2. Ринковий механізм та його елементи
Ринкова економіка являє собою ефективно працюючий механізм. Ринок без централізованого управління (держплану) успішно вирішує складні економічні проблеми.
Складові елементи ринкового механізму:
попит;
пропозиція;
ринкова ціна;
конкуренція.
Попит являє собою потребу в певному товарі, що забезпечена грошима. Розмір попиту визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за існуючими цінами. Ціна попиту – це гранична максимальна ціна, за яку покупці ще згодні купувати товар.
Закон попиту: чим нижчі ціни, тим більше буде реалізовано товару.
Крива попиту
Пропозиція – це сукупність товарів, які представлені на ринку. Його розмір визначається кількістю товарів, що пропонуються для продажу в певний період часу за існуючими цінами. Ціна пропозиції – гранична мінімальна ціну, за яку продавці ще згодні пропонувати свій товар.
Закон пропозиції: чим вище ціна, тим більше товару буде вироблено та доставлено на ринок.
Крива пропозиції
Ціна рівноваги – це ціна, за якої розмір попиту дорівнює розміру пропонування.
Крива попиту та пропозиції
Ринковий механізм – це тенденція ціни на вільному ринку змінюватися доти, доки ринок не досягне рівноваги (тобто доки пропозиція та попит не зрівняються). У цій точці відсутні як дефіцит, так і надлишок, а, отже, зникають ті фактори, що спричинили зміни в ціні. Отже, ринковий механізм – це система взаємопов’язаних елементів на основі дії об’єктивних законів ринку, ця система дає відповіді усім суб’єктам ринку на питання: ЩО ВИРОБЛЯТИ (КУПУВАТИ)? СКІЛЬКИ? ЯК?
Конкуренція – процес економічного суперництва між окремими виробниками, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніші умови їх виробництва та реалізації. Конкурентна боротьба має місце, коли на ринку певного товару кількість його продавців така, що жоден з них не в змозі самостійно або в об’єднанні з іншими впливати на ціну. За цих умов найважливіші питання економічного життя – що і скільки виробляти, яким чином і для кого – розв’язуються в результаті взаємодії попиту, пропонування і ринкових цін.
3. Інфраструктура ринку
Інфраструктура (від латин. – нижче, будова), комплекс галузей та підприємств, які обслуговують сфери суспільного виробництва.
Під інфраструктурою ринку розуміють:
сукупність підприємств і організацій, що забезпечують безперервний рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили;
сукупність організаційно-правових норм, що регулюють відносини між продавцями та покупцями, поєднуючи їх у єдиний господарський механізм.
Елементи ринкової інфраструктури:
Організаційно-технічна інфраструктура
Товарні біржі й аукціони.
Торгові доми і торговельні палати.
Холдингові та брокерські компанії.
Інформаційні центри та ярмарки.
Державні інспекції та асоціації підприємців і споживачів.
Транспортні комунікації.
Функції:
Сприяння покращенню матеріально-технічного забезпечення й реалізації продукції підприємств;
Створення необхідних умов для ділових відносин підприємців.
Фінансово-кредитна інфраструктура
Банки.
Фондові й валютні біржі.
Страхові та інвестиційні компанії.
Фонди.
Функція:
Забезпечення фінансової підтримки підприємств.
Інформаційно-дослідницька інфраструктура
Науково-дослідні інститути, що вивчають проблеми ринку.
Інформаційно-консультативні фірми.
Наукові та навчальні заклади.
Засоби масової інформації.
Функції:
Здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування;
Регулювання руху робочої сили.
Законодавча інфраструктура
Законодавчі органи, нормативно-законодавчі документи;
Юридичні контори, аудиторські фірми тощо.
Функція:
Здійснення правового та економічного консультування підприємців.