4.2.4. Дс на площині

Вище були приведені просторові ДС множника АР в сферичній системі. Такі ДС являються доволі інформативними та зручними для побудови результуючої ДС АР. Проекції перерізів даних просторових ДС на одну з площин дозволяють отримати ДС на площині, в даному випадку в полярній системі.

Але деколи виникає потреба отримати лише ДС на площині. Тоді немає необхідності формувати такі ДС на основі просторових, що являється більш складним. Можна значно простіше отримати ДС на площині безпосередньо.

5.2.4. Ширина головного пелюстка

На рис.5.8 – рис.5.10 приведені (при hn= const, тобто при заданому напрямку головного пелюстка) ДС множника АР при декількох фіксованих значеннях dn. Як видно, ДС в приведених випадках значно відрізняються . Виникає питання : скільки ДС при різних значеннях dn необхідно побудувати, щоб не пропустити областей характерних змін ДС, в першу чергу, зміни ШГП. Аналогічна ситуація виникає при дослідженні залежності ШГП від кількості випромінювачів N.

В даному випадку доцільно (аналогічно, як і для СВ) використовувати комбіновані просторові ДС, які представляють одну з наступних залежностей

Fm(v, dn) при hn=const , N=const (5.10,а)

Fm(v, N) при hn=const , dn=const (5.10,б)

Залежність Fm(v, dn). Дану залежність (5.11, a) , з додатковою площиною на рівні 0.7 – для визначення ШГП, можна представити наступним чином

Рис.5.6. Комбінована ДС (5.7,а) при hn=0 та N=3: просторова ДС (вікно1); проекція рівня 0.7 (вікно 2) на площину XOY; перерізи при dn=const (вікно 3); проекція одного з перерізів (при dn=0.8) на площину XOZ (вікно 4).

З приведених результатів очевидними являються наступні залежності:

• вплив (вікно 1) збільшення віддалі dn на зменшення ШГП та появу декількох головних пелюстків;

• залежність (вікно 2) ШГП від віддалі dn;

• просторові (вікно 3) ДС в прямокутній системі при двох значеннях dn=const;

• ДС на площині (вікно 4) при одному з значень dn

Очевидно, що використання комбінованих ДС надає доволі повну інформацію про вплив значення віддалі dn на основні показники множника АР, зокрема на ШГП. Наприклад, на основі даних (вікно 2) наглядно видно залежність ШГП від dn. Змінивши масштаб по осі v та здійснивши проекцію на площину YOZ (вікно 1) можна визначити динаміку росту рівня бокових пелюстків. Аналогічно змінивши масштаб по осі v (вікно 4) можна доволі точно визначити ШГП при необхідному значенні dn (наприклад, dn=0.8) .

Рис.5.7. Визначення доцільного значення dn та ШГП на основі (рис.5.6)

Видно, що в даному випадку доцільно використовувати значення dn≈ 0.8, при якому ШГП вже близька до мінімальної , а рівень бокових пелюстків ще відносно малий.

Залежність Fm(v, N). В більшості випадків важливо отримати АР з малим значенням ШГП. Саме з цією метою збільшують кількість випромінювачів в складі АР. Але з приведеного аналізу не являється очевидним, в якій мірі збільшення кількості випромінювачів впливає на зменшення ШГП. В принципі можлива ситуація, що при подальше збільшення кількості випромінювачів N стає менш ефективним. Саме вирішенню даної проблеми сприяє використання залежності (5.7.б).

Рис.5.8. Комбінована ДС (5.7,б) при hn=0 та N=3: просторова ДС (вікно1); проекція рівня 0.7 (вікно 2) на площину XOY; перерізи при dn=const (вікно 3); проекція одного з перерізів (при dn=0.8) на площину XOZ (вікно 4).

Очевидно, що використання комбінованих ДС надає доволі повну інформацію про вплив кількості випромінювачів N на основні показники множника АР, зокрема на ШГП. Наприклад, на основі даних (вікно 2) наглядно видно залежність ШГП від N. Змінивши масштаб по осі v та здійснивши проекцію на площину YOZ (вікно 1) можна визначити динаміку росту рівня бокових пелюстків. Аналогічно змінивши масштаб по осі v (вікно 4) можна доволі точно визначити ШГП при необхідному значенні dn (наприклад, dn=0.8) .

Рис.5.9. Визначення рівня бокових пелюстків та значення dn та ШГП на основі (рис.5.9)

Таким чином, комбіновані ДС надають можливість отримати дані (про вплив параметрів N або dn на характер зміни ДС множника АР ) у вигляді неперервної залежності