Практична частина.

В даній лабораторній роботі потрібно провести інженерний розрахунок волоконно-оптичної системи передачі для заданих вхідних параметрів. Перед виконанням практичної частини потрібно уважно ознайомитися з теоретичною частиною лабораторної роботи №3, а саме з послідовністю розрахунку і методами покращення параметрів спроектованої системи.

Після нажаття клавіші ОК

Для виконання практичної частини потрібно отримати завдання викладача для вхідних параметрів проектованої системи, а саме відстань між кінцевими пунктами системи L, км; швидкість передачі інформації В,Мбіт/с; імовірність помилки для одного регенератора Рпом; довжину хвилі оптичної несучої 0; тип коду, що використовується для кодування сигналів в лінії.

Після запуску програми всі ці дані вводяться для подальших розрахунків.

Далі підбираються такі компоненти, які задовільняють вимоги системи до швидкодії, їх параметри записуються в текстовий файл, далі результати інженерного розрахунку також заносяться в цей же файл.Розрахунки потрібно провести для декількох наборів оптичних компонент, довжин хвилі оптичної несучої, а також різної кількості оптичних волокон, по яких ведеться передача і зробити порівняльний аналіз. З отриманих результтів вибрати оптимальний варіант і обов’язково включити його в звіт.

Вимоги до звіту.

Звіт повинен містити наступні пункти :

1. Тема роботи.

2. Мета роботи.

3. Коротка теоретична частина.

4. Вхідні параметри, задані викладачем.

5. Результати інженерного розрахунку системи передачі.

6. Порівняльний аналіз для даної системи з використанням різних наборів оптичних компонент.

7. Виконати аналіз системи, визначивши основні фактори, що накладають обмеження на систему.

8. Висновки.

9. Відповіді на контрольні запитання.

Контрольні запитання.

1. Які основні вимоги ставляться до системи волоконно-оптичного зв’язку.

2. Які переваги ВОСП у порівнянні з провідними системами передачі.

3. Які вихідні параметри необхідні для того, щоб провести інженерний розрахунок ВОСП.

4. Які типи оптичних компонент ви знаєте. У чому полягають їх переваги і недоліки.

5. Із яких міркувань вибираються сигнали цифрового лінійного тракту.

6. Чим визначається імовірність помилки в системі та на регенераційній ділянці.

7. Яким чином можна зменшити дисперсійні спотворення оптичного імпульса при передачі його по ВОК.

8. Сформулюйте ссновну схему алгоритму вибору оптичного кабеля, передавача, приймача, грунтуючись на які, ви вибрали компоненти проектованої ВОСП.

Лабораторна робота №4. Коди високошвидкісних волоконно-оптичних систем передачі.

Мета роботи : Ознайомитися з кодом 1ОВ1Р1R, його

властивостями, алгоритмом його побудови,

основними його особливостями, перевагами і

недоліками, сферою його використання.

Теоретична частина.

Кодування лінійного сигналу кодом 10B1P1R використовується в ВОСП "Сопка-4".

Коди типу 10B1P1R і 40B1P1R ще називають швидкими кодами. Завдяки використанню лінійного коду 10B1P1R легко створити обладнання ВОСП для швидкості передачі 140 МБіт/с, що задовільняє всім вимогам, що ставляться до магістральних ліній зв’язку.

На основі цього обладнання порівняно просто створити лінійну апаратуру ВОСП більш високої степені ієрархії, уникнувши операцій по цифровій обробці високошвидкісного лінійного сигналу в реальному масштабі часу.

Формування лінійного сигналу в коді 10B1P1R зводиться до об’єднання основного інформаційного потоку, що поступає в коді NRZ (139,264 МБіт/с) з двома службовими потоками Р-біт і R-біт (див. Практичну частину).

Потік Р-біт (13,926 МБіт/с) призначений для забезпечення балансу цифрового лінійного сигналу ЦЛС, потік R-біт (13,926 МБіт/с) - для передачі сигналів сервісних служб, до яких відносяться сигнали:

1. Службового зв’язку (32 кГц)

2. Телемеханіки (1,2 кГц)

3. Циклової синхронізації (290 кбіт/с)

4. Контролю помилок лінійного сигналу (2,321 Мбіт/с)

5. Додаткові первинні потоки ( n*2.048 Мбіт/с, де n=1….4).

Крім цьго в потоці R-біт проходить передача вставок погодження швидкостей.

Система ТМ призначена для автоматичного контролю застаном апараткри лінійних трактів ОК з вісьмома волокнами і станом станційних приміщень всіх типів (сигнали про відкривання дверей, пожару в ЛАЦ і т.п.) В апаратурі "Сопка - 4" фунуції ділянкового і магістрального зв'язку суміщені.

Передача сигналів ТМ здійснюється без переривання зв'язку разом з інформаційним сигналом.Канал ТМ формується в основному лінійному тракті і передається по двох трактах передечі одночасно. Ввід сигналів ТМ здійснюється як в інформаційний сигнал, так і в сигнал СІАС, що передається при пропаданні основного.Передача сигналів ТМ здійснюється за допомогою введення в цифровий потік додаткових інформаційних бітів (використання додаткових бітів в коді 10B1P1R).

Cистема СС призначена для організації оперативного телефонного зв'язку експлуатаційно-технічного персоналу між кінцевими і необслуговуваними пунктами по ОВ.Для забезпечення нормальної експлуатації лінійного обладнання і лінійно-кабельних споруд передбачено два види СС: постстанційна СС ПСС-для організації зв'язкуміж ОП, ділянкова СС ДСС- для організації зв'язку між суміжними обслуговуваними пунктами, а також для зв'язку їх з НРП.

Передача сигналів СС здійснюється без переривання зв'язку одночасно з інформаційним сигналом цифровим способом за допомогою введення в цифровий потік додаткових бітів. Канали ПСС дублюють один одного. Для збільшення надійності каналів ДСС прийом і передача сигналів по них ведеться по двох системах одночасно. Введення інформації СС в основний цифровий потік здійснюється на етапі формування сигналу передачі, де проходить збільшення швидкості передачі і тим самим створюються додаткові місця запису смгналів ПСС і ДСС. Виділення сигналів ПСС і ДСС здійснюється в пристрої комутації і синхронізації незалежно одне від одного і незалежно від будь-якої іншої сервісної інформації, яка додатково може бути введена в лінійний сигнал, а ввід і вивід сигналів ДСС здійснюється в будь-якому НРП.