- •1.1. Інформатика як наука
- •1.1.1. Терміни та означення
- •1.1.2. Головні завдання курсу
- •1.1.3. Зв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.2. Напрями комп’ютеризації електроенергетики
- •1.2.1. Потреба інформатизації
- •1.2.2. Інформаційні рівні виробничого процесу
- •1.2.3. Рівні опрацювання інформації
- •1.3. Історія розвитку та принципи побудови обчислювальної техніки
- •1.3.1. Передумови виникнення комп’ютера
- •1.3.2. Комп’ютер фон Неймана
- •1.3.3. Персональні комп’ютери
- •1.3.4. Народження радянського комп’ютера
- •1.3.5. Сучасний стан та перспективи розвитку
- •1.4. Класи та типи комп’ютерів
- •1.4.1. Сучасне використання комп’ютерів
- •1.4.2. Одноразові комп’ютери
- •1.4.3. Вбудовані комп’ютери
- •1.4.4. Побутові комп’ютери
- •1.4.5. Персональні комп’ютери
- •1.4.6. Сервери
- •1.4.7. Суперкомп’ютери
- •1.4.8. Історія термінаторів
- •1.5. Будова персонального комп’ютера
- •1.5.1. Відмінності сучасного комп’ютера і комп’ютера Неймана
- •1.5.2. Мікропроцесор
- •1.5.3. Комп’ютерна пам’ять
- •1.5.4. Архітектура системних інтерфейсів
- •1.5.5. Контролери
- •1.5.6. Системна плата
- •1.5.7. Інтерфейси периферійних пристроїв
- •1.5.8. Зовнішні запам’ятовувальні пристрої
- •1.5.8.1. Накопичувачі на твердих дисках (вінчестери)
- •1.5.8.2. Носії на гнучких магнітних дисках
- •1.5.8.3. Пристрої для читання компакт дисків
- •1.5.8.4. DVD-диск
- •1.6. Пристрої введення/виведення інформації
- •1.6.1. Пристрої загального призначення
- •1.6.2. Клавіатура
- •1.6.3. Маніпулятор "миша"
- •1.6.4. Монітор (дисплей)
- •1.6.5. Принтери і графопобудовувачі
- •1.6.6. Сканер
- •1.6.7. USB-Drive
- •1.6.8. Мережеве обладнання
- •1.6.9. Модем
- •1.6.10. Система забезпечення, корпус комп’ютера
- •2.1. Поняття обчислювальної системи
- •2.1.1. Ієрархія обчислювальної системи
- •2.1.2. Зв’язок програмного й апаратного забезпечення
- •2.2. Архітектура апаратного забезпечення
- •2.2.1. Виникнення архітектури ЕОМ
- •2.2.2. Класична архітектура Джона фон Неймана
- •2.2.3. ЕОМ з паралельною архітектурою
- •2.2.4. Гарвардська архітектура
- •2.2.5. ЕОМ з архітектурою потоків даних
- •2.2.6. Архітектура з розвинутими засобами інтерпретації
- •2.2.7. Тегові архітектури
- •2.2.8. Клітинна архітектура
- •2.3. Центральний процесор як основа апаратної платформи
- •2.3.1. Функції сучасного процесора
- •2.3.2. CISC-процесори
- •2.3.2.1. Процесори фірми Intel
- •2.3.2.2. Приклад успіху Intel-сумісного процесора
- •2.3.2.3. Процесори фірми Motorola
- •2.3.2.4. "Тупикова" вітка еволюції
- •2.3.3. RISC-процесори
- •2.3.3.1. Архітектура SPARC
- •2.3.3.2. Процесори серії Alpha
- •2.3.3.3. Комерційний бік популярності
- •2.3.4. Розширення архітектури сучасних процесорів
- •2.3.5. Принципи розроблення сучасних процесорів
- •2.3.6. Мікроконтролери
- •2.3.6.1. Мікроконтролери від Intel
- •2.3.6.2. Мікроконтролери PIC та AVR
- •2.3.6.3. Мікроконтролери сімейств Motorola
- •2.3.6.4. Цифрові сигнальні процесори
- •2.3.6.5. Багатоконтролерна архітектура
- •2.3.7. Архітектури та програмна сумісність
- •2.4. Поняття операційної системи
- •2.4.1. Еволюція операційних систем та основні ідеї
- •2.4.2. Стандартизація ОС. Відкриті та альтернативні ОС
- •2.4.3. Класифікація ОС
- •2.4.3.1. ОС широкого застосування
- •2.4.3.2. Промислові ОС
- •2.4.3.3. Операційні системи реального часу
- •2.4.3.4. Операційна системи вбудованих пристроїв для комунікацій і мультимедіа
- •2.4.3.5. Підсумок щодо класифікації операційних систем
- •2.5. Поняття прикладного програмного забезпечення
- •2.5.1. Поняття інформаційних технологій
- •2.5.2. Текстові процесори
- •2.5.3. Електронні таблиці
- •2.5.4. Графічні процесори
- •2.5.5. Системи інженерних розрахунків
- •2.5.6. Об’єкти "Мультимедіа"
- •2.5.7. Вузькоспеціалізоване програмне забезпечення
- •3.1. Поняття системного програмного забезпечення персонального комп’ютера
- •3.2. Базовий набір функцій введення-виведення інформації – BIOS
- •3.2.1. Початкове завантаження комп’ютера
- •3.2.2. Інші завдання BIOS
- •3.2.3. Перехід до операційної системи
- •3.3. Налаштування CMOS BIOS
- •3.3.1. Головне меню програми налаштування
- •3.3.2. Стандартні налаштування CMOS
- •3.3.3. Integrated peripherals, PnP/PCI ресурси
- •3.3.4. Advanced chipset features – джерело початкового завантаження
- •3.3.5. PC Health – система контролю стану комп’ютера
- •3.3.6. Power Management – керування енергоспоживанням
- •3.3.7. Захист комп’ютера і BIOS
- •3.3.8. Особливості налаштування промислових BIOS
- •3.4. Поняття операційної системи
- •3.4.1. Історія розвитку операційних систем
- •3.4.2. Моделі побудови ОС
- •3.4.2.1. Монолітні системи
- •3.4.2.2. Багаторівневі системи
- •3.4.2.3. Віртуальні машини
- •3.4.2.4. Модель клієнт–сервер.
