укр.мова / Trenuv. zavd_Zan'att'a 1-2

Завдання 1. Виправте неправильні словосполучення: охорона оточуючого середовища; бакалавр по електромеханіці; великий по обсягу; об’єм завдань; по закінченні навчання; по замовленню; ввести в склад ректорату; звільнений по наказу директора; у відповідності з наказом; на наступний день; прийняти до відома; по власному бажанню; із-за невчасної виплати заробітної плати; прийти до висновку; по ініціативі студентів; згідно розпорядженню; не дивлячись на несприятливі умови; оцінка по фізиці; виключати ток; винести подяку; вищий учбовий заклад; більша половина працівників; в залежності від обставин; можна використати в якості зразка; в значній мірі; інспектор по техніці безпеки; сьогодні на повістці дня два важливих питання; датуйте звіт першим жовтням; засідання навчально-виховної комісії триватиме півтора години; призначити старостою групи ДК-11 Бойченко Дмитра Сергійовича.

Тести для поточного контролю

1. У котрому рядку всі словосполучення правильні?

А. Далека путь, працювати безпереривно, бігло читати, не одержав листа. Б. Два номери, не збудував будинок, загубив булавку, красиве намисто. В. Вимкнув світло, вибач мені, надіслав адрес, не написав контрольної.

2. У котрому рядку всі словосполучення правильні?

А. Два з половиною метри, у будь-якому магазині, не здав екзамену, сама ближча зупинка.

Б. Три четвертих гектара, замовити напій, свій власний автопортрет, не зремонтував мотор.

В. Півтори хвилини, освітлена кімната, освічена людина, обсяг виробництва, об’єм бочки.

3. У котрому рядку є лексичні помилки?

А. Брати участь, згідно з планом, рекомендований лист, надіслати на адресу.

Б. Інформація про відпочинок, знімати помешкання, вмішуватися у справи, два автобуси.

В. Пильний погляд, нагла зміна, відповідно до постанови, ефектний вигляд, півтора метра.

4. У котрому реченні немає стилістичних помилок?

А. Політики до цього часу не сформували єдиного виборчого блоку. Б. Студент здійснив вірний переклад з іспанської мови.

В. Я замовила перстень у ювілярній майстерні.

5. У котрому реченні є стилістичні помилки?

А. До уваги приймається люба інформація, що стосується боротьби з організованою злочинністю.

Б. Молодий викладач вимогливо ставиться до студентів.

В. На мою адресу надійшов грошовий переказ і чотири листи.

6. У котрому рядку всі словосполучення правильні?

А. Завдавати болю, найбільш досвідчений, відношення до студента, військова форма.

Б. Громадянські обов’язки, музичний інструмент, слідуюча зупинка, самий наймудріший студент.

В. Захворіти на грип, сильний нежить, ставитися з повагою, повернувся з Парижа.

7. У котрому рядку всі словосполучення правильні?

А. Знеболювальні ліки, від сильного болю, три дні, оглядовий майданчик. Б. Мраморна плита, прозорий тюль, кругосвітня подорож, шкідлива звичка.

В. Квитки на літак, виняток з правила, з двохтисячного року, по результатам тестування.

8. У котрому рядку є неправильно побудовані словосполучення?

А. Приїхав із Лондона, повернувся з Єгипту, молодий шимпанзе, красивий сувенір. Б. Три дні, не з’їв бутерброд, відтінки нюансів, пам’ятник архітектури.

В. Наслідувати вчителя, одна друга гектара, п’ятдесят сім кілограмів, згідно з наказом.

9. У котрому реченні немає стилістичних помилок?

А. Незважаючи на погану погоду, усі студенти прийшли на стадіон. Б. Будинок фарбується фарбою від німецької фірми “Капарол”.

В. Приїхавши додому, у мене появились цікаві ідеї.

10. У котрому реченні є стилістичні помилки?

А. Не дивлячись на погіршення стану здоров’я, студент не хотів звертатися до лікаря.

Б. О котрій годині відправляється потяг зі Львова до Харкова?

В. Завідувач відділу попросив з’ясувати, чи в готелі є вільні номери.

Відредагувати речення

1.Вчора я зустрів на вечеринці свого бувшого співробітника.

2.Ульяна Андрієвна дуже занята різними служебними ділами.

3.Недосконала налогова система просто заставляє людей її нарушати.

