2. Топографо-геодезичне забезпечення району робіт

На підготовчому етапі вишукувальних робіт було встановлено, що на район робіт наявні карти масштабів 1:25 000, 1:10 000, 1:5 000 та матеріали аерофотознімання 1989 р.

З пунктів планово-висотної основи наявні 4 настінні марки полігонометрії IV класу. Координати яких наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Вихідні пункти планово-висотної основи

Назва пункту	Координати, м		Висота,м Н	Клас	Опис
	Х	У
101	483,384	847,169	278,550	IV	Настінна марка
102	563,659	836,762	278,940	IV	Настінна марка
103	1482,424	750,046	264,810	IV	Настінна марка
104	1545,292	762,981	262,650	IV	Настінна марка

Настінна марка наведена на рисунку 1.1.

Рис.1.1 – Настінна марка типу 143

3. Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи

Перед початком виконання робіт необхідно ознайомитись з нормативними вимогами до полігонометрії 2-го розряду та тригонометричного нівелювання, які наведені в таблицях 1.2 та 1.3.

Таблиця 1.2 – Нормативні вимоги до полігонометрії 1 розряду

Показники	2-й розряд
Гранична довжина ходу, км:   окремого   між вихідною і вузловою точками   між вузловими точками	4.0 3.0 2.0
Граничний периметр полігону, км	12
Довжини сторін ходу, км:   найбільша   найменша   середня	0.50 0.08 0.20
Кількість сторін у ході, не більше	15
Відносна помилка ходу, не більше	1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше	10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n - кількість кутів у ході	20√n
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см:   до 500 м   від 500 до 1000 м   понад 1000 м	1 - -

Таблиця 1.3 – Нормативні вимоги до тригонометричного нівелювання

Показники	Тригонометричне нівелювання
Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля, що обчислені з окремих прийомів, не повинно перевищувати	15''
Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони на кожні 100 м відстані не повинно бути більшим від,см	4
Нев'язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати, де n - кількість ліній у ході, S - довжина лінії в метрах, см
Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю, см	1

При проведенні інженерно-геодезичних вишукувань лінійних споруд геодезичною основою слугують точки (пункти) планово-висотної знімальної геодезичної мережі, створюваної у вигляді магістральних ходів, що прокладаються уздовж траси.

Магістральні ходи знімальної геодезичної мережі при вишукуваннях лінійних споруд повинні бути прив'язані в плані і по висоті до пунктів державної або опорної геодезичної мережі не рідше ніж через 30 км.

При віддаленні пунктів державної або опорної геодезичної мережі від траси на відстань більше 5 км допускається замість планової прив'язки визначати не рідше ніж через 15 км істинні азимути сторін магістрального ходу. Методи визначення дійсних азимутів і вимоги до точності вимірювань повинні встановлюватися в програмі вишукувань.

Опорна геодезична мережа повинна проектуватися з урахуванням її подальшого використання при геодезичному забезпеченні будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність пунктів опорної геодезичної мережі при проведенні інженерно-геодезичних вишукувань слід встановлювати в програмі вишукувань з розрахунку:

- не менше чотирьох пунктів на 1 км² на забудованих територіях;

- один пункт на 1 км² на незабудованих територіях.

Гранична похибка взаємного планового положення суміжних пунктів опорної геодезичної мережі після її вирівнювання не повинна перевищувати 5см.

Планове положення пунктів опорної геодезичної мережі при інженерно-геодезичних вишукуваннях необхідно визначати методами тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, побудови лінійно-кутових мереж, а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури (приймачі GPS і ін).

Висотна прив'язка центрів пунктів опорної геодезичної мережі повинна проводитися нівелюванням IV класу або технічним (тригонометричним) нівелюванням з урахуванням типів закладених центрів, а також на основі використання супутникової геодезичної апаратури.

Методики визначення координат і висот пунктів (точок) геодезичної апаратури, виміру довжин базисних (вихідних) сторін у тріангуляції, а також виміру довжин сторін у полігонометрії електронними тахеометрами слід приймати виходячи з вимог до точності вимірювань і вказівок фірм (підприємств ) - виготовлювачів цих приладів.

