
- •1.1 Виконання обчислень в ЕОМ
- •1.1.1 Запам’ятовувальний пристрій
- •1.1.2 Арифметико-логічний пристрій
- •1.1.3 Пристрій керування
- •1.1.4 Центральний процесор
- •1.2 Кодування інформації. Поняття системи числення
- •1.2.1 Загальні відомості про системи числення
- •Непозиційна система числення
- •Позиційні системи числення
- •Поняття основи системи числення
- •1.2.2 Двійкова система як головна для обчислювальних машин
- •Перетворення правильних дробів
- •Перетворення змішаних чисел
- •Метод вирахування розрядів
- •1.2.4 Перетворення двійкових чисел у десяткові
- •1.2.5 Недвійкове числення
- •Перетворення «шіснадцяткова (вісімкова) – десяткова» і навпаки
- •Перетворення «шіснадцяткова (вісімкова) – двійкова» і навпаки
- •Взаємне перетворення «шіснадцяткова – вісімкова» системи
- •1.3 Двійкова арифметика
- •1.3.1 Двійкове додавання
- •1.3.2 Принципи побудови двійкового суматора
- •1.3.3 Двійкове віднімання
- •1.3.4 Реалізація віднімання в ЕОМ
- •1.3.5 Двійкове множення
- •1.3.6 Двійкове ділення
- •1.4 Машинна арифметика
- •1.4.1 Одиниці вимірювання інформації
- •1.4.2 Алгебричне додавання чисел в ЕОМ
- •Представлення чисел у машинних кодах
- •Приклади виконання операцій додавання
- •Переповнення розрядної сітки
- •1.4.3 Поняття точності обчислень
- •Форма з фіксованою комою
- •Форма з плавальною комою
- •1.4.4 Математичний співпроцесор
- •1.4.5 Взаємозв’язок математичних операцій в ЕОМ
- •1.5 Основи алгебри логіки
- •1.5.1 Логічні функції
- •Функції однієї змінної
- •Функції двох змінних
- •Комбінування логічних функцій
- •1.5.2 Основні логічні елементи
- •Буфер – функція повторення
- •Інвертор – функція заперечення
- •АБО – функція логічного додавання
- •І – функція логічного множення
- •Елемент АБО-НІ
- •Елемент І-НІ
- •Елемент ВИКЛЮЧНЕ АБО
- •1.5.3 Побудова суматора
- •Схема півсуматора
- •Схема суматора
- •1.5.4 Приклад простого мікропроцесора
- •1.6 Схемна реалізація основних логічних елементів
- •1.6.1 Напівпровідникові пристрої
- •Діод та його характеристика
- •Транзистор та його характеристика
- •Переваги і недоліки діодних та транзисторних схем
- •1.6.2 Схемна побудова логічних елементів
- •Логічні елементи повторення (буфер) та заперечення (інвертор)
- •Елемент логічного додавання (АБО)
- •Елемент логічного множення (І)
- •Комірка пам’яті – тригер

Виконаємо ще раз операцію додавання вище наведених чисел, але для знаку відведемо два розряди. Тоді в безпосередньому коді числа запишуться як
безп "00"1101001 |
безп "00"0101010. |
Оскільки обидва числа додатні, то додавання можна виконувати в безпосередньому коді
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[C |
|
]безп=[ |
A]безп+[B]безп |
= |
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
→ |
|
|
|
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
перенесення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки в знаковому розряді є ознака переповнення, зсуваємо результат в розрядній сітці на один розряд управо, у результаті чого крайній правий розряд випадає
безп "00"1001001.
Важливо, що ЕОМ пам’ятає про виконаний зсув управо, й що результат буде на порядок більшим. Тому результатом додавання буде не 1001001 а збільшене на порядок число – 10010010.
Отже |
10010010 |
. Виконаємо перевірку |
146 |
||||
10010010 |
1·2 |
1·2 |
1·2 |
128 |
16 |
2 |
Якщо порівняти отриманий результат з правильним видно що він отриманий з невеликою похибкою, що становить 0,68%. Таким чином постає питання точності отриманих результатів.
1.4.3Поняття точності обчислень
Точність перетворень над числами залежить від величини розрядної сітки процесора та від форми представлення чисел.
В ЕОМ застосовуються дві основні форми представлення дійсних чисел:
•природна – з фіксованим положенням коми.
•напівлогарифмічна – з плавальною комою,
Перші ЕОМ були машинами з фіксованою комою, причому кома фіксувалася перед старшим розрядом числа. Зараз представлення чисел з фіксованою комою, як основне, використовується лише в мікроконтролерах для спрощення проведення обчислень. В універсальних ЕОМ основним є представлення чисел з плавальною комою, а форму з фіксованою комою застосовують лише для представлення цілих чисел (кома фіксована після молодшого розряду). Широкий діапазон

