Пукач лекції 1-16 / Lektsiya-16
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лекція 16. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначений інтеграл. |
1. Означення та властивості визначеного інтеграла. |
|
|
|
||||||
Задача про знаходження площі криволінійної трапеції. |
|
|
|
||||||
Історично поняття первісної функції тісно пов’язане зі задачею про знаходження площі фігури. |
|||||||||
Нехай на відрізку a, b |
задана неперервна функція |
y = f ( x) , що набуває лише невід’ємних значень |
|||||||
(рис.1). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
y = |
f ( x ) |
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
A a |
x 1 |
x i - 1 |
x i |
D x i x i |
x n - 1 |
b D |
x |
|
|
|
Рис.1. Криволінійна трапеція |
|
|
||||
Розглянемо фігуру |
ABCD , що обмежена кривою |
y = f ( x) , вертикальними прямими x = a, x = b |
і |
||||
відрізком a; b |
осі |
OX . Така фігура називається |
криволінійною трапецією. Поділимо її основу |
||||
довільними точками |
a = x0 , x1, ... , xn = b на n частин, причому |
x0 x1 ... xn і |
введемо позначення |
||||
Dx1 = x1 x0 ; |
Dx2 = x2 x1 ; |
Dxn = xn xn 1 . |
|
трапеція ABCD |
|
n |
|
Якщо через |
точки поділу |
провести вертикальні |
прямі, то |
розіб’ється на |
|||
криволінійних трапецій. Замінимо тепер наближено кожну трапецію деяким прямокутником, основа якого така ж, як у трапеції, а висота збігається з ординатою однієї із точок лінії yi = f (xi ) . Тоді площа
криволінійної трапеції S наближено може бути замінена площею деякої східчастої фігури, складеної з окремих прямокутників
n |
n |
Sn = å yi Dxi = å f (xi ) Dxi . |
|
i=1 |
i=1 |
Якщо всі довжини Dxi прямують до нуля, то різниця між точним S і наближеним Sn значеннями площі трапеції S Sn також наближається до нуля. Отже, точним значенням площі можна вважати
S = lim S |
n |
= lim |
n |
y Dx = lim |
||
Dx |
®0 |
n®¥ |
å i i |
n®¥ |
||
i |
|
|
|
i=1 |
|
|
n
å f (xi ) Dxi .
i=1
Означення визначеного інтеграла. |
|
|
|||||
Враховуючи наведені вище позначення, введемо означення визначеного інтеграла. |
|
||||||
Означення 1. |
Число |
d = max Dx |
|
|
|
||
|
i=1,n |
i називається діаметром розбиття. |
|
||||
На кожному |
з відрізків x0 ; x1 |
, x1; x2 ,…, xn 1; xn виберемо довільним чином по точці, |
які |
||||
позначимо x1,x2 ,...,xn |
( x0 x1 |
x2 |
... xn b) і складемо суму |
|
|||
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
Sn = f (x1 ) Dx1 + f (x2 ) Dx2 + ... + f (xn ) Dxn = å f (xi ) Dxi . |
|
|||
|
|
|
|
|
|
i=1 |
|
Ця сума називається інтегральною сумою функції f ( x) |
на відрізку a; b . |
|
|||||
Сума Sn залежить від способу розбиття відрізка a; b |
на частини xi 1; xi і від вибору точок xi |
на |
|||||
кожному з цих відрізків. Виберемо такі розбиття, діаметри яких прямують до нуля (при цьому, очевидно, кількість відрізків n прямує до несінченності). Для кожного з розбиттів складемо інтегральну суму.
