5.2.3. Ширина головного пелюстка.

На основі даних, приведених на рис.5.7 – 5.16 можна визначити ШГП в кожному конкретному випадку при заданому значенні dn. Але такому представленню ДС в полярній системі властиві певні недоліки:

• при збільшенні N значення ШГП приймають настільки малі значення (рис. 5.8, вікно 3 ), що їх важко відчитати;

• невідомо скільки часткових характеристик (при N=const та, особливо, dn= const) необхідно побудувати та використати для того, щоб не пропустити характерних змін форми ДС множника АР.

Для усунення першого з вказаних недоліків пропонується використовувати ДС в прямокутній системі.

Але при аналізі АР також представляють інтерес інші питання (рис.5.1,б), які являються більш складними для аналізу. При цьому можливі два варіанти вирішення даної проблеми, тобто визначення ШГП та КСД:

• заміна дискретної АР еквівалентною неперервною АР, аналіз якої являється значно простішим;

• проведення графо-аналітичного дослідження дискретних АР, яке вимагає розробки та застування спеціальних програм.

Перший варіант (що розглядається в розділі 5.6) являється більш поширеним [2, 8] та простішим, але йому властиві певні наближення в отриманні результатів. Такі наближення пояснюються тим , що область еквівалентності неперервної АР в два менша за реальну область дискретної АР (навіть якщо в обох АР наявний єдиний головний пелюсток, рис.5.8). Другий варіант являється більш складним, але надає більш точні результати досліджень.

Таким чином, можна зробити наступні висновки про вплив вибору параметрів АР (N, dn, hn) на формування її ДС :

• збільшення кількості елементі N в складі АР, приводить, в основному, до зменшення ШГП;

• збільшення (від 0 до 1) абсолютного значення нормованого фазового зсуву |hn| приводить до зміни напрямку головного пелюстка - від поперечного випромінювання до поздовжного;

• збільшення (від 0 до 1) нормованої віддалі між сусідніми випромінювачами приводить до зменшення ШГП єдиного головного пелюстка, збільшення рівня бокових пелюстків та, навіть, заміни єдиного головного пелюстка –декількома.

5.3. Шгп множника дискретної ар в залежності від віддалі між елементами

Комбінована ДС в cферичній (script-файл s5n2, Додаток 5.2) усуває даний недолік – подає ДС множника АР у виді неперервної залежності Fm(dn) при N= const та hn=const.

Рис.5.10. Комбінована (при hn=0, N=4, в сферичній системі) ДС Fm (вікно 1) та її перерізи при dn1=1, dn2=0. 5, dn3=0.25 (вікно 2); проекція одного з перерізів на площину ХOZ (вікно 3) .

Видно, що комбіновані ДС в сферичній системі (рис.5.10) являться більш інформативними, порівняно з ДС на площині (рис.5.5 – рис.5.8): вони надають інформацію про неперервну графічну залежність Fm(dn).

Аналогічно можна використовувати (script-файл s5n3, Додаток 5.2) комбіновані ДС в прямокутній формі та її перерізи при Ɵ=const.

Рис.5.12. Комбінова (при hn=0, N=4, в прямокутній системі) ДС Fm (вікно 1) та її перерізи при Ɵ1=-90^о, Ɵ2=0^о, Ɵ3=45^о (вікно 2) .

Такі ДС також вказують на неперервну залежність множника АР від значення dn.