Львівський державний університет фізичної культури
Кафедра атлетичних видів спорту
ЗМАГАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ
Лекція з дисципліни ТіМОВС для студентів ІУ курсу
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедрою АВС,
к.н.ф.в. і с.________ Ф.І.Загура
“__” серпня 20__р. №__
Львів
20__
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ
З ВАЖКОЇ АТЛЕТИКИ. ОСОБЛИВОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Значення змагань. Змагання в системі підготовки спортсменів. Види змагань. Календарний план змагань. Форма і зміст календарного плану. методика складання. Положення про змагання. Цілі, задачі, час і місце проведення, керівництво змаганнями. Організації, що беруть участь. Учасники змагань. Програма змагань. Порядок визначення переможців, нагородження, заявки на участь. Організаційні заходи по проведенню. Складання кошторису для проведення змагань. Контрольні питання до розділу.
Педагогічні завдання змагань.
Значення змагань з важкої атлетики, як агітаційно-пропагандистського засобу важко перебільшити. У змагальній боротьбі більш підкреслюється роль спорту в зміцнення здоров’я, виховання гармонійної людини. Адже бажання стати сильним, сміливим, спритним, витривалим приваблює широкі верстви населення до систематичних занять спортом.
Особливо велике враження справляють змагання на підлітків та юнаків. Урочиста обстановка під час параду відкриття та закриття змагань, взірцеве їх проведення пробуджують у молоді глибоку цікавість до цього виду спорту. Хороша своєчасна інформація про хід спортивної боротьби, представлення учасників, їх спортивних біографій – все це з великою цікавістю сприймається глядачами.
Змагання – невід’ємна частина навчально-тренувального та педагогічного процесу. Регулярна участь у них, прагнення до перемоги спонукає спортсмена до вдумливої, планомірної тренувальної роботи. На змаганнях як тренери, так і важкоатлети краще бачать недоліки, упущення у своїй роботі, що дає змогу своєчасно внести певні корективи на наближений період тренувань.
У ході змагань атлет веде боротьбу не тільки з суперниками, але і з самим собою. Тим самим загартовується його вольові якості володіння собою, вдосконалюється його тактична підготовка. Певним чином проявляється відношення спортсмена до інтересів команди, друзів товаришів. На змаганнях помітніше стають прогалини у виховній роботі тренера – негативні риси характеру його учня в цих умовах проявляються випукліше. Ось чому змагання є одним з засобів перевірки стану виховної роботи в спортивних товариствах організаційних та педагогічних здібностей тренера. Отже, змагання – це серйозний екзамен як для тренера, так і для його учня.
Правила змагання з важкої атлетики, крім своєї основної регламентаційної функції, виконують ряд виховних функцій. Суддя на змаганнях – це не тільки пильний охоронець встановлених правил, неупереджений реєстратор досягнень, але перш за все вихователь педагог, який може використовувати різні засоби впливу – як моральні, так і дисциплінарні.
Молодь часто бере за взірець поведінку, манеру триматися перед глядачами з усяких своїх улюблених спортивних героїв.
І разом з позитивними рисами, переймаються і негативні. Ось чому на змаганнях до відомих спортсменів необхідно ставити більш високі вимоги. Якщо судді залишають непоміченими проступки відомих майстрів спорту, то молоді спортсмени сприймають це по-своєму, що згодом переростає у вседозволеність, яка приводить до всяких порушень у спортивному режимі, у поведінці, з’являється зіркова хвороба тощо. Своєчасно припиняти всі порушення, строго карати порушників в однаковій мірі як новачків, так і майстрів – основний обов’язок суддів, що проводять змагання.
Змагання виховує у спортсмена вміння правильно оцінювати перемоги та поразки, допомагають скріплювати дружбу, взаємопорозуміння та взаємодопомогу між спортсменами не тільки на внутрішніх спортивних аренах, але і на міжнародних спортивних змаганнях.
