Розрахунок аналітичних показників умов праці. - Методичні настанови для виконання практичної роботи з дисципліни "Охорона праці в галузі" для студентів денної форми навчання інженерно-технічних спеціальностей. І.Я.Почапська, Львів, вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2008 р., 18 стор.

В методичних настановах наведено порядок розрахунку аналітичних показників умов праці на робочих місцях, _ виходячи з комплексної оцінка всіх факторів виробничого середовища у відповідності до інтегральної бальної оцінки всіх впливів, що визначають працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Призначено для студентів денної форми навчання інженерно-технічних спеціальностей.

Укладачі: І.Я. Почапська, к.т.н., ст. викладач

Відповідальний за випуск: Кіт Ю.В. к.т.н. доц.

Рецензенти:

Гогіташвілі Г.Г., д.т.н., професор, Катренко Л.А., к.х.н., доцент

Мета роботи: одержання студентами практичних знань, необхідних щодо розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності, для творчого вирішення питань, пов'язаних з опрацюванням і вибором технології і устаткування, які вилучають або доводять до мінімуму виробничий травматизм і професійні захворювання, а також забезпечують охорону навколишнього середовища.

При розробці заходів з охорони праці широко використовують методи аналітичної оцінки умов праці. Найбільш поширеними аналітичними показниками умов праці є категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці та небезпечність устаткування [2].

Умови праці

Для об'єктивної оцінки умов праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступеня небезпеки і шкідливості у відповідності до шести класів гігієнічної класифікації умов праці (додаток А) :

I роботи, що виконуються в оптимальних умовах;

2. роботи, що виконуються в умовах, що відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;

3. (3.1-3.2) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;

4. (3.3) роботи в несприятливих умовах праці;

V (3.4) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;

VI (4) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.

Важкість праці характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці.

Згідно з таблицею (див. додаток А), кожний виробничий елемент умов праці Х_і на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за діаграмами (додаток Б) з урахуванням часу їх впливу.

Інтегральну бальну оцінку умов праці І_т1 на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

₍₁₎

де Х_оп- елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

X- середній бал всіх активних елементів умов праці крім визначального Х_оп, що дорівнює

де - сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп

п - кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

де

У відповідності до інтегральної бальної оцінки умов праці можна оцінити категорію умов праці (додаток В).

Приклад. Оцінити умови праці економіста. На робочому місці економіста є три елемента умов праці (п = 3), що формують її важкість: X₁ - шум 80 дБА, Х₂-освітленість 150 лк (газорозрядні лампи), Х₃- тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Розв'язок. Згідно з таблицею додатка А вказані елементи оцінюються відповідно до Х₁= 5, Х₂= 2, Х₃= 4.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Хоп=5. Середній бал всіх елементів умов праці дорівнює

Інтегральну бальну оцінку умов праці визначаємо за формулою (1)

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V класу умов праці (згідно з додатком В).

Коефіцієнт умов праці

Коефіцієнт умов праці характеризує відповідність фактичних умов праці до нормативних. Не всі матеріально-виробничі елементи умов праці визначаються кількісною оцінкою. Тому при розрахунку коефіцієнта умов праці необхідно брати ті з них, які можна виразити визначеною числовою величиною та для яких є нормативне значення. У числі таких елементів можуть бути освітленість, температура, вологість і запиленість повітря, шум, вібрація та ін. Коефіцієнт умов праці визначається як середньо геометрична величина показників, що характеризують умови праці, за такою формулою

(2)

де а_ь а₂, а_п— індекс відхилення фактичних елементів праці від нормативних за відповідними показниками;

п — кількість показників, що характеризують елементи умов праці, за якими проводилися заміри.

Індекс відхилення фактичних умов праці від нормативних розраховується за формулою

(3)

де У_ф і У_н - відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

У тих випадках, коли перевищення фактичних показників порівняно з нормативними (шум, вібрація, наявність пилу та інших шкідливих речовин в повітряному середовищі) погіршує умови праці, індекс відповідності до фактичних елементів умов праці нормативним визначається зворотнім відношенням за формулою

Нормативні значення показників елементів умов праці визначаються відповідно до додатків Г - Ж.

Для виявлення фактичного стану умов на робочих місцях в розрахунок коефіцієнта умов праці включають тільки ті індекси відхилення фактичних елементів праці від нормативних, які не перевищують одиницю.

Ступінь відхилення коефіцієнта від одиниці характеризує відповідність умов праці до нормативних вимог і показує напрямки раціональних заходів, що спрямовані на поліпшення цих умов.

Приклад. У відділі працює 100 працівників на 40 робочих місцях. Визначити індекс відповідності до фактичного освітлення, якщо на 10 робочих місцях фактична освітленість 150 лк при нормі 200 лк, 15 робочих місцях - 170 лк при нормі 250 лк і на останніх 15 робочих місцях - 200 лк при нормі 250 лк.

Розвязок Для розрахунку використовуємо формулу (3) через те, що підвищення рівня освітлення робочого місця сприяє поліпшенню умов праці. Індекс відхилення в цілому складає

150-10 + 170-15 + 200-15

а =-------------------------------------------------= 0,74

200-10 + 250-30

Визначений індекс відповідності до освітлення вказує на те, що він має значне відхилення від нормативного. Для підвищення його треба розробити і впровадити насамперед заходи, що спрямовані на поліпшення освітленості для 15 робочих місць, де фактична освітленість складає 170 лк.