Припустимо, що при d ® 0 (при цьому |
n ® ¥ ) границя послідовності інтегральних сум Sn прямує до |
||||
|
|
|
|
n |
|
деякого числа |
S : |
lim Sn = lim å f (xi ) Dxi |
= S . |
||
|
|
d ®0 |
d ®0 |
i=1 |
|
|
|
|
|
|
|
Означення 2. Якщо для довільних розбиттів відрізка a; b , діаметри d яких прямують до нуля, і для
довільного вибору точок xi на відрізках xi 1; xi інтегральна сума Sn |
n |
|
|
|
|
|
||||||||||
= å f (xi ) Dxi |
прямує до одного і |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i=1 |
|
|
|
|
f ( x) на |
того ж числа S , то це число називається визначеним інтегралом (інтегралом Рімана) функції |
||||||||||||||||
відрізку a;b |
і позначається òb |
f ( x) |
dx , тобто |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ò f ( |
x) dx =limd ®0 å f (xi ) |
Dxi . |
|
|
|
|
|
|
||
|
a |
|
|
|
|
a |
i=1 |
b |
|
|
|
|
|
a; b – |
|
|
Число |
називається нижньою межею |
інтеграла, |
– |
верхньою межею, |
відрізок |
|||||||||||
інтегрування, |
x – змінна інтегрування. |
, визначеної на a; b , границя послідовності інтегральних сум |
||||||||||||||
Означення 3. Якщо для функції |
f ( x) |
|||||||||||||||
існує в сенсі означення 2, то функція |
f ( x) |
називається інтегровною (за Ріманом) на відрізку a; b . |
||||||||||||||
Необхідною умовою |
існування |
визначеного інтеграла |
на |
відрізку |
a; b |
є обмеженість |
функції |
|||||||||
y = f ( x) |
на цьому відрізку. Дійсно, якщо функція була б необмеженою, то за рахунок вибору точки x |
|||||||||||||||
можна зробити значення |
f (x ) , а разом з ним і інтегральну суму, як завгодно великою. За цих умов |
|||||||||||||||
скінченної границі S , очевидно, не існувало б. Тому надалі вважатимемо, що розглядувані функції є |
||||||||||||||||
обмежені, тобто m £ f ( x) |
£ M . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Суми Дарбу та їх властивості. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Позначимо через m і M відповідно найменше та найбільше значення функції f ( |
x) на відрізку a;b . |
|||||||||||||||
Найменше та найбільше значення функції |
f ( x) |
на кожному з інтервалів xi 1; xi |
(i = |
|
) позначимо mi і |
|||||||||||
1, n |
||||||||||||||||
M i відповідно. Зауважимо, що існування вказаних найменших і найбільших значень гарантує теорема Вейєрштраса. Побудуємо суми
n |
|
n |
Sn = m1Dx1 + m2Dx2 + ... + mn Dxn = åmi Dxi ; |
|
= M1Dx1 + M 2Dx2 + ... + M n Dxn = åM i Dxi , |
Sn |
||
i=1 |
|
i=1 |
які називаються нижньою і верхньою інтегральними сумами Дарбу. Для невід’ємної функції ( f ( x) ³ 0)
вони мають такий зміст (рис.2, 3): нижня інтегральна сума Дарбу чисельно дорівнює площі східчастої фігури, яка складається з прямокутників та вписана в криволінійну трапецію, обмежену лініями y = f ( x) , y = 0 , x = a , x = b .
y |
|
|
|
|
y = |
f ( x ) |
|
m |
i |
|
|
|
|
|
|
0 |
a |
x 1 |
x i - 1 |
x i |
x n - 1 |
b |
x |
Рис.2. Геометрична інтерпретація нижньої суми Дарбу Sn |
|||||||
Аналогічно верхня інтегральна сума Дарбу чисельно дорівнює площі східчастої фігури, описаної навколо криволінійної трапеції, обмеженої лініями y = f ( x) , y = 0 , x = a , x = b .
y |
|
|
|
|
y |
=f |
( x ) |
|
|
M |
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Геометрична |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інтерпретація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
верхньої суми |
|
|
a |
x 1 |
x i-1 |
x i |
x n-1 |
|
|
Дарбу |
Sn |
0 |
|
b |
x |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Нижня |
та |
верхня інтегральні суми мають такі властивості.
1. Sn £ Sn £ Sn .
Оскільки для довільної точки xi |
з відрізку xi 1; xi |
правильною є нерівність mi £ f (xi ) £ Mi , а, отже, |
|||||||||
і mi Dxi £ f (xi ) Dxi £ MiDxi |
( Dxi > 0) |
n |
n |
n |
|||||||
, то åmi Dxi £ å f (xi ) Dxi £ åMi Dxi . |
|||||||||||
|
|
i=1 |
i=1 |
i=1 |
|||||||
n |
n |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
Оскільки åmi Dxi = Sn , åM i Dxi = |
|
, |
å f (xi ) Dxi = Sn , то матимемо |
Sn |
£ Sn £ |
|
. |
||||
Sn |
|||||||||||
Sn |
|||||||||||
i=1 |
i=1 |
|
|
|
i=1 |
|
|
|
|
|
|
2. m( b a) £ Sn £ Sn £ M ( b a) , де m і M відповідно найменше та найбільше значення функції f ( x) на відрізку a;b .
Умова існування визначеного інтеграла.
