3. Лінійні випромінюючі антени
До лінійних антен відносять відкриті (електричні) антени з прямолінійними елементами: диполь, чи вібратор. Найпростішою антеною з симетричним живленням є двохполюсник (диполь) с синусоїдальним розподілом струму. Півхвильовий вібратор характеризується довжиною L/2 (стара назва - дуплет). Довжина хвильового вібратора рівна X (подвійний «Цеппелін»). Антену довжиною 1.28L називають видовженим подвійним «Цеппеліном». Широкополосний вібратор являє собою диполь у вигляді конуса (конічний вібратор, подвійний конічний вібратор) чи площинний диполь. До несиметричних (як правило вертикальних) вібраторів відносяться коаксіальний вібратор, конусно-циліндрична і дисконусна антени; монополь. Інша назва - уніполь, півдиполь, антенна Марконі.
До найпостіших типів антен з несиметричним живленням належать однополюсник (монополь) чи напівдиполь з синусоїдним розподілом струму над провідною поверхнею (землею). Довжина антен складає L/4 Схожі антени належать до типу Groundplane, якщо провідна поверхня замінена противагою. Використовуються також вертикальні антени довжиною L/2 і 5L/8. До широкополосних монополів відносять конічні і плоскі віяльні антени; довгий провід. Довжина цих дротяних антен більша робочої довжини хвилі. Вони бувають симетричними чи асиметричними, живляться стоячими чи біжучими хвилями, можуть бути резонансними чи аперіодичними. Прикладами можуть служити змійкова і аеростатна антени, антенна Бевереджа, та інші.
4. Лінійні гостронаправлені антени
Для отримання великих коефіцієнтів направленої дії (КНД) антену складали з великого числа півхвильових чи однохвильових вібраторів, що живляться синфазно. В цьому випадку фідерна система була складною і вимагала дуже точного регулювання. Тому розвиток гостронаправлених короткохвильових антен йшов також по шляху розробки антен у вигляді комбінації з з малої кількості довгих проводів.
Конценрація енергії в горизонтальній площині для хвилі, поляризованї горизонтально була здійснена М. А. Бонч-Бруєвичем і В. В .Татариновим з допомогою горизонтальної одноповерхової антени, що складається з чотирьох горизонтальних вібраторів, увімкнутих послідовно з відрізками двопровідної лінії, побудова яких проводилась рухомими замкнутими на коротко перемичками. Довжина вібраторів рівна половині довжини хвилі. Налаштування лінії живлення проводилась з допомогою індуктивності. Позаду антени було розміщено пасивне дзеркало, схема якого зображена нижче
Переміщення замкнутих на коротко перемичок дозволяло змінювати робочу довжину хвилі антени на декілька процентів. Для зміни налаштування в межах декількох десятків процентів проводи антени і дзеркала були споряджені з’єднувальними муфтами і наставними кінцями вібраторів і короткозамкнутих відрізків ліній (шлейфів).
Можна з одного проводу, збудженого стоячою хвилею струму, створити систему синфазних вібраторів, згортаючи кожну парну півхвилю в катушку. Згорнуті в катушці парні півхвильові ділянки проводу не випромінюють, а непарні, так як струми в них синфазні, випроміюють в напрямках, перпендикулярних площині антени. Антени такого типу з вертикально підвішеними провідниками використовувались Г Марконі для звязку.