Тема

МОНТАЖ ПРИЛАДІВ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ВИТРАТИ.

1..Монтаж звужуючих пристроїв.

Звужуючі пристрої повинні монтуватись в попередньо встановлених фланцях тільки після очистки і продувки технологічних трубопроводів (бажано перед опресовкою). Встановлення звужуючих пристроїв повинна проводитись так, щоб в робочому стані позначення на їх корпусах були доступні для огляду.

Звужуючий пристрій можна встановлювати тільки на прямому участку трубопроводу, від положення цього участку в просторі. При виборі місця встановлення звужуючого пристрою необхідно мати на увазі, що вимірюваний потік в цьому місці повинен цілком заповнити січення трубопроводу.

До основних конструктивних факторів трубопроводу, що впливають на похибку вимірювання витрати відносяться:

• відхилення дійсних діаметрів участків від розрахункових значень, овальність трубопроводів, дефекти прямих участків трубопроводу, довжина прямих участків трубопроводу, довжина прямих участків до і після звужуючого пристрою.

Прямий участок трубопроводу перед звужуючим пристроєм повинен мати кругле січення на довжині не менше 2D₂₀. Результати окремих вимірювань діаметру на тій довжині в любих різних площинах не повинні відрізнятись більше ніж на 0,3% від середнього діаметру.

На внутрішній частині поверхні участку трубопроводу довжиною 2D₂₀ перед звужуючим пристроєм і за ним не повинно бути ніяких уступів, а також незамітних неозброєним оком наростів і нерівностей від заклепок, зварних швів і т.д. Допускається уступ перед звужуючим пристроєм в місці стику, якщо h·100%/D≤0,3% де h – висота уступу в трубопроводі, а D – його діаметр.

Велика висота вказує на непридатність даного участку трубопроводу. Допустима висота уступу на прямому участку трубопроводу за звужуючим пристроєм може бути в 3 рази більшою вказаних вище для вимірювального участку перед звужуючим пристроєм.

Звужуючі пристрої необхідно встановлювати на прямих участках, що не мають беспосередньо біля звужуючих пристроїв місцевих опорів (колін, кутників, засувок, вентилів, конічних вставок).

Як вказувалось вище, одним з найважливіших факторів, що впливають на точність вимірювання витрати рідин і газів, є правильно вибрана відстань між місцевими опорами і звужуючими пристроями (L₁ -перед і L₂ – після звужуючого пристрою, а також L₃ – між сусідніми звужуючими пристроями), тобто оптимальні довжини прямих участків.

В залежності від виду опору міняється і довжина прямого участку трубопроводу біля звужуючого пристрою і відповідно міняється відношення L/D, яке знаходиться з відповідних таблиць і графіків.

2..Схеми встановлення і обв’язки дифманометрів.

Всі дифманометри системи ДСП складені з чотирьох основних блоків: вертикального чутливого елементу, перетворення і блоку вихідного сигналу. Ці прилади мають єдиний уніфікований вузол кріплення, що дає можливість в залежності від умов монтажу закріпити прилад на трубі або на площині. Розглянемо можливі варіанти закріплення приладів системи ДСП.

Способи закріплення дифманометрів на вертикальній трубі (а), на горизонтальній (в), на горизонтальній площині (г):

1–вертикальний блок;

2-блок перетворення;

3-блок вихідного сигналу;

4-блок чутливого елементу;

5-установочна конструкція;

6-вертикальна труба;

7-горизонтальна труба;

8-площина.

Монтаж дифманометрів включає в себе дві основні операції встановлення і зв’язку. Встановлення – це закріплення приладів на будівельних елементах споруд і будинків, котра виконується при допомозі установочних конструкцій. Оскільки обов’язки заключається в з’єднанні дифманометра з вимірювальною схемою. Імпульсні лінії, що з’єднують прилад з звужуючим пристроєм, мають достатню довжину (до 50м). Для мембранних дифманометрів типу ДМ ця відстань буває не більше 15м. Рекомендована гранична довжина імпульсних ліній для дифманометрів типу "Сапфір-22ДД" також рівна 15м.

