2.5 Масштаби
При виконанні графічних документів необхідно користуватися масштабами встановленими ГОСТ 2.302 -68:
Масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;
При проектуванні генеральних планів крупних об'єктів допускається застосовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:25000; 1:50000;
Масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.
Натуральна величина 1:1.
2.6 Складальні креслення
2.6.1 Зборка, тобто з'єднання деталей в складальні одиниці, складальних одиниць і деталей в готовий виріб, проводиться по складальних кресленнях.
2.6.2 Складальні креслення розрізняють між собою призначенням, а від призначення залежить їх зміст.
2.6.3 Складальні креслення призначаються для серійного або масового виробництва. По ним сполучають деталі в складальні одиниці, вироби і контролюють ці роботи.
2.6.4 Складальне креслення дає уявлення про послідовність і порядок збірки, а також встановлює контроль габаритних, настановних і приєднувальних розмірів.
2.6.5 Всі розміри на складальних кресленнях (кресленнях загального вигляду) наносять відповідно до ГОСТ 2.307—68. Лінійні розміри і відхилення лінійних розмірів на кресленнях указують в міліметрах без позначення одиниць величин. Лінійні розміри і граничні відхилення, що приводяться в технічних вимогах, примітках і інших написах на полі креслення, указують з одиницями величин. Нанесення розмірного числа при різних положеннях розмірних ліній (стрілець) на кресленні визначається найбільшою зручністю читання.
2.6.6 На складальному кресленні виробу наводять наступні дані:
а) розміри:
габаритні, наносять на крайніх положеннях, по висоті, довжині і ширині з урахуванням елементів відкритих передач і напівмуфти і необхідні для визначення розмірів місця установки виробу, виготовлення тари, транспортування і т.д. . Габаритні розміри є довідковими;
установочні і приєднувальні, на кресленнях загального вигляду - це розміри, що визначають положення предметів «обстановки» щодо елементів приводу; на складальних кресленнях і кресленнях загального вигляду – це розміри конструктивних елементів, призначених для кріплення виробу і приєднання до нього інших елементів необхідні для установки вироби на місці монтажу, а також визначення розмірів і місця положення елементів, які приєднуються до даного виробу. До приєднувальних розмірів відносяться розміри виступаючих ділянок вхідного і вихідного валів, на які вмонтовують інші вироби; розміри конструктивних елементів, призначених для підведення і відведення масла, і т. п.;
що виконуються (складальні), пов'язані з виконанням яких-небудь технологічних операцій в процесі збірки, а також задаючи умови регулювання виробу. Наприклад, розміри отворів під штифти, якщо їх обробляють в процесі збірки; розміри зазорів між підшипниками і наполегливими торцями підшипникових кришок, якщо їх контролюють при збірці;
довідкові розміри на кресленнях (розміри, що не підлягають виконанню по даному кресленню і указуванні для більшої зручності користування кресленням) відзначають знаком «*» і в технічних вимогах записують «* Розміри для довідок». У тих випадках, коли на кресленні всі розміри довідкові, їх знаком «*» не відзначають, а в технічних вимогах записують «Розміри для довідок».
посадочні, такі, що визначають характер сполучень. Наприклад, посадка зубчатого колеса на вал, посадка підшипника на вал і в корпус і т.п. Ці розміри використовують при розробці креслень деталей, для довідок при розробці технології збірки і ін.
б) Текстову частину:
Текстова частина необхідна для кращого розуміння конструктивного пристрою виробу, взаємозв'язку його складових частин і принципу роботи виробу. Текстову частину поміщають на вільному полі креслення. Допускається розміщувати текст дві і більш колонки. Ширина колонки повинна бути не більше 180... 185 мм.
Написи на кресленнях повинні бути короткими і точними без скорочень слів, окрім загальноприйнятих. Розташовувати текст слід, як правило, паралельно основного напису креслення. Текстова частина складального креслення(креслення загального вигляду) містить:
технічну характеристику виробу: передавальне відношення, частоту обертання швидкохідного валу, що найбільший обертає момент на тихохідному валу, Технічну характеристику розміщують на вільному полі креслення над основним написом. При цьому над текстовою частиною, що виконується у вигляді таблиці або нумерованих пунктів, поміщають заголовок «Технічна характеристика»;
технічні вимоги до виробу, де указують: вимоги, що пред'являються до збірки, настройки і регулювання виробу, наприклад: «Розточування пазів кришок проводити в зборі корпусу», «Площину роз’ємну перед збіркою покрити герметиком » і т. п.; вимоги до обробки, наприклад: «Необроблені поверхні усередині редуктора фарбувати малостійкою фарбою, зовні - сіркою нітроемаллю »; вимоги до експлуатації, наприклад по мастилу редуктора з вказівкою кількості і марки масла;
Технічна характеристика і технічні вимоги повинні мати крізну нумерацію; кожен пункт записується з червоного рядка; заголовки «Технічна характеристика» і «Технічні вимоги» не підкреслюють.