Види змагань
З важкої атлетики проводяться такі спортивні змагання: першості, чемпіонати, матчеві зустрічі, конкурсні, відбіркові, класифікаційні, на встановлення рекордів, перевірочні, показові, меморіальні (на приз заслуженого спортсмена або діяча важкої атлетики), спеціальні.
У залежності від цілей і завдань вони поділяються на особисті, командні і особисто-командні. В особистих змаганнях визначаються переможці в кожній ваговій категорії і визначаються місця усіх учасників. У командних визначається тільки переможець серед спортивних товариств, що змагаються. В особисто командних визначають переможців в особистому і командному заліку і місця, які посіли всі спортсмени і товариства.
Змагання поділяються на територіальні та відомчі. У першому випадку в основу закладено адміністративний розподіл. Це значить, що збірні команди комплектуються тільки з важкоатлетів одного району, міста, області, республіки без урахування їх причетності до виробництва і спортивних товариств.
При проведенні відомчих змагань за основу формування команд береться виробничу ознаку. Важкоатлети представляють на змаганнях свій спортивний клуб, добровільне спортивне товариство, організацію. Їх об’єднує одне – належність до певної спортивної організації.
Першості (чемпіонати). Першості – це змагання серед юнаків та юніорів, чемпіонати серед дорослих, проводяться один раз на рік у всіх організаціях, які культивують важку атлетику. Масштаби цих змагань бувають різні – від змагань у колективах фізкультури до першості (чемпіонату) України, Європи і світу. Такі змагання можна проводити як за територіальним, так і за відомчим принципами. Переможцями в особистому і командному заліках присвоюється знання чемпіонів. На олімпійських іграх з важкої атлетики, як і інших видів спорту, які входять до програми змагань, одночасно може виборюватися звання чемпіона світу.
Матчеві зустрічі організовуються між двома або декількома спортивними організаціями. Мета таких змагань може бути різною – зміцнення дружніх спортивних зв’язків, визначення рівня підготовки до головних змагань сезону, перевірка боєздатності молодих важкоатлетів, популяризація важкої атлетики і стимулювання її розвитку в районі, місті, на заводі, у спортивному клубі і т.п. у нашій країні широко практикуються зустрічі між містами, областями, а також міжнародні товариські зустрічі.
Мета конкурсних змагань – виявити молодих, талановитих спортсменів і залучити її до регулярних занять важкою атлетикою. Проводять їх переважно, як відкриті масові відбіркові, особисті або особисто командні змагання в декілька етапів.
Відбіркові змагання призначені виявити найсильніших важкоатлетів і кращі команди для участі в подальших змаганнях. Вони можуть проводитися як черговий етап підготовки до фінальних змагань.
Класифікаційні змагання, як правиль, проводять для новачків і спортсменів розрядників. Їм дається можливість, не чекаючи календарних змагань, виконати нормативи спортивної класифікації для присвоєння спортивного розряду. Такі змагання інколи називають «відкритий поміст».
Змагання на встановлення рекордів переважно організовується до свят, пам’ятних дат, після навчально-тренувальних зборів. У них як правило беруть участь, добре підготовлені атлети. Про такі змагання заздалегідь повідомляють вищі спортивні інстанції.
Меморіальні змагання (на приз заслуженого спортсмена, або діяча важкої атлетики) затверджують спортивні організації і федерації.
Наприклад у Санкт-Петербурзі щорічно проводяться змагання на приз В.Ф.Краєвського – засновника важкоатлетичного спорту в Росії, у Києві.
Розігрується приз Я.Куценка – видатного українського, у Львові – приз імені К.І.Калініна, заслуженого тренера України, почесного майстра спорту та ін.
Перевірочні змагання практикуються в спортивних секціях, у ВУЗах, в ДСТ, ДЮСШ і т.п. з метою перевірки правильності засвоєння техніки вправ, ефективності тієї чи іншої методики тренування. Такі змагання проводяться в окремих класичних вправах і в сумі двоборства. Правил змагань при цьому необхідно дотримуватись повністю.