представлення чисел з плаваючою комою зручний як для інженерних так і наукових розрахунків.
Форма з фіксованою комою
При представленні чисел з фіксованою комою положення коми закріплюється у визначеному місці щодо розрядів числа і зберігається незмінним для всіх чисел, що зображаються в даній розрядній сітці.
Наприклад, нехай в обчислювальній машині для чисел відводиться шість десяткових розрядів. Тоді, якщо розташовувати кому після третього розряду цілої частини числа, зображення чисел буде таким:
|
351,842 |
000,001 |
314,210 |
Загальна |
084,456 |
015,458 |
тощо |
|
закономірність тут така: чим менша абсолютна величина |
числа, тим меншою кількістю значущих цифр зображається це число. Число менше 000,001 тоді позначатиметься як 000,000 – це так званий машинний нуль. При перевищенні числом значення 999,999 відбудеться переповнення розрядної сітки і старший розряд, четвертий за рахунком для цілої частини числа, буде втрачений.
Зазвичай кома фіксується перед старшим розрядом, тоді в розрядній сітці можуть бути представлені тільки числа, які за модулем менші одиниці (правильні дроби), чи після молодшого – тільки цілі числа.
У першому випадку діапазон представлення чисел визначається
межами |
2 |
| |
| |
1 |
2 |
у другому випадку |
|||||
|
0 |
| |
| |
2 |
. |
де – довжина розрядної сітки.
Перевагою представлення чисел у формі з фіксованою комою полягає в простоті виконання арифметичних операцій. Недоліки полягають у можливості переповнення розрядної сітки та в необхідності вибору масштабних коефіцієнтів, а також в низькій точності представлення чисел з малими значеннями модуля (нулі в старших розрядах модуля призводять до зменшення кількості розрядів, які займає значуща частина модуля числа).
Формат з фіксованою комою для представлення цілих чисел використовують у двох варіантах: зі знаком і без знаку. В першому випадку число представляють як на рис. 2.23, в другому випадку всі розряди розрядної сітки служать для представлення модуля числа. Окрім цього для підвищення точності обчислень в багатьох ЕОМ передбачена можливість використовування формату подвійної довжини (рис. 2.22).

Прикладами застосування чисел з фіксованою комою в ЕОМ є представлення фінансової інформації чи числа, в якому закодовано датучас.
Форма з плавальною комою
Будь-яке число можна записати у показниковій (з експонентою) чи так званій нормальній формі
де |
– мантиса числа, |
, |
– |
порядок числа, |
|
|
. |
|
|
|
|
10 |
використати в машині то |
||||||
|
Якщо цю показникову| | 1форму запису числа |
||||||||
|
| | |
0 |
|
|
|||||
приходимо до запису з плаваючою комою. |
|
|
|
|
|||||
де – основа системи числення. |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Тут порядок вказує дійсне місце розташування коми в числі. |
||||||||
Фактично, порядок |
показує степінь, до якої необхідно підняти основу |
||||||||
числа , щоб отримане при цьому число, помножене на мантису |
, давало |
||||||||
істинне значення представленого числа. |
|
|
|
|
|||||
|
При записі числа в двійковій системі числення мантису і порядок |
||||||||
представляють в двійковому коді, а |
2 |
|
|
|
|
||||
|
Точність представлення |
значень числа |
залежить від |
кількості |
|||||
|
|
|
2 . |
|
|
|
|
значущих цифр мантиси. Для підвищення точності числа з плавальною комою представляють в нормалізованій формі, при якій значення модуля
мантиси для двійкової системи числення лежить в межах |
|
|
|
. |
|
Ознакою нормалізованого числа служить наявність |
одиниці в старшому |
||||
|
0,1 |
| | |
1 |
|
розряді модуля мантиси, тобто мантиса є правильним дробом, причому
перша значуща цифра (одиниця) слідує безпосередньо після коми. |
1010 |
|
||||
порядок |
. |
0,1010·2 |
10,10 |
. Тут мантиса |
, |
|
Наприклад: |
|
|
|
|||
У |
10 |
|
|
представлені всі |
числа з |
|
|
нормалізованій формі можуть бути |
деякого діапазону за винятком нуля. Діапазон модуля числа, яке може бути представлене нормалізованим двійковим числом з плаваючою комою лежить в межах:
макс макс макс
де |
|
|
– максимальне значення модуля порядку. |
||||||||
Так при |
0,5·2 |
| |
| |
– |
1 |
2 |
2 |
|
2 |
||
|
макс |
2 |
, |
|
|
|
|
2 –1 |
31 |
|
|
лення модулів |
нормалізованих чисел |
|
|
||||||||
6 |
макс |
2 |
, |
–1 |
| |
|
|||||
|
|
|
| мін| |
0,5·2 |
|
|
макс| |
0,5·2 |
Зазначимо, що для чисел у формі з плавальною комою окремо кодують мантису і порядок числа. До того ж можливе представлення