^{9 LEC} Засоби захисту в операційній системі Windows

+ Архітектура операційної системи Windows

• Компоненти підсистеми захисту Windows

• Підсистема розмежування доступу

• Підсистема аудита

• Причини вразливості Windows

1.1. Основні відомості про систему

Розділ присвячено засобам безпеки операційних систем Microsoft Windows. У цій книжці буде розглянуто лише ОС лінійки Windows NT. Інші операційні системи, на кшталт Windows 95/98/МЕ, а також ОС, призначені для портативних при­строїв (кишенькових комп'ютерів, комунікаторів), тут не розглядатимуться.

13.1.1. Стисло про історію створемия системи

В основу архітектури Windows NT покладено принципи, сформульовані Девідом Катлером (David Cutler) ще в середині 70-х років минулого століття. Він тоді працював у корпорації Digital Equipment Corporation (DEC) і керував розроблен­ням ОС VMS для 32-розрядних комп'ютерів VAX. Девід Катлер відомий також як розробник RSX-1 ІМдля міні-комп'ютерів PDP-11 (60]. У 1988 році Білл Гейтс (Bill Gates) прийняв рішення про створення серверної ОС, здатної конкурувати з клонами UNIX, і залучив до цієї роботи Девіда Катлера. Його команда отримала завдання створити ОС для нового RISC-процесора Intel i860 з кодовою назвою N-Ten. За однією із версій абревіатура NT походить саме з цієї назви. Перші фрагменти коду системи були готові вже у грудні 1988 року. Але незабаром з'я­сувалося, що i860 не здатен ефективно виконувати написаний код, і розробни­кам довелося переорієнтуватися спочатку на процесор MIPS R3000, а згодом і на Intel 80386. Вирішальне значення для успіху швйДкоґо перенесення доробку на інші платформи мала архітектура мікроядра, яку було покладено в основу NT.

У 1990 році було анонсовано операційну систему Windows 3.0, яка мала при­голомшливий успіх. 3 ії появою корпорація Майкрософт переорієнтувала роз­робників NT на проектування Win32 API (Application Program Interface — інтер­фейс прикладної програми), подібного до інтерфейсу Winl6. Це дало змогу легко переносити застосування з десктопної платформи на серверну. У Windows 3.0 та­кож було запозичено графічний інтерфейс, назву «Windows» і навіть номер версії.

У липні 1993 року нова серверяа операційна система від Майкрософт, шо дістала назву Windows NT 3.1, побачила світ. Ця ОС підтримувала ие лише Win32 АРІ, але й DOS, Winl6, POSIX і OS/2 АРІ.

У вересні 1994 року вийшла версія Windows NT 3.5, в якій велику увагу було приділено ефективності, швидкодії, а також організації взаємодії з мережами NetWare — тогочасним лідером на ринку локальних мереж. Майкрософт розро­била дуже вдалого власного клієнта NetWare, якого використовували й після ви­ходу оригінального програмного забезпечення від NoveU.

До версії NT 4.0 можна було говорити про деяку подібність архітектур Win­dows NT і UNIX. Ідея відтворення архітектурної моделі X Window Systern -UNIX виникла саме із «серверної орієнтації» NT. Але спроба інтегрувати у Win­dows NT популярне віконне середовище Windows 95 виявилася невдалою: швид­кодія графічної оболонки в режимі користувача не витримувала критики. Відтак у випуску Windows NT 4.0 графічну підсистему було введено в ядро.

Наступним етапом була Windows NT 5.0, яка вийшла 2000 року під назвою Windows 2000. Система мала нові зручні інтерфейси адміністрування, модифі­ковану відмовостійку файлову систему, високу продуктивність. Наступна версія клієнтської (десктопної) системи, що побачила світ у 2002 році, дістала назву Windows XP. Пізніше вийшла серверна система Windows 2003 Server.

Зазначимо, що, незважаючи на зростаючу складність ОС, якість продукції Майк­рософт за останні десять років помітно зросла. Передусім це стосується стабіль­ності та безпеки системи. Зараз Windows XP є безумовним лідером серед десктоп-них ОС, a Windows 2003 Server займає чільне місце серед серверних систем.

У цьому розділі буде розглянуто спільні для всіх ОС Windows NT можливості засобів захисту. Використовуючи назву Windows, ми матимемо на увазі найпо­ширеніші версії цієї платформи — Windows XP та Windows 2003 Server.

Останні версії Windows — Vista і Server 2008 — також спадкоємці архітектури Windows NT, але мають певні відмінності й тому потребують окремого розгляду.