
- •Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт
- •Фізико-географічний опис району робіт
- •Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
- •Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
- •Розділ 2. Створення геодезичної основи
- •Проект геодезичної основи
- •Обстеження пунктів полігонометрії
- •2.3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon dtm-322
- •Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat
- •Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
- •Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500 Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- •Топографічне знімання інженерних мереж
- •Можливості програми AutoCad Civil 3d 2013
- •Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCad Civil 3d 2013
- •Розділ 4. Інженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові
- •Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького
- •Польове трасування
- •Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCad Civil 3d 2013
- •Процес побудови повздовжнього профілю
- •Побудова проектного профілю.
- •Поперечний профіль траси
- •Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт
- •5.1 Виробнича діяльність та структура підприємства
- •5.2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові
- •5.2.1 Підготовчий період
- •5.2.2. Виробничий період та технологія робіт
- •5.2.3. Заключний період
- •5.3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт
- •5.3.1. Кошторисна частина
- •5.3.2. Календарне планування робіт
Процес побудови повздовжнього профілю
Для створення профілю на головній панелі меню кнопку «Profile» та вибираємо «Create Surface Profile» (Рис.4.1.).
Рис.4.1 - Створення профілю
В вікні, яке відкриється, потрібно вибрати трасу, по якій профіль буде проходити, поверхню, яку цей профіль буде «різати», та натиснути на «Draw in profile view» для того щоб настроїти параметри викреслення самого профілю.
Задається траса для профілю, його ім’я, стиль виду профілю (Рис.4.2).
Рис.4.2 - Характеристики профіля
Станції між якими профіль буде закладатися (за замовчуванням на всю довжину траси) (Рис.4.3).
Рис.4.3 - Межі профіля
Висота самого профілю (Рис.4.4)
Рис.4.4 - Висота профіля
Підсумовуються характеристики профілю у вигляді таблиці (Рис.4.5).
Рис.4.5 - Параметри профіля
Підбирається інформація, яка буде відображатися в таблиці під самим профілем (Рис.4.6).
Рис.4.6 - Оформлення таблиці
Далі тиснемо на «Create Profile View» та вказуємо місце на кресленні де буде відображатися профіль.
Побудова проектного профілю.
Для
створення проектного профілю в головній
панелі меню натиснути на кнопку «Profile»,
вибираємо «Profile
creation
tools»
та вибираємо вид профілю (Рис.4.7).
Рис.4.7 - Побудова проектного профілю
З’являється панель для побудови і редагування створеного профілю. Вибираємо «Draw Tangents with Curves»та починаємо будувати профіль (Рис.4.8).
Рис.4.8 - Панель побудови профілю
Повздовжній профіль траси по вул.Б.Хмельницького від ПК0+00 до ПК8+94,54 наведено у додатку Б.
Поперечний профіль траси
Розріз дороги площиною, перпендикулярною до його осі, називається поперечним профілем дороги. Одним з основних елементів поперечного профілю дороги є земляне полотно. Земляне полотно - споруда, на якій розташована проїжджа частина дороги. Проїжджа частина, призначена для руху автомобілів, як правило, має дорожній одяг з різних будівельних матеріалів. Верхній шар дорожнього одягу, що знаходиться безпосередньо під впливом коліс автомобілів, називається дорожнім покриттям. По боках проїжджої частини розміщуються узбіччя, підвищують міцність краю дорожнього одягу і забезпечують безпеку руху.
В залежності від рельєфу місцевості земляне полотно влаштовують на рівні поверхні землі, в насипу або виїмки.
Крім насипів і виїмок, земляне полоню включає в себе бічні канави (кювети) для осушення дороги і відводу від неї води і резерви - неглибокі вироблення вздовж дороги, з яких було взято грунт для відсипки насипу. Бокові резерви, так само як і кювети, є засобом водовідведення.
При влаштуванні виїмок ґрунт зазвичай використовується для зведення суміжних насипів і лише у виняткових випадках, коли з-за дальності перевезення використовувати в насипу його недоцільно, грунт вивозять за межі смуги відведення або отсыпают збоку виїмки в призми правильної форми, звані відвалами, або кавальєрами. Кавальєри размешают на відстані не менше 5 м від укосу виїмки, їх висота не повинна перевищувати 3 м.
При розміщенні земляного полотна на косогорі для відводу води від полотна з нагірної сторони влаштовують кювети, нагірні канави, кювети-резерви та інші водовідвідні споруди. Проїзні частини автомобільних доріг I категорії на косогорі можуть бути влаштовані в різних рівнях.
