
Лекції та практичні з МатАналізу / 2. Лекції / Лекція 6
.pdf
Лекція 6. Похідна, означення, практичні тлумачення, прості застосування. Правила диференціювання. Диференційовність і наперервність
1.Задачі, які призводять до поняття похідної функції
1.1.Задача про швидкість руху матеріальної точки
Нехай точка рухається |
вздовж деякої прямої за законом =s (s)t, де t – час, s(t) – |
шлях, |
пройдений за час t . Необхідно знайти v(t) – швидкість точки в момент t . Така швидкість |
точки |
|
називається миттєвою. |
|
|
|
s |
|
s(t+ |
B |
|
t) |
|
A
s(t)
|
|
|
0 |
t |
t+ t |
|
t |
|
|
|
|
|
|||
|
Рис. 1. Геометрична інтерпретація середньої швидкості руху |
||||||
На момент часу t |
пройдений шлях дорівнює s = s(t) , а на момент (t + |
t) – шлях s(t + t) = s + s |
|||||
(рис. 1). Тоді за проміжок часу t середня швидкість буде рівна v |
= |
s . Очевидно, чим менший |
|||||
|
|
|
|
|
cep. |
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
проміжок часу t , |
тим середня швидкість vcep. буде |
ближчою до |
v(t) . Отже, миттєву швидкість |
||||
будемо ототожнювати з границею |
|
|
|
|
|||
def |
|
= lim |
s . |
|
|
|
(1) |
v(t) = lim v |
|
|
|
||||
t→0 |
cep. |
t→0 |
t |
|
|
|
|
1.2. Задача про дотичну
Розглянемо більш загальну математичну задачу про побудову дотичної до графіка функції. Нехай на площині задано графік неперервної функції y = f (x) (рис.2).
y |
|
|
|
|
|
y0+ y |
|
|
M1 |
січна |
|
|
|
|
|
||
y |
|
|
|
дотична |
|
|
|
|
|
|
|
y0 |
M0 |
|
|
N |
|
|
|
|
|
||
α |
ϕ |
|
|
|
|
0 |
x0 |
x |
x0+ x |
x |
|
|
Рис.2. Січна і дотична
Розглянемо довільну точку |
M 0 (x0 ; y0 ) = M 0 (x0 ; f (x0 )) |
цієї кривої. Надамо аргументу x0 |
приріст |
|||||
x . |
Новому |
значенню |
аргумента |
x0 +Δx |
на |
кривій |
y = f (x) відповідає |
точка |
M 1 (x0 |
+ x, y0 + |
y) = M 1 (x0 + |
x, f (x0 + |
x)) . Проведемо січну M 0 M 1 − пряму, що проходить через |
точки M 0 та M1 . |
|
Під дотичною до кривої y = f (x) в точці M 0 |
розуміють граничне положення січної M 0 M 1 при |
наближенні точки M 1 до точки M 0 , тобто при |
x → 0 . |
Постановка задачі: написати рівняння дотичної до графіка функції y = f (x) в точці M 0 (x0 ; f (x0 )) . Рівняння прямої, яка проходить через точку M 0 , має вигляд
y − f (x0 ) = k(x − x0 ) . |
(2) |
Потрібно знайти кутовий коефіцієнт k = tgα . Для січної M 0 M 1 кутовий коефіцієнт kM 0M1 можна
знайти з трикутника M |
0 |
M |
1 |
N : |
k |
M 0M1 |
= tgϕ = |
M1 N |
= |
y . Тоді кутовий коефіцієнт дотичної |
||
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
M 0 N |
x |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
def |
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
k = lim kM 0M1 |
= lim |
. |
|
|
|
|
|
(3) |
||||
x→0 |
|
x→0 |
x |
|
|
|
|
|
|
|
||
1.3. Задача про продуктивність праці |
|
|
|
|||||||||
Нехай функція u =u(t) |
|
виражає кількість виробленої продукції |
u за час t і необхідно знайти |
|||||||||
продуктивність праці в момент |
t0 . За період часу від |
t0 до |
t0 +Δt |
кількість виробленої продукції |
||||||||
зміниться від значення u0 =u(t0 ) |
до значення u(t0 +Δt) =u0 + |
u . Тоді середня продуктивність праці |
за цей період часу zсер. = |
u |
. Очевидно, що продуктивність праці в момент |
t0 |
|
t |
||||
|
|
|
граничне значення середньої продуктивності за період часу від t0 до t0 +Δt при
def |
|
u . |
|
z = |
lim zcер. = lim |
||
|
t→0 |
t→0 |
t |
можна визначити як
t → 0 , тобто
(4)
Розглядаючи три різні за змістом задачі, ми прийшли до границі одного виду. З огляду на важливість цієї границі вона в математиці дістала спеціальну назву − похідна функції.
