
- •Відмінності між менеджером та підприємцем
- •Характеристика рівнів управління
- •Тема 2. Історичні етапи розвитку науки про менеджмент
- •Тема 3. Організації та процес менеджменту
- •Тема 4. Функції та технологія менеджменту
- •Реалізація конкретних функцій менеджменту через загальні (приклади)
- •Класифікація стратегій
- •Цілі роботи керівника
- •Причини небажання керівників делегувати повноваження та відмови підлеглих від відповідальності
- •4.3.2. Побудова організацій
- •4.3.3. Оцінка та аналіз організаційних структур управління
- •4.4. Мотивування як загальна функція менеджменту
- •4.5. Контролювання як загальна функція менеджменту
- •Характеристика попереднього, поточного та заключного контролю в організації
- •4.6. Регулювання як загальна функція менеджменту
- •Тема 5. Методи менеджменту
- •Тема 6. Управлінські рішення
- •1. Неформальні методи:
- •2. Формальні методи:
- •Тема 7. Інформація та комунікації у менеджменті
- •Тема 8. Керівництво та лідерство
- •8.1. Сутність та основні засади керівництва
- •8.2. Стилі керівництва
- •Чотири базових системи Лайкерта
- •Стилі прийняття рішень за Врумом та Йєттоном
- •Тема 9. Відповідальність та етика у менеджменті
- •Тема 10. Організаційні зміни та ефективність менеджменту
- •Тема 11. Особливості зарубіжних систем менеджменту
- •Література
- •Додатки Додаток а
- •Національний університет "львівська політехніка"
- •Продовження Додатку в
- •Продовження Додатку в
4.5. Контролювання як загальна функція менеджменту
КОНТРОЛЮВАННЯ — це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, з допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також напрями здійснення необхідних коректив. Основними завданнями контролю є забезпечення досягнення цілей і місії організації, виявлення відхилень та недоліків, уникнення нагромадження та повторення помилок, мінімізація втрат, подолання складних організаційних проблем тощо. Ціллю контролю, згідно з позицією західних фахівців, є сприяння тому, щоб фактичні результати найбільше відповідали очікуваним [1, 6, 7, 17, 18, 24].
Вивчення та узагальнення літературних джерел дозволяє класифікувати контроль за різними ознаками [1, 6, 7, 10, 18, 24, 25, 26, 27, 28, 31, 32]:
За змістом виділяють: фінансовий, виробничий, операційний, маркетинговий та ін. види контролю.
За етапами здійснення виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний та заключний контроль. Взаємозв’язки між цими видами контролю представлені на рис. 39.
Рис. 39. Взаємозв'язки між попереднім, поточним та заключним видами контролю
Попередній контроль (здійснюється на вході в систему організації) реалізується через правила, процедури, поведінку тощо. Його основні важелі закладені в процесі реалізації таких функцій менеджменту, як планування, організування, мотивування і регулювання. Цей вид контролю використовується щодо ресурсів: людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних тощо.
Поточний контроль реалізується у самій системі-організації у процесі виробничо-господарської діяльності і відрізняється таким:
носить характер управлінської необхідності;
має ціль та охоплює конкретні робочі місця;
використовує зовнішні ресурси, які перетворює в ресурси для внутрішнього споживання організації;
націлюється на усі види діяльності організації.
При заключному контролі (здійснюється на виході із системи) зворотний зв'язок використовується після виконання роботи. Він необхідний для врахування організацією можливих майбутніх ситуацій, з якими буде мати справу організація, а також для забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо). Характеристика кожного виду контролю за видами ресурсів представлена у табл. 12.
За рівнем централізації управління виділяють централізований та децентралізований контроль.
Централізований контроль має такі характеристики:
наявність спеціалізованих контрольних служб;
використання суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів;
вплив “зверху до низу”;
закритість інформації про контроль.
Децентралізований контроль характеризується таким:
базування на соціальних нормах, цінностях, традиціях та корпоративній культурі;
акцентування уваги на самоконтроль та внутрішньогруповий контроль, що здійснюється на засадах соціальної взаємодії;
прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю;
забезпечення двостороннього впливу.
Таблиця 12