Лінії, що відокремлюють проїжджу частину від узбіч, називаються кромками проїжджої частини. Відстань між кромками проїжджої частини визначає ширину проїзної частини дороги.
Лінії, що відокремлюють узбіччя від внутрішніх укосів земляного полотна, називаються брівками земляного полотна: відповідно відстань між брівками земляного полотна називають шириною земляного полотна. Висота насипу або глибина виїмки визначається відстанню від брівки земляного полотна до поверхні землі на осі дороги.
Крутизна укосів повинна забезпечувати стійкість земляного полотна і сприяти забезпеченню безпеки руху.
При проходженні дороги через населені пункти її поперечний профіль має свої конструктивні особливості. У невеликих населених пунктах сільській місцевості для кращого забезпечення з'їзду з дороги автомобільну дорогу будують в невеликих насипах (0,2-0,3 м). Поперечні профілі міських вулиць і доріг, розміри окремих елементів і загальна ширина встановлюються в залежно від величини міста, категорії вулиць і доріг, інтенсивності руху всіх видів міського та транзитного транспорту і пішоходів, а також переважаючої поверховості забудови, способу відведення поверхневих вод і т. д.
Ширину вулиць між фасадами будинків («червону лінію») приймають зазвичай в межах: 30-50 м для загальноміських і 25-35 м для районних магістральних вулиць; при наявності швидкісного транзитного руху - в межах 100 м з виділенням окремих проїзних частин для пропуску швидкісного рухи.
Міська вулиця має проїжджу частину руху автомобілів та інших видів транспорту, тротуари для пішоходів та озеленені смуги для ізоляції пішоходів і забудови від вуличного руху. Крім того, міська вулиця може мати трамвайні колії, розташовані в межах проїзної частини або на відокремленому полотні.
Під вулицею розміщуються підземні комунікації: кабелі електричного струму, телефонно-телеграфні лінії, водопровід, газопровід, каналізація і т. д. У великих містах для зручності експлуатації підземні мережі розміщують у загальних бетонних колекторах-тунелях
Складення поперечного профілю. На стрічці інтерфейсу, на вкладці Основне, вибираємо Осі перетинів.
Лівою кнопкою миші вибираємо трасу на плані.
У вікні створення груп осей перетину натискаємо ОК.
З'являється панель Інструментів для роботи з осями перетину(Рис.4.10).
Рис.4.10 - Створення груп осей
Вибираємо Методи створення осей перетину і метод За діапазоном пікетів. Вказуєм ширину.
У вікні налаштувань можна задати потрібний інтервал поперечників, налаштувати ширину поперечних перерізів і встановити побудову поперечників в потрібних місцях геометрії траси. Натискаємо ОК.
Уздовж коридору з'являться лінії поперечних перерізів (Рис.4.11).
Рис.4.11- Параметри попречника
Створення видів поперечних перерізів. Лівою кнопкою миші вибираємо поперечний переріз в плані і на стрічці інтерфейсу вибираємо команду Створити кілька видів перетинів (Рис.4.12).
Рис.4.12 - Створення видів перетинів
У вікні створення видів натискаємо на кнопку вибору шаблону (Рис.4.13).
Рис.4.13 - Вибір шаблону
У вікні компоновки також натискаємо на іконку вибору шаблону (Рис.4.14).
Рис.4.14 - Вибір компоновки
У вікні області даних задаємо наступні поверхні для стилів.
Відмітка земляного полотна: Поверхность1 - Під'їзна дорога Дорожнє покриття.
Для стилю Відмітка землі в Поверхні поставте Дорожнє покриття, а для Поверхні 2 - ЦМР.
Для стилю Відстань встановіть Поверхня ЦМР (Рис.4.15).
Рис.4.15 - Параметри області даних
Переходимо у вкладку Таблиці видів перетинів.
Вибираємо Стиль таблиці Виїмка-Насип М 1: 100 і натискаємо на Додати.
Прив'язку виду перетину поставити Вгорі зліва.
Прив'язку таблиці Вгорі справа (Рис.4.16).
Рис.4.16 - Таблиця видів перетинів
Натискаємо на кнопку Створити види перетинів і вказуємо розташування поперечних перерізів.
Для прикладу у додатку В наведено типовий поперечний профіль траси по вул..Б.Хмельницького.
Основні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Трамвайні колії треба проектувати двоколійними. В утруднених умовах можна передбачати окремі одноколійні ділянки колії.
Для виконання будівельних чи ремонтних робіт на двоколійних лініях тимчасово можна проектувати сплетення трамвайних колій та влаштування одноколійних ділянок завдовжки не більше ніж 500 м.
