
- •Спортивний відбір, орієнтація та селекція у процесі багаторічної підготовки Лекція з дисципліни ТіМовс для студентів іу курсу
- •Взаємозв’язок етапів відбору з етапами багаторічної підготовки спортсменів (Платонов, 1997).
- •Початковий відбір та орієнтація на першому етапі багаторічної підготовки.
- •Середні показники індексу фізичної підготовленості школярів 12-13 років (Дворкін, 1989).
- •Нормативні вимоги з сфп для важкоатлетів 13-14 років (Дворкін 1983).
- •Організаційна структура підготовки важкоатлетів вищої кваліфікації в Болгарії (Гюров, Іванов, 1977).
- •Попередній, проміжний відбір та орієнтація на другому і третьому етапах багаторічної підготовки.
- •Термін виконання спортивних нормативів майстра спорту (мс) і майстра спорту міжнародного класу (мсмк) залежно від віку початкової спеціалізації (Путов та ін. 1988).
- •Основний і завершальний відбір та орієнтація на четвертому і п’ятому етапах багаторічної підготовки.
- •Критеріями відбору кандидатів до складу збірної команди є:
- •Вікові показники початку занять і досягнення максимальних результатів найсильнішими важкоатлетами 70-90-х років.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Кафедра атлетичних видів спорту
Спортивний відбір, орієнтація та селекція у процесі багаторічної підготовки Лекція з дисципліни ТіМовс для студентів іу курсу
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав.кафедрою АВС,
к.н.ф.в. і с.________ Ф.І.Загура
“__” серпня 20__р. №__
Львів
20__
ПЛАН
-
Поняття спортивний відбір, орієнтація та селекція у процесі багаторічної підготовки.
-
Початковий відбір та орієнтація на першому етапі багаторічної підготовки:
а) масовий відбір;
б) спеціальний відбір;
в) поточний відбір.
-
Попередній, проміжний відбір та орієнтація на другому і третьому етапах багаторічної підготовки.
-
Основний і завершальний відбір та орієнтація на четвертому і п’ятому етапах багаторічної підготовки.
-
Модельні характеристики провідних спортсменів світу і України.
В основі розвитку спорту завжди було стремління до найвищих досягнень – рекордів. В минулому рекорди встановлювалися як правило за рахунок природних здібностей видатних атлетів. Але в ході тренувань тільки природних даних стало недостатньо і здібності почали спеціально розвивати. Ефект виявився суттєвим і навіть середні, але добре підготовлені спортсмени перемагали більш талановитих, але менш підготовленими. Тому на перший план виступилась підготовка, яка надовго стала превалірувати над здібностями.
Паралельно розвитку методів підготовки росли і вищі досягнення. Їх вершина настала на 70-80 роки, коли рекорди повністю поновлювалась кожні 2-3 роки. В підсумку був досягнутий такий високий рівень, що його перевершення атлетами середніх здібностей, навіть за рахунок найдосконалішої підготовки стало вже не реальним. Знову настала проблема виявлення фізичної найбільш сильної і талановитої молоді, здібної переносити великі навантаження, досягати найвищих спортивних результатів.
Так перед спортом настала задача – досягти результатів не тільки за рахунок відбору, але і за рахунок поєднання видатних природних здібностей з вдосконаленням методів їх розвитку. Іменно це мають на увазі, коли говорять про підвищення спортивних досягнень за допомогою відбору спортивних талантів.
Особливістю спортивної діяльності є науково обґрунтований пошук талановитої молоді, яка у майбутньому може витримати високі тренувальні навантаження та темпи спортивного вдосконалення. Практика роботи показує, що з великої кількості спортсменів, учнів спортивних шкіл, до збірних команд потрапляє 15-20, а з цієї групи тільки 2-3 атлета досягають результатів міжнародного рівня. Це свідчить про те, що талановиті спортсмени зустрічаються дуже рідко, а також про те, що якість відбору не завжди відповідає вимогам. У методичній літературі з питань відбору дуже часто використовуються терміни: орієнтація, селекція, придатність тощо. Для об’єктивного розуміння проблеми необхідно уточнити ці питання.
Спортивний відбір – це процес пошуку найбільш обдарованих дітей, підлітків та юнаків, які спроможні досягти високих результатів у певному виді або видах спорту.
Спортивна орієнтація – система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, що визначає перспективні напрямки досягнень вищої спортивної майстерності. Вона побудована на основі вивчення задатків і здібностей спортсменів, індивідуальних особливостей формування їх майстерності. Вона побудована на основі вивчення задатків і здібностей спортсменів, індивідуальних особливостей формування їх майстерності.
Спортивна селекція – система заходів, що передбачає відбір найкращих спортсменів на різних етапах спортивного вдосконалення (Волков, Філін 1983).
Деякі фахівці (Набатнікова, 1982) вводять більш поширене для відбору поняття – спортивна придатність. Це багаторічний процес всебічного вивчення здібностей спортсменів і створення сприятливих передумов для їх формування, що дає можливість вдосконалюватися в їх обраному виді спорту.
Відзначаються дві стадії спортивної здатності.
Перша – первинний відбір дітей для заняття спортом і орієнтація найбільш здібних для поглибленої підготовки.
Друга – комплектування резерву до збірних команд, олімпійський відбір і комплектування збірної команди країни для участі у міжнародних змаганнях.
Під час відбору здібних спортсменів у процесі багаторічної підготовки виділяються п’ять етапів (Платонов 1997).
Кожен із етапів відбору співпадає з відповідним етапом багаторічної підготовки (таб.1).
Спортивний відбір і орієнтація – це не миттєва дія на будь-якому етапі спортивного вдосконалення, а практично-безперервний процес багаторічної підготовки спортсмена. Це зумовлено неможливістю чіткого виявлення здібностей на окремому етапі вікового розвитку або у ході багаторічної підготовки, а також складних характером взаємовідношень між спорідненими чинниками, котрі проявляються у формі здібностей, і набутими, що є результатом спеціально організованого тренування.