4.По всім питанням ти дав вірну відповідь.

5.Треніровки в залі відбуваються по четвергам.

6.- У скільки годин прилітаємо до Лондону? – В два з чим-то.

7.Ви не представляєте, як мені це все вже надоїло.

8.Замісник директора йде у відпуск осінню.

9.Ми підписалися на дві газети, так як на більше не хватило грошей.

10.Робочі на протязі півтора години грузили ящики з сладостями.

11.Вони собралися, щоб запланіровати деякі міроприємства.

12.Це все, що осталось на сьгоднішній день.

13.Мені кажеться, шо то вже всьо.

14.Мій сусід – самий настоящий негодяй.

15.Мова йде про саме важне.

16.Невірні рішення приносять велику шкоду.

17.Любий може прийняти в цьому участь.

18.Поступаючі до інститута здають слідуючі документи: …

19.Згідно наказу директора він на три дня поїхав у командировку.

20.Все рівно неможливо вияснити все, що відноситься до цієї справи.

21.Я вобще не знаю, хто би міг прислати цю відкритку.

22.Книжна ярмарка, не дивлячись на ужасну жару, зібрала багато народа.

23.Стихія, що бушувала по околицям на протязі четирьох днів, нанесла велику шкоду.

24.Криша, помальована зеленою краскою, гарно дивиться.

25.В учбовому кабінеті уже давно не було уборки.

26.Він пожалівся на різку біль в області серця.

27.Чи маєте пропуск до учбового корпусу?

28.На мою думку, ви не зовсім вірно виражаєтесь.

29.Тут не хватає по крайній мірі чотирьох книжок.

30.Де будете заказувати пошиття плаття на свадьбу?

31.На слідуючий тиждень мені прийдеться туди забігти.

32.В кінці кінців я все-таки дочекався відпуску.

33.Лікарь приходить до пані Альони по середам.

34.Туда можете доїхати любим трамваєм, але найкраще сісти на шістьорку.

35.Приїхали гості з Венгрії, і нам треба переводчика.

36.Вечером Саня має позвонити і все розповісти.

37.Тільки не надо казати, що я у всьому винувата.

38.Ти б лучше не говорив багато, а закончив діло.

39.Куда ви сі зібрали на ніч глядя?

40.Всьо так подорожало, і мені постоянно грошей не хватає.

41.Пожилі люди платять за проїзд, хотя повинні мати льготи.

42.У дванадцять годин мають привести нову мебель.

43.Це зі столової так вкусно чим-то пахне?

44.Мені дуже больно чути такі слова з вашої сторони.

45.Це сталося прошлої зими, але, чесно говоря, я вже нічого не помню.

46.Не надо казати лишніх слів.

47.Вибачаюся, але скорше я не міг прийти.

48.Єслі пропущу маршрутку, то надо буде їхать на таксі.

49.Ви зря переживаєте: всьо у вас получиться.

50.Да, Софья Іллінішна – женщина еффективна, без лишніх слів.

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена

Вольтер

Треба всіма силами дбати про те, що зветься культурою літературної мови

І. Огієнко

Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати

М. Рильський

Розділ 1

ВСТУП. ЛІТЕРАТУРНА МОВА. ТИПИ МОВНИХ НОРМ. СТАБІЛЬНІСТЬ І ЗМІНЮВАНІСТЬ НОРМ У ЧАСІ.

ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СУРЖИК

Наївно вважати, що знаєш рідну мову досконало. Як мудро зауважено, чужу мову можна вивчити за півроку, а свою треба вчити ціле життя. Будьмо розсудливими, шануймо свою неповторну мову!

Щоб кожен умів правильно говорити й писати, вимовляти й наголошувати слова, слід опанувати норми літературної мови.

Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує різноманітні сфери суспільної діяльності людей: виробничі відносини, державні та громадські установи, науку, пресу, побут, культурне життя народу.

Основною ознакою усної та писемної форм літературної мови, що відрізняє її від діалектної, жаргонної та інших різновидів загальнонародної мови, є нормативність, тобто послідовна підпорядкованість встановленим правилам – нормам.

