
- •1 Система управління охороною праці
- •8 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- •9.Аналіз умов праці при роботі з комп’ютерною технікою за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •10. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі з компютерною технікою
- •11.Професійні захворювання при роботі з комп’терною технікою.
- •12.Причини виникнення захворювань при роботі з компютерною технікою
- •15.Переваги та недоліки епт та рк моніторів
- •16.Джерела виникнення шуму при роботі з комп’ютерною технікою, нормування
- •17.Вплив шуму на користувача та заходи захисту від шуму
- •18.Розрахунок повітрообміну за кратністю і зменшенням шкідливих речовин
- •19.Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла
- •20.Розрахунок повітрообміну за зменшенням вмісту вологи в повітрі
- •21.Електромагнітне випромінювання від комп’ютерної техніки, нормування
- •22.Можливий вплив електромагнітне випромінювання від комп’ютерної техніки на організм людини, заходи захисту
- •23.24. Мікроклімат виробничого середовища при роботі з комп’терною технікою,вплив на організм людини та заходи захисту.
- •25.Вимоги до природного освітлення робочого місця користувача комп’ютера
- •26.Вимоги до штучного освітлення робочого місця користувача комп’ютера.
- •27.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з комп’ютерною технікою
- •28.Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з комп’ютерною технікою.
- •29.Електробезпека комп’ютерного обладнання
- •30.Однофазне вімкнення людини в електричну мережу.
- •31.Захисне заземлення.
- •32.Двохфазне ввімкнення людини в електричну мережу
- •33.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •34.Однофазне двохконтактне ввімкнення людини в електричну мережу
- •35.Захист від дотику до частин електричного обладнання, що проводять струм
- •36.Занулення
- •37.Крокова напруга.
- •38.Захисне вимкнення
- •39.Організація служби пожежної безпеки на підприємстві
- •40.Пожежна профілактика електрообладнання
- •42.Причини виникнення пожеж та небезпечні чинники при пожежі Причини пожеж
- •Негативні й шкідливі чинники пожеж
- •43.Категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці
- •44.Класи приміщень за ступенем пожежної небезпеки згідно пуе.
- •45.Класи приміщень за ступенем вибухонебезпечності згідно пуе.
- •46.Блискавкозахист.
- •47.Навчання працівників з питань пожежної безпеки
- •Дія персоналу під час виникнення пожежі
32.Двохфазне ввімкнення людини в електричну мережу
При
двофазному доторканні до струмопровідних
частин (рис.1.) сила струму
,
що проходить через тіло людини визначається
за формулами:
для мережі постійного або однофазного змінного струму
для трифазної мережі
де
—опір тіла людини;
— робоча напруга мережі;
— лінійна напруга мережі;
— фазна напруга мережі.
Двофазне
доторкання є більш небезпечним, оскільки
залежить лише від напруги мережі та
опору тіла людини. Однак такі випадки
зустрічаються досить рідко і є, зазвичай,
наслідками
порушення правил техніки безпеки.
Для
більшої наглядності визначимо силу
струму, що може пройти через тіло людини
при двофазному доторканні у трифазній
мережі з лінійною напругою (:
Схема двофазного доторкання: а — в мережі постійного або однофазного змінного струму; б — в трифазній мережі
Таким чином при двофазному доторканні через тіло людини може пройти струм, який перевищує значення пороговогофібриляційного струму (табл. 3.5), що може призвести до смертельного ураження.
33.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
Відповідно до правил улаштування усі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:
1. Приміщення без підвищеної небезпеки. До них належать: сухі приміщення з вологістю повітря, що не перевищує 60 %; вологі, в яких відносна вологість не перевищує 75%; приміщення зі струмонепровідним пилом; нежаркі з температурою повітря до +30°С; без можливості одночасного дотику до корпуса електричної установки і металевих елементів, що з'єднані із землею.
2. Приміщення з підвищеною небезпекою. До цієї категорії відносять приміщення, які мають одну з таких умов: відносна вологість повітря понад 75 %. наявність електропровідного пилу, електропровідна підлога, металеві предмети, з'єднані із землею, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотикання до обладнання, з'єднаного із землею і корпусом електричної установки.
3. Особливо небезпечні приміщення. До них належать приміщення, що мають одну з таких ознак: особлива вологість (відносна вологість наближається до 100%, стеля, стіни, підлога і предмети, вкриті вологою); хімічно активне середовище (у приміщенні знаходяться пари речовин, що руйнують ізоляцію і струмопровідні елементи електрообладнання); одночасно існує дві або більше умов, характерних для приміщень з підвищеною
34.Однофазне двохконтактне ввімкнення людини в електричну мережу
б – мережа з ізольованою нейтраллю: Ih = UФ / (Rh + R/3)
Uф – фазна напруга мережі, В
35.Захист від дотику до частин електричного обладнання, що проводять струм
Дані заходи не допускають людину у небезпечну зону (простір), де діють небезпечні та шкідливі виробничі фактори. До них відносяться: огорожі, висота розміщення не огороджених струмоведучих частин, ізоляція струмоведучих частин, блокування, зорова інформація про небезпеку.
Огорожі. По конструктивному виконанню можуть бути суцільними, сітчатими та змішаними (сітчаті та змішані разом).
В установках до 1кВ огорожі установлюються, як правило, суцільним. Безпечна відстань між суцільною огорожею та неізольованими струмоведучими частинами згідно ПУЕ становить 5 см. Захисні огорожі повинні володіти відповідними електричними та механічними властивостями.
Висота розміщення неогороджених струмоведучих частин. Залежить від двох основних факторів:
- значення напруги та умов підготовки людей, які обслуговують або мешкають біля них. Так струмоведучі частини напругою до 1кВ, у місцях проживання не електротехнічного персоналу, у приміщеннях розміщують на висоті не менше 3,5м. В населеній місцевості висота від проводів повітряної лінії напругою до 1 кВ до землі приймається не меншою 6 м.
Ізоляція струмоведучих частин. Основний засіб захисту від випадкового дотику людини до частин, які знаходяться під напругою. В електроустановках використовують такі види ізоляції:
робочу - забезпечує нормальну роботу електрообладнання та захист від поразки струмом;
додаткову - доповнює робочу у випадку її пошкодження;
подвійну - складається з робочої та додаткової (корпус, виконаний з матеріалу, що ізолює);
підсилену - поліпшена робоча, яка забезпечує такий же захист як та подвійна. Найбільш ефективна подвійна ізоляція. Величина ізоляції струмоведучих частин напругою до 1 кВ повинна бути не менше 0,5 мОм.
Блокування. Пристрій, який запобігає попаданню працюючих під напругу, яка є у небезпечній зоні, та забезпечує правильну послідовність дій з комутаційною апаратурою. Завдяки використанню блокувань відбувається автоматичне відключення напруги у всіх елементах обладнання, наближення до якого небезпечно для людини.
По принципу дії блокуванні можуть бути: механічними, електричними (прямої та непрямої дії) та комбiнованими.
Механічне блокування виконується завдяки запирающихся замків, стопорів, защіпок та інших механічних пристосувань, які перешкоджають до проникнення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
Електричним називається блокування, яке комутує блокувальні контакти безпосередньо у силовому ланцюзі (прямої дії рис.5.17а.) або у ланцюзі управління пускового апарату (непрямої дії рис 5.17.б).
Зорова інформація про небезпеку. В нею входять: сигнальні кольори, світлова сигналізація, попереджувальні плакати та знаки безпеки, написи, символи, розпізнавальний колір ізоляції, маркіровка.