Показові виступи влаштовуються в місцях відпочинку, парках, особливо у дні знаменних, пам’ятних дат, подій. Такі змагання відіграють роль популяризації фізичної культури та спорту взагалі і важкої атлетики зокрема.
Переважно в показових виступах беруть участь декілька відомих важкоатлетів, які виконують класичні вправи із штангою різними способами. На таких виступах у популярній формі розповідають про техніку вправ, що виконуються, правила змагань, рекордні досягнення та про самих спортсменів.
Спеціальні змагання присвячуються знаменним або ювілейним датам. Наприклад змагання на честь 100-річчя з дня заснування важкої атлетики і т.п.
Крім цього, у нас започатковані і щорічно проводяться такі міжнародні змагання, як «Приз дружби» та «Кубок Балтики».
Календарний план змагань
Календарний план змагань необхідно мати кожній спортивній організації, яка культивує цей вид спорту. Вихідні дані для його складання (терміни більш масштабних змагань) беруться з календарних планів фізкультурних заходів і змагань відповідних комітетів фізкультури і спорту, (районного, міського, обласного, республіканського), а також керівних органів спортивних товариств.
У плані вказуються всі змагання конкретної спортивної організації – від найнижчого (першість товариства, відкритий поміст) до найнижчого (чемпіонат світу, Європи). Відсутність календарного плану або несподівана зміна термінів проведення затрудняє роботу тренера і гальмує ріст спортивної майстерності важкоатлетів, у певній мірі заважає підходити до планування навчально-тренувального процесу з наукових позицій.
Важливе значення має кількість змагань, в яких бере участь той чи інший важкоатлет. Так, важкоатлети високої кваліфікації змагаються протягом року, як правило 6-8 разів, з перервою між змаганнями від 25 до 55 днів. Таку кількість змагань можна планувати і спортсменам-розрядникам.
У календарному плані вказується: назва змагань, терміни та місце проведення і організацію, яка проводить дані змагання. План спортивних змагань з важкої атлетики є складовою частиною єдиного календарного плану фізкультурних заходів та змагань з видів спорту даної спортивної організації і затверджується керівництвом відповідного комітету з фізкультури і спорту, спортивного товариства і правління спортивного клубу.
Попередньо план обговорюється і затверджується на засіданні федерації (бюро секції) важкої атлетики.
Розподіл команд та учасників змагань.
Основним принципом, за яким проводиться розподіл учасників у важкій атлетиці, є віковий. Згідно цього учасники розподіляються на вікові групи:
юнаки молодіжної вікової групи 13 – 15 років
юнаки старшої вікової групи 16 – 18 років
юніори 19 – 20 років
дорослі старше 20 років.
Вік учасників змагань обумовлюється положенням про змагання і визначається за роком народження. Спортсмени за групою юніорів та дорослих діляться на 10 вагових категорій:
Щонайменша до 52 кг
Найлегша до 56 кг
Напівлегка до 60 кг
На півсередня до 75 кг
Середня до 82, 5 кг
Перша напівважка до 90 кг
Друга напівважка до 100 кг
Перша важка до 110 кг
Друга важка понад 110 кг.
Учасники змагань за групою юнаків молодшого віку розподіляються на такі вагові категорії: до 40 кг, 44 кг, 48 кг, 52 кг, 60 кг, 67,5 кг, 75 кг, 82,5 кг та понад 82,5 кг.
Важкоатлети, які відноситься до групи юнаків старшого шкільного віку, діляться на вагові категорії: до 48 кг, 52 кг, 56 кг, 60 кг, 67,5 кг, 75 кг, 82,5 кг, 90 кг, 100 кг, понад 100 кг.
Всі спортсмени, в залежності від спортивної підготовленості, розподіляються на 8 груп: новачки, юнацький розряд (І і ІІІ), дорослі розряди ІІІ, ІІ, І, кандидати в майстри спорту, майстри спорту, і майстри спорту міжнародного класу.
