Osnova C 2009

-Дегазаючий розчин №2 – ащ (аміачно-лужний) складається з 2%

їдкого натрію NаОН, 5% моноетаноламіну НОСН2СН2NН2 і 20% аміаку NН3, які розчинені у воді.

-Хлорне вапно [3 Са (ОСl)2 · СаО · 4Н2О]. Містить 28-35% активного

хлору.

Контрольні питання :

1.Які складові частини комплексу заходів по знезараженню?

2.Основні способи дезактивації.

3.Роль поверхнево-активних речовин (ПАР) в дезактивації. Які речовини застосовуються в якості ПАР?

4.Способи дезактивації сільськогосподарської продукції.

5.Способи дезактивації води.

6.Профілактика реакційних уражень. Коротка суть.

7.Особливості харчування в період радіаційного впливу.

8.Способи дегазації. Коротка суть.

9.Які промислові відходи можна використовувати в якості дегазуючих речовин.

10.Дегазаційні розчини.

11.Способи дегазації.

12.Способи дезинфекції продуктів харчування і води.

13.Дегазиційні речовини і розчини.

14.Способи проведення санітарної обробки.

15.Технічні засоби, які використовуються для санітарної обробки.

401

5.3. Оцінка інженерного становища на ОГД після НС.

Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РНР) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань ЦО.

Для ліквідації наслідків, викликаних стихійним лихом, аварією чи катастрофою, можуть бути використані як формування загального призначення, так і формування служб цивільної оборони. В окремих випадках, крім названих формувань, можуть використовуватись військові частини. Головне їх завдання - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер і порядок дій формувань при цьому залежить від виду стихійного лиха, аварії чи катастрофи, обставин, що склалися, кількості і рівня підготовки задіяних сил, пори року і доби, кліматичних умов тощо. Успіх дії залежить від рівня розвідки, врахування конкретних умов та обставин. У районах стихійного лиха розвідка повинна встановити:

1.Межі осередку лиха і напрямок його розповсюдження;

2.Об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека;

3.Місце накопичення людей;

4.Шляхи підходу техніки до місць робіт;

402

5.Стан пошкоджених будівель і споруд а також наявність в них уражених людей;

6.Місця аварій на комунально-енергетичних мережах;

7.Обсяг рятівних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт.

Крім того, розвідка повинна уточнити: ступінь і обсяг руйнувань; можливість проведення робіт без засобів індивідуального захисту; можливість падіння будівель і споруд, які можуть збільшити розмір аварії або катастрофи. Розвідку повинні виконувати розвідувальні групи і ланки. До їх складу рекомендується включати спеціалістів, які добре знають розміщення об'єкта і специфіку виробництва. Якщо аварія чи катастрофа пов'язана з розповсюдженням сильнодіючих отруйних речовин, то до складу формувань необхідно залучати спеціалістів: хіміків і медичних працівників.

При великих аваріях і катастрофах організація робіт з ліквідації наслідків проводиться з урахуванням обставин, що склались після аварії чи катастрофи, ступеня зруйнованості і пошкодження приміщень і споруд, технологічного обладнання, агрегатів, характеру аварії на комунально-енергетичних лініях, особливостей забудови та інших умов. Роботи з організації ліквідації наслідків аварій і катастроф виконуються в стислі терміни: необхідно швидко врятувати людей, що знаходяться під уламками приміщень, в завалених підвалах, надати їм екстрену медичну допомогу, а також запобігти іншим катастрофічним наслідкам, пов'язаним з загибеллю людей і втратою великої кількості матеріальних цінностей.

