2.2. Інструментальні методи дослідження
Дослідження з допомогою спеціальних пристроїв використовуються для вивчення змін, що наступають у техніці вправ у процесі навчально-тренувальних занять і у функціональній підготовці спортсмена, а також для дослідження рівня фізичних якостей.
Для об’єктивної регістрації просторових (кінематичних), просторово-часових, ритмічних та динамічних характеристик класичних вправ (ривка і поштовха) найбільш часто застосовується фотозйомка, кінозйомка, кінокільцівка, кіно циклографія. Спільним для всіх названих методів є те, що відзняті фото або кіноплівки обробляються, оцифровуються і таким чином можна отримати інформацію про швидкість руху якоїсь однієї точки, або групи точок у атлета штанги, визначити кути в суглобах, її прискорення, траєкторію руху.
Рівень розвитку фізичних якостей, зокрема сили у важкоатлетичному спорті вивчається з допомогою динамометрії та динамографії. До цих методик відносяться різного роду динамо графічні помости та тензоплатформи. Сконструйовані вони за принципом дії третього закону Ньютона – що всяка дія викликає рівну їй і протилежно спрямовану протидію. При використанні цих пристроїв, атлет що виконує вправу, розташовується на спеціальній площадці в яку вмонтований чутливий елемент (тензодатчик), деформація якого, викликає електричні коливання і таким чином реєструється реакція опори атлета.
Метод полі динамометрії дозволяє вимірювати силу окремих груп м’язів при певних кутах їх скорочення, які відповідають частинам (фазам) класичних рухів, з допомогою динамометрів різної конструкції.
Для вивчення функціональної сфери організму важкоатлета використовують різного роду радіотелеметричні методи (наприклад серцево-судинної системи), тонометрія (для виявлення тонусу м’язів), ексинемометрія – для визначення рівня наповнення крові киснем, спірометрія – реєстрація життєвої ємності легенів, тремотрія – реєстрація емоційного стану штангіста.
Важливе значення для важкоатлетичної практики має дослідження антропометричних даних спортсмена – довжина рук, ніг, тулуба, ваги м’язової маси, жирової маси, об’єм грудної клітки, та ін.
Для дослідження реакцій організму на важкоатлетичне навантаження застосовується специфічні проби, які пов’язані з підніманням певної ваги, з заданою кількістю повторень, через певні інтервали часу (С.Ф. Степанова із співав., 1983).
Інформація що отримується із використання специфічних інструментальних методів більш об’єктивна, конкретна, дає точні дані про показники, що досліджуються дозволяє прослідкувати за змінами, які відбуваються в організмі важкоатлета у процесі спортивного тренування.
3. Обробка результатів дослідження.
Результати кожного дослідження важливо обробляти по можливості негайно по його закінченні, поки пам'ять експериментатора може підказати ті деталі, які чомусь не зафіксовані, але мають значення для розуміння суті вправи. Якою би точною не була реєстрація фактів, отримані дані необхідно привести до певної системи, піддати вичерпному аналізу, після чого зробити відповідні висновки.
Найпростіший засіб обробки отриманої інформації – це порівняння. Порівняльний аналіз матеріалів дослідження в поєднанні з іншими методами дає можливість виділити певні закономірності при вивченні техніки вправ, методики спортивного тренування та ін.
Класифікація – це засіб розподілу відомостей отриманих у процесі дослідження за групами, вправами в залежності від їх загальних ознак. При вивченні методичних прийомів, що застосовуються викладачем, або тренером відомості про них слід класифікувати по певних групах, беручи до уваги, такі ознаки: спортивну класифікацію тих, що займаються на якому етапі застосовувався методичний прийом (в початку навчанні при вдосконаленні техніки, для новачків, спортсменів першого розряду, майстрів спорту і т.д.); мета використання методичного прийому (для ліквідації помилок у техніці, для складання певних рухових уявлень, відчуттів і т.п.); спортивну вправу (її частину, фазу) при виконанні якої спортсмену далася вказівка, зауваження і т.п.