2. Означення похідної. Зв’язок між неперервністю і диференційовністю функцій
Нехай функція |
y = f (x) визначена на проміжку |
(a;b) . |
Візьмемо точку |
x (a;b) і надамо їй |
||||||||||||
приріст |
x такий, що (x + |
x) (a;b) . Тоді функція отримає приріст |
y = f ( x + x) − f ( x) . |
|||||||||||||
Означення 2.1. Похідною функції y = f (x) в точці |
x називається границя відношення приросту |
|||||||||||||||
функції до приросту аргументу, коли останній прямує до нуля (якщо ця границя існує): |
||||||||||||||||
|
y′= lim |
y |
= lim |
f (x + x) − f (x) |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
(5) |
||
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x→0 |
x→0 |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
′ |
′ |
dy |
|
df (x) |
|
||
Похідна функції |
y = f (x) |
має декілька позначень: y , |
f |
(x), yx , |
|
, |
|
|
. Стосовно двох |
|||||||
dx |
|
dx |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|||
останніх |
позначень |
детально |
поговоримо пізніше. |
Запис |
означає, |
що |
похідна береться за |
|||||||||
yx |
незалежною змінною x . Інколи це варто відобразити додатково індексом, щоб не виникало непорозумінь. Коли з умови задачі наперед відомо за якою змінною береться похідна, то індекс у її позначеннях, як правило, не пишеться.
Знаходження похідної функції в точці x називається диференціюванням цієї функції. Якщо функція в точці x має скінченну похідну, то така функція називається диференційовною в цій точці. Функція, диференційовна у всіх точках (a;b) , називається диференційовною на цьому проміжку.
Механічний зміст похідної: похідна від функції шляху за часом s′(t0 ) є миттєва швидкість точки
в момент t0 : v(t0 ) = s′(t0 ) (див. формулу (1.1)).
Геометричний зміст похідної: похідна f ′(x0 ) є кутовий коефіцієнт kд. дотичної до графіку функції y = f (x) в точці M 0 (x0 ; f (x0 )) (див. формулу (3)). У результаті, рівняння цієї дотичної запишеться у вигляді:

y − f (x0 ) = f ′(x0 )(x − x0 ) .
Нехай |
до кривої y = f (x) проведена дотична |
в точці M 0 (x0 ; f (x0 )) . Нормаллю до кривої |
y = f (x) |
в точці M 0 (x0 ; f (x0 )) називається пряма, |
яка перпендикулярна до дотичної і проходить |
через точку дотику (рис. 3). На підставі умови перпендикулярності дотичної і нормалі кутовий
коефіцієнт нормалі kн. = − |
|
1 |
, а рівняння нормалі запишеться у вигляді: |
||||
f ′(x0 ) |
|||||||
|
|
|
|
||||
y − f (x0 ) = − |
1 |
|
(x − x0 ) . |
|
|||
f ′(x0 ) |
|
||||||
|
|
|
|
||||
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y=f(x) |
|
|
|
|
|
|
нормаль |
|
|
|
|
|
|
|
M0 |
дотична |
|
|
|
y0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
x0 |
x |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Рис.3. Дотична і нормаль |
||
Економічний зміст похідної: якщо u =u(t) – кількість виробленої продукції за час t , то u′(t0 ) є |
|||||||
продуктивність праці в момент часу t =t0 (формулою (4)). |
|||||||
Приклад 2.1. Використовуючи означення похідної, знайти похідні функцій: |
|||||||
а) y = x2 +3x −1 ; |
|
|
|
б) |
y = sin 2x . |
|
|
а) Надамо змінній x |
|
приріст x , тоді функція y |
отримає приріст y : |
||||
y + y = y (x + x)= (x + x)2 +3(x + x)−1 |
|
||||||
Відніманням визначаємо |
y : |
|
y = ((x + x)2 +3(x + x)−1)−(x2 +3x −1)= 2x x + x2 +3 x .
