Методологія idef0.

Опис системи за допомогою IDEF0 називається функціональною моделлю. Функціональна модель призначена для опису існуючих бізнес-процесів, в якій використовується як природна, так і графічна мови. Для передачі інформації про конкретну систему джерелом графічної мови є сама методологія IDEF0.

Методологія IDEF0 передбачає побудову ієрархічної системи діаграм – одиничних описів фрагментів системи. Спочатку проводиться опис системи в цілому і її взаємодії з навколишнім світом (контекстна діаграма), після чого проводиться функціональна декомпозиція – система розбивається на підсистеми і кожна підсистема описується окремо (діаграми декомпозиції). Потім кожна підсистема розбивається на дрібніші і так далі до досягнення потрібної міри деталізації.

Будь-яка IDEF0 діаграма складається з прямокутників (блоків), які називають роботами (activity), і стрілок (arrow).

Рис. 1. Контекстна діаграма

Роботи (Activity). Роботи – пойменовані процеси, функції або завдання, які відбуваються протягом певного часу і мають розпізнавані результати. Роботи зображуються у вигляді прямокутників (блоків). Всі роботи мають бути названі і визначені. Відповідно до вимог стандарту назва кожної роботи має бути виражена віддієслівним іменникам (наприклад, «Виготовлення деталі», «Оформлення замовлення» і так далі). Роботу можна додати, клацнувши по кнопці на палітрі інструментів, а потім по вільному місцю на діаграмі. Роботи на діаграмах декомпозиції розташовуються по діагоналі від лівого верхнього кута до правого нижнього (рис. 1). У лівому верхньому куті розташовується найважливіша робота або робота, що виконується першою за часом. Далі вправо вниз розташовуються менш важливі або виконувані пізніше роботи.

IDEF0 вимагає, щоб в діаграмі було не менше трьох і не більше шести блоків (прямокутників). Ці обмеження підтримують складність діаграм і моделі на рівні, доступному для читання, розуміння і використання.

Робота є деякою конкретною функцією в рамках даної системи. Кожна з чотирьох сторін прямокутника (роботи) має своє певне значення (рис. 2).

Рис. 2. Робота в IDEF0

Для внесення імені роботи слід клацнути по роботі правою кнопкою миші, вибрати в меню пункт Name і в діалозі, що з’явився, внести ім’я роботи (рис. 3).

Рис. 3. Внесення імені роботи.

Для створення діаграми декомпозиції слід клацнути по кнопці і вибрати на діаграмі роботу, для якої необхідно виконати декомпозицію.

Виникає діалог Activity Box Count (рис. 4), в якому слід вказати нотацію нової діаграми. Необхідно вибрати IDEF0 і натиснути «ОК».

Рис. 4. Діалог для вибору нотації діаграми.

На діаграмі декомпозиції роботи нумеруються автоматично зліва направо. Номер роботи показується в правому нижньому кутку. У лівому верхньому кутку зображується невелика діагональна риса, яка показує, що для цієї роботи не було проведено декомпозицію.

Стрілки (Arrows). Взаємодія робіт із зовнішнім світом описується у вигляді стрілок. Стрілки є деякою інформацією і іменуються іменниками (наприклад, «Заготівля», «Виріб», «Замовлення»).

У IDEF0 розрізняють п’ять типів стрілок.

Вхід – об’єкти, які використовуються і перетворюються роботою для отримання результату (виходу). Допускається, що робота може не мати жодної стрілки входу. Стрілка входу входить в ліву грань роботи.

Управління – інформація, що управляє діями роботи. Стрілки управління несуть інформацію, яка вказує, що повинна виконувати робота. Кожна робота повинна мати хоч би одну стрілку управління, яка входить у верхню грань роботи.

Вихід – об’єкти, в які перетворяться входи. Кожна робота повинна мати хоч би одну стрілку виходу, яка виходить з правої грані роботи.

Механізм – ресурси, що виконують роботу. Стрілка механізму входить в нижню грань роботи. На розсуд аналітика стрілки механізму можуть бути відсутніми на моделі.

Виклик – спеціальна стрілка, що вказує на іншу модель роботи. Стрілка виклику виходить з нижньої частини роботи і використовується для позначення того, що деяка робота виконується за межами модельованої системи (рис. 5).

Рис. 5.Стрілка виклику.

Для підприємства, яке розглянуто в прикладі, вхідними стрілками будуть:

• замовлення клієнтів – список комп’ютерів і їх конфігурація, які клієнт бажає придбати;

• комплектуючі від постачальників – що комплектують, отримані від постачальників, з яких збираються комп’ютери і ноутбуки.

Вихідні стрілки:

• готова продукція – зібрані комп’ютери і ноутбуки;

• замовлення постачальникам – список комплектуючих, які підприємство купує у постачальників;

• плата за комплектуючі – гроші постачальникам за комплектуючі;

• маркетингові матеріали – прайс-листи, реклама і тому подібне.

Стрілки управління:

• законодавство – різні законодавчі документи, якими керується підприємство в процесі своєї діяльності

• правила і процедури – різні правила і процедури, якими керується підприємство в процесі своєї діяльності (наприклад, правила зборки і тестування комп’ютерів, процедура спілкування з клієнтами і тому подібне)

Стрілки механізмів :

• бухгалтерська система;

• персонал.

Підсумкова контекстна діаграма наведена на рис. 6.