Для створення угруповань сил ЦО використовуються:

-на ОГД — невоєнізовані формування об'єкта, а також територіальні формування міста (району), формування сільського району (некатегорійованого міста) та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО;

-у районі — угруповання сил об'єктів району, територіальні формування району, а також військові частини Збройних Сил, відомчі, спеціалізовані формування і підрозділи, формування прилеглих районів (сільських) та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО для виконання завдань на території даного району;

-у місті без районного поділу - угруповання сил ОГД, невоєнізовані територіальні формування міста й області, військові частини ЗС ( підрозділи і

403

частини військового гарнізону), а також інші сили, що виділяються згідно з планами взаємодії;

-у місті з районним поділом — угруповання сил міських районів і резерви міста;

-в області — угруповання сил категорійованих міст, населених пунктів

зкатегорійованими ОГД, угруповання сил сільських районів і резерви.

Кожне угруповання за своїм складом повинно забезпечувати виконання повного обсягу РНР у заданому районі (на ділянці, об'єкті).

Для забезпечення безупинного проведення РНР до повного їх завершення, для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт, а також для заміни сил і засобів угруповання можуть складатися з одного чи двох ешелонів і резерву. Кількість ешелонів визначається обсягом і умовами виконання рятувальних робіт, наявністю сил, а також особливостями їх розміщення в заміській зоні і можливій готовності за часом до виконання завдань у вогнищах ураження. Кожен ешелон може складатися з декількох змін. Для проведення розвідки і забезпечення висування і введення сил у вогнища ураження до складу угруповання включаються розвідувальні підрозділи і формування (загони) забезпечення руху.

При наявності двох ешелонів перший ешелон угруповання сил призначається для негайного (з урахуванням радіаційної обстановки) розгортання рятувальних робіт і ведення їх у високому темпі. З цією метою в перший ешелон включаються найбільш мобільні, добре підготовлені й оснащені сучасною технікою сили, здатні в короткі терміни прибути до вогнища ураження і приступити до робіт. Такими силами є: підрозділи ЦЗ; інші військові частини і підрозділи, що виділяються військовим командуванням згідно з планами взаємодії; територіальні та невоєнізовані формування категорійованих міст; формування міських ОГД, які продовжують виробничу діяльність, і невоєнізовані формування підвищеної готовності ближніх некатегорійованих міст і сільських районів.

Другий ешелон призначається для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт в міру спадання рівня радіації, а також для заміни підрозділів і формувань першого ешелону. До складу другого ешелону включаються сили ЦО міст і сільських районів, що не ввійшли до складу першого ешелону, частини і підрозділи Збройних Сил і МВС з пізнішими

404

термінами розгортання і невоєнізовані формування ОГД, які продовжують свою діяльність у заміській зоні.

Великий об'єм робіт в осередках ураження неможливо провести у короткі строки без застосування різної техніки. Тільки широка механізація усіх видів робіт дозволить своєчасно здійснити рятування людей. Для проведення РНР можуть застосовуватись усі типи і марки будівельних та дорожніх машин і механізмів, техніки комунального господарства району (міста), які є в наявності. В залежності від виду робіт, що проводяться, вони підрозділяються на наступні групи:

а) машини і механізми для розкривання завалених сховищ та укриттів, розбирання та розчистки завалів, підйому, переміщення та транспортування вантажів (екскаватори, трактори, бульдозери, крани, лебідки, блоки, домкрати). б) обладнання для різання металу (гасорізи, бензорізи, автогенні і електрозварювальні агрегати); в) механізми для відкачки води (насоси, мотопомпи, поливально-миючі

машини, пожежні та авторозливочні станції); г) освітлювальні та енергетичні електростанції.

Послідовність та способи виконання РНР.

Послідовність, прийоми та способи виконання РНР залежать від характеру руйнувань будинків і споруд, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж та ступеню радіоактивного і хімічного зараження території об'єкту, пожеж і інших умов, що впливають на дії формувань.

В першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів та проходів до зруйнованих будинків, пошкоджених і зруйнованих захисних споруд, для забезпечення проведення рятувальних робіт.Проїзди улаштовуються шириною 3-3,5 м для одностороннього та 6-6,5 м для двостороннього руху. При цьому при односторонньому русі через кожні 150-200 м робляться роз'їзди довжиною 15-20 м.