Аналіз та узагальнення робляться на основі виконаних порівнянь, вимірів, підрахунків, класифікацій і т.д. Аналізуючи та сентизуючи зібрану інформацію, дослідник виявляє основні, суттєві, загальні ознаки і взаємозв’язки явищ, що вивчається. Випадкові зв’язки та явища слід відкидати або виділяти в окрему групу, вказуючи на них, як на окремі випадки, що не впливають на кінцеві результати дослідження.
Правильне тлумачення результатів спостережень вимагає застосування спеціальних прийомів обробки, що дозволяють навіть при малій кількості випадків виявити якісні особливості явищ, що досліджуються. При обробці матеріалів за кількісними ознаками, тобто за ознаками, що отримуються шляхом вимірів застосовуються методи врахування основних статистичних показників (параметрів): середньої арифметичної величини, середнього квадратного відхилення, середньої помилки середнього арифметичного, середньої помилки різниці, коефіцієнту варіації.
Характеристика зв’язків між ознаками, що вивчаються за формою спрямованістю, щільністю – знаходиться з допомогою систематичних показників зв’язку: коефіцієнтів кореляції, регресії, кореляційного відношення та ін.. Практична значимість визначення величини та характеру кореляції полягає в тому, що з її допомогою можна встановити функціональну схожість або різницю між фізичними вправами, наприклад загально підготовчими та змагальними. Однак приймаючи кореляційних характер слід пам’ятати, що по-перше, наявність статистичного зв’язку далеко не означає автоматичного виявлення і причини зв’язків, тому використовувати кореляційний аналіз для розуміння причинних факторів треба обережно; не можна механічно застосовувати кореляцію, там де по своїй природі педагогічні фактори не взаємопов’язані.
Більш потрібно з методами математичної статистики для обробки зібраного матеріалу студент може познайомитися при вивченні курсу спортивної метрології.
4. Літературно-графічне оформлення.
У студентських курсових роботах, або в більш глибоких дослідженнях (дипломних роботах, дисертаціях) при всіх розбіжностях їх значимості та об’єму – оформлення результатів дослідження повинно підпорядковуватися єдиним вимогам. Але на жаль, до теперішнього часу не створені єдині правила, в рівній мірі обов’язкові для всіх. Можна говорити ними про деякі загальні вимоги, а також рекомендувати виконання найбільш популярних правил, що в найбільшій мірі відповідають специфіці досліджень в галузі фізичного виховання та спорту.
Переплетений матеріал повинен мати таке співвідношення своїх розмірів, які би забезпечували найбільш зручно їх використання та зберігання.
За способом графічного оформлення кількісних даних прийнято розділяти табличний матеріал та рисунки.
В таблицях вміщується підсумковий цифровий матеріал, кінцеві результати експерименту в методичній послідовності групуються стовбці, ряди; розміщується матеріал у відповідності з одною або декількома системами класифікації об’єкту дослідження. Добре складені таблиці розроблять зібрані дані доступними для подальшого аналізу, тлумачення полегшують узагальнення матеріалу, допомагають виявити закономірності, зробити висновки.
У випадку необхідності показати загальний характер якої-небудь залежності доцільніше використовувати рисунки (можна у вигляді графіків).
Загальною формою при виборі форми зображення матеріалу є її наочність, доступність до читача. Тому небажані таблиці або рисунки з складною побудовою за співвідношенням їх заголовків та частин.
Неприпустимо розміщувати в рукописі таблиці та рисунки, опублікованими раніше іншими авторами, без посилання на першоджерело.
Ілюстрований матеріал, літературний текст повинні доповнювати одне одного, але ніяк його не дублювати. Тому не можна у тексті перечислювати всі цифрові показники, що є в таблиці, або на рисунку. Завдання літературного тексту зводиться перш за все до того, щоб опираючись на характерні показники зорієнтувати у принципах побудови ілюстрованого матеріалу.
