lek_men / категорiйний_апарат

Державне споживання –видатки на утримання державного апарату (управлінського, правоохоронного, судового, армії...)

Бюджетне фінансування – своєрідне повернення суспільству частини централізованого у бюджеті ВВП.

Форми бюджетного фінансування:

• Бюджетні інвестиції – форма фінансування капітальних вкладень (виділення коштів окремим підприємствам, міністерствам, відомствам коштів під певні об'єкти або для фінансування інвестиційного проекту).

• Державні трансферти – цільове, безповоротне та безоплатне виділення коштів з бюджету конкретним суб'єктам у вигляді державних субсидій, субвенцій, дотацій.

• Субсидії – виділяються фізичним і юридичним особам і мають форму фінансової допомоги чи відшкодування витрат доходів.

• Субвенції – надаються юридичним особам і передбачають спільну участь отримувача і бюджету у фінансуванні певних витрат.

• Дотації – надаються юридичним особам на покриття збитків, але у тому разі, коли такі викликані незалежними від підприємства причинами.

Бюджетні кредити – надання коштів з бюджету СПД на поворотній основі, більш пільгових умовах та за нижчими процентними ставками ніж банківські.

Кошторисне фінансування – виділення коштів з бюджету на такі напрями видатків, як соціальна сфера, соцзабезпечення, фундаментальні дослідження, оборона, управління, на основі спеціального планового документа – кошторису.

Зведений бюджет України

групи доходів та видатків

Доходи

податкові надходження

з них:

непрямі податки

у тому числі: ПДВ

акцизний збір

мито

Прямі податки

у тому числі: податок на прибуток

податок з доходів фізичних осіб

податки на власність

земельний податок

Платежі за ресурси та інші податкові платежі

Неподаткові надходження

Дефіцит

Видатки

Соціальний захист населення

Соціально-культурна сфера

Фундаментальні дослідження

Економічна діяльність держави

Національна оборона

Управління

Видатки на обслуговування державного боргу разом з них: з зовнішнього внутрішнього

Інші видатки

Профіцит

Державні позики, на підставі угод, оформляються кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій та фінансових інституцій.

Облігація – боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу.

Казначейські зобов’язання (векселі) – мають характер боргового зобов'язання, спрямованого лише на покриття бюджетного дефіциту.

Ринкові позики – їх облігації вільно купуються, продаються, перепродаються на ринку ЦП.

Неринкові позики – не допускають виходу їх ЦП ринок, їх власники не можуть здійснити перепродаж.

Заставні позики – забезпечуються державним майном чи конкретними доходами.

Беззаставні позики – їх надійність визначається авторитетом держави.

Короткострокові позики – термін погашення до 1 року.

Середньострокові позики – термін погашення від 1 до 5 років.

Довгострокові позики – термін погашення від 5 років.

Процентні позики – дохід встановлюється у вигляді позичкового процента. Виплата проводиться щорічно, раз на півріччя, щоквартально.

Виграшні позики – виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів тим кредиторам, чиї облігації виграли.

Дисконтні позики – дохід кредитора формує різниця між ціною купівлі зі знижкою державних ЦП та їх ціною їх погашення за номінальною вартістю.

Конверсія – зміна доходності позик у разі зміни ситуації на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави, коли вона не в змозі виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація – передання зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики.

Уніфікація – об'єднання кількох позик в одну.

Обмін за регресивним співвідношенням – облігації попередніх позик обмінюються на нові з метою скорочення державного боргу.

Відстрочка – перенесення строків виплати заборгованості, при цьому виплата доходів не проводиться.

Реструктуризація – використання у комплексі чи частково зазначених вище методів.

Анулювання – повна відмова держави від своєї заборгованості.

1