
- •Http://antibotan.Com/ - Всеукраїнський студентський архів Політологія Конспект лекцій
- •1. Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •9. Основні етапи розвитку політичної науки.
- •10 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •11. Система категорій політології
- •12. Політика, як наука і мистецтво.
- •4. Основні функції політики.
- •13. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •14. . Політика її види
- •15. . Політика її структура та функції.
- •16. Зміст етнонаціональної політики
- •17. Економічна політика
- •18. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •19. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •20. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •21. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.
- •22. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23 Влада як явище сусп-політ. Життя
- •24. Поняття і функції політичної влади
- •25. Політична та державна влади
- •26. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •27. Основні концепції влади
- •28Проблема формування і функц. Влади в Україні.
- •29. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.
- •30. Демократія
- •31. Типи політичних систем
- •32. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •33. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •34. Основні функції пол. Системи
- •35. Типи політичних систем
- •36. -Структура пол. Системи
- •37. Поняття держави та її головні ознаки
- •38.Держава
- •39 .Форми державного правління та форми державного устрою.
- •40. Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •41.Правова держава
- •42. Громадянське суспільство
- •43. Політичні режими!
- •44. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •45. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •46. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •47. Типи політичних партій.
- •48. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску тощо.
- •49 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •50. Політичні партії центриської спрямованості
- •51. Функції і методи груп тиску.
- •52. Типи груп тиску.
- •53. Партійні системи.
- •54. Політичне лідерство.
- •55. Політична свідомість..
- •56. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •57. Соціалізм як політ течія
- •58. Концепція екологічного соціалізму
- •59. Фашизм та неофашизм
- •60. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика.
- •61. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
10 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) як соц. явище – багатобарвне та складне явище:
це мистецтво управління д-вою;
це участь гром-н у справах д-ви (сусп. інститути та об’єднання гром-н)
напрямок держ. розвитку, завдань, змісту і діял. д-ви;
засіб чи інструмент, за доп. якого в сусп. досяг. інтереси тих чи інших соц. груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знах. при владі.
П-ка як соц. явище і усвідомлена діяльність, спрямована на забезпечення сусп. процесів, їх регул-ня і розвиток в тому напрямі, якого прагне домінуюча або опозиційна група
Об’єкт п-ки необмежаний, тому існує чимало видів п-ки: За сферою сусп. життя: ек-на, соц-на, куль-на, нац-на, За орієнтацією: внутрішня і зовнішня; За масштабами дії: міжнар., світова, локальна, регіональна; За носіями, суб’єктами: пол-ка д-ви, партії, сусп. рухів, сусп. організацій; За терміном дії: постійна й тимчасова; За цілями: нейтральна, нац. примирення, “відкритих дверей”, “залізної завіси”, компромісу, пол-ка однополюсного світу, багатополюсна пол-ка.
Як одна із сфер суспільного життя, п-ка взаємодіє з іншими сферами. Вона залежить від них, і, в свою чергу, вона робить істотний вплив на все людське буття. Тому вивчення політичних явищ вимагає з’ясування економічних та ін. інтересів, якими ці явища визначаються, а також всієї системи соціальних факторів і протиріч. Соціальна структура безпосередньо становить підвалини політики, визначаючи її суб’єкти, імпульси, інтереси, характер і спрямування політичних процесів. Залежно від соціальної структури формуються пол. сили і рухи.
Спецефічного спрямування набуває політика залежно від чисельності населення, його статевої структури. Демографічний факторвизначає певні риси і структуру суб’єктів політичного процесу. Що стосується національного складу населення, то це одна з домінант політичного життя.
Істотне місце посідають соціально- психологічні фактори. Саме вони позначаються на політичній поведінці мас та окремих індивидів.
Вибір політичних інститутів, методів функціонування, їх цілей значною мірою залежить від духовної культури. Саме дух. к-ра впливає на характер політичної соціалізації індивідів, систему їхніх політ. цінностей і політ. позиції.
11. Система категорій політології
Категорії — найбільш загальні фундаментальні поняття науки, що відбивають найсуттєвіші риси її предмета. Категорії розкривають або необхідні зв'язки, вузлові пункти науки, або найсуттєвіші елементи її структури. У порівнянні з іншими суспільними науками, що досліджують проблеми політичного життя, категорії політології мають конкретніший характер.
Поряд з філософськими та соціологічними категоріями в політології використовуються й поняття інших гуманітарних наук, наприклад політичний устрій, політичний статус, політична норма, політична етика, політична психологія тощо, а також поняття, які характеризують конкретні сторони й процеси політичного життя суспільства й особистості. До них належать: "політична діяльність", "політична активність", "політична поведінка", "електоральна поведінка", "політичне рішення", "політичні цінності", "політичне лідерство", "політична роль" тощо.
Водночас політологія як комплексна й самостійна галузь суспільних наук не займається лише переведенням загальних філософських, соціологічних та інших наукових понять у політичну сферу. Предметом політології є аналіз сутності політики як цілісного су- і спільного явища: вияв на макро- та мікрорівні її необхідних структурних елементів, внутрішніх та зовнішніх зв'язків та відносин; ви- і значення основних тенденцій і закономірностей, що діють у різних суспільно-політичних системах; розробка об'єктивних критеріїв соціального виміру політики9.
Політика в суспільному житті виступає як своєрідна форма теоретичної і практичної діяльності класів, націй, соціальних груп та індивідів, головною метою діяльності яких є завоювання, втримання та використання політичної влади. Ось чому, на нашу думку, категорія "політична влада" є центральною категорією політології й політики як сфери діяльності.