3..Вимірювальні схеми з вузлами обв’язки

Умовами, що визначають вибір конструкції встановлення є: тип і конструктивні особливості дифманометра, вимірювальне середовище і його параметри, вид вихідного сигналу і різновид живлення, взаємне розміщення дифманометра і відбірного пристрою, оточуюче середовище, місце встановлення.

Будь-яка установочна конструкція для більшості дифманометрів розділяється на дві основні складові: підставку під прилад і опору для кріплення до елементу будинку або споруди. Таке розділення в більшості випадків дозволяє зробити опору незажну від типу дифманометра.

Підставка ДСП для дифманометрів ДМ – П1, ДМП – 2, 13ДД11, САПФІР – 22ДД по ТК4-3240-83;

Основи всіх типів підставок однакові, їх установочні отвори і габаритні розміри уніфіковані для з’єднання з опорами, які також уніфіковані. До опор належать кронштейни для установки дифманометрів на стіні, стойки для установки дифманометрів на підлозі, штативи для групової установки дифманометрів

4..Монтаж дифманометрів.

Перед подачею на монтаж дифманометри повинні пройти передмонтажну перевірку, котра представляє собою комплекс контролю окремих характеристик приладу з метою виявлення можливих несправностей, визваних умовами зберігання і транспортування.

До початку робіт по встановленню приладу повинні бути змонтовані імпульсні труби від звужуючого пристрою. Кінці труб на вертикальній ділянці підводу до місця встановлення приладу повинні мати запас по довжині в 50-100 мм при підводі труб як зверху, так і знизу.

Правильність встановлення дифманометра на опорі провіряють по рівню і відвісу, після чого кінці труб обв’язки “прихваткою” з’єднують з кінцями імпульсних труб. Знову провіряють правильність встановлення приладу і кінцево закріплюють його на опорі. Кінцево затягують гайки з’єднувачів дренажних і продувачних ліній обв’язки. Якщо після цих операцій прилад не змінинив свого положення відносно горизонтальних і вертикальних осей, заварюють стики імпульсних труб траси і обв’язки.

Схеми з’єднувальних ліній при вимірюванні витрати рідин. Для вимірювання витрати неагресивних рідин існують три основних схеми.

Дифманометр розміщений нижче звужуючого пристрою.

1. звужуючий пристрій;

2. продувочні вентилі;

3. запорні вентилі;

4. дифманометр;

5. відстійні посудини;

6. газозбірники;

Дифманометр розміщений нижче звужуючого пристрою, але одностороній нахил з’єднувальних ліній виконати неможливо.

Дифманометр встановлений вище звужуючого пристрою.

Якщо властивості вимірювального середовища (агресивність) або умови експлуатації не дозволяють здійснити безпосереднє підключення дифманометра до звужуючого пристрою, а в з’єднувальній лінії включають розділювальні посудини, які розміщюють максимально близько до звужуючого пристрою, щоб якомога меньша частина вимірювальної схеми контактувала з агресивним середовищем і щоб чутливий елемент прладу знаходився від неї якомога далі, тим самим збільшується степінь захисту дифманоиетра.

Схеми з’єднувальних ліній при вимірюванні витрати рідини з розділювальними посудинами (вимірювальна рідина легша розділювальної):

а). Дифманометр розміщений нижче звужуючого пристрою.

1. звужуючий пристрій;

2. запірний вентель;

3. зрівноважувальний вентиль;

4. початковий рівень розділювальної рідини;

5. кінцевий рівень розділювальної рідини;

6. продувочні вентилі;

7. дифманометр;

8. розділювальна рідина;

9. вимірювальна рідина;

10. газозбірник;

Лінії від звужувального пристрою підводять до верхньої частини посудини. Вимірювальна рідина знаходиться над розділювальною і займає об’єм в посудині до рівня 4. Починаючи з цього рівня, посудина і з’єднувальні лінії заповнені розділювальною рідиною, максимальний рівень якої не повинен бути нижче лінії 5. Якщо рівень розділювальної рідини підніметься вище лінії 4 при значному зростанні витрати і перепаду тиску, можливе попадання частини розділювальної рідини в трубопровід. В результаті в плюсовій і мінусовій лініях становляться не рівні стовпи розділювальної рідини.

Також недопустиме зниження рівня розділювальної рідини за границею лінії 5, оскільки стане не можливим контроль рівнів розділювальної рідини в посудині.

6