За допомогою сум Дарбу можна сформулювати критерій існування визначеного інтеграла.
Теорема 1. Для існування визначеного інтеграла необхідно та достатньо, щоб |
lim( |
Sn |
Sn ) = 0 . |
|
|||||
|
|
|
|
d ®0 |
|
|
|
|
|
Вкажемо декілька класів інтегровних функцій. |
|
|
|
|
|
|
|
||
1. Якщо функція |
f ( x) |
неперервна на a;b , то вона інтегровна на цьому відрізку. |
|
|
|
|
|
|
|
2. Якщо функція |
f ( |
x) неперервна на a;b всюди за виключенням скінченної |
кількості точок, |
які є |
|||||
точками усувного розриву або точками розриву першого роду, то вона інтегровна на цьому відрізку. |
|
|
|||||||
3. Якщо функція |
f ( x) |
монотонна і обмежена на a;b , то вона інтегровна на цьому відрізку. |
|
|
|
||||
2. Геометричний та фізичний зміст визначеного інтеграла. |
|
|
|
|
|
|
|||
Геометричний зміст визначеного інтеграла: для невід’ємної функції y = f ( x) |
інтеграл |
òb |
f ( x) dx |
||||||
|
|
|
обмеженої лініями x = a , x = b , |
y = f ( x) |
a |
|
|
||
чисельно дорівнює площі криволінійної трапеції, |
, та |
віссю |
|||||||
абсцис y = 0 . |
|
|
v = v( t ) – швидкість прямолінійного руху точки, то |
||||||
Фізичний зміст визначеного інтеграла: якщо |
|||||||||
S = Tòv( t ) dt – шлях, пройдений нею за проміжок часу 0;T .
0
3. Основні властивості визначеного інтеграла.
Властивості, що визначаються рівностями.
1. Величина визначеного інтеграла не залежить від змінної інтегрування: òb f ( x) dx = òb f ( t) dt .
a |
a |
2. При зміні порядку інтегрування знак інтеграла змінюється на протилежний: òb f ( x) dx = òa f ( x) dx .
a |
b |
a
З цієї властивості випливає, що ò f ( x) dx = 0 .
a
3. Сталий множник можна виносити за знак інтеграла: òb Af ( x) dx = Aòb f ( x) dx .
aa
4.Якщо функції f ( x) і g ( x) функція, причому
5.Якщо f ( x) інтегровна на
інтегровні на a;b , то їх сума f ( x) + g ( x) |
також інтегровна на a; b |
||||
òb ( |
f ( x) + g ( x) ) dx = òb |
f ( x) dx + òb g ( x) dx . |
|
||
a |
|
a |
|
a |
|
a; c |
і c; b , то вона інтегровна на a; b , причому |
||||
òc |
f ( x) dx + òb |
f ( x) dx = òb |
f ( x) dx . |
|
|
a |
c |
|
a |
|
|
Зауваження. Точка c може не належати a; b .
Властивості, що визначаються нерівностями.
Вкажемо декілька властивостей визначених інтегралів, що виражаються нерівностями, причому
вважаємо, що a b . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1. Якщо |
f ( x) |
інтегровна на a; b і f ( x) ³ 0 , то òb |
f ( x) dx ³ 0 . |
|||||||||
|
|
інтегровна на a; b , то функція |
|
a |
|
|
також інтегровна на a; b , причому |
|||||
2. Якщо |
f ( x) |
|
f ( x) |
|
||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
òb |
f ( x) dx £ òb |
|
|
f ( x) |
|
dx . |
||||
|
|
|
|
|||||||||
aa
3.Якщо функція f ( x) неперервна на a; b і M та m – її найбільше і найменше значення на цьому відрізку, то
m( b a) £ òb |
f ( x) dx £ M ( b a) . |
|
|
|
a |
|
|
|
|
4. Якщо f ( x) і g ( x) інтегровні на a; b , і f ( x) £ g ( x) на цьому відрізку, то òb |
f ( x) dx £ òb g ( x) dx . |
|||
|
|
a |
|
a |
Приклад. Вияснити (не обчислюючи), який з інтегралів більший: ò1 |
x3 cos2 xdx чи ò1 |
x2 cos2 xdx . |
||
|
0 |
|
0 |
|
Розв’язання. Оскільки x3 £ x2 при 0 £ x £1 та cos2 x ³ 0 , то x3 cos2 x £ x2 cos2 x і, згідно з властивістю 4, другий інтеграл не менший за перший, тобто ò1 x3 cos2 xdx £ ò1 x2 cos2 xdx .
