
- •1 Система управління охороною праці
- •8 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- •9.Аналіз умов праці при роботі з комп’ютерною технікою за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •10. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі з компютерною технікою
- •11.Професійні захворювання при роботі з комп’терною технікою.
- •12.Причини виникнення захворювань при роботі з компютерною технікою
- •15.Переваги та недоліки епт та рк моніторів
- •16.Джерела виникнення шуму при роботі з комп’ютерною технікою, нормування
- •17.Вплив шуму на користувача та заходи захисту від шуму
- •18.Розрахунок повітрообміну за кратністю і зменшенням шкідливих речовин
- •19.Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла
- •20.Розрахунок повітрообміну за зменшенням вмісту вологи в повітрі
- •21.Електромагнітне випромінювання від комп’ютерної техніки, нормування
- •22.Можливий вплив електромагнітне випромінювання від комп’ютерної техніки на організм людини, заходи захисту
- •23.24. Мікроклімат виробничого середовища при роботі з комп’терною технікою,вплив на організм людини та заходи захисту.
- •25.Вимоги до природного освітлення робочого місця користувача комп’ютера
- •26.Вимоги до штучного освітлення робочого місця користувача комп’ютера.
- •27.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з комп’ютерною технікою
- •28.Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з комп’ютерною технікою.
- •29.Електробезпека комп’ютерного обладнання
- •30.Однофазне вімкнення людини в електричну мережу.
- •31.Захисне заземлення.
- •32.Двохфазне ввімкнення людини в електричну мережу
- •33.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •34.Однофазне двохконтактне ввімкнення людини в електричну мережу
- •35.Захист від дотику до частин електричного обладнання, що проводять струм
- •36.Занулення
- •37.Крокова напруга.
- •38.Захисне вимкнення
- •39.Організація служби пожежної безпеки на підприємстві
- •40.Пожежна профілактика електрообладнання
- •42.Причини виникнення пожеж та небезпечні чинники при пожежі Причини пожеж
- •Негативні й шкідливі чинники пожеж
- •43.Категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці
- •44.Класи приміщень за ступенем пожежної небезпеки згідно пуе.
- •45.Класи приміщень за ступенем вибухонебезпечності згідно пуе.
- •46.Блискавкозахист.
- •47.Навчання працівників з питань пожежної безпеки
- •Дія персоналу під час виникнення пожежі
29.Електробезпека комп’ютерного обладнання
Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальні машини і персональні комп'ютери (далі — ЕОМ) відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог Правил влаштування електроустановок (ПВЕ), ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.045-84, ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88 "Электрооборудованиежилых и общественных зданий. Нормыпроектирования", СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительногооборудованияпромишленныхпредприятий", Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормативних документів, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, а також вимог нормативно-технічної експлуатаційної документації заводу-виробника.
Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення
У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.
Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі — з використанням перехідних пристроїв.
При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.
Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщеннях (батереї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:
— вільний доступ, до кабельних комунікацій під час обслуговування;
— стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;
— вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів;
— взаємозамінюваність плит.
Є неприпустимими:
— експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
— застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;
— застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
— користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
— підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
— використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.