ТМБ, част1 / Конспект / ТМБ1_Лекц_я 06_Статистичнi методи дослiдження якостi виробiв.:.pdf

6. Статистичні методи дослідження якості виробів

Рис. 6.19. Контрольний графік при чотирьох деталях у групі і виконавчому розмірі 38-0,05.

При контрольованому розмірі 38-0,05 у вибірці отримали такі розміри: 37,99; 37,98; 37,97; 37,98; 37,97. Упорядковуючи ці розміри за зростаючими величинами, дістали такий ряд: 37,97; 37,97; 37,98; 37,98; 37,99. Третій розмір у цьому ряду (37,98) приймають за медіану.

На графіку (рис. 6.19) вибірки 1, 2 і 3 – задовільні, а вибірки 4, 5, 6 і 7 – незадовільні. У вибірках 4 і 5 – завеликий діапазон розсіювання, а у вибірках 6 і 7 – незадовільний рівень налагодження.

За (6.41) – (6.44) визначають нижню Рн та верхню Рв межі регулювання медіан та нижню Рнр і верхню Рвр межі регулювання піврозмахів. Для вибірки n = 5 стандартом ГОСТ 15893–70 рекомен- довано значення коефіцієнтів: А6 = 0,553; D6 = 0,185:

У ГОСТ 15893–70 наведено також взірці інструкційної та контрольної карт для статистич- ного регулювання технологічного процесу виготовлення деталей, контрольовані розміри яких під- лягають законам розподілу Гауса та Максвелла.

6.4.3. Статистичні показники точності та стабільності технологічних операцій.

Статистичні дані, тобто числові характеристики розмірів деталей як випадкових величин, дають змогу визначити показники точності та стабільності технологічних операцій. Методика ви- значення цих показників регламентована ГОСТ 16477–70 „ Статистичні показники точності і стабі-

21

6. Статистичні методи дослідження якості виробів

льності технологічних операцій – методи розрахунку”. Відповідно до цього стандарту, основними показниками точності і стабільності технологічних операцій є наведені нижче показники.

П о к а з н и к р і в н я н а л а г о д ж е н н я , який характеризує точність налагодження верстата в початковий період роботи після налагодження і розраховується за першою миттєвою вибіркою після налагодження верстата:

де σ1 і σк – середнє квадратичне відхилення відповідно у першій та кінцевій миттєвих вибірках.

П о к а з н и к с т а б і л ь н о с т і р о з с і ю в а н н я :

де K p (t1 ) і K p (t 2 ) – показники розсіяння для періодів часу t1 і t2 відповідно.

Приклади розрахунків вказаних показників, відповідні табличні дані та вказівки щодо вибо- ру обсягу вибірок наведено у ГОСТ 16477–70. Зокрема, для визначення впливу випадкових факто- рів на якість виготовлення деталей рекомендовано миттєві вибірки обсягом 5–20 деталей. Для отримання інформації про вплив випадкових і систематичних факторів на якість виготовлення де- талей за міжналагоджувальний період без врахування похибок налагодження рекомендована зага- льна вибірка, яка складається з 10-ти і більше миттєвих вибірок, взятих послідовно з одного верс- тата за міжналагоджувальний період з моменту встановлення нового інструменту до його заміни. Для визначення сумарного впливу випадкових та систематичних факторів на якість деталей, які підлягають обробленню на заданому верстаті, рекомендований обсяг вибірок повинен знаходитися

вмежах 50–200 деталей.

6.4.4.Контроль і методи оцінювання точності продукції в умовах серійного та масово- го типів виробництва.

Розглянуті методи визначення розмірів деталей, які підлягають виготовленню, дають змогу розв’язувати також і деякі інші важливі задачі виробництва, зокрема визначити: кількісні значення окремих складових похибок виготовлення, залежності між похибками виготовлення на різних опе- раціях одного технологічного процесу, періодичність підналагодження тощо.

Методика розв’язання вказаних задач регламентується відповідними стандартами, зокрема:

∙умови проведення планових та непланових перевірок – ГОСТ 16304–74;

22

6. Статистичні методи дослідження якості виробів

∙методи оцінки визначення точності технологічних процесів за статистичними даними – ГОСТ 16305–74;

∙методика статистичного регулювання технологічних процесів в умовах автоматизовано- го виробництва, зокрема визначення періодичності підналагодження автоматичного і напівавтома- тичного основного технологічного устаткування – ГОСТ 16307–74;

∙термінологія – ГОСТ 16504–70 і ГОСТ 16949–71.

Контроль та оцінка точності технологічних процесів в умовах серійного та масового вироб- ництва, відповідно до ГОСТ 16305–74, може проводитися графоаналітичним методом за однією чи декількома реалізаціями випадкового процесу, яким є процес формоутворення.

Як окремі реалізації випадкового процесу формоутворення х (t) або, що одне й теж, процесу зміни похибок контрольованого параметра деталей, можна розглядати сукупності розмірів деталей, які отримують при різних налагодженнях. ГОСТ 16305–74 дає методику і наводить приклади ви- значення залежності систематичних похибок від часу оброблення, зміщення центра розсіювання і середнього квадратичного відхилення миттєвої похибки методом послідовних різниць, визначення параметрів точності технологічної операції за декількома реалізаціями, залежності між похибками оброблення на двох технологічних операціях одного технологічного процесу.

СП И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И

1.Медвідь М.В., Шабайкович В.А. Теоретичні основи технології машинобудування. – Львів: Вища школа, 1976. – 299 с.

2.Ковшов А.Н. Технология машиностроения. – Москва: Машиностроение, 1987. – 320 с.

23