00
|
|
2p |
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад. Оцінити інтеграл |
ò |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
11+ 3cos x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Розв’язання. Найбільшого значення підінтегральна функція f ( |
x) = |
1 |
|
|
|
набуває при |
x = p , бо |
||||||||||||||||
11+ 3cos x |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
cosp = 1 і знаменник |
функції |
найменший, |
тобто |
M = f (p ) = |
. Аналогічно, |
при |
x = 0 |
та |
x = 2p |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 £ f ( |
|
|
1 |
|
|
підінтегральна функція |
набуває |
найменшого |
значення: m = f ( 0) |
= f ( 2p ) = |
|
. Отже, |
x) £ |
на |
|||||||||||||||
14 |
14 |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
||||||
відрізку 0;2p , звідки, враховуючи властивість 3 ( b a = 2p ), матимемо |
p £ |
2òp |
f ( x) dx £ p . |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
0 |
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
||
Теорема 2 (про середнє значення). Якщо функція |
f ( x) |
неперервна на a;b , то на цьому відрізку існує |
|||||||||||||||||||||
така точка x , для якої виконується співвідношення òb |
f ( x) |
dx = f (x ) ( b a) . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Доведення. Нехай a b . Тоді, якщо m і M є відповідно найменшим і найбільшим значенням функції
f ( x) на відрізку a; b , то, згідно з властивістю 3, m £ |
1 |
òb |
f ( x) dx £ M . Позначимо |
1 |
òb |
f ( x) dx = m , |
|
|
|||||
|
b a a |
|
b a a |
|
||
де m £ m £ M . Оскільки функція |
f ( x) неперервна |
на a;b , |
то на цьому відрізку вона набуває всіх |
|||||||||||
проміжних значень між m і M , тобто існує така точка x , що m = f ( x ) і òb |
f ( x) dx = f (x ) ( b a) . |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
Означення 4. Число f (x ) = |
1 |
òb |
f ( x) dx |
називається середнім значенням функції |
f ( x) на відрізку |
|||||||||
a; b . |
|
|
b a a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Геометрична інтерпретація теореми про середнє значення. Площа криволінійної трапеції, яка |
||||||||||||||
обмежена |
графіком |
неперервної |
функції |
|
y = f ( x) |
на |
відрізку |
a; b , дорівнює |
площі |
деякого |
||||
прямокутника з тією ж основою і висотою h = f (x ) , де x a;b |
(рис.4). |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
y = |
f ( x ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f ( x ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
a |
|
|
x |
b |
x |
|
|
|
|
|
Рис.4. Геометрична інтерпретація теореми про середнє значення |
|
|
||||||||||
4. Інтеграл зі змінною верхньою межею. Теорема Лейбніца.
Нехай в інтегралі òb |
f ( x) dx нижня межа a фіксована, а верхня межа b змінюється. Тоді значення |
a |
|
інтеграла залежить від b і є функцією від верхньої межі. Оскільки верхня межа змінюється, то позначимо її через x , а змінною інтегрування нехай буде t . Отримаємо функцію, що залежить від x , яку позначимо
F( x) і назвемо інтегралом зі змінною верхньою межею:
|
|
|
|
|
|
F( x) = òx |
f ( t ) dt . |
|
|
|
|
|
|||||
Ця функція має наступні властивості. |
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
є неперервною функцією змінної x на цьому |
||||||||||||
Теорема 3. Якщо |
f ( x) – інтегровна на a,b , то F( x) |
||||||||||||||||
проміжку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Теорема 4 (Лейбніца). Якщо |
f ( x) – неперервна функція і F( x) = ò f ( t ) dt , то F¢( x) = f ( x) . |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
Доведення. Надаючи аргументу x приросту Dx , матимемо: |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
x+Dx |
|
x |
|
|
|
x+Dx |
|
|
|
||||
|
|
|
F( x + Dx) = |
ò |
f ( t) dt = ò f ( t) |
dt + ò |
f ( t ) dt . |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
a |
|
a |
|
|
x |
|
|
|
|
|
||
Тоді приріст функції F( x) запишеться наступним чином: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
x |
|
x+Dx |
|
|
x |
|
|
x+Dx |
|
|||
|
DF ( x) = F ( x + Dx) F ( x) |
= ò f ( t ) dt + ò f |
( t ) dt ò f ( t ) dt = ò f |
( t ) dt . |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
a |
|
|
x |
|
|
a |
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x+Dx |
|
Застосуємо |
до |
останнього |
інтеграла |
|
теорему |
про |
середнє |
DF ( x) = ò |
f ( t) dt = f (x ) Dx , де |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
DF( |
x) |
|
|
|
f (x ) Dx |
|
|
x |
|
|
x x; x + Dx . За означенням похідної |
F¢( |
x) = lim |
|
= lim |
|
= lim f (x ) . Оскільки x ® x |
|||||||||||
|
Dx |
|
|
|
Dx |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Dx®0 |
|
|
|
Dx®0 |
|
Dx®0 |
|
||||
при Dx ® 0 і |
f ( x) |
– неперервна функція, то |
F¢( x) = lim f (x ) |
= lim f |
(x ) = f ( |
x) |
. |
|
|||||||||
|
Dx®0 |
|
|
|
x ®x |
|
|
|
|
||||||||
Іншими словами, теорему 4 можна сформулювати так: похідна від інтеграла зі змінною верхньою межею x дорівнює значенню підінтегральної функції в точці x .