Норма – це сукупність загальновизнаних правил реалізації мовної системи на лексичному, граматичному та інших мовних рівнях. Безпомилкове використання літературної мови в усній формі залежить від встановлених правил вимови звуків, наголошування слів, належної побудови лексем відповідно до властивих українській мові значущих частин слова (префіксів, суфіксів, закінчень), вибору необхідного за змістом слова чи його форми, доречного їхнього поєднання в словосполучення та речення. Писемну ж форму регламентовано ще написанням (орфографічними нормами), а також відповідними розділовими знаками, які членують мовленнєвий потік (пунктуаційними нормами).

Норми з плином часу можуть змінюватися переважно через історикополітичні обставини. Ці усталені правила фіксує “Український правопис”, на підставі якого вже укладають словники, довідники, підручники тощо. Норми є визначеними для всіх мовних рівнів:

орфоепічні норми – це сукупність правил належної вимови звуків і звукосполучень у процесі мовлення. За умови дотримання цих норм висловлене сприймається точно й однозначно, адже норми унеможливлюють перекручення змісту виголошених слів, словосполучень чи речень загалом (напр., хліб, а не

хліп; загадка, а не загатка; лев, а не леф; словорозрізнювальні п – б, з – с: грип – гриб, казка – каска).

В інакшому разі ми можемо опинитися в смішній ситуації, коли, утворивши від дієслова могти форму минулого часу чоловічого роду, вимовимо кінцевий глухий [х] замість дзвінкого [г]: він дійсно міх, я в цьому впевнена; чи у слові

каска – дзвінкий [з] заміcть глухого [с]: одягни на голову казку;

акцентуаційні норми передбачають вміння правильно наголошувати слова. Наголос в українській мові, окрім інтонаційного призначення, виконує ще

йсмислорозрізнювальну функцію: тепло – тепло, вигода – вигода; допомагає виділити в словосполученні чи реченні головне: Іванна вчасно написала модуль;

Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль.

Типовим порушенням правил наголошування слів є вплив російської мови, суржикового мовлення та діалектного середовища, отож слід наголошувати:

посередині, спина, фартух, кухонний, кухарський, кажу, одного (а не посередині, спина, фартух, кухонний, кухарський, кажу, одного);

орфографічні (або правописні) норми – це загальноприйняті правила написання слів. Орфограма – це правильне написання, вибране із низки можливих графічних варіантів;

лексичні норми обґрунтовують вживання слів у властивому для них значенні, напр.: надійшло (а не прийшло повідомлення), переказуйте (а не передавайте вітання), а також не допускають вживання діалектної, жаргонної та іншої ненормативної лексики;

словотвірні норми – правильне вживання морфем і утворення нових слів за наявними в мові словотовірними моделями: купувати (а не купляти),

кулястий (а не кулеподібний), отруїтися (а не отравитися), світлофор (а не світофор);

морфологічні норми охоплюють правила утворення та поєднання граматичних форм слова, а саме: найвищий ступінь (а не найвища);

канцелярське приладдя (а не канцелярські); загорну плащем (а не плащом); вирок кількох суддів (а не суддей); поверталися з Балкан (а не Балканів); до річниці Акта проголошення Незалежності України (а не Акту); директори шкіл (а не директора); найефективніші ліки (а не самі ефективні); більш вдалі спроби (а не більш вдаліші); на своєму полі (а не свойому); чиєїсь руки (а не чийоїсь); шістдесятники (а не шестидесятники); півтора долара (а не півтори); півтори сторінки (а не півтора); чотири грузини (а не грузина); мак мелють (а не мелять); хліб крають (а не краять) тощо;

синтаксичні норми – це правила побудови словосполучень і речень, тобто правильне поєднання слів за змістом у відповідних граматичних формах:

завідувач (чого?, а не чим?) кафедри вищої математики (а не кафедрою), медаль, яку він здобув (а не здобута ним медаль), робота за контрактом (а не по контракту);

пунктуаційні норми – це сукупність правил, спрямованих на правильне використання розділових знаків у реченнях, текстах;

стилістичні норми встановлюють закони щодо доречності обраних залежно від стилю мовних засобів: він кваліфікований працівник, а не добрий роботяга (офіційно-діловий стиль).

