50. Політичні партії центриської спрямованості

Стремятся избежать пол. крайностей левизны и национализма (Аграрная,НДП, Либеральная партия Укр. Социал демократы, Зеленые, Реформы и порядок). Цели: Социальная защита и гос. обеспечение; Интернацианализм; Здоровый прагматизм по отношению участие Укр. в международных орг.; Отстаивание права собственности как первейшего и главнейшего условия деловой инициативы; Всяческая поддержка отечественого производителя.

51. Функції і методи груп тиску.

Fії: а)офіційне представництво б)розширення конфліктів в сусп. в)співробітництво активних громадян в пол. житті г)связующее звено между пол. и гражданами. Методи:а)воздействие на власть открытое и скрытое (закрытое) б)воздействие на партию стоящую у власти в)воздействие на общественное мнение

Групи тиску – організації, які створені для захисту інтересів та що тиснуть на органи держ. влади з метою домогтися від них рішень, що відповідають цим інтересам. Влада для них не самоціль, як для політ. партій. Функції: 1) це поєднуюче звено між політикою і народом; 2) сприяння активізації громадян в політ. житті; 3) засіб вирішення конфліктів; 4) функція офіційного представництва. Відкритий тиск – у вигляді інформування, концентрування, погроз чи шантажу. Зкритий тиск – використання особистих відносин. Організації, що здійснюють тиск, наз. ломбі. Типи тиску: тиск на владу; впливання на партії, що стоять у влади; впливання на суспільну думку ( страйки).

52. Типи груп тиску.

а)по принадлежности:кадровые,масовые,частные,общественные б)по установленым целям:группы интересов(материальные),группы предпринимателей, общество защиты прав потребителей, группы идей: конфессиональные, идеологические, группы по положению (молодежные, женские и т.д.), филосовские и пол.клубы

Групи тиску – організації, які створені для захисту інтересів та що тиснуть на органи держ. влади з метою домогтися від них рішень, що відповідають цим інтересам. Влада для них не самоціль, як для політ. партій. Типи груп тиску: 1) групи інтересів – свідоме об’єднання людей на грунті спільності потреб та інтересів, що прагне здійснювати вплив на владу заради відображення своїх інтересів; 2) групи ідей ( конфесійні – захищають суспільно-церковне та політ. інтереси; ідеологічні; групи по статусу – молодіжні організації, жіночі рухи; філософські та політ. клуби і т.д.

53. Партійні системи.

Надзвичайно важливою проблемою сьогоднішнього політичного життя всіх країн світу є співвідношення однопартійності та багатопартійності. Політичний досвід свідчить: однопартійність притаманна, як правило, політичному життю суспільства, де бракує розвинутої соціально-класової структури, функціонує відстала економіка, спостерігається низький рівень політичної культури більшості населення, а демократія перебуває в зародковому стані.

Як показала політична практика, головною вадою однопартійності є гальмування економічного й соціального розвитку суспільства.

Ось чому в сучасному світі в більшості держав функціонують багатопартійні політичні системи, бо саме такі є важливою умовою демократизації всіх сторін життя суспільства. Це найбільш розвинена форма політичного плюралізму, який віддзеркалює багатоманітність інтересів класів, соціальних груп та спільнот, що виявляються в політичній сфері.