Граничні стрілки. Стрілки на контекстній діаграмі служать для опису взаємодії системи з навколишнім світом. Вони можуть починатися біля межі діаграми і закінчуватися у роботи або навпаки. Такі стрілки називаються граничними. Для внесення граничної стрілки потрібно:

• клацнути по кнопці з символом стрілки у палітрі інструментів.

• далі перенести курсор до лівої сторони екрану, поки не з’явиться початкова штрихова смужка;

• клацнути один раз по смужці (звідки виходить стрілка) і ще раз в лівій частині роботи з боку входу (де закінчується стрілка);

• повернутися в палітру інструментів і вибрати редагування стрілки .

• клацнути правою кнопкою миші на лінії стрілки, в спливаючому меню вибрати пункт Name Editor і додати ім’я стрілки в закладці Name діалогу IDEF0 Arrow Properties.

Стрілки управління, входу, механізму і виходу зображуються аналогічно. Для малювання стрілки виходу, наприклад, слід клацнути по кнопці з символом стрілки в палітрі інструментів, клацнути в правій частині роботи з боку виходу (де починається стрілка), перенести курсор до правої сторони екрану, поки не з’явиться штрихова смужка, і клацнути один раз по ній.

Імена знову внесених стрілок автоматично заносяться в словник.

Рис. 6. Підсумкова контекстна діаграма

Словник стрілок (Arrow Dictionary) редагується за допомогою спеціального редактора Arrow Dictionary Editor (рис. 7), в якому визначається стрілка і вноситься коментар, що відноситься до неї. Для виклику редактора необхідно вибрати пункт меню Model | Arrow Editor.

Словник стрілок вирішує дуже важливу задачу. Діаграми створюються аналітиком для того, щоб провести сеанс експертизи, тобто обговорити діаграму із спеціалістом предметної області. У будь-якій предметній області формується професійний жаргон, причому дуже часто жаргонні вирази мають нечіткий сенс і сприймаються різними фахівцями по-різному. В той же час аналітик – автор діаграм повинен застосовувати ті вирази, які найбільш зрозумілі експертам.

Рис. 7. Редактор словника стрілок.

Внутрішні стрілки. Для зв’язку робіт між собою використовуються внутрішні стрілки, тобто стрілки, які не торкаються межі діаграми, починаються у однієї і закінчуються у іншої роботи.

Для малювання внутрішньої стрілки необхідно в режимі малювання стрілок клацнути по сегменту (наприклад, виходу) однієї роботи і потім по сегменту (наприклад, входу) інший. У IDEF0 розрізняють п’ять типів зв’язків робіт:

• зв’язок по входу (output – input), коли стрілка виходу вищестоящої роботи (далі – просто вихід) прямує на вхід нижчої за розташуванням;

Рис. 8. Зв’язок по входу.

• зв’язок по управлінню (output – control), коли вихід роботи, що стоїть вище, прямує на управління нижчої за розташуванням. Зв’язок по входу показує домінування вищої роботи. Дані або об’єкти виходу вищестоящої роботи не міняються в нижчої за розташуванням;

Рис. 9. Зв’язок по управлінню.

• зворотний зв’язок по входу (output – input feedback), коли вихід нижчої за розташуванням роботи прямує на вхід вищої. Такий зв’язок, як правило, використовується для опису циклів;

Рис. 10. Зворотний зв’язок по входу.

• зворотний зв’язок по управлінню (output – control feedback), коли вихід нижчої за розташуванням роботи прямує на управління вищої. Зворотний зв’язок по управлінню часто свідчить про ефективність бізнес-процесу;

Рис. 11. Зворотний зв’язок по управлінню.

• зв’язок вихід-механізм (output – mechanism), коли вихід однієї роботи прямує на механізм інший. Цей взаємозв’язок використовується рідше за інших і показує, що одна робота готує ресурси, необхідні для проведення іншої роботи.

Рис. 12. Зв’язок вихід-механізм.

У IDEF0 стрілка рідко зображує один об’єкт. Зазвичай вона символізує набір об’єктів. Оскільки стрілки представляють набори об’єктів, вони можуть мати безліч початкових точок (джерел) і кінцевих точок (призначень). Тому стрілки можуть розгалужуватися і з’єднуватися різними способами. Уся стрілка або її частина може виходити з одного або декількох блоків і закінчуватися в одному або декількох блоках.

Розгалуження стрілок, що зображується у вигляді ліній, що розходяться, означає, що увесь вміст стрілок або його частина може з’явитися в кожному відгалуженні. Стрілка завжди позначається до розгалуження, щоб дати назву усьому набору. Крім того, кожна гілка стрілки може бути помічена або не помічена відповідно до наступних правил:

• непомічені гілки містять усі об’єкти, вказані в мітці стрілки перед розгалуженням;

• гілки, помічені після точки розгалуження, містять усі об’єкти або їх частину, вказані в мітці стрілки перед розгалуженням.

Злиття дуг в IDEF0, що зображується як лінії, що сходяться разом, вказує, що вміст кожної гілки йде на формування мітки для стрілки, що є результатом злиття початкових стрілок. Після злиття результуюча стрілка завжди позначається для вказівки нового набору об’єктів, що виник після об’єднання. Крім того, кожна гілка перед злиттям може позначатися або не позначатися відповідно до наступних правил:

• непомічені гілки містять усі об’єкти, вказані в загальній мітці дуги після злиття;

• помічені перед злиттям гілки містять усе або деякі об’єкти з перерахованих в загальній мітці після злиття.