Для улаштування проїздів (проходів) використовуються формування механізації, які мають автокрани і бульдозери. Надані протипожежні формування вирушають до ділянок (об'єктів) робіт одночасно з ними і приступають до локалізації та гасінні пожеж там, де знаходяться люди (біля входів в захисні споруди в напрямках вводу формувань, на шляхах евакуації уражених).

405

Рятуванням людей, що опинилися у зруйнованих і завалених сховищах, з-під завалів, пошкоджених і палаючих будинків, займаються, як правило, військові частини та формування ЦО. Але до цієї роботи залучаються також і все працездатне населення.Пошук і рятування людей починається відразу після вводу рятувальних груп на ділянку (об'єкт)робот за даними розвідки.

Особовий склад формувань розшукує сховища і укриття, встановлює зв'язок з тими, що укриваються в захисних спорудах, використовуючи засоби зв'язку, що збереглися, повітрозабірні канали або,при необхідності, проробляють отвори в стіні або перекритті.При розкриванні сховища використовуються різні способи в залежності від його конструкції і характеру завалу.

Поряд з цим при пошуку людей в районі проведення інженерних і аварійнотехнічних робіт обслідують різні підвальні приміщення, дорожні споруди, зовнішні віконні та сходинкові приямки, простори біля стін нижніх поверхів будинків.Пошук людей проводиться: шляхом оклику, пошуковими собаками, спеціальною апаратурою, призначеною для глибинного прослуховування.

При розборі завалу треба діяти обережно, в першу чергу намагаючись звільнити голову і груди постраждалого.Винос уражених людей крізь улаштований прохід може здійснюватися різними способами: на руках, плащах, брезенті, плівці, ковдрі, волоком, за допомогою носилок та ін.Людям надають першу медичну допомогу і зосереджують у безпечних районах.

Інші невідкладні роботи з локалізації і усунення аварій та пошкоджень, котрі заважають проведенню рятувальних робіт і можуть викликати нові аварії та ураження людей, проводяться як правило, ланками формувань по водопровідних, каналізаційних, електричних, газових, теплових та сантехнічних мережам.

Основний спосіб локалізації аварій і пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах - відключення зруйнованих ділянок і стояків в будинках (використовуючи засувки в оглядових колодязях, які збереглися та запірні вентилі в підвалах).

Для відновлення водопостачання з метою гасіння пожеж - використовуються запасні та водонапірні резервуари, відновлюються насосні станції та свердловини.

При пошкодженні системи теплопостачання усередині будинків та загрозі ураження людей гарячою водою, паром або гарячим повітрям відключають її

406

від мережі засувками на вводах в будинок або проводять ремонт або заміну трубопроводів.

Усунення аварій на газових мережах здійснюється відключенням окремих ділянок на газорозподільних і газгольдерних станціях, а також за допомогою запірних пристроїв та спеціальних клинових засувок або гідрозасувок (за межами будинків).Газові труби (зрізи або розриви) низького тиску заробляють пробками і обмазують сирою глиною або обмотують листовою гумою. Тріщини на трубах обмотують щільним (брезентовим) бинтом або листовою гумою з накладанням хомутів.При загоранні газу знижується його тиск у мережі і полум'я гаситься піском, землею та глиною. Усі роботи з усунення газових аварій проводяться в ізолюючих протигазах і з використанням вибухобезпечних ламп.

Аварії на електромережах усуваються тільки після їх відключення (виключенням рубильників на вводах у будинки, роз'єднанням запобіжників, перерізанням проводів підвідної мережі).При проведенні електроробіт ділянка мережі заземляється з двох сторін.

Аварії на каналізаційних мережах ліквідовуються відключенням пошкоджених ділянок та відводом стічних вод.

Невідкладні роботи у випадку руйнування технологічних трубопроводів проводяться з метою попередження вибухів та пожеж (шляхом відключення насосів підтримуючих тиск, перекриванням трубопроводів).