Коротка характеристика структури роботи.
Вступ – це вступна частина роботи, в якій в лаконічній формі (на 1 – 1,5 сторінках машинописного тексту) викладається суть проблеми, її місце в системі фізичного виховання і в системі спеціальних змагань з важкоатлетичного спорту (в навчанні, тренуванні, контролю і т.п.) теоретична та практична значимість, актуальність даної роботи.
Стан питання, або цей розділ ще може називатися Аналітичний огляд літератури являє собою 1 розділ курсової (дипломної) роботи. У ньому проводяться результати вивчення практичного досвіду та теоретичного аналізу основних літературних джерел з питання, що вивчаються. При цьому викладається точка зору основних авторів на проблему що досліджується. Дається критична оцінка самим дослідником спів поставляються різні (якщо вони мають місце) точки зору авторів. При чому при викладенні різних думок слід дотримуватися певної хронологічної послідовності. В цьому ж розділі формулюється робоча гіпотеза. Його обсяг 8-10 с.
Задачі, методи та організація дослідження.
ІІ розділ роботи, об’ємом 3-4 с. У ньому формулюються головні задачі дослідження, дається характеристика методів дослідження, опис організаційних заходів, послідовність проведення всіх досліджень та експериментів, характеристика експериментальних груп (або окремих піддослідних). Інакше кажучи розкривається коли, де, з ким, що і як було зроблено. Опитування повинно бути точним, чітким, коротким. Не слід перевантажувати текст описом другорядних заходів.
У ІІІ розділі роботи 5-6 ст. машинопису викладається результати дослідження. Дані викладаються та описуються послідовно, у відповідності з поставленими задачами. Результати слід ілюструвати таблицями, рисунками і т.п. У цьому розділі не слід давати власну оцінку, коментар отриманих результатам, так як це є змістом наступного розділу.
Обговорення результатів дослідження.
ІУ розділ роботи, в якому автор на 4-6 с. повинен показати достовірність отриманих результатів, що є в літературі, дати всебічне обґрунтування теоретичній та практичній значимості дослідження, висловити свою оцінку отримання фактам.
Висновки – заключний розділ всякої наукової роботи. У ньому наводяться 5-7 чітко і по можливості лаконічно сформульованих заключень по всій виконаній роботі, які повинні відповідати поставленим завданням.
Література – курсова, дипломна роботи закінчуються списком використаної літератури, який складається за певними правилами. Кожне літературне джерело на яке зроблена посилка у тексті роботи, або положення якого цитується, повинно бути представлено у цьому списку з повним бібліографічним описанням, не допускається вміщувати в цей список роботи, які не згадуються в рукопису. Всі вітчизняні автори переліковуються в алфавітному порядку. Автори зарубіжних видань подаються в загальному алфавітному списку, якщо їх роботи перекладені на українську мову, або в кінці загального списку в порядку латинського алфавіту. Нумерація всіх робіт повинна бути загальною.
Контрольні запитання:
організація та етапи наукового дослідження.
якою є структура наукового дослідження?
які знаєте методи наукового дослідження?
особливості навчально-дослідної роботи студентів.
організація науково-дослідної роботи комплексних наукових групах (КНГ).
система безпеки тренувального процесу та загальної діяльності спортсменів в силових видах спорту.
Література:
Ашмарин Б.Г. теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании (пособие для студентов, аспирантов и преподавателей ин-тов физ.культуры.). – М.: Физкультура и спорт, 1978. – 223 с.
Кандидатська дисертація: принципи, методи, техніка, технологія /Скл. Єрмаков С.С. – Харків, ХХХІІІ. – 1998. – 96 с.
Круцевич Т.Ю. Научные исследованные в массовой физической культуре. – К.: Здоровье, 1985. – 120 с.
Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення та захисту. – К.н.ф.в. і с.: 1997. – 56 С.
Положение курсовой, дипломной и квалификационной работах по специальности 6.01.02 «Физическое воспитание и спорт».