Унаслідок відхилення від норм на різних рівнях мови виникають типові помилки, що знижують культуру мовлення. Належний рівень культури мовлення передбачає дотримання усталених норм літературної мови, свідоме, цілеспрямоване та майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування, а також уникнення в мовній практиці

жаргонної лексики, слів-паразитів, діалектизмів тощо. Доречне відповідно до стилю використання мовних кліше (у зв’язку з, відповідно до, взяти до уваги, з…до, вжити заходів) та канцеляризмів (доводити до відома, належить зробити (з’явитися, повідомити, сповістити, підтримати), цей факт засвідчено тощо). Швидка відтворюваність кліше та канцеляризмів полегшує комунікативний процес. Але коли їх використовують не в діловому спілкуванні, то за колоритом таке мовлення нагадує мову Возного – одного із героїв “Наталки Полтавки” І. Котляревського – і не відповідає стилістичним правилам. Надуживання штампами призводить до знеособлення, збіднення мови.

Основною ж метою кожного носія мови є досягнення такої усної та писемної форми спілкування, яка б найповніше і найточніше відтворювала зміст думки.

Головним завданням культури мовлення є виховання навичок літературного спілкування, пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні, несприйняття спотвореної мови (суржику). Але, на жаль, унаслідок багатьох років радянської політики в більшості регіонів нашої країни потужно і впевнено запанував своєрідний мовний покруч – суржик (первісно – суміш зерна різних злаків і борошно з такої суміші, яке було низьким за якістю і споживалось у голодні роки) – це гібрид, у якому штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов; це недоладна мішанина залишків рідної мови із чужими мовами, що нівелює особистість, мовну свідомість, позбавляє мовлення національного колориту, краси й виразності. Такий “коктейль із мов” спричинений невмінням відрізняти форми однієї мови від іншої та низьким рівнем культури мовлення. Суржик є небезпечним, шкідливим і загрозливим явищем, бо паразитує в українській мові і призводить до значних спотворень

мовних норм. Я. Радевич-Винницький уважає, що деякі люди не тільки розмовляють суржиком, а й думають. Без сумніву, здеформована мова робить мислення людини примітивним, адже мова не лише творить думку, ще й стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує і розвиває.

Мовознавець Л. Масенко зазначає, що 90 % лексики цієї змішаної мови становлять російські слова, які вимовляють по-українському. М. Лесюк зауважує, що така цифра більше стосується мовлення східних українців, у Галичині ступінь ураження може становити лише 30–40 %. “Непрохані гості” відрізняються від автентичних українських за звучанням (ноль, регістратура,

двойка, хожу замість нуль, реєстратура, двійка, ходжу); запозиченим наголосом (одинадцять, новий, восємдесят замість одинадцять, новий, вісімдесят); порушенням словотвірних норм (англічанка, датчанин, лікарство, зварщик, осінню, весною замість англійка, данець, ліки, зварювальник, восени, навесні). Не позбувшись одного мовного суржику, смакуємо (не завжди доречно) іншими мовними запозиченнями, напр. англійськими: шоп, фейс, алкошоп, мінімаркет,

єс, о’кей чи польськими: здибати, злапати, ніц, коліжанка.

Суржик найбільше побутує в розмовному стилі, звідки проникає на сторінки газет, журналів тощо, напр.: січас (тепер), блінчик (млинець), пирожене (тістечко), болільщик (вболівальник), бувший (колишній), виводи (висновки),

виключатель (вимикач), підписка газет (передплата газет), битком набитий

(вщерть переповнений, напхом напханий), одружитися на… (одружитися з …), на Україні (в Україні), бритися (голитися), загрузити (завантажити),

затормозити (загальмувати), перестроїти (перебудувати), кидатися в очі

(впадати у вічі).

Подібною до української є мовна ситуація і в Білорусі, лише з іншою назвою – там існує трасянка (первісно – це неякісний корм для худоби, у який до сіна “натрушують” солому).

А.П. Коваль у праці “Культура української мови” говорить про існування багатьох причин, що зумовлюють виникнення помилок: це і неповне засвоєння норм літературної мови, і недостатньо уважне ставлення до мовної традиції, і невміння, а іноді й небажання зрозуміти смислові відтінки і стилістичні якості слів, і вплив моди – бажання похизуватися словом чи фразою, які здаються дотепними і виразними, і вплив діалектів тощо. Слід усвідомлювати, що розмовляти мовою-суржиком – це ознака мовленнєво-мисленнєвого примітивізму, неосвіченості, провінційності, байдужості до мовної поведінки.

Г.Л. Вознюк, С.З. Булик-Верхола, І.П. Василишин, М.В. Гнатюк, І.Б. Ментинська, І.Д. Шмілик. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник-практикум. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2011. – стор. 3-7.