
- •Розділ 1. Загальні відомості про об’єкт
- •Фізико-географічний опис району робіт
- •Топографо-геодезичне забезпечення району робіт
- •Нормативні вимоги до створення планово-висотної основи
- •Розділ 2. Створення геодезичної основи
- •Проект геодезичної основи
- •Обстеження пунктів полігонометрії
- •2.3. Технічні характеристики і основні перевірки електронного тахеометра Nikon dtm-322
- •Вирівнювання та оцінка точності планової та висотної основи у програмі Credo Dat
- •Розділ 3. Види геодезичних робіт при топографічному зніманні масштабу 1:500 вул.Б.Хмельницького у м.Львові.
- •Геодезичні роботи при виконанні топографічного знімання в масштабі 1:500 Польові роботи при тахеометричному зніманні місцевості
- •Топографічне знімання інженерних мереж
- •Можливості програми AutoCad Civil 3d 2013
- •Складання топографічного плану масштабу 1:500 з січенням рельєфу 0.5 м у програмі AutoCad Civil 3d 2013
- •Розділ 4. Інженерно-геодезичні роботи для реконструкції вул. Б.Хмельницького у м. Львові
- •Польові геодезичні роботи при реконструкції проїжджої частини вул.Б.Хмельницького
- •Польове трасування
- •Складання поздовжнього і поперечних профілів вул. Б.Хмельницького у програмі AutoCad Civil 3d 2013
- •Процес побудови повздовжнього профілю
- •Побудова проектного профілю.
- •Поперечний профіль траси
- •Розділ 5. Економіка та організація геодезичних робіт
- •5.1 Виробнича діяльність та структура підприємства
- •5.2. Організація геодезичних робіт для топографо-геодезичного забезпечення реконструкції вул. Б.Хмельницького у м.Львові
- •5.2.1 Підготовчий період
- •5.2.2. Виробничий період та технологія робіт
- •5.2.3. Заключний період
- •5.3. Календарне планування та складання кошторису на обсяги робіт
- •5.3.1. Кошторисна частина
- •5.3.2. Календарне планування робіт
Розділ 2. Створення геодезичної основи
Початковим етапом геодезичних робіт при реконструкції вул.Б.Хмельницького є створення геодезичної основи. Було створено планову та висотну геодезичну основу. Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних марок полігонометрії 1-го розряду. Висотна основа була створена у вигляді ходу тригонометричного нівелювання.
Проект геодезичної основи
Створення геодезичної основи для реконструкції вул.Б.Хмельницького було заплановано: планової – полігонометрією 2-го розряду (рис.2.1); висотної – тригонометричним нівелюванням (рис.2.2) по пунктам полігонометрії 2-го розряду.
Рис.2.1 - Планова геодезична основа
Рис.2.2 - Висотна геодезична основа
Планова основа запроектована витягнутим ходом 2-го розряду від настінних пунктів полігонометрії 1-го розряду. Загальна довжина ходу – 970,596 м. найменша сторона - 121,778 м, найбільша – 169,650 м. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам [1] до полігонометрії 2-го розряду. Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.
Рекогностування і закладання пунктів планової основи.
Обстеження пунктів полігонометрії
Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту, його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.
Вихідними пунктами планово-висотної основи, необхідної для реконструкції вул.Б.Хмельницького були пункти полігонометрії IV класу, 1-го розряду, у вигляді настінних марок.
При огляді настінних марок полігонометрії IV класу встановлено, що вони знаходяться у доброму стані і можуть бути використані для створення геодезичної основи.
Крім того, при рекогностуванні пунктів полігонометрії 1-го розряду знайдено і закріплено тимчасовими пунктами 6 пунктів полігонометрії 2-го розряду.
Прив’язка крайніх точок полігонометричного ходу виконується знесенням координат кутовою засічкою з двох настінних марок на тимчасові пункти з обох країв ходу.
В умовах міської забудови часто відбувається закріплення пунктів полігонометрії настінними знаками.
Пункт полігонометрії може бути закріплений одним настінним знаком або групою з двох – трьох знаків, які утворюють відновлювані, або орієнтувальні системи.
Передача координат на настінні знаки з робочих центрів може виконуватися методами редукування, полярним, кутовою та лінійною засічками.
Метод полярної засічки застосовують, коли безпосереднє вимірювання відстані від тимчасових робочих центрів до настінних знаків ускладнено інтенсивним рухом транспорту та пішоходів (наприклад на перехресті вулиць).
Напрями на настінні знаки у полігонометрії IV класу вимірювали трьома прийомами, візуючи на шпильки які вставлені у отвори настінних пунктів.
У полігонометрії 1 та 2 розрядів виміри на настінні знаки виконували одночасно з вимірюванням основних кутів лінії ходу.
Кутові виміри виконували таким чином щоби уникнути частого перефокусування візирної труби приладу. Використовували такий хід знімання на тимчасовому робочому центрі: задня точка ходу, передня точка ходу, настінні знаки. Після переведення труби через зеніт спостереження починають з настінних знаків: настінні знаки, передня точка ходу, задня точка ходу.
Навпроти
двох суміжних настінних знаків обрали
тимчасові пункти
і
таким чином, щоби значення кутів
та
знаходилося в межах 88°– 92°, а довжини
ліній
та
.не
перевищували 20 м.
На
пунктах 1 та 2 вимірювали лінії
і
,
кути
і
відповідно. Розраховали координати
тимчасових пунктів
та
.
Виконали контроль обчислення дирекційного
кута
та довжини лінії
,
який вибрали за вихідний для прив’язуваного
ходу[3].
Алгоритм розв’язку знесення координат настінних пунктів на тимчасові знаки за схемою, зображеною на рисунку 2.3 та формулами 2.1-2.14.
Рис.2.3 - Схема прив’язки до одинарних настінних знаків
Обчислення дирекційного кута та довжини сторони АВ
(2.1)
(2.2)
(2.3)
(2.4)
Обчислення кута
(2.5)
(2.6)
з
трикутника
,
де сторона
(2.7)
(2.8)
Обчислення
дирекційних кутів сторін
AP1
з
та
ВP2
з
(2.9)
(2.10)
Обчислення
координат координат
точок
Р1
і
Р2
з
і
(2.11)
(2.12)
(2.13)
(2.14)