Зауваження. Оскільки F¢( x) = f ( x) , то функцію F( x) = òx f ( t ) dt можна розглядати як первісну функції
f ( x) , яка дорівнює нулю при x = a . |
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Геометрична |
інтерпретація |
теореми 4. |
Інтеграл |
F( x) = òx |
f ( t ) |
dt |
чисельно |
дорівнює |
площі |
|||
криволінійної трапеції ABCD . |
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
y |
|
|
y |
= |
f ( x ) |
|
|
|
|
|
|
|
f ( x ) |
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
Ф ( x ) |
D Ф |
( |
x ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
D |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
0 |
a |
x |
|
x |
x + D x |
|
|
|
||
|
Рис.5. Геометрична інтерпретація теореми 4 |
|
|
|
||||||||
Приріст DF ( x) = F( x + Dx) F( |
x) = f (x ) Dx |
(згідно з теоремою про середнє) дорівнює площі |
||||||||||
криволінійної трапеції з основою Dx ; похідна F¢( x) = f ( x) |
дорівнює довжині відрізка CD . |
|
||||||||||
5. Обчислення визначених інтегралів. Формула Ньютона-Лейбніца.
Якщо F ( x) – довільна первісна неперервної на a,b |
функції f ( x) , то правильною є формула |
|||||||
|
|
|
òb |
f ( x) dx = F ( b) F ( a) , |
|
|||
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
яка називається формулою Ньютона-Лейбніца. |
|
x) . Згідно з теоремою 4 функція òx |
|
|||||
Доведення. Нехай F ( x) – деяка первісна функції f ( |
f ( t) dt є також |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
первісною функції |
|
f ( |
x) . Проте дві довільні первісні функції |
f ( x) відрізняються між собою на стале |
||||
число C . Отже, òx |
f ( t) |
dt = F ( x) + C . Покладемо |
x = a , тоді òa |
f ( t ) dt = F ( a) + C або 0 = F ( a) + C , звідки |
||||
a |
|
|
|
|
|
a |
|
|
C = F ( a) . Отже, |
òx |
f ( t) dt = F ( x) F ( a) . |
А |
при |
x = b |
отримаємо формулу Ньютона-Лейбніца: |
||
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
òb f ( t) dt = F ( b) F ( a) .
a
Якщо ввести позначення F ( b) F ( a) = F ( x) ba , то формулу Ньютона-Лейбніца можна записати у вигляді
b
ò f ( x) dx = F ( x) ba .
a
Зауваження. Різниця F ( b) F ( a) не залежить від вибору первісної F ( x) , оскільки всі первісні
відрізняються на сталу величину.
Формула Ньютона-Лейбніца дає зручний спосіб обчислення визначеного інтеграла у тому випадку, коли
відома первісна підінтегральної функції. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Приклад. За формулою Ньютона-Лейбніца обчислити інтеграли: 1) ò4 |
|
|
|
|
|
|
2) òp sin |
x |
dx . |
|||||||||||||||
|
xdx ; |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
2 |
|
||
Розв’язання. 1) ò4 |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
2) òp sin |
x |
|
x |
|
|
p |
= 2cos p |
|
|||||
xdx = 2 x3 |
|
|
= 16 |
|
2 |
= |
14 |
; |
dx = 2cos |
|
|
+ 2cos0 = 2 . |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
1 |
3 |
|
1 |
3 |
|
3 |
|
3 |
|
0 |
2 |
|
2 |
|
0 |
|
2 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формула Ньютона-Лейбніца дає змогу практично усі формули для обчислення невизначеного інтеграла перетворити в аналогічні формули для визначеного інтеграла. Це стосується як методу заміни змінної, так і формули інтегрування частинами.