- •3.4.3. Структура ОС
- •3.4.3.1. Ядро операційної системи
- •3.4.3.2. Драйвери
- •3.4.3.3. Інтерфейс Користувача
- •3.4.3.4. Утиліти
- •3.4.3.5. Конфігурація (конфігураційні файли, настроювання)
- •3.4.3.6. Завантаження операційної системи
- •3.5. Організація зберігання інформації на постійних носіях
- •3.5.1. Логічні основи зберігання інформації
- •3.5.1.1. Файл – основа зберігання інформації
- •3.5.1.2. Типізація файлів.
- •3.5.1.3. Структурування інформації на диску
- •3.5.2. Фізичні основи зберігання даних
- •3.5.2.1. Типи форматів диску
- •3.5.2.2. Файлова система
- •3.5.3. Побудова файлових систем
- •3.5.3.1. Файлова система FAT
- •3.5.3.2. Файлова система FAT32
- •3.5.3.3. Файлова система NTFS
- •3.6. Надійність та швидкодія технології RAID
- •3.6.1. RAID0: Паралельні диски – підвищення швидкодії
- •3.6.2. RAID1: Дзеркальні диски
- •3.6.3. RAID 0/1: Дзеркало на багатьох дисках
- •3.6.4. Від RAID 2 до RAID 6
- •3.6.5. Реалізація RAID масивів
Початково в процесі настроювання комп’ютера користувач або адміністратор системи вказує яке із джерел надасть програму завантажувач. Найпоширенішими варіантами таких джерел є:
•носій інформації на жорстких чи гнучких дисках (HDD, FDD),
•лазерний пристрій зчитування інформації (CD ROM),
•USB накопичувачі, придатні для зберігання ядра операційної системи,
•мережений комп’ютер за вказаною IP адресою кий підтримує протоколи віддаленого завантаження клієнтів (Network).
Вусіх випадках початково в оперативну пам’ять комп’ютера копіюється невеличка програма, якій передається подальше керування – boot loader. Така програма містить спеціалізований набір інструкцій стосовно того як і звідки завантажити ядро операційної системи та передати йому керування. В головному завантажувальному записі можна розташувати й гнучкішу програму. Наприклад, подібна програма може вивести на екран меню вибору завантаження необхідної системи, якщо на комп’ютері встановлено кілька ОС.
Ядро операційної системи засобами типових функцій BIOS виконує початкову ініціалізацію обладнання і запускає відповідні драйвери які поступово перебирають на себе керування наявними ресурсами.
Конфігураційні файли, створені в процесі інсталювання або подальшого налаштування комп’ютера вказують склад та особливості роботи драйверів, допоміжних програм, утиліт та інтерфейсу користувача. Так поступово операційна система готується до взаємодії з користувачем
Таким чином завантаження операційної системи – процес багатоступінчатий. Це важливо розуміти для того, щоб правильно оцінити причини збоїв, якщо такі виникають під час завантаження системи.
3.5. Організація зберігання інформації на постійних носіях
Одна з основних вимог, яка ставиться до операційної системи це запам’ятовування інформації. Процес може зберігати дані лише у власному адресному просторі. Об’єм такого простору даних є обмежений. Окрім того після завершення роботи процесу чи вимкнення комп’ютера інформація, що зберігалася просторі цієї ділянки оперативної пам’яті втрачається. Інша проблема полягає в тому, що часто виникає необхідність кільком процесам одночасно отримати доступ до тієї ж інформації.
Звичайне розв’язання цих проблем полягає в розташуванні інформації на твердих дисках або інших зовнішніх носіях інформації.
Частина операційної системи, що працює з файлами називається
файловою системою.
171