примаченко
269. 2. К. Білокур.
269. 3. П. Пікассо.
269. 4. К. Малевич.
270. Визначити автора (відповідно до характерного «авторського» стилю) графічного зображення на рисунку):
270. 1.М. Примаченко
270. 2. К. Білокур.
270. 3. П. Пікассо.
270. 4. К. Малевич.
271. Визначити, до якого художнього виду народного промислу належить зображення:
271. 1. Петриківський розпис.
271. 2. Хохломський розпис.
271. 3.Палехський розпис .
271. 4. Жостово.
272. Визначити, до якого художнього виду промислу належить зображення:
272. 1. Петриківський розпис.
272. 2. Хохломський розпис .
272. 3.Палехський розпис .
272. 4. Жостово.
273. Визначити, до якого художнього виду народного промислу належить зображення на рисунку:
273. 1. Петриківський розпис .
273. 2. Хохломський розпис .
273. 3.Палехський розпис .
273. 4. Жостово.
274. Визначити, до якого художнього стилю (народних промислів) належить зображення на рисунку:
274. 1. Петриківський розпис.
274. 2. Хохломський розпис .
274. 3.Палехський розпис .
274. 4. Жостово.
275. Визначити, до якого архітектурного стилю належить зображення на рисунку:
275. 1.Класицизм.
275. 2.Готика.
275. 3.Бароко.
275. 4.Модерн.
276. Визначити, до якого архітектурного стилю належить зображення на рисунку:
276. 1.Класицизм.
276. 2.Готика.
276. 3.Бароко.
276. 4.Модерн.
277. Визначити, до якого архітектурного стилю належить зображення на рисунку:
277. 1.Класицизм.
277. 2.Готика.
277. 3.Бароко.
277. 4.Модерн.
КУнець
278. Назвіть напрям в дизайні, що базується на творчій інтерпретації природних форм:
278. 1. архітектоніка;
278. 2. візуалізація;
278. 3. біоніка.
279. Яким терміном визначається композиція, в якій присутні елементи руху:
279. 1. стабільність;
279. 2. динаміка;
279. 3. інтерпретація.
280. Як перекласти українською грецьке слово „компанус” (композиція):
280. 1. стилізація;
280. 2. складання;
280. 3. методологія.
281. Дайте визначення поняття „масштаб”:
281. 1. пропорційне умовне зменшення або збільшення об’єкту;
281. 2. естетико-геометричний метод;
281. 3. антропоморфний підхід.
282. Як ви розумієте поняття „гіпербола” (гіперболізація)?
282. 1. гармонійність;
282. 2. перебільшення;
282. 3.переосмислення.
283. Креативність – це:
283. 1. Знання комп’ютерних технологій;
283. 2. Творчий процес, в основу якого закладена оригінальна ідея;
283. 3. Прогресивний світогляд.
284. Хто є автором Модулора – гармонійної графічної системи, де поєднані золотий переріз з пропорціями людської фігури?
284. 1. Ель Лисицький;