
- •2.2 Умови існування екстремуму функції однієї змінної
- •2.3 Класифікація методів одновимірної оптимізації
- •2.4 Метод Свена для встановлення інтервала пошуку
- •2.5 Методи розв’язку задач одновимірної оптимізації шляхом виключення інтервалів
- •2.5.1 Правило виключення інтервалів
- •2.5.2 Метод загального перебору
- •2.5.3 Метод ділення інтервалу пошуку на половину
- •2.5.4 Метод золотого січення
- •2.5.5 Метод Фібоначчі
- •2.6 Методи поліноміальної апроксимації та точкової оцінки
- •2.6.1 Метод з використанням квадратичної апроксимації. Метод Пауела
- •2.6.2 Метод з використанням кубічної апроксимації
- •2.7 Методи з використанням похідних
- •2.7.1 Метод Ньютона-Рафсона
- •2.7.2 Приклад застосування методу Ньютона- Рафсона
- •2.7.3 Метод січних (хорд)
- •2.8 Порівняльна характеристика та особливості застосування і програмної реалізації методів одновимірної оптимізації
2.8 Порівняльна характеристика та особливості застосування і програмної реалізації методів одновимірної оптимізації
Найкращими критеріями порівняння трьох методів пошуку серед методів дроблення інтервалу, описаних вище, є їх ефективність і універсальність [3,5-11]. Під ефективністю алгоритму звичайно розуміють число обчислень цільової функції, необхідне для досягнення необхідного звуження інтервалу невизначеності. З табл. 2.3 слідує, що кращим в цьому відношенні є метод „золотого січення”, а гіршим метод загального пошуку.
Універсальність алгоритму означає, що його можна легко застосувати для рішення самих різноманітних задач. З точки зору універсальності малоефективний метод загального пошуку має принаймні одну перевагу його можна з успіхом застосовувати і для неунімодальних функцій, якщо вони досить гладкі. Нерідко зазделегідь не відомо, чи є цільова функція, що розглядається унімодальною. В таких випадках потрібно скористатися декількома різними алгоритмами і подивитися, чи дають вони всі один і той же оптимум. Звідси слідує важливий висновок, який потрібно мати на увазі, вирішуючи задачі оптимізації: не існує універсального алгоритму, який дозволяв би вирішувати будь-які задачі. Вирішуючи складні задачі оптимізації, потрібно користуватися різними методами, оскільки це дозволяє збільшити частку вдалих рішень.
В табл.2.4 наведено значення кількості обрахунків значення цільової функції при вирішенні одновимірних задач оптимізації різними методами.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що найбільш ефективним є метод поліноміальної апроксимації. Хорошими результатами володіє метод Ньютона-Рафсона та метод золотого січення з методів дроблення інтервалу.
Табл. 2.3
Порівняння методів одновимірного пошуку по значеннях коефіцієнта дроблення інтервалу невизначеності
Число вирахувань значення функції |
Метод загального перебору |
Метод ділення інтервалу на половину |
Метод золотого січення |
1 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
2 |
0,667 |
|
0,618 |
3 |
0,500 |
0,503 |
0,382 |
4 |
0,400 |
|
0,236 |
5 |
0,333 |
0,:50 |
0,146 |
6 |
0,286 |
|
0090 |
7 |
0,250 |
0,125 |
0,056 |
8 |
0,222 |
|
0,0345 |
9 |
0,200 |
0,0625 |
0,0213 |
10 |
0,182 |
|
0,0132 |
13 |
0,143 |
0,0156 |
0,00311 |
14 |
0,133 |
|
0,00192 |
15 |
0,125 |
0,00781 |
0,00119 |
17 |
0,111 |
0,00391 |
0,000453 |
19 |
0,100 |
0,00195 |
0,000173 |
20 |
0,095 |
|
0,000107 |
Всі величини округлені до трьох значущих цифр.
Табл. 2.4
Значення кількості обрахунків значеннь цільової функції [12]
|
Методи одновимірної оптимізації | |||||
Цільова функція
|
Загального перебору |
Половинного ділення |
Золотого січення |
Квадратичної апроксимації |
Ньютона-Рафсона | |
|
44 |
23 |
18 |
9 |
10 | |
|
66 |
37 |
28 |
7 |
12 | |
|
55 |
33 |
25 |
7 |
10 |