Руйнування конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом при проведенні рятувальних робіт здійснюють за допомогою лебідки і троса, троса і трактора або вибухівки. Укріплення стін проводиться шляхом установлення різних підпорок, балок і т.д.

5.3.1 Визначення необхідної кількості рятувальників.

Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки - виявлення умов, видів і обсягів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території проведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними

407

заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу .

Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водоймищ, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району осередку ураження, план об’єкта із відміткою розміщення захисних споруд, схеми прив’язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани комунально-енергетичних мереж з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

При проведенні оцінки інженерної обстановки методом розвідки необхідно:

1.Оцінити умови входження до осередку ураження.

2.Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у осередку.

3.Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунальноенергетичних мережах.

4.Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступеню руйнування будинків, споруд, а також інших об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

Cу= Sр/S, (5.1)

де Sр - площа зони руйнувань; S - площа об’єкта.

408

Від загальної площі осередка ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних, сильних та середніх руйнувань визначається за табл. 5.3.

Кількість рятувальників розраховується за формулою:

де Qчі - трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи; t - час роботи змін, звичайно 24 год.; n - число змін, звичайно 3.

Рятувальні підрозділи бувають спеціального і загального призначення. Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50%), пожежно-аварійні рятувальні служби (25%), підрозділи протихімічного захисту (10%), охорони громадського порядку (10%), аварійно-відновлювальні формування (5%).

5.3.2. Визначення кількості техніки для РНР.

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

Де Qтi - трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год; t - час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 5.4. і табл.. 5.5.

ПРИКЛАД

Внаслідок землетрусу населений пункт був уражений на Cу=70%. В населеному пункті проживало N=25 тис. жителів, знаходилось Д=20 об’єктів господарської діяльності (ОГД). Площа населеного пункту становить 15 км2. Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.

409

1.За табл. 5.3. визначається кількість будинків і споруд із повним та сильним ступенем руйнувань – С=60%. Площа населеного пункту, ураженого землетрусом становить Sу=15·0,6=9 км2.

2.Визначається довжина проїздів, яких необхідно влаштувати (табл. 5.4)

-магістральних Lм= Sу· КL=9·0,5=4,5 км;

-до ОГД Lо=Д · Ко · С=20·0,3 · 0,6=3,6 км.

3.Визначається можлива кількість людей, які можуть бути вивільнені з під завалів:

Z=N · Kz · С =25000·0,1 · 0,6=1500 чол.

4.Визначається можлива кількість людей, які можуть бути розшукані в осередку ураження:

R= N · KR · С=25000·0,15 · 0,6=2250 чол.

5.Визначається можлива кількість аварій на КЕМ:

-на ОГД F1= Д · K1F · С=20 · 2 · 0,6=24 ав.

-в населеному пункті F2= Sу· К2F =9·1=9 ав.

6.Визначається необхідна кількість людей і техніки для прокладання проїздів (табл. 5.5.):

-магістральних QчL= Lм· KчL = 4,5·30=135 люд.-год.;

QтL= Lм· KтL=4,5·10=45 маш.-год.; - до ОГД Qчо= Lм· Kчо = 3,6·15=54 люд.-год.;

Qто =Lм· Кто = 3,6·5=18 маш.-год.;

7.Визначається необхідна кількість людей для вивільнення людей з під

завалів

QчZ=Z· Кчz=1500 ·12=18000 люд.-год.

8.Визначається необхідна кількість людей для розшуку уражених

QчR=R· KчR=2250 ·0,5=1125 люд.-год.

9. Визначається необхідна кількість людей і техніки для ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах:

QчF=( F1+ F2) · KчF=(24+9) ·50=1650 люд.-год.

QтF=( F1+ F2) · KтF=(24+9) ·2,5=120 маш.-год. Загальна кількість працезатрат людей

Qч= QчF+ QчR+ QчZ+ Qчо+ QчL=1650+1125+18000+54+135=20964 люд.-год. При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:

410