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти і два вихідних дирекційних кута.

Допускаються за відсутності видимості на суміжні пункти:

• продовження ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів, що спирається на два вихідних пункти, без кутової прив'язки до вихідного дирекційного кута на одному із них;

• прокладення замкнутого ходу полігонометрії 1 і 2 розрядів, що спирається на один вихідний пункт і один вихідний дирекційний напрямок, за умови передачі або вимірювання з точок ходу дирекційного кута з похибкою не більше 15´´ в слабкому місці (середині ходу);

• координатна прив'язка - прокладення ходу полігонометрії між двома вихідними пунктами без передачі на них вихідних дирекційних кутів, при цьому для виявлення грубих помилок кутових вимірів повинні використовуватися дирекційні кути на орієнтирні знаки або азимути, отримані з астрономічних та ін. вимірювань.

Висотна опорна геодезична мережа на території проведення інженерно-геодезичних вишукувань розвивається у вигляді мереж нівелювання II, III і IV класів, а також технічного нівелювання в залежності від площі і характеру об'єкта будівництва.

Вихідними для розвитку висотної опорної геодезичної мережі для будівництва є пункти державної нівелірної мережі.

Мережа нівелювання повинна створюватися у вигляді окремих ходів, систем ходів (полігонів) або у вигляді самостійної мережі і прив'язуватися не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (реперів), як правило, вищого класу.

Допускається робити прив'язку ліній нівелювання опорної геодезичної мережі IV класу до реперів державної нівелірної мережі IV класу.

Обробка результатів польових вимірювань при створенні (розвитку) опорної геодезичної мережі повинна проводитися із застосуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.

Врівноваження проводиться методами, що забезпечують контроль отриманих результатів і виключають випадкові прорахунки при обробці даних.

Врівноваження планової опорної геодезичної мережі IV класу і нівелірної мережі IV класу повинно проводитися за методом найменших квадратів.

Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів допускається вирівнювати спрощеними способами. При цьому результати обчислень значень кутів слід округляти до цілих секунд, а величини довжин ліній і координат до 1 мм [1].

Програми для автоматизованої обробки результатів вимірювань при створенні (розвитку) опорних геодезичних мереж повинні передбачати друк:

• вихідної інформації;

• результатів рахунки;

• оцінки точності вимірювань.

В результаті виконання інженерно-геодезичних вишукувань по створенню геодезичної основи повинні бути представлені:

• відомості обстеження вихідних геодезичних пунктів (марок, реперів та ін.);

• схеми планово-висотних геодезичних мереж із зазначенням прив'язок до вихідних пунктів;

• матеріали обчислень, врівноваження і оцінки точності, відомості (каталоги) координат і висот геодезичних пунктів, нівелірних знаків і точок, закріплених постійними знаками;

• дані про метрологічну атестацію засобів вимірювань (досліджень, перевірок, еталонування приладів, компарування рейок, мірних приладів і т.д.);

• акти про здачу геодезичних пунктів і точок геодезичних мереж, закріплених постійними знаками, на спостереження за їх збереженням;

• акти польового (камерального) контролю.

По опорній геодезичній мережі додатково подаються:

• картки установлених постійних геодезичних знаків і центрів;

• журнали вимірювання напрямків (кутів), зведення виміряних напрямків і листи графічного визначення елементів приведення;

• абриси геодезичних пунктів, прив'язаних до постійних предметів місцевості;

• абриси знаків нівелювання (марок, стінних та грунтових реперів);

• журнали вимірювання базисів і довжин ліній, матеріали по визначенню їх висот;

• журнали нівелювання;

• відомості перевищень.

По планово-висотній знімальній геодезичній мережі додатково подаються:

• абриси точок, закріплених постійними знаками, і точок постійного знімального обгрунтування;

• журнали вимірювання кутів і ліній, технічного та тригонометричного нівелювання.