Шини можуть бути внутрішніми (всередині процесора) і зовнішніми (зв’язують процесор з оперативною пам’яттю та пристроями введення/виведення) (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Шинна структура ЕОМ

За допомогою зовнішніх шин виводи мікропроцесора пов’язують з відповідними виводами на мікросхемах пам’яті і мікросхемах пристроїв введення/виведення Одні виводи передають сигнали від центрального процесора, інші приймають сигнали від інших компонентів, треті роблять і те й інше. Це уніфікує взаємодію процесорів з іншими частинами системи.

1.2 Кодування інформації. Поняття системи числення

Таким чином послідовність дій в ЕОМ мало чим відрізняється від дій пересічної людини. Однак на відміну від людей обчислювальна машина може справитися зі складним завданням лише у тому випадку, якщо процедура розв’язання попередньо буде розбита людиною на послідовні невеликі етапи (тоді як людина сама собі може розробити алгоритм розв’язання).

Важливо, щоб складені інструкції були позбавлені будь-якої двозначності. До того ж розроблений алгоритм необхідно певним чином закодувати, адже машині поки що недоступне семантичне навантаження введених символів.

Кодування (англ. encoding) – це ототожнювання символів чи груп символів одного коду з символами чи групами символів іншого коду або оброблення певної інформації через знакову систему певного коду. З точки зору кодування інформації для ЕОМ – це перетворення повідомлення в дискретний сигнал у вигляді кодових комбінацій. Зворотний процес, декодування (англ. decoding) повинен однозначно відновити вихідне повідомлення.

Кодова комбінація є набором знаків (символів, елементів) з деякого їх кінцевого числа, що називається алфавітом. Алфавіт (англ. Alphabet) – це фіксований кінцевий набір символів для представлення двійкової

інформації. Під час кодування кожному повідомленню ставиться у відповідність певна кодова комбінація. Безліч кодових комбінацій, що використовуються під час кодування, називається кодом.

Для позначення одного й того ж поняття можна застосовувати довільну систему кодів (алфавіт). Як приклад можна навести системи позначень, які існували у різних народів для позначення чисел (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Системи позначення (кодування) чисел у різних народів Примітка [T9]:

У табл. 2.1 наведено позначення лише для перших десяти чисел (цікаво, що позначки для нуля у багатьох народів не існувало). Однак у багатьох народів використовувалися свої спеціальні позначення й для інших цифр, як наприклад у Вавилоні (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Позначення чисел у древньому Вавилоні

А отже методика побудови алфавіту (кодів) тісно пов’язана з системами числення.