Знаходимо відношення приросту функції до приросту аргумента:
y = |
2x x + x2 +3 x |
= 2x +Δx +3 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
x |
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x →0 : |
|
||
Знайдемо границю цього відношення при |
|
|
||||||||||||||||||||||
lim |
y |
= lim (2x + x +3)= 2x +3 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
x→0 |
x |
|
|
x→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Отже, за означенням похідної (див. формулу (5)) |
y′ = 2x +3 . |
|||||||||||||||||||||||
б) |
Знаходимо |
|
|
приріст |
|
|
|
функції |
|
|
y = sin 2(x + x)−sin 2x . Скористаємося формулою |
|||||||||||||
sinα −sin β = 2sin α − β cos α + β |
, згідно з якою |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
y = 2 sin |
2x + 2 |
x −2x |
cos |
2x + 2 |
x + 2x |
= 2 sin x cos (2x + |
x). |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
За формулою (5), використовуючи першу важливу границю, отримаємо |
||||||||||||||||||||||||
y′= lim |
2sin |
|
x cos (2x + x) |
= 2 lim sin |
x |
lim cos (2x +Δx)= 2 cos 2x . |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
x |
||||||||||||||||||||
|
x→0 |
|
|
x |
|
|
|
|
|
x→0 |
|
x→0 |
|
|
|
|
|
|||||||
Приклад 2.2. Чи є функція y =| x | |
диференційовною в точці x =0 ? |
|||||||||||||||||||||||
Згідно з означенням похідної |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
′ |
|
|
|
|
|
y |
|
|
| |
x + x | − | x | |
; |
′ |
|
|
| |
x | |
. |
|
||||||
y (x) |
= lim |
|
|
= |
lim |
|
|
|
|
|
|
|
y (0) = lim |
|
|
|
|
|||||||
|
x |
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
|
|||||||||||||
|
|
x→0 |
|
x→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
x→0 |
|
|
|
|

Якщо |
x > 0 , то | x |= |
x і |
y |
=1 ; якщо x < 0 , то | x |= − x і |
|
y |
= −1 . |
|||||
x |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
||
Отже, |
функція y =| x | |
не є диференційовна в точці |
x =0 . |
Геометрично це означає відсутність |
||||||||
дотичної до кривої в точці x =0 (рис. 4). |
|
|
|
|
||||||||
|
y |
|
|
y |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
x |
|
-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.4. Функція y = |
|
x |
|
|
та її похідна |
|||
|
|
|
|
|
|
Теорема 2.1. Якщо функція y = f (x) є диференційовною в точці x0 , то вона неперервна в цій точці.
Обернене твердження неправильне: якщо функція неперервна в точці |
x0 , то вона не обов’язково |
диференційовна в цій точці. Наприклад, функції y =| x |, y =3 x2 |
є неперервними, але не |
диференційовними в точці x = 0 . |
|
3. Правила диференціювання |
|
3.1. Основні правила і формули диференціювання |
|
1. Похідна сталої дорівнює нулю: C′=0 . |
|
2.Похідна суми (різниці) двох диференційовних функцій дорівнює сумі (різниці) похідних цих
функцій:
(u ±v)′=u′±v′.
3.Похідна добутку двох диференційовних функцій дорівнює добутку похідної першого множника на другий плюс добуток першого множника на похідну другого:
|
|
|
(uv) |
′ |
|
|
|
′ |
|
′ |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
= u v +uv |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
4. Сталий множник можна винести за знак похідної: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
(cu)′= cu′. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
5. Похідна частки двох диференційовних функцій обчислюється за формулою: |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
′ |
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
u |
|
= |
u v −uv |
|
, при v ≠ 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
v |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
6. Якщо y = f (u) і u =ϕ(x) – диференційовні функції, то складена функція y = f (ϕ(x)) |
також |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
диференційовна, і похідна її обчислюється за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
y′x = fu′(u) |
|
u=ϕ( x) u′x ( x) . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x = f −1 ( y) (якщо вона |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
7. Якщо функція y = f (x) диференційовна, |
то обернена до неї функція |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
існує) також диференційовна, і похідна її обчислюється за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
′ |
= |
|
1 |
|
, при |
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
xy |
|
|
yx ≠ 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
yx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для |
|
|
|
|
|
|
прикладу |
доведемо |
|
правило |
|
3. |
|
Нехай |
|
|
|
y =u(x)v(x) . |
|
|
Тоді |
|||||||||||
y =(u + |
u)(v + |
|
|
v) −uv = |
|
|
uv +u |
v + u |
v . Отже, за означенням похідної: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
y′= lim |
y = |
lim |
|
uv +u |
|
|
v + u |
v = lim |
u v +u v + |
u |
v |
= |
′ |
′ |
|
′ |
|
′ |
|
′ |
|
||||||||||||||
x |
→ |
0 |
x |
|
x |
→ |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
x |
x |
→ |
|
x |
x |
x |
|
|
+u |
lim |
|
. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
= u v +uv |
|
|
v = u v +uv |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x→0 |
|
|
|
|