- •1 Система управління охороною праці
- •8 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- •9.Аналіз умов праці при роботі з комп’ютерною технікою за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •10. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі з компютерною технікою
- •11.Професійні захворювання при роботі з комп’терною технікою.
- •12.Причини виникнення захворювань при роботі з компютерною технікою
- •15.Переваги та недоліки епт та рк моніторів
- •16.Джерела виникнення шуму при роботі з комп’ютерною технікою, нормування
- •17.Вплив шуму на користувача та заходи захисту від шуму
- •18.Розрахунок повітрообміну за кратністю і зменшенням шкідливих речовин
- •19.Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла
- •20.Розрахунок повітрообміну за зменшенням вмісту вологи в повітрі
- •21.Електромагнітне випромінювання від комп’ютерної техніки, нормування
- •22.Можливий вплив електромагнітне випромінювання від комп’ютерної техніки на організм людини, заходи захисту
- •23.24. Мікроклімат виробничого середовища при роботі з комп’терною технікою,вплив на організм людини та заходи захисту.
- •25.Вимоги до природного освітлення робочого місця користувача комп’ютера
- •26.Вимоги до штучного освітлення робочого місця користувача комп’ютера.
- •27.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з комп’ютерною технікою
- •28.Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з комп’ютерною технікою.
- •29.Електробезпека комп’ютерного обладнання
- •30.Однофазне вімкнення людини в електричну мережу.
- •31.Захисне заземлення.
- •32.Двохфазне ввімкнення людини в електричну мережу
- •33.Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом
- •34.Однофазне двохконтактне ввімкнення людини в електричну мережу
- •35.Захист від дотику до частин електричного обладнання, що проводять струм
- •36.Занулення
- •37.Крокова напруга.
- •38.Захисне вимкнення
- •39.Організація служби пожежної безпеки на підприємстві
- •40.Пожежна профілактика електрообладнання
- •42.Причини виникнення пожеж та небезпечні чинники при пожежі Причини пожеж
- •Негативні й шкідливі чинники пожеж
- •43.Категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці
- •44.Класи приміщень за ступенем пожежної небезпеки згідно пуе.
- •45.Класи приміщень за ступенем вибухонебезпечності згідно пуе.
- •46.Блискавкозахист.
- •47.Навчання працівників з питань пожежної безпеки
- •Дія персоналу під час виникнення пожежі
27.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з комп’ютерною технікою
Є три групи користувачів:
1) програмісти – через кожну годину роботи за ПК – 15 хв. перерви;
2) системні адміністратори – через кожні 2 години роботи за ПК – 10 хв. перерви;
3) оператор комп’ютерного набору – через кожну годину роботи за ПК – 10 хв. перерви.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють
застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години. При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин. З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна змісту роботи). Чередування вводу даних та редагування текстів. Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподимії, запобігання втомі доцільні деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ. В окремих випадках – при хронічних скаргах працюючих з ПК на зорове втомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також
застосування засобів локального захисту очей – допускаються індивідуальних підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характера праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ПК.
28.Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з комп’ютерною технікою.
На одного робочого: S = 6 м2, V = 20 м3
S = 4,5 м2, V = 15 м3.
Робочі місця слід розташовувати відносно світлових прорізів і вікон. Відстань від вікон – 1,5 м., від стін – 1 м., між робочими місцями (столами) – 1,5 м.
Конструкція робочого столу має "відповідати сучасним
вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина – забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600...1400 мм, глибина – 800..1000 м. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння – до 15 град. вперед і до 5 град. назад. Екран ПК має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Розташування екрана ПК має забезпечувати зручність
зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30 град. до нормальної лінії погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовольному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15 град. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.