16

15. Механізми варіативної інтерпретації дійсності в нейро-лінгвістичному програмуванні

1. Нейро-лінгвістичне програмування - ефективна практика як теорія.

2. НЛП як психотерапевтичний метод.

3. Постулати НЛП щодо мови: погляд лінгвіста.

4. Роль мовних механізмів варіативної інтерпретації дійсності в НЛП

1. Нейро-лінгвістичне програмування - ефективна практика як теорія

Психологія і лінгвістика за всієї неподібності їхньої історії і розвитку, методології та завдань часто виявлялися зовсім поряд під час вивчення феномена природномовного спілкування. Це особливо добре видно на прикладі клінічних терапевтичних методів, таких як психоаналіз, групова психотерапія, гештальттерапія. Спілкування з пацієнтом, збір даних про захворювання і подальший терапевтичний вплив можна здійснювати передусім засобами мови, хоча і аж ніяк не тільки ними. Але навіть невербальний складник терапевтичного впливу семіотичний, і в цьому сенсі також пов'язаний з природною мовою (у всякому випадку часто інтерпретується в термінах природної мови).

У найбільш явній формі цей зв'язок з мовою і знаннями про мову, зібраними в галузі теоретичної лінгвістики, підкреслюється творцями порівняно нового терапевтичного напрямку в психології - нейро-лінгвістичного програмування, чи НЛП. Відсилання до лінгвістики міститься навіть в назві самого напрямку. До батьків-засновників НЛП прийнято відносити передусім Річарда Бендлера, Джона Гріндера, Леслі Кемерон-Бендлер, Девіда Гордона і Майкла Спаркса. «Їм (Бенддеру і Гріндеру), - Пише Грегорі Бейтсон, - вдалося покласти в основу своєї теорії лінгвістику і одночасно зробити її знаряддям психотерапії».

З погляду психології як науки теоретичне нововведення НЛП полягає в зміні фокусу уваги дослідника і, як наслідок, психотерапевта: замість девіацій психічного стану НЛП рекомендує основну увагу звертати на норму, і не просто на норму, якої, строго кажучи, не існує, а на зразки успішного поведінки людини в кризових ситуаціях. На думку засновників НЛП, лише вивчивши, як людина примудряється не божеволіти, можна розробити методики поліпшення стану людей з тими чи іншими психічними відхиленнями. Пор. характерне твердження: «(...) труднощі психології полягають у тому, що вона вивчає зламаних людей, щоб зрозуміти, як їх полагодити. Це схоже на дослідження всіх машин на звалищі з метою зрозуміти, як змусити машини краще їздити. Вивчивши купу шизофреників, ви дізнаєтеся, як виходить справді якісна шизофренія, але ви не дізнаєтесь нічого про те, чого у них не виходить » [Трансформація особистості 1995, с. 31]. Іншими словами, психотерапевт має пропонувати пацієнту (або як кажуть послідовники НЛП - клієнтові) комплекс мотивацій позитивного, а не негативного досвіду, побудова нової теорії відштовхувалася спочатку лише від практики - в основі вивчення успішної роботи ряду відомих психотерапевтів, яка постає перед недосвідченим глядачем як магія. Звідси назва однієї з книг Р. Бендлера і Дж. Гріндера - «Структура магії» [Бендлер, Гріндер 1996]. НЛП - це в деякому розумінні спростування відомої тези про те, що немає нічого більш практичного, ніж добра теорія. Теорія НЛП, яка і зараз виглядає як набір хаотично з'єднаних між собою терапевтичних практик, будувалася після накопичення серйозного матеріалу. Ефективність використання методів нейро-лінгвістичного програмування змушує уважно поставитися до його вихідним постулатів, нехай навіть і сформульованих постфактум.