Якщо над основним написом не досить місця для розміщення технічної характеристики і технічних вимог, то їх розміщують окремо в дві колонки зліва від основного напису.
г) основний напис:
Основний напис на першому аркуші виконують формою 1, на подальших аркушах формою 2а (див. додаток рис. Г2, Г4 ). Заповнення граф основного напису ( див. 2.4).
2.6.7 На складальному кресленні (кресленні загального вигляду) всі складові частини складальної одиниці нумерують відповідно до номерів позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій указують на полицях ліній-винесень, що проводяться від складових частин (рис. 2.1 а).
Номери позицій указують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проектуються як видимі, як правило, на основних видах і замінюючих їх перетинах.
Номери позицій розташовують паралельно основному напису креслення поза контуром зображення і групують в колонку або строчку по можливості на одній лінії.
Номери позицій наносять на кресленні, як правило, один раз. Допускається при необхідності повторно указувати номери позицій однакових складових частин(такі номери підкреслюють подвійною лінією).
Розмір шрифту номерів позицій повинен бути на один-два розміру більше, ніж розмір шрифту, прийнятого для розмірних чисел на тому ж кресленні.
Допускається робити загальну лінію-винесення з вертикальним розташуванням номерів позицій: для групи кріпильних деталей, що відносяться до одного і того ж місця кріплення (рис. 2.1 б); для групи деталей з виразно вираженим взаємозв'язком, що виключає різне розуміння, і коли на кресленні неможливо підвести лінію-винесення до кожної складової частини. У цих випадках лінію-винесення відводять від зображення складової частини, номер позиції якої указують першим (рис. 2.1 в).
Лінії-винесення починаються крапкою (якщо лінія-винесення перетинає контур і не відводиться від якої-небудь лінії, (див. рис. 2.1 б) або стрілкою (якщо лінія-винесення відводиться від лінії видимого або невидимого контуру, (див. рис. 2.1 в). Якщо лінія-винесення відводиться від всіх інших ліній, окрім контурної, то на кінці її не повинно бути ні крапки, ні стрілки. Лінії-винесення не повинні перетинатися, не повинні бути паралельні лініям штрихування і не повинні по можливості перетинати розмірні лінії і елементи зображення, до яких даний напис не відноситься. Допускається проводити лінії-винесення з одним зламом.
а) б) в)
Рис 2.1. Номери позицій:
а – лінія винесення; б- позначення деталей тих, що відносяться до одного місця кріплення; в – позначення групи взаємозв'язаних деталей при неможливості підвести лінію винесення до кожної з них
2.6.8 Кресленнями загального вигляду називаються креслення, що містять зображення виробів (види, розрізи, перетини), текстову частину і написи, що пояснюють конструктивний пристрій виробу в цілому, взаємодію його основних складових частин, принцип роботи вироби і дані про склад виробу. Допускається поміщати на кресленні загального вигляду технічну характеристику виробу.
По кресленнях загального вигляду виконують робочі креслення деталей і складальних одиниць. По цих складальних кресленнях можна представити не тільки взаємозв'язок і способи з'єднання деталей, але і форму всіх елементів деталей, що становлять даний виріб.
Креслення загального вигляду відображає конструкцію виробу у всіх його подробицях. По такому кресленню можна з'ясувати не тільки роботу конструкції, взаємодія і способи з'єднання деталей, але і форму тих деталей, окрім стандартних, на які потрібно буде виконувати окремі креслення або виготовляти їх за даними самого складального креслення. Стандартні, наприклад кріпильні деталі, викреслюють спрощено, не виявляючи всіх другорядних елементів. Таке креслення виготовляється конструктором в процесі створення конструкції виробу як результат пошуків і аналізу різних варіантів конструкції. Це підсумок творчої праці конструктора. Креслення виконується конструктором так, щоб по ньому можна було розробити всі креслення деталей і складальних одиниць без додаткових роз'яснень.
Цими кресленнями користуються робочі при одиничному або дрібносерійному виробництві, а також в технічних відділах для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, оснащення, для контролю і приймання складальних виробів.
Приклади виконання складального креслення і креслення загального вигляду показані в додатку (рис. Д.2- Д.4).