На змаганнях важкоатлети розподіляються на групи за різними принципами, наприклад:
а) за віком спортсменів (команди юнаків, юніорів, дорослих);
б) за основним родом занять атлетів (команди учнів, військовослужбовців, робітників, колгоспників і т.п.);
в) за масштабом підприємств (крупні виділяються в І групу, більш мілкі – в 2-у, 3-ю і т.д.);
г) за зайнятим місцем у попередніх командних змаганнях (сильніша група, слабкіша і т.д.).
Положення про змагання.
Положення про змагання – це документ, який дає право на фінансування заходів, визначає спрямованість тренувального процесу майбутнім учасникам, розгортує основний зміст змагань і регламентує порядок їх проведення. Цей документ розробляє президія федерації (бюро секції) важкої атлетики, а затверджує державний або громадський орган, що керує спортивною роботою.
Положення про змагання складається з таких розділів:
Цілі і завдання.
У цьому розділі вказуються цілі та завдання змагань, події, якій вони присвячені.
Змагання з важкої атлетики можуть ставити перед собою такі цілі і завдання:
залучення до регулярних занять важкою атлетикою широких верств населення та молоді;
подальший розвиток важкої атлетики у колективах фізкультури та спортивних клубах;
визначення стану та подальше покращення організаційної та учбової роботи з важкої атлетики в КФК, СК, ДСТ міста та республіки;
підвищення рівня спортивної майстерності та визначення з числа молоді збірних важкоатлетів для поповнення збірних команд СК, ДСТ міста, області, регіону, республіки;
широкий обмін досвідом між спортивними організаціями, КФК, спортсменами, суддями та тренерами;
набуття змагального досвіду спортсменами в змаганнях різного масштабу;
підвищення підсумків роботи з важкої атлетики в організаціях за певний період;
формування збірної команди спортивної організації для участі в наступних змаганнях;
популяризація важкої атлетики;
зміцнення дружніх спортивних зв’язків між підприємствами, містами, державами.
Час і місце проведення.
Час місце проведення визначається згідно календарного плану. У цьому ж розділі вказують дні прибування та від’їзду команд з інших міст.
Керівництво змаганнями.
У відповідності з масштабом змагань керівництво ними, підготовку та проведення здійснюють ради спортивних клубів, товариств, профспілок або комітети з фізкультури та спорту (районні, міські, обласні і т.д.).
Для оперативного керівництва підготовкою та проведенням крупних змагань (Універсіади, спартакіади, Олімпіади) створюються організаційні комітети.
У цьому ж розділі вказують, хто підготовляє місце для змагань посачає інвентарем, устаткування, забезпечує прийом, розміщення та харчування учасників і суддів.
Для безпосереднього проведення змагань створюються суддівські колегії, склад яких затверджується відповідними керівними органами спортивних організацій.
Організації, що беруть участь та учасники змагань.
У положенні про змагання, команди розподіляються за групами, вказується склад учасників та умови, при яких вони допускаються до змагань. Уточнюється принцип комплектування команд – територіальний або відомчий. У цьому ж документі вказується кількість учасників, тренерів, представників, суддів, рік народження спортсменів, які допускаються до змагань, відповідну спортивну класифікацію (розряд) і спортивно-технічні нормативи для вагових категорій.
Для команд визначаються кількість спортсменів у кожній ваговій категорії право подвоєння чи потроєння важкоатлетів в одній ваговій категорії, уточнюється, в яких власне категоріях можна цим скористатися і при яких обставинах. Інколи обумовлюється, що у складі команди обов’язково повинні бути атлети певних вагових категорій. Наприклад, організація повинна виставити важкоатлетів не менш, ніж у шести, семи або восьми вагових категоріях, у тому числі в двох, віком не старше 20 років і т.п.
У положенні наводиться перелік документів, необхідних для тренера, представника, згідно яких встановлюється приналежність спортсмена тій чи іншій команді (паспорт, студентський квиток, класифікаційна книжка, членський квиток ДСТ, виписка з протоколу попередніх змагань та ін..).