
- •1. "Конституційне право" і "державне право" походження термінів, спільне і відмінне у сутності понять.
- •Значення конституційного права для юридичної освіти і практичної діяльності юриста.
- •Конституційне право України як галузь права.
- •Конституційно-правові відносини.
- •5. Системно-структурна характеристика конституційного права.
- •6. Інститути конституційного права.
- •Норми конституційного права (поняття, форми виразу, юридичні властивості).
- •Джерела конституційного права України: поняття, система, види.
- •Конституція як основне джерело конституційного права.
- •Конституційно-правова відповідальність.
- •Конституційне право України як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •Наука конституційного (державного) права в Україні (основні етапи розвитку, провідні правові школи та відомі вчені-конституціоналісти).
- •Методологія науки конституційного права.
- •14. Конституція України - як основний закон держави.
- •Поняття та сутність конституції.
- •Юридичні властивості конституції.
- •Функції конституції України.
- •Конституційні закони: поняття, зміст, види.
- •Форми реалізації конституції.
- •Правова охорона конституції (поняття, зміст, та характерні ознаки).
- •Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції.
- •Історія української Конституції (до 1991 року).
- •Сучасний український конституціоналізм.
- •Конституційний процес в Україні (1991-96 рр.).
- •Поняття та сутність конституційного ладу. Система основних засад конституційного ладу України.
- •Україна, - суверенна держава.
- •Державні символи України.
- •Державна мова України.
- •Україна - демократична держава
- •Україна – республіка.
- •Україна як держава, що прагне стати правовою.
- •Україна - унітарна держава.
- •Україна - соціальна держава.
- •Україна - національна держава.
- •Українська нація та національні меншини як суб'єкти конституційного права.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •Політична, економічна та ідеологічна багатоманітність як засада конституційного ладу.
- •Конституційно-правове положення політичних партій в Україні.
- •Конституційно-правове положення громадських організацій в Україні.
- •Конституційно-правове положення релігійних організацій в Україні.
- •Захист конституційного ладу України.
- •Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •Конституційні основи правового положення людини і громадянина в Україні.
- •Принципи громадянства України.
- •Набуття та припинення громадянства України.
- •Особливості зміни громадянства України для неповнолітніх та усиновлених осіб.
- •Основні права та свободи людини (громадянина) в України.
- •Загальна характеристика особистих (фізичних) прав і свобод громадян України.
- •Загальна характеристика політичних прав і свобод громадян України.
- •Загальна характеристика соціально-економічних прав і свобод громадян України.
- •Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні.
- •Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України як конституційний обов'язок.
- •Конституційно-правові основи організації проходження громадянами України військової та альтернативної служби.
- •Конституційні гарантії реалізації та охорони (захисту) прав та свобод людини і громадянина в Україні.
- •Правове положення іноземців в Україні.
- •Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
- •Конституційно-правовий статус біженців.
- •Конституційне право громадян України на участь в управлінні державою.
- •Конституційне право громадян України на проведення зборів, мітингів, походів демонстрацій.
- •Конституційне право громадян України на об'єднання в політичні партії та громадські організації.
- •Свобода думки і слова як конституційні права (свободи) громадян України.
- •Конституційне право громадян України на Індивідуальні та колективні скарги.
- •Конституційне право громадян України на життя.
- •Конституційне право громадян України на повагу своєї гідності.
- •Конституційне право громадян України на особисту свободу і недоторканість, право на таємницю особистого життя.
- •Конституційне право громадян України на недоторканість житла.
- •Свобода світогляду і віросповідування як конституційне право громадян України.
- •Свобода пересування і право вільного вибору місця проживання громадян України.
- •Конституційне право громадян України на працю та на відпочинок.
- •Конституційне право громадян України на страйк.
- •Конституційне право громадян України на соціальний захист.
- •Конституційне право громадян України на житло.
- •Конституційне право громадян України на освіту.
- •Виборче право і виборча система України.
- •Принципи виборчого права (поняття, класифікація, види).
- •Формування інституту глави держави в Україні.
- •Президент України - глава Української Держави.
- •Порядок заміщення посади Президента України.
- •Відповідальність глави держави в Україні.
- •Парламент та парламентаризм. Становлення парламентаризму в Україні.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Голова Верховної Ради України.
- •Секретаріат Верховної Ради України.
- •Законодавча діяльність Верховної Ради України.
- •Рахункова Палата Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •Гарантії діяльності народних депутатів України.
- •Комітети Верховної Ради України.
- •Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус Уряду України - Кабінету Міністрів України (місце в системі органів виконавчої влади, структура, порядок утворення, компетенція, акти, відповідальність).
- •Конституційно-правове положення міністерств, державних комітетів та інших центральних органів державної виконавчої влади.
- •Конституційно-правовий статус місцевих органів державної виконавчої влади.
- •Повноваження та акти місцевих органів державної виконавчої влади.
- •Голова обласної, районної державної адміністрації.
- •Відповідальність місцевих органів державної виконавчої влади.
