
- •Завдання курсу
- •Експлуатаційні властивості. Поняття та класифікація
- •Загальне уявлення про рушій наземної машини
- •Радіуси еластичного колеса
- •Сили, що діють на автомобіль Види прямолінійного руху колеса
- •Сили, що діють на еластичне колесо при його коченні по твердій опорній поверхні
- •Режими навантаження колеса
- •Опір коченню колеса
- •Сила і коефіцієнт зчеплення колеса з дорогою
- •Сили, що діють на автомобіль
- •Вимоги до джерел механічної енергії. Тягове зусилля на ведучих колесах
- •Сили опору рухові автомобіля
- •Сили, нормальні до напрямку руху
- •Рівняння тягового балансу. Граничні умови руху автомобіля
- •Тягово-швидкісні властивості автомобіля Оцінкові показники тягово-швидкісних властивостей.
- •Діаграма тягового балансу
- •Динамічний фактор та динамічна характеристика автомобіля
- •Рівняння та діаграма балансу потужності
- •Розгін автомобіля
- •Гальмівні властивості автомобіля. Взаємозв’язок між гальмівними властивостями та продуктивністю і безпекою руху автомобіля. Енергетичний аспект процесу гальмування.
- •Оцінкові показники гальмівних властивостей автомобіля та їх нормування
- •Аналіз сил, що беруть участь у створенні сповільнення колеса
- •Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •Динамічний перерозподіл нормальних навантажень на осі автомобіля при гальмуванні
- •Розподіл сумарної гальмівної сили
- •Використання зчіпної ваги автомобіля при гальмуванні
- •Гальмівна діаграма автомобіля
- •Регулювання гальмівних сил
- •Керованість автомобіля. Загальні уявлення про керованість. Оцінкові показники керованості
- •Кочення еластичного колеса при дії на нього бокової сили
- •Коефіцієнт опору відводу та вплив на нього різних чинників
- •Способи створення поворотного моменту
- •Кінематика повороту автомобіля.
- •Реакція автомобілів з різними видами поворотності на дію зовнішніх збурень.
- •Коливання керованих коліс відносно шворнів.
- •Стабілізація керованих коліс.
- •Стійкість автомобіля Означення і оцінкові показники
- •Поперечна стійкість
- •Коефіцієнт поперечної стійкості
- •Курсова стійкість
- •Стійкість при гальмуванні
- •Аеродинамічна стійкість
- •Стійкість руху автопоїзда з умови вихляння причепа
- •Прохідність автомобіля.
- •Оцінкові показники профільної прохідності.
- •Оцінкові показники опорно-зчіпної прохідності.
- •Долання автомобілем порогових перешкод
- •Визначення максимального підйому
- •Маневровість
- •Паливна ощадність автомобіля Означення, оцінкові показники
- •Рівняння витрати палива
- •Вплив конструктивних параметрів та експлуатаційних чинників на паливну ощадність
- •Використання палив не нафтового походження
- •Плавність руху Означення, оцінкові показники
- •Автомобіль як коливна система
- •Зведена жорсткість пружних елементів
- •Вільні коливання підресореної маси
- •Вимушені коливання автомобіля
- •Література
Стійкість автомобіля Означення і оцінкові показники
Стійкість, як експлуатаційна властивість, характеризує здатність автомобіля зберігати стан рівноваги та заданий напрям руху при дії зовнішніх збурень, що прагнуть порушити рівновагу чи змінити напрям руху. В екстремальних умовах недостатня стійкість може спричинити занос або перекидання автомобіля.
Оцінковими показниками стійкості є критичні параметри руху і положення, а саме:
– критичні швидкості vкрφ– за умовою поперечного ковзання іvкрп– за умовою поперечного перекидання;
– критичні кути поперечного нахилу дороги βкрφі βкрп– відповідно за умовами поперечного ковзання і поперечного перекидання;
– коефіцієнт поперечної стійкості;
– критичні швидкості за курсовою стійкістю і вихлянням причепа автопоїзда.
Поперечна стійкість
Порушення стійкості часто проявляється у боковому ковзанні автомобіля або в його перекиданні відносно поздовжньої осі. Збурюючими силами можуть бути поперечні складові сили інерції при криволінійному русі і ваги автомобіля при поперечному нахилі дороги, а також аеродинамічна сила.
Для визначення показників стійкості доцільно розглянути коловий рух автомобіля на віражі, оскільки в цьому випадку діє і поперечна складова сили інерції, і поперечна складова ваги (рис. 54).
Рис. 54. Схема руху автомобіля на віражі
На схемі використані такі позначення: О – проекція осі крену на поперечну площину; С, С' – центр маси до і після крену; G– вага автомобіля; Рjy– відцентрова сила;Rzв,Rzз– нормальні реакції дороги на внутрішні і зовнішні колеса;Rув,Rуз– поперечні реакції дороги на внутрішні і зовнішні колеса;h-- висота центру маси;hкр– плече крену; λ – кут крену; В – колія автомобіля.