Заміна змінної у визначеному інтегралі.
Теорема 5. Нехай в інтегралі òb |
f ( x) dx функція f ( x) неперервна на відрізку a; b . Введемо нову |
a |
|
змінну t , поклавши x = j ( t ) . Нехай значенню t = за формулою x = j ( t) відповідає значення x = a , а значенню t = – значення x = b , тобто j ( ) = a , j ( ) = b . Тоді, якщо:
1) |
функція j ( t) неперервно диференційовна на ; ; |
|
2) |
складена функція f (j ( t) ) визначена і неперервна на ; , то |
|
|
b |
|
|
ò f ( x) dx = ò f (j ( t ) )j¢( t ) dt . |
|
Зауваження. Зазначимо одну особливість цієї формули. В той час, як при обчисленні невизначеного інтеграла за допомогою заміни змінних, отримавши шукану функцію через змінну t , ми повинні були повертатись до старої змінної x , то у визначеному інтегралі повертатись до старої змінної не потрібно.
|
|
|
|
|
|
1) òe |
|
|
|
|
|
ò2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
3ln x +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Приклад. Обчислити інтеграли: |
|
|
dx |
; 2) |
4 x2 dx . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Розв’язання. |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln x = |
t2 |
1 |
, |
dx |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
3ln x +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
1) |
òe |
|
dx = |
3ln x +1 = t, |
|
|
3 |
|
x = |
3 tdt; |
|
|
|
|
|
= ò2 2 t2dt = |
2 t3 |
|
|
= |
14 . |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
1 |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 3 |
9 |
|
1 |
|
9 |
|
|
|
x =1Þ t = |
3ln1+1 = |
1; x = e Þ x = t = |
|
3ln e +1 = 2 |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
2) |
Зробимо тригонометричну |
заміну |
|
змінних |
x = 2sin t , dx = 2costdt і |
встановимо |
|||||||||||||||||||||||
інтегрування: якщо x = 0 , то t = arcsin 0 = 0 ; якщо x = 2 , то t = arcsin1 = p2 . Тоді:
ò |
|
p |
4 4sin |
|
p |
p |
|
dt =( 2t + sin 2t ) |
02 |
= p |
4 x2 dx = ò |
2 t × 2costdt = 4òcos2 tdt = 4 |
ò1+ cos2t |
||||||||
2 |
|
2 |
|
|
2 |
2 |
2 |
|
p |
|
0 |
0 |
|
0 |
0 |
|
|
||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|||||||
нові межі
.
Зауваження. Якщо проміжок інтегрування є симетричним відносно початку координат, то для парної
функції òa |
f ( |
x) dx =2òa |
f ( x) dx , а для непарної функції – òa |
f ( x) dx =0 . |
|
|
||
a |
|
|
|
0 |
a |
|
|
|
Формула інтегрування частинами у визначеному інтегралі. |
|
|
||||||
Нехай |
u ( |
x) і v( x) |
– неперервнот диференційовні на відрізку a;b |
функції. Тоді d ( uv) = udv + vdu . |
||||
Інтегруючи цю рівність по проміжку від a до b , матимемо òb d ( uv) |
= òb udv + òb vdu , звідки, враховуючи, що |
|||||||
|
|
|
|
|
|
a |
a |
a |
òb d ( uv) = uv |
|
ba |
, отримаємо формулу |
|
|
|
||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
b b
òudv = uv ba òvdu ,
aa
яка називається формулою інтегрування частинами у визначеному інтегралі.
p
Приклад. Обчислити інтеграл ò4 xcos2xdx .
0
4 |
u = x, du = dx, |
||
p |
|
|
|
Розв’язання. ò x cos2xdx = |
dv = cos2xdx, v = |
1 |
sin2x |
0 |
2 |
||
|
|
|
|
|
x |
|
|
p |
|
1 |
p |
|
= |
sin2x |
|
4 |
|
ò4 |
|||
|
|
|||||||
2 |
|
|
0 |
|
2 |
0 |
||
|
|
|||||||
sin2xdx = p |
+ |
1 cos2x |
p |
= p |
|
1 . |
04 |
||||||
8 |
|
4 |
|
8 |
|
4 |