Трамвайні колії треба проектувати на:
-суміщеному полотні дороги загального користування;
-відокремленому полотні, відділеному від проїзної частини чи тротуару розподільною смугою;
-власному полотні, переважно на заміських ділянках трамвайної лінії.
Трамвайні колії для швидкісних лінії трамвая чи окремі ділянки швидкісного руху треба проектувати на власному чи відокремленому полотні, а поза межами населених пунктів - тільки на власному полотні.
Полотно трамвайної колії повинно мати огорожу, яка унеможливлює доступ до колії інших учасників дорожнього руху, крім спецтранспорту для обслуговування та ремонту колії та контактної мережі. Шумозахисні екрани можна вважати огорожею, якщо вони унеможливлюють доступ до колії інших учасників дорожнього руху.
Для окремих ділянок колії можна проектувати тунелі чи естакади.
На перегонах швидкісних ліній трамвая, які прокладають на забудованій території, треба передбачати транспортні розв'язки, надземні чи підземні пішохідні переходи.
У разі розташування трамвайної колії на власному полотні треба передбачати такі границі смуги відведення, в межах яких можна розмістити трамвайну колію, технологічні проїзди для обслуговування та ремонту трамвайної колії й контактної мережі, опори контактної мережі, снігозахисні лісосмуги та інші споруди трамвайної лінії.
Габаритні розміри
Трамвайні лінії треба проектувати для руху трамвайних вагонів, які мають габаритні розміри згідно з ДСТУ4070.
Відстань у плані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках повинна забезпечувати такі зазори безпеки:
- між трамвайним вагоном і опорою контактної мережі, яка розташована у міжколійному просторі, не менше ніж 300 мм;
- між сходинкою трамвайного вагона і краєм посадочного майданчика, який перевищує висоту головки рейки, не менше ніж 50 мм;
- між трамвайними вагонами за відсутності опор контактної мережі у міжколійних просторах чи трамвайним вагоном і будь-яким транспортним засобом як на прямих, так і на кривих ділянках колії - не менше ніж 600 мм. На початку і в кінці кривих ділянок зазор безпеки можна зменшити до 300 мм на відстані не більше ніж 20 м.
В таблицях 4.1 і 4.2 наведено нормативні вимоги до влаштування трамвайних колій.
Таблиця 4.1 - Мінімальні відстані між осями суміжних трамвайних колій на прямих ділянках
Умови для яких регламентована відстань між осями колій |
Відстань між осями колій,мм | |
Нормальна колія |
Вузька колія | |
Трамвайні колії поза межами депо,де відсутні опори у між колійному просторі |
3200 |
2800 |
Трамвайні колії поза межами депо,де у між колійному просторі встановлена огорожа,а опори відсутні |
3400 |
3000 |
Трамвайні колії поза межами депо,де наявні опри у між колійному просторі |
3700 |
3300 |
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонів |
3800 |
3400 |
Трамвайні колії в депо на майданчику для зберігання трамвайних вагонів,між якими знаходиться пожежний проїзд |
8000 |
7600 |
Трамвайні колії призначені для сумісної експлуатації трамвайних вагонів залізниць,де опори контактної мережі в між колійному просторі відсутні |
4100 |
- |
Таблиця 4.2 – Мінімальна відстань між осями суміжних кривих ділянок трамвайної колії
Радіус колової кривої, м |
Відстань між осями колій на прямих ділянках колії, мм | ||||
нормальної |
звуженої | ||||
3200 |
3700 |
2800 |
3300 | ||
Відстань між осями суміжних трамвайних колій на кривих ділянках не менше, мм | |||||
20 |
4100 |
4100 |
3700 |
3700 | |
25 |
3860 |
3860 |
3460 |
3460 | |
30 |
3610 |
3710 |
3210 |
3310 | |
40 |
3580 |
3700 |
3180 |
3300 | |
50 |
3500 |
3700 |
3100 |
3300 | |
60 |
3450 |
3700 |
3050 |
3300 | |
75 |
3400 |
3700 |
3000 |
3300 | |
100 |
3350 |
3700 |
2950 |
3300 | |
150 |
3300 |
3700 |
2900 |
3300 | |
300 |
3250 |
3700 |
2850 |
3300 | |
1000 |
3200 |
3700 |
2800 |
3300 |
При відновленні трамвайних колій по вул.Б.Хмельницького було заплановано, для зменшення вібрування і впливу на бувлі, вкладати їх у бетонну подушку.
По вул.Б.Хмельницького закладено 2 трамвайні колії у два боки. Всі наведені вище нормативні вимоги [3] при проектуванні було враховано.