Поперечні сили зумовлюють крен
підресореної частини автомобіля в
напрямку дії більшої з сил. На схемі
.
В результаті крену центр маси зміщується
на віддаль
від нормальної площини симетрії з точки
С в точку С'.
Умови, при яких настає бокове ковзання автомобіля, визначаються з рівняння рівноваги поперечних сил і реакцій дороги.
Ковзання розпочинається тоді, коли сума
поперечних реакцій
менша
за суму поперечних сил
.
Це трапляється в граничних умовах, коли
сума реакцій досягає значення сили
зчеплення, і дальше зростання суми
реакцій обмежується величиною сили
зчеплення. Отже, граничною умовою для
збереження стійкості є рівність
поперечних реакцій і сил зчеплення.
Сумарне значення нормальних реакцій
,
тоді
і рівняння рівноваги поперечних сил набуває вигляду
Після підстановок
;
та необхідних перетворень одержуємо
вираз
Поділивши останнє рівняння почленно
на
,
можна визначити критичну швидкість
автомобіля, при якій починається його
поперечне ковзання
З формули видно, що критична швидкість
зростає при збільшенні кута поперечного
нахилу дороги та при збільшенні
коефіцієнта зчеплення і радіуса повороту.
Якщо ж
,то
напрями бокових реакційRувіRуззмінюється на
протилежний і небезпека виникнення
бокового ковзання зростає при збільшенні
кута β і при зменшенні швидкості, тому
що в цьому разі зменшується відцентрова
сила
.
Якщо рух відбувається горизонтальною
дорогою, де кут поперечного нахилу
,
то критична швидкість
.
Найменше значення кута β, при якому виникає бокове ковзання, називається критичним кутом поперечного нахилу дороги за умовою поперечного ковзання. Визначити βкрφможна, розв’язавши стосовно β наведене раніше рівняння рівноваги сил.
В нерухомого автомобіля напрям поперечних реакцій змінюється на протилежний. З врахуванням цього виходить, що в статиці критичний кут визначається з виразу
Умови, при яких настає бокове перекидання, визначаються з рівняння рівноваги моментів відносно контакту зовнішніх коліс з дорогою
Плече mзалежить від
багатьох чинників – розташування центру
маси в поперечній площині; колії
автомобіля; сумарної кутової жорсткості
підвіски; жорсткості шин; крену кузова.
Якщо припустити, що в статиці центр маси
розташований в площині поздовжньої
симетрії і його зміщенням від крену
можна знехтувати, то
,
де
– середнє значення колії автомобіля.
З початком перекидання внутрішні колеса
автомобіля відриваються від опорної
поверхні і реакція Rzвщезає. Після підстановок
;
;
і здійснення перетворень рівняння
рівноваги моментів набуде вигляду
З виразу, одержаного після почленного
ділення останнього рівняння на
,
можна визначити критичні швидкість і
кут поперечного нахилу дороги за умовою
бокового перекидання.
На горизонтальній дорозі
,
і тому
.
Якщо автомобіль нерухомий або рухається
по прямій (в обох випадках
),
то
З одержаних формул видно, що наявність віражу збільшує критичні швидкості як за умовою поперечного ковзання, так і за умовою поперечного перекидання, тому для підвищення стійкості руху дороги на поворотах роблять з поперечним нахилом.
При визначенні критичної швидкості за умовою перекидання не враховувався крен підресореної частини, а також поворот автомобіля у вертикальній площині відносно прямої, що з’єднує центри контактів зовнішніх коліс (рис. 55).
Рис. 55. Схема перебігу процесу перекидання
Автомобіль перебуває в рівновазі доти,
доки перекидаючий момент
не перевищує стабілізуючого моменту
.
Якщо внаслідок виникнення поперечного
збурення рівновага втрачається, то
перекидаючий момент стає більшим за
стабілізуючий:
.
При цьому центр маси переміщується з
точки С в точку С'; висота центру маси
збільшується зhдоh';
плече дії стабілізуючої сили зменшується
зmдоm'.
Рівняння перекидаючого руху має вигляд
,
звідки
,
де
– момент інерції автомобіля відносно
поздовжньої осі перекидання,
.
Оскільки в результаті збурення виникла
додаткова різниця
,
то кут λ неперервно зростає навіть після
припинення дії збурюючої сили. Зростання
λ зумовлює дальше збільшенняhі зменшенняm, в результаті
чого різниця
ще більше зростає. Як тільки кут повороту
λ стане таким, що вектор сили вагиGперетне опорну площину поза колією
автомобіля, тому стабілізуючий момент
поміняє знак. Рівняння перекидання
набуде вигляду
,
кут λ зростатиме ще інтенсивніше, і врешті автомобіль перекинеться.
Водій може втрутитися в перебіг цього
процесу, доки стабілізуючий момент не
поміняє знаку. Для цього йому слід
зменшити швидкість або збільшити радіус
повороту. Якщо при цьому виникне
нерівність
,
то автомобіль опуститься на всі колеса.
При умові
триватиме рух лише на зовнішніх колесах.