- •Конституційно-правові основи організації та функціонування судів в Україні.
- •Конституційно-правові основи організації та функціонування прокуратури України.
- •100. Вища рада юстиції України.
- •101. Конституційні основи територіального устрою України.
- •Територія держави як об'єкт конституційно-правових відносин.
- •Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
- •Конституційно-правовий статус державного кордону України.
- •Стаття 2. Державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
- •Стаття 9. Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
- •Принципи територіального устрою України.
- •Адміністративно-територіальний поділ України: становлення, сучасний стан та перспективи реформування (реорганізація основних територіальних одиниць, поява самоврядних територій, тощо).
- •Столиця України: особливості політико-правового статусу.
- •Статус Автономної Республіки Крим.
- •Конституція Автономної республіки Крим.
- •Конституційно – правові основи організації та функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади організації місцевого самоврядування на території Кримського півострова.
- •Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
- •Рада Міністрів Автономної Республіки Крим.
- •Стаття 35.
- •Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.
- •Поняття, система та основні принципи місцевого самоврядування в Україні.
- •Інститут місцевого самоврядування на Україні: історико-правовий огляд
- •Економічна та фінансова база місцевого самоврядування в Україні.
- •Сільські, селищні, міські Ради - органи місцевого самоврядування.
- •Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування (порядок утворення, структура, форми діяльності, компетенція).
- •Депутат місцевої Ради.
- •120. Особливості організації діяльності депутата місцевої Ради у Раді та її органах, а також у виборчому окрузі.
- •Голова сільської, селищної та міської Ради народних депутатів. Голови районних та обласних Рад.
- •Особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві.
- •123. Порядок створення та організація діяльності виконавчих комітетів місцевих Рад.
- •Повноваження та основні напрямки діяльності виконавчих комітетів.
- •Голова виконавчого комітету місцевої Ради.
- •Місцеві референдуми.
- •127. Всеукраїнський референдум.
- •Конституційно-правові проблеми реалізації перехідних положень Конституції України. Розділ XV перехідні положення
- •Політреформа: сутність перемін
- •У чому позитив конституційних змін
- •Набирають чинності з дня набуття повноважень верховною радою україни, обраною у 2006 році:
Сільські, селищні, міські Ради - органи місцевого самоврядування.
Органами місцевого самоврядування є: сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради — представницькі органи місцевого самоврядування, які представляють відповідні сільські, селищні, міські або внутрішньоміські (районні у місті) територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради визначається відповідною радою самостійно в межах, визначених Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». При цьому Закон передбачає, що він має становити в адміністративно-територіальних одиницях відповідно до чисельності населення.
Рада вважається правомочною за умови обрання не менше як двох третин депутатів від загального складу ради.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до їх відання. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 26) визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, яку становлять питання, що можуть бути вирішені виключно на пленарних засіданнях відповідної ради. До них, зокрема, відносяться питання:
1) самоорганізації ради та формування її органів
2) організації та функціонування системи місцевого самоврядування
3) економічного і соціального розвитку території, бюджету, управління комунальною власністю
4) надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на земельних ділянках
5) інші питання.
Сільська, селищна, міська, районна у місті рада проводить свою роботу сесійно.
Сесію ради скликають пленарні засідання ради, а також засідання постійних комісій ради. Сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської — відповідно сільським, селищним, міським головою, а: районної у місті - головою ради в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування (порядок утворення, структура, форми діяльності, компетенція).
Вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах рад є вільними і відбуваються на основі гарантованого Конституцією та законами України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села, селища, міста, району в місті.
Рада вважається правомочною за умови обрання не менше як двох третин депутатів від загального складу ради.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 78) повноваження ради можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або Верховної Ради України у випадках:
1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції та законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;
2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.
Обласні та районні ради мають дещо іншу, ніж сільські, селищні, міські ради природу. Вони не виступають представницькими органами обласних та районних громад.
Загальний склад обласної, районної ради визначається відповідною радою самостійно в межах, визначених Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
При цьому Закон передбачає, що загальний склад районної ради визначається з урахуванням кількості територіальних громад адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу району. Територіальні громади в межах району повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності у районі до 10 (включно) територіальних громад кожна територіальна громада має бути представлена в районній раді не менш як 4 депутатами. В цілому загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів.
Відповідно загальний склад обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу області. Райони, міста обласного значення повинні мати в обласній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності в області до 15 (включно) районів, міст обласного значення кожний район, місто обласного значення має бути представлено в обласній раді не менш як 4 депутатами. При цьому загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів.
Конституція України (ст, 143) до відання обласних, районних рад відносить:
— затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням;
— затвердження районних і обласних бюджетів, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контроль за їх виконанням;
— вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласна, районна рада може утворити президію (колегію) ради у складі голови ради, його заступника, голів постійних комісій ради, уповноважених представників депутатських груп і фракцій, яка є дорадчим органом ради. Президія (колегія) ради попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради, вона може приймати рішення, які мають дорадчий характер.