
- •1.1 Виконання обчислень в ЕОМ
- •1.1.1 Запам’ятовувальний пристрій
- •1.1.2 Арифметико-логічний пристрій
- •1.1.3 Пристрій керування
- •1.1.4 Центральний процесор
- •1.2 Кодування інформації. Поняття системи числення
- •1.2.1 Загальні відомості про системи числення
- •Непозиційна система числення
- •Позиційні системи числення
- •Поняття основи системи числення
- •1.2.2 Двійкова система як головна для обчислювальних машин
- •Перетворення правильних дробів
- •Перетворення змішаних чисел
- •Метод вирахування розрядів
- •1.2.4 Перетворення двійкових чисел у десяткові
- •1.2.5 Недвійкове числення
- •Перетворення «шіснадцяткова (вісімкова) – десяткова» і навпаки
- •Перетворення «шіснадцяткова (вісімкова) – двійкова» і навпаки
- •Взаємне перетворення «шіснадцяткова – вісімкова» системи
- •1.3 Двійкова арифметика
- •1.3.1 Двійкове додавання
- •1.3.2 Принципи побудови двійкового суматора
- •1.3.3 Двійкове віднімання
- •1.3.4 Реалізація віднімання в ЕОМ
- •1.3.5 Двійкове множення
- •1.3.6 Двійкове ділення
- •1.4 Машинна арифметика
- •1.4.1 Одиниці вимірювання інформації
- •1.4.2 Алгебричне додавання чисел в ЕОМ
- •Представлення чисел у машинних кодах
- •Приклади виконання операцій додавання
- •Переповнення розрядної сітки
- •1.4.3 Поняття точності обчислень
- •Форма з фіксованою комою
- •Форма з плавальною комою
- •1.4.4 Математичний співпроцесор
- •1.4.5 Взаємозв’язок математичних операцій в ЕОМ
- •1.5 Основи алгебри логіки
- •1.5.1 Логічні функції
- •Функції однієї змінної
- •Функції двох змінних
- •Комбінування логічних функцій
- •1.5.2 Основні логічні елементи
- •Буфер – функція повторення
- •Інвертор – функція заперечення
- •АБО – функція логічного додавання
- •І – функція логічного множення
- •Елемент АБО-НІ
- •Елемент І-НІ
- •Елемент ВИКЛЮЧНЕ АБО
- •1.5.3 Побудова суматора
- •Схема півсуматора
- •Схема суматора
- •1.5.4 Приклад простого мікропроцесора
- •1.6 Схемна реалізація основних логічних елементів
- •1.6.1 Напівпровідникові пристрої
- •Діод та його характеристика
- •Транзистор та його характеристика
- •Переваги і недоліки діодних та транзисторних схем
- •1.6.2 Схемна побудова логічних елементів
- •Логічні елементи повторення (буфер) та заперечення (інвертор)
- •Елемент логічного додавання (АБО)
- •Елемент логічного множення (І)
- •Комірка пам’яті – тригер

Як і у звичайній математиці, логічні формули можна певним чином перетворювати. Деякі перетворення логічних формул подібні на перетворення формул у звичайні алгебрі (винесення спільного множника за дужки, використання знаків тощо). Тут застосовують такі правила:
•правило комунікативності – в операціях логічного множення чи додавання змінні можна переставити місцями,
•правило асоціативності – якщо у виразі використовуються лише операції логічного множення чи логічного додавання то можна знехтувати дужками чи довільно переставляти змінні,
•правило дистриб’ютивності – в алгебрі висловлювань можна
виносити за дужки як спільні множники так і спільні доданки. Інші логічні перетворення базуються на властивостях, які відсутні у
звичайній алгебрі. Основними з них є
•розподілювальний закон для кон’юнкції,
•закон поглинання,
•закон склеювання,
•правила де Моргана.
Усі ці правила необхідні для спрощення вихідних логічних рівнянь з метою побудови найпростішої схеми, покликаної реалізовувати цю функцію. Детально правила перетворювання логічних функцій та їх практичного застосування для побудови обчислювальних пристроїв вивчаються в курсі схемотехніки.
1.5.2Основні логічні елементи
Оскільки в основі виконання основних математичних операцій ЕОМ лежать логічні функції, значить технічно основні блоки ЕОМ повинні складатися із елементів, що реалізують ці функції. Такими елементами є десятки і сотні тисяч логічних вентилів (логічних пристроїв), об’єднаних згідно з правилами та законами (аксіомами) логічної алгебри в цілісні схеми.
Логічний вентиль працює за принципом крану (звідси й назва), відкриваючи чи закриваючи шлях сигналам, згідно з правилами тієї логічної функції, що ним реалізована.
Для реалізації перших двох функцій не потрібні спеціальні апаратні затрати, оскільки перша (константа 0) відповідає розриву кола переда-
вання сигналу, а друга |
(константа 1) – постійному з’єднанню. Логічні |
|
елементи, що реалізують решту логічних функцій, наведено нижче. |
||
Буфер – функція повторення |
|
|
В електричних колах функцію |
(функцію повторення) можна |
|
реалізувати елементом, |
що називається буфером. Його схем не позначення |

наведено на рис. 2.26, а призначений він для розв’язки кіл і узгодження навантажень в схемі.
Рис. 2.26. Схемне позначення та таблиця істинності буфера
На рис. 2.26,а наведене позначення, що використовується у вітчизняній та рекомендовано ГОСТ, а на рис. 2.26,б – що використовується в англомовній літературі.
На рис. 2.26,в наведена таблиця істинності буфера (вона відповідає таблиці істинності логічної функції , табл. 2.7).
Інвертор – функція заперечення
Функцію заперечення реалізує так званий інверсний буфер чи інвертор. Його схемне позначення та таблицю істинності наведено на рис. 2.27 (таблиця істинності відповідає таблиці істинності логічної функції , табл. 2.7).
Рис. 2.27. Схемне позначення та таблиця істинності інвертора
АБО – функція логічного додавання
Функція логічного додавання реалізується логічним елементом АБО. Його схемне позначення наведено на рис. 2.28,а (вітчизняний стандарт) та на рис. 2.28,б (англомовна література), а на рис. 2.28,в наведена його таблиця істинності.

Рис. 2.28. Схемне позначення та таблиця істинності елементу АБО
Як видно сигнал на його виході, що відповідає логічній одиниці, зявляється у випадку, коли аналогічний сигнал присутній хоча б на одному з його входів. Якщо ж на обох входах сигнали нульові, вихід також приймає значення 0.
Слід зауважити, що поняття АБО можна поширити на елементи з входами (рис. 2.29).
Рис. 2.29. Елемент АБО з входами
І – функція логічного множення
Функція логічного множення реалізується логічним елементом І. Його схемне позначення наведено на рис. 2.30.а та на рис. 2.30.б, а на рис. 2.30.в наведена його таблиця істинності.
Рис. 2.30. Схемне позначення та таблиця істинності елементу І
На відміну від схеми АБО на виході елементу І одиничний сигнал з’являється лише у тому випадку, якщо аналогічні сигнали присутні одночасно на його двох входах. Якщо ж хоча б на одному вході елементу І сигнал нульовий, вихід також приймає значення 0.
Як і в попередньому випадку поняття І можна поширити на елементи
звходами.
Елемент АБО-НІ
Графічне позначення елементу, що реалізує функцію АБО-НІ (стрілка Пірса), а також його таблицю істинності зображено на рис. 2.31.

Рис. 2.31. Схемне позначення та таблиця істинності елементу АБО-НІ
Подібно до того як функцію АБО-НІ можна виразити через функції АБО та заперечення
логічний елемент АБО-НІ можна побудувати через два логічні елементи АБО та інвертор (рис. 2.32,а чи рис. 2.32,б).
Рис. 2.32. Побудова елементу АБО-НІ через елементи АБО та інвертор
На рис. 2.32.в наведено таблицю істинності для кожного з виводів схеми (у тому числі й проміжних).
Елемент І-НІ
Графічне позначення елементу, що реалізує функцію І-НІ (штрих Шефера), зображено на рис. 2.33
а) |
x1 |
|
|
|
|
в) |
x1 |
x2 |
y |
|||
|
|
|
|
|
& |
|
|
|
y |
0 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
x2 |
|
|
|
|
|
0 |
1 |
1 |
|||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
б) |
x1 |
|
|
y |
1 |
0 |
1 |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.33. Схемне позначення та таблиця істинності елементу І-НІ
Цей логічний елемент можна реалізувати через логічні